Перейти до вмісту
Главная страница » АДВОКАТ ПО СПОРАМ З КОЛЕКТОРАМИ

АДВОКАТ ПО СПОРАМ З КОЛЕКТОРАМИ


Велика кількість виданих фінансовими установами різноманітних кредитів також тягне за собою певний відсоток прострочок і несплат з боку позичальників таких кредитів. Але фінустанови не завжди хочуть займатися питаннями, пов’язаними з поверненням боргів і продають проблемну заборгованість компаніям, які спеціалізуються на поверненні такої заборгованості.

Завдання у колекторів по придбаним кредитним зобов’язанням, звичайно, одне – якнайшвидше і, по можливості, повністю отримати кошти за придбаним кредитним договором. І методи, що вони для цього застосовують, не завжди можна назвати законними.

Обов’язково слід враховувати, що Колекторські компанії в обов’язковому порядку мають мати статус фінансової установи та їх діяльність регулюється Національним Банком України.

Якщо колекторська компанія не має статусу фінансової установи, всі її дії щодо отримання заборгованості з боржника будуть незаконними!

Головне джерело заробітку Колекторських компаній – якнайдешевше отримати право вимоги до боржника і отримати з боржника максимально всю заборгованість, при цьому роздмухуючи її розмір. Також якщо боржник має іпотеку або заставу, Колекторські компанії нерідко продають предмет іпотеки (застави) боржника з порушенням закону. Іноді у такого позичальника взагалі може бути об’єктивно відсутня заборгованість за кредитним договором, яка була перепродана, і в такому разі всі дії Колекторської компанії будуть безпідставними.

Досить часто трапляються такі спірні ситуації з Колекторськими компаніями:

  • Вимога щодо оплати кредиту, який був повністю погашений у Банку чи фінустанові;
  • Вимога незаконних відсотків, комісій, пені, строк дії кредитного договору, що закінчився;
  • Вимога повернення боргу після закінчення строку позовної давності;
  • Продаж одного й того ж кредиту кільком колекторам;
  • Незаконні вимоги колекторів щодо карткових кредитів;
  • Неетична поведінка колектора;
  • Здійснення незаконних нотаріальних виконавчих написів;
  • Продаж колекторами майна боржника, незважаючи на повне погашення боргу.

Адвокат по спорам з колекторами зможе ефективно протидіяти надмірно наполегливим колекторам та припинити незаконні способи отримання коштів від клієнта.

Послуги нашого адвоката надають Вам можливість отримати допомогу з наступних питань при спорах з колекторами:

  • Визнання в судовому порядку договору про продаж кредиту Колекторській компанії (актуально, якщо кредит Банку чи іншій фінансовій компанії був повністю погашений до продажу);
  • Оскарження у суді незаконного виконавчого напису нотаріуса;
  • Підготовка відкликання на позовну заяву та взяття участі у судовому розгляді з колекторами – внаслідок чого можливе дуже сильне зниження розміру боргу – як правило, суди відмовляють у стягненні відсотків після закінчення терміну кредиту, істотно зменшується пеня (неустойка), відмова у незаконних комісіях та інших фіктивних послугах банків та інших кредитних організацій за кредитними договорами, придбаними колекторами;
  • Оскарження в суді договору щодо придбання колекторами кредиторських вимог до вас, за умови відсутності боргу у вас на момент укладання такого договору (дуже актуальне при ліквідації Банку або іншої фінустанови, особливо коли право вимоги було придбано у Фонду Гарантування Вкладів);
  • Оскарження в суді продажу іпотечного майна – за умови відсутності боргу у вас (включаючи публічні торги)
  • Підготовка скарги до Національного Банку України щодо порушень колекторами законодавства, включаючи неетичну поведінку Колекторів;
  • Запуск процедури банкрутства боржника – дуже актуально при накопиченні великої кількості боргів – тоді всі кредитори (включаючи колекторів) зобов’язані заявити до суду свої вимоги. Неустойка не може входити до вимог (тобто не нараховується). Якщо вимоги колекторів вчасно не будуть заявлені, вони вважатимуться погашеними !!!

