ФАКТ НАЯВНОСТІ ЗАБОРГОВАНОСТІ МАЄ БУТИ ДОВЕДЕНИЙ, А В РАЗІ ЛІКВІДАЦІЇ БАНКУ ПОЗОВ ПРО ВИМОГИ ДО БАНКУ НЕОБХІДНО ПРЕД’ЯВЛЯТИ ДО БАНКУ, А НЕ ДО ФОНДУ ГАРАНТУВАННЯ ВКЛАДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ
За останні 10 років відбулося багато змін у банківській системі України. Деякі банки були виведені з ринку та ліквідовані, у деяких відбулися структурні та системні зміни, а деякі – навіть націоналізовані. Позитивні зміни відбулися, відбуваються і, звичайно ж, ще будуть відбуватися. Так, деякі банки почали більше чути клієнта, об’єктивно розбиратися за фактом його звернення та використовувати більше методів для утримання клієнта.
Однак, людський фактор та припущення помилки, на жаль, завжди можуть мати місце, і співробітники банків – не виняток у цьому.
Так, позичальник звернулася до суду із позовом до ліквідованого банку та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із проханням зняти обтяження з її автомобіля та надати довідку про відсутність кредитної заборгованості. Суть справи полягала у тому, що між позичальником та банком було укладено кредитний договір, за яким банк видав позичальнику кошти, а в забезпечення виконання кредитних зобов’язань позичальник передала банку свій автомобіль у заставу.
За фактом погашення даного кредиту в повному обсязі, позичальник звернулася до банку із проханням зняти обтяження з її автомобіля, однак отримала відмову від уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію, аргументовану тим, що позичальнику необхідно погасити три різні пені: 83 292 грн. , 117 589 грн. та 95 607 грн. І лише після цього обтяження може бути зняте.
Проте раніше банк звертався до суду із позовом до цього позичальника та проханням стягнути з позичальника пеню, відсотки та комісію. Оскільки суд зобов’язав позичальника сплатити ці суми, вони були оплачені, на підтвердження чого позичальник надала квитанцію. І лише після виконання судового рішення позичальник звернулася до банку із проханням зняти обтяження з її автомобіля.
Відповідно до ст. 44 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», після припинення обтяження обтяжувач сам або на вимогу позичальника, протягом п’яти днів зобов’язаний подати заяву про припинення обтяження та вилучення запису про обтяження із Державного реєстру.
А згідно зі ст. 3 Закону № 4452-VI, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є установою, яка гарантує вклади фізичних осіб та у певних випадках виводить неплатоспроможні банки з ринку. У зв’язку із чим суд роз’яснив, що вимоги щодо даного позову позичальник не може пред’являти до Фонду, проте може пред’являти до банку – в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію. А відповідно, задовольнив цей позов частково, а саме – лише щодо вимог позичальника до банку.
Таким чином, всі вимоги позичальника були задоволені – щодо зняття обтяження, і щодо видачі довідки про відсутність заборгованості. Останнє є особливо цікавим, оскільки Фонд заявляв про наявність заборгованості у позичальника. Проте у матеріалах справи не містилося згадування про надану детальну розшифровку заборгованості, а відповідно адвокат позичальника зміг відстояти факт відсутності заборгованості у зв’язку із відсутністю доказу її наявності.
Також важливо на прикладі цієї справи звернути увагу на те, що супровід адвокатом є важливим не лише на стадії судового процесу, а й на досудовій стадії – щоб правильно визначити відповідачів, до яких необхідно подавати позов, а також предмет спору та до якого суду необхідно звертатися.