Невиконання чи неналежне виконання договірних відносин, невиконання регулярних платежів або навіть невиконання платежу за розпискою можуть потягнути вирішення справу по боргу в суді.
Які суми можна заявити в суді, як обрахувати суму боргу, якими документами це потрібно доводити, якщо Ви кредитор і Позивач в суді ? Ви заявили претензію, але Боржник посилається на умови договору що його підвів постачальник або інші поважні ( з точки зору Боржника обставини), що дозволяють йому не виконувати договірні відносини; є умови договору, зміст яких викладено двозначно – такі і багато інших питань виникають коли потрібно отримати суму боргу в суді.
З іншого боку, Ви отримали претензію з вимогою оплату боргу, однак Ви не допускали порушення договірних умов – в такому випадку необхідно вивчити умови укладеного Вами договору – чи не допустили Ви будь-яких порушень договору, аде претензії або позов Вашого контрагенту може бути безпідставними. Частіше буває що частина боргу обгрунтована, але Позивач хоче отримати набаго більше, ніж передбачено законом та (або) умовами договору.
У сучасних економічних реаліях суперечки по боргам стають усе більш поширеними. Якщо Ви зіткнулися з простроченням позики, спором із банком, боргом за постачання житлово-комунальних послуг або необхідністю повернути кошти, Вам дісталися борги у спадок або у Вас виникла необхідність у стягненні боргу наданого за розпискою, дійсність якого заперечує боржник, чи з вашого підприємства намагаються стягнути необгрунтовано великі штрафні санкції за виникнення договору по оплаті поставленого Вам товару адвокат АО «Ткачук та партнери» надасть відповідну правову допомогу для позитивного вирішення питання.
Чи можливо виграти справу, якщо до Вас пред’явлено позов про стягнення боргу або значно знизити суму стягнення ? Чи можливо не сплачувати штрафні санкції, пеню за прострочення повернення суми боргу ? Чи можливо стягнути борг за наявності лише розписки боржника, дійсність якої останній заперечує ?
Адвокат по боргам допоможе боржнику у позитивному вирішенні вказаних ситуацій, а також його послуги необхідні у випадках, коли боржник ухиляється від сплати боргу, Банк порушує умови договору, з Вас вимгають надуманий борг по електроенегії або газопостачанню, контрагент за договором вимагає сплатити прострочений борг за поставлений товар разом із непомірними штрафними санкціями, або потрібна юридична допомога в межах виконавчого провадження.
Досвідчений адвокат по боргам розробить індивідуальну стратегію, спираючись на вндивідуальну ситуацію Клієнта, аналіз договорів та актуальну судову практику.
У сучасних економічних реаліях суперечки по боргам стають усе більш поширеними. Якщо Ви зіткнулися з простроченням позики, спором із банком, боргом за постачання житлово-комунальних послуг або необхідністю повернути кошти,Вам дісталися борги у спадок або у Вас виникла необхідність у стаягненні боргу наданого за розпикою, дійсність якого заперечує боржник, чи з вашого підприємтсва намагаються стягнути необгрунтовано великі штрафні санкції за виникнення боргу по оплаті поставленого Вам товару найкращим рішенням буде звернутись до адвокату по боргам АО «Ткачук і партнери», який допоможе відстояти Ваші права та інтереси в суді, а також проведе грамотну консультацію для подальших дій.
При цьому адвокат захистить права як Позикодавця, якому не повертають борг, так і права Боржника, з якого безпідставно намагаються стягнути борг.
Чи можливо виграти справу, якщо до Вас пред’явлено позов про стягнення боргу або значно знизити суму стягнення ? Чи можливо не сплачувати штрафні санкції, пеню за прострочення повернення суми боргу ? Чи можливо стягнути борг за наявності лише розписки боржника, дійсність якої останній заперечує ?
Адвокат по боргам допоможе боржнику у позитивному вирішенні вказаних ситуацій, а також його послуги необхідні у випадках, коли боржник ухиляється від сплати боргу, Банк порушує умови договору, з Вас вимгають надуманий борг по електроенегії або газопостачанню, контрагент за договором вимагає сплатаити прострочений борг за поставлений товар разом із непомірними штрафними санкціями, або потрібна юридична допомога в межах виконавчого провадження.
Досвідчений адвокат по боргам розробить індивідуальну стратегію, спираючись на вндивідуальну ситуацію Клієнта, аналіз договорів та актуальну судову практику.
ПОСЛУГИ АДВОКАТА ПО БОРГАМ
–Консультація з питань, пов’язаних з погашенням та стягненням боргів, аналіз виниклої ситуації та перспектив майбутніх судових процесів;
– Збір доказової бази та підготовка процесуальних документів-адвокатський запит, претензія, відзив на претензію, позов, відзив на позов, заперечення, письмові пояснення, у тому числі розрахунок боргу, клопотання, у тому числі про призначення експертизи на предмет наявності та розміру боргу;
– Представництво Клієнта (Позивача або Відповідача) у судах всіх інстанцій з метою захист його інтересів у справах зі спору про стягнення боргу;
– Правовий супровід клієнта на стадії виконавчого провадження.
ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ СУДІВ У СПРАВАХ ЗІ СПОРУ ПРО СТЯГНЕННЯ БОРГУ:
1.Стягнення боргу за розпискою в іноземній валюті може відбуватись за вибором кредитора також і в гривнях із нарахуванням згідно із ст. 625 ЦКУ інфляційних втрат та 3 % річних.
Велика Палата Верховного Суду , залишаючи 27.11.2019 рішення судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позову Особа 1 до Особа 2 про стягнення заборгованості за розпискою в розмірі 106 816 грн, проценти за користування грошовими коштами у розмірі 72 468 грн. та 3 % річних у розмірі 5 930 грн, зазначив, що згідно розписки Особа 2 позичив у Особи 1 4 тис. дол. США, але Особа 1 просить повернути борг у гривневому еквіваленті, тому нарахування індексу інфляції на таку заборгованість є правомірним.
ВП ВС дійшла висновку про правомірність нарахування на суму основної заборгованості індексу інфляції, оскільки позивач скористався своїм процесуальним правом обирати валюту зобов`язання та пред`явив позовну вимогу щодо стягнення заборгованості в гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом на дату предявлення позову. Відтак, з цієї дати валютою заборгованості стала національна валюта України – гривня, тому нарахування індексу інфляції на таку заборгованість є правомірним.
Отже, позикодавець за договором позики в іноземній валюті має вільно обрати валюту стягнення, або визначену у договорів позики (розписці) або у національній одиниці – гривні. Також даним рішенням визначено, що позичальник який скористався правом на стягнення боргу у гривні, має право на стягнення боргу з урахуванням інфляційних втрат та процентів відповідно до ст. 625 ЦК України.
- При недоведеності позивачем (Енергопостачальна компанія) споживання відповідачем електричної енергії у обсягах, наведених у актах приймання-передачі електричної енергії, суд відмовляє у задоволенні позову про стягнення боргу по електроенергії.
Визначення обсягів споживання електричної енергії на об`єктах на тичасово окупованих територіях із застосуванням відповідного коефіцієнта має відбуватися саме за даними (показниками) їх середньодобового, а не середньомісячного споживання в аналогічному періоді попереднього року.
Незастосування електропостачальником в умовах воєнного стану коефіцієнта приросту/зниження споживання електричної енергії при розрахунку обсягів електроспоживання призведе до неправильного розрахунку вартості фактично спожитої електричної енергії, а тому незалежно від причин нездійснення розрахунку відповідного коефіцієнта не може бути достатньою підставою для покладання на споживача обов`язку оплатити поставлену електроенергію лише за даними її середньодобового споживання в аналогічному періоді попереднього року.
Верховний Суд 26.03.2024 залишив в силі рішення судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову ТОВ до ПАТ про стягнення боргу за електроенергію.
Верховний Суд зазначив, що Відповідач приєднався до умов договору шляхом підписання заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу і на підтвердження позовних вимог ТОВ надало акти про поставку електроенергії ПАТ, яке, в свою чергу не сплатило за поставлену електроенергію.
Разом з тим, відповідно до наказу від 01.03.2022 з 01.03.2022 зупинено роботу ПАТ, про що листом від 29.04.2022 відповідач повідомив позивача, що дільниці, які обслуговуються за договором від 14.06.2021 про постачання електроенергії знаходяться на тимчасово окупованій території та не контролюються підприємством, господарська діяльність на даних дільницях не ведеться. Листом від 06.09.2022 відповідач повідомив позивача про те, що з березня 2022 року відповідач не споживає електроенергію в регіоні, просив переглянути раніше виставлені рахунки за електроенергію та розподіл електроенергії та не виставляти рахунки та акти наданих послуг.
Те, що території, на якій проводив свою діяльність ПАТ тимчасово окуповані у період з 01.03.2022 до 11.11.2022 підтверджується наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309.Листом від 16.06.2023 відповідач повідомив позивача щодо форс-мажорних обставин, а також наявний сертифікат від 29.05.2023 про форс-мажорні обставини.
Пунктом 4.12 ПРРЕЕ визначено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядоку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
Згідно з пунктом 4.13 ПРРЕЕ для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.
Підпунктом 2 пункту 9 цього Положення №148 від 13.04.2022 встановлені особливості визначення обсягів споживання електричної енергії на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях.
При цьому визначення обсягів споживання електричної енергії на об`єктах таких споживачів із застосуванням відповідного коефіцієнта має відбуватися саме за даними (показниками) їх середньодобового, а не середньомісячного споживання в аналогічному періоді попереднього року, що об`єктивно може бути зумовлено непостійністю електропостачання в звітний період з причин знеструмлення або відключення електроустановок споживачів у зв`язку з пошкодженням чи руйнуванням об`єктів енергетичної інфраструктури (електричні станції, трансформаторні підстанції, лінії та вузли електромереж тощо) внаслідок ведення бойових дій під час воєнного стану.
ВС зробив висновок, що незастосування електропостачальником в умовах воєнного стану коефіцієнта приросту/зниження споживання електричної енергії при розрахунку обсягів електроспоживання призведе до неправильного розрахунку вартості фактично спожитої електричної енергії, а тому незалежно від причин нездійснення розрахунку відповідного коефіцієнта не може бути достатньою підставою для покладання на споживача обов`язку оплатити поставлену електроенергію лише за даними її середньодобового споживання в аналогічному періоді попереднього року, як це допускається пунктами 8.6.9, 8.6.11 Кодексу КОЕЕ, оскільки викладене в підпункті 1 пункту 9 зазначеного Положення застереження виключає поширення норм цього Кодексу щодо такого майна, як об`єкти (електроустановки) споживачів, розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях.
Отже, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий суд вірно дійшов висновку, що з огляду на положення підпункту 2 пункту 9 Положення правові підстави для стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги за березень-травень 2022 року відсутні, оскільки позивачем не доведено споживання відповідачем електричної енергії у обсягах, наведених у актах приймання-передачі електричної енергії.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, місцевий суд виходив з того, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження зняття даних комерційного обліку із об`єкту, на який здійснювалося постачання електричної енергії, враховуючи наявність обставин, зазначених у листі міської військової адміністрації від 30.01.2023, які об`єктивно унеможливлюють зняття показників з комерційних приладів обліку електричної енергії, встановлених на об`єкті відповідача, який споживає електричну енергію. Крім того, суд виходив з того, що на момент підписання актів приймання-передачі електричної енергії за період з березня по травень 2022 року повноваження у підписанта зі сторони споживача на вчинення відповідних дій були відсутні з огляду на наказ від 01.03.2022, відповідно до якого з 01.03.2022 зупинено роботу ПАТ, у тому числі виконання будь-яких господарських операцій.
ВС звернув також увагу, що загальний обсяг спожитої відповідачем електроенергії, який вказано позивачем у рахунках, не відповідає загальному обсягу спожитої відповідачем електроенергії, який вказано третьою особою-Обленерго.
Таким чином, ВС зазначив, що у даному випадку принцип більшої вірогідності у сукупності з принципом розумності надає можливість зробити висновок, який, ґрунтуючись на встановлених судом фактах, а саме подання позивачем та третьою особою суперечливих даних щодо обсягу споживання електроенергії з врахуванням окупації міста та наказу про припинення господарського діяльності підприємства відповідача, що цілком вірогідним є факт того, що позивачем не доведено обсягу фактичного використання відповідачем електричної енергії за період березень-травень 2022 року.
Тому, ВС погодився із висновками судів попередніх інстанцій, що з огляду на підпункт 2 пункту 9 Положення № 148 у даному випадку відсутні правові підстави для стягнення з відповідача заборгованості за надання послуг із розподілу електричної енергії за березень-травень 2022 року.
- Після закінчення строку, установленого кредитним договором для повернення позики, кредиторам забороняється нарахування процентів, пені та неустойки на суму заборгованості по кредиту
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.05.2020 скасувала рішення апеляційної інстанції про стягнення з особи заборгованості по відсоткам 5 481 130 грн., а також пеню за відсотками – 3 725 526 грн. та залишено в силі рішення першої інстанції про задоволення позову.
ВП ВС наголосила, що відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦКУ якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
За умовами фігуруючого у цій справі договору кредиту установлено, що у разі невиконання (неналежного виконання) позичальником обов`язків, протягом більше ніж 90 календарних днів строк користування кредитом вважається таким, що сплив та, відповідно, позичальник зобов`язаний протягом одного робочого дня погасити кредит у повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час користування кредитом та нараховані штрафні санкції (штраф, пеню).
Установлено, що рішенням суду у іншій справі стягнута заборгованість за кредитним договором, яка нарахована станом на подачу позову по цій справі, зокрема, цим рішенням суду з боржника стягнуто заборгованість за кредитним договором шляхом звернення стягнення на іпотечне нерухоме майно, вартості якого виявилось недостатньо для повного задоволення вимог позивача, внаслідок чого залишилась строкова та прострочена заборгованості.
Тобто, банк використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦКУ та умов кредитного договору, змінивши на власний розсуд умови основного зобов`язання щодо строку дії договору та періодичності платежів, а відтак строк виконання зобов`язань – як основного, так і акцесорних – є таким, що настав.
ВП ВС неодноразово висловлювала позицію про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦКУ.
При цьому, у постанові ВП ВС від 04.07.2018 зазначено, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України.
судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні.
4.За наявності кількох спадкоємців кожен з них відповідає за борги спадкодавця пропорційно до одержаної ними частки у спадковому майні. Якщо до спадкоємців перейшли не ідеальні (у дробах) частки у спадщині, а реальні – чітко визначене у заповідальному розпорядженні майно, потрібна пропорція вираховується шляхом встановлення того співвідношення, у якому вартість цієї речі знаходиться із вартістю спадкової маси.
Спадкоємці несуть відповідальність за зобов’язаннями спадкодавця в межах дійсної вартості спадкового майна, що перейшло до нього. При цьому під дійсною вартістю спадкового майна розуміється ринкова грошова оцінка його на момент відкриття спадщини.
Таким чином, відповідальність спадкоємців за борги спадкодавця носить частковий характер і обмежується вартістю майна, успадкованого цією особою. Проте у виключних випадках, наприклад, при неподільності предмета зобов’язання, відповідальність спадкоємців буде солідарною (ст. 543 ЦК України) і кредитор матиме змогу вимагати виконання вимоги як від усіх спадкоємців разом, так і від кожного з них окремо, причому як повністю, так і в частині боргу. Спадкоємець, який виконав спільне зобов’язання, має право пред’явити зворотню вимогу (регрес) до кожного з решти боржників у рівній частці (ст. 544 ЦК України).
Так, Верховний Суд 26.10.2022 скасував судові рішення у справі за позовом позикодавця до спадкоємця позичальника про звернення стягнення суми боргу за рахунок спадкового майна.
Скасовуючи судові рішення Верховний Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій не врахували, що спадкоємець боржника відповідає перед кредитором не в межах суми позики, а в межах успадкованого майна.
При цьому, суд звернув увагу, що погашення боргу перед кредитором за рахунок успадкованого майна можливе після відмови спадкоємця боржника виплатити суму боргу у грошовій формі, а в даній справі такої відмови відповідача не було.
5.Зарахування зустрічних вимог можливе на будь-якій стадії розвитку відносин сторін, у тому числі й на стадії виконання судового рішення
Особа 1 звернулася до суду з позовом до Особа 2 та просила визнати повністю припиненим її грошове зобов`язання перед відповідачем на суму 5 639 343 грн. шляхом проведення часткового зарахування її зустрічних однорідних вимог на суму 11 156 862 грн. до Особа 2 та зменшення її вимог на суму проведеного зарахування.
Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що рішенням суду від 21.11.2012 з неї стягнуто на користь відповідача за 1/2 частину спільного майна подружжя 5 639 343 грн. Рішенням суду від 27.04.2016 в іншій цивільній справі стягнуто з Особа 2 на її користь компенсацію за 1/2 частку в спільному майні подружжя у сумі 11 153 421 грн. у цих справах видано виконавчі листи та відкриті виконавчі провадження.
01.03.2017 вона зробила заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог, згідно з якою її борг є погашеним повністю в рахунок часткового погашення зобов`язання боржника Особа 2 перед нею. Вважала, що вона в належній формі вчинила односторонній правочин про зарахування однорідних зустрічних вимог та повністю виконала рішення суду від 21.11.2012.
Вказувала, що вона зверталася до суду з заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, проте ухвалою суду від 20.06.2017, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду від 20.09.2017 у задоволенні її заяви було відмовлено. У вказаній ухвалі суд зазначив, що вона не позбавлена права на звернення до суду із заявою про вирішення питання про припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.
Судовими рішення першої та апеляційної інстанції відмовлено у задоволенні позову. Судові рішення мотивовані тим, що рішення суду є обов`язковим до виконання та зарахування зустрічних однорідних вимог здійснюється лише в межах виконавчого провадження відповідно до Закону України «Про виконавче провадежння», а не шляхом пред`явлення нового позову.
Разом з тим, Верховний Суд від 08.09.2021 скасував вказані судові рішення зазначивши наступне.
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Тлумачення ст.ст. 601, 602 ЦКУ свідчить, що потрібно розмежовувати зарахування та заяву про зарахування. Адже, сама по собі наявність зустрічних однорідних вимог не призводить до їх зарахування, і, відповідно не припиняє зобов`язання. Необхідним і достатнім є наявність заяви про зарахування зустрічних вимог хоча б однієї із сторін.
Заява однієї із сторін про зарахування зустрічних вимог для досягнення бажаного правового ефекту не потребує відповіді з боку адресата, а потребує лише сприйняття заяви останнім. Наслідком подання заяви про зарахування зустрічних вимог, за наявності передбачених умов для зарахування, є остаточне і безповоротне припинення відповідних зобов`язань повністю або частково.
Зарахування зустрічних вимог можливе на будь-якій стадії розвитку відносин сторін, у тому числі й на стадії виконання судового рішення.