Що робити, якщо ви отримали позов від Колектора із суду? З нашого досвіду можна сказати, що в жодному разі не можна ігнорувати! Що може зробити адвокат зі спорів з колекторами після отримання вами позову із суду?

  • підготувати відгук на позов, в якому вказати на підстави для суттєвого зменшення суми колекторів (при необґрунтованому нарахування боргу, відсотків, пені), обґрунтувати неспроможність вимог колекторів (при погашеному боргу, пропуску строку давності, відсутності права вимоги), знайти інші підстави для суттєвого зменшення вимог Колекторів або відмови у позові.

Самостійний похід до суду Позичальників через юридичну неграмотність закінчується дуже сумно! Як правило, гігантські суми, які заявляють у таких випадках «Колектори», суд просто підтверджує! І суд вам не допомагатиме і не зобов’язаний, це буде виключно Ваша проблема!

Проте великий досвід у кредитних суперечках, включаючи суперечки з Колекторами, адвокатів нашого Бюро дозволяє максимально мінімізувати суму коштів, які можуть стягнути з Вас та відбити інші незаконні претензії Колекторів.

Це важливо !!!

Також важливо враховувати, чи не визнавав під час дії кредитного договору факт дефолту боржника Банк чи інша кредитна установа – і вимагав повністю сплатити кредит? Якщо було визнання дефолту, то після такої події ні Банк, ні Колектори не мають права на подальше нарахування відсотків за користування кредитом. Однак Колектори сподіваючись на правову безграмотність боржників, можуть збільшити розмір боргу на відсотках у десятки разів!

Процедура банкрутства боржника

Банкрутством є нездатність фізичної чи юридичної особи виконувати свої фінансові зобов’язання – платити за рахунками, зокрема, і за рахунками кредитної заборгованості, виплачувати зарплату найманим працівникам, платити податки тощо.

Визнати себе банкрутом можна через суд, а сама процедура є досить складною та потребує супроводу досвідченим юристом.

Так, звичайна людина може заявити про своє банкрутство та списати поточні заборгованості. Проте, не так багато людей знають про це і розуміють, як правильно діяти, що, на жаль, і перешкоджає їм скористатися цим правом.

Підставами для визнання банкрутства є такі факти:

  • розмір простроченої заборгованості понад 30 мінімальних зарплат на момент звернення
  • непогашення кредитів або нездійснення інших планових платежів у розмірі понад 50% місячних платежів протягом двох місяців
  • прийняття постанови у виконавчому провадженні про відсутність у фіз.особи майна, на яке може бути звернено стягнення
  • існування загрози неплатоспроможності: доведені факти, що найближчим часом боржник не зможе здійснювати платежі (втрата роботи, працездатності, виникнення серйозного захворювання)

Крім цього, боржник, який претендує на визнання банкрутом, має подати до суду певний перелік документів, які при цьому справді доведуть факт його банкрутства. А також пам’ятати про перелік боргів, на які не поширюється банкрутство: нанесення шкоди іншим особам (вина в ДТП, вчинення кримінального злочину, перевищення самооборони тощо), виплата аліментів, раніше реструктуризовані борги, виплата ЄСВ.

Визнання банкрутом надає боржнику можливість оплачувати не всю заборгованість, лише її частину. При цьому поставивши крапку у суперечках із колекторами, банками та іншими особами. А також припинивши подальше нарахування усіляких відсотків та компенсацій за невиконання грошових зобов’язань.

Що не має права робити колектор

Донедавна представники колекторських контор практично не мали обмежень у своїх діях і застосовували досить агресивні методи – могли дзвонити клієнтам у будь-який час, спрямовувати усні та письмові погрози, а також передавати конфіденційну інформацію про клієнта його знайомим.

Однак новий Закон про колекторські компанії зобов’язав колекторську (факторингову) компанію дотримуватись вимог етики поведінки при врегулюванні питань простроченої заборгованості. А якщо ця компанія порушує вимоги закону щодо етики поведінки зі споживачем, Національний Банк України має право застосовувати санкції стосовно такої компанії, аж до виключення відомостей про неї з Реєстру колекторських компаній. І навіть тимчасово зупинити чи відкликати (анулювати) ліцензію кредитодавця (небанківської фінансової установи) на провадження діяльності з надання фінансових послуг.

Так, згідно із Законом про колекторські компанії, колектор не має права дзвонити близьким і родичам позичальника, здійснювати дзвінки за місцем його роботи, а спілкування з позичальником має відбуватися з дозволу позичальника та у ввічливій формі.

З чого випливає, що цей Закон вніс ясність у взаємини колекторських компаній та клієнтів, які мають прострочену заборгованість. Це є позитивним кроком для вирішення подібних питань у правовому полі, оскільки Закон посилив захист боржників від колекторів. Однак, звичайні люди, як правило, не завжди орієнтуються в законодавстві і тому не завжди можуть використовувати всі законні можливості для чесного вирішення питання щодо існуючих заборгованостей. Внаслідок цього, позичальники можуть переплачувати колекторам суми, що перевищують реальний розмір заборгованості в кілька разів. Щоб не допустити цього і інших несприятливих наслідків для позичальника, найкраще звертатися за допомогою до адвоката.

Про що говорить судова практика

З судової практики випливає, що багато клієнтів виграють справи в судах. Суди визнають договори купівлі-продажу прав вимоги боргу недійсними через те, що в момент підписання договору не було дотримано вимог Закону та з інших причин.

Так, колекторська компанія може не мати статусу фінансової компанії, яка відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» має право здійснювати факторингові операції.

Або не мати статусу суб’єкта підприємницької діяльності, ліцензій та дозволів на провадження банківської діяльності, в тому числі і за валютними операціями.

Які проблеми можуть бути з боку нотаріуса

Досить часто трапляються випадки проблем клієнтів із виконавчим написом нотаріуса. Іноді нотаріуси порушують закон щодо безперечності заборгованості, адже виключно за наявності безперечної заборгованості нотаріус має право зробити виконавчий напис. Слід також пам’ятати про те, що факт надання кредитором пакета документів нотаріусу не може свідчити про те, що позичальник має борг перед кредитором, а дії нотаріусів як учасників процесу можуть бути також оскаржені в суді.

Ось приклади із судової практики, коли судові розгляди кредитних вимог закінчилися на користь Позичальників.

Судова практика з кредитних вимог

Справа 501/85/21

Сплата щомісячних комісій за управління кредитом є незаконною, оскільки нею передбачено нарахування комісії без вказівки того, які саме додаткові та супутні послуги за вказану комісію надаються боржнику.

Постановою Одеського Апеляційного Суду від 1.02.2022 року було задоволено апеляційну скаргу Позичальника за його позовом до Банку про визнання незаконним пунктів кредитного договору, якими було передбачено комісію Банку за управління заборгованістю Позичальника на підставі ст. 18 Закону «Про захист прав споживачів» та правових висновків Верховного Суду згідно з постановою від 16.09.2020 року у справі № 127/27751/16-ц, і було зроблено висновок, що Позичальнику цим пунктом фактично жодних додаткових послуг не надаються.

Справа 748/1360/18

При закінченні позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність закінчилася і до додаткової вимоги. Минув термін позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Банк звернувся до суду про стягнення боргу за картковим кредитом, термін дії кредитної картки закінчився у липні 2011 року. До суду Банк звернувся у травні 2018 року.

Оскільки позичальник заявив у суді про застосування строку позовної давності, Банку у позові було відмовлено.

Справа 910/8053/18

Обов’язковою умовою стягнення заборгованості з виконавчого напису нотаріуса є відсутність суперечки щодо такої заборгованості, тобто її безперечний характер.

Позичальник звернувся до суду, на визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, обґрунтовуючи це тим, що між ним та Банком існує судова суперечка, про яку безумовно знав Банк, оскільки брав участь у судових засіданнях.

Суд задовольнив позов Позичальника, обґрунтовуючи це так: Суд не повинен обмежуватися лише перевіркою дотримання нотаріусом формальних процедур та факту подання стягувачем документів на підтвердження безперечної заборгованості боржника. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України “Про нотаріат” у такій суперечці суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі і встановити та вказати у рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безперечну заборгованість перед стягувачем взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру за станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Справа 233/1506/21

Якщо Банк вже реалізував своє право на стягнення заборгованості у судовому порядку, у тому числі тіло кредиту, відсотки, комісія та неустойка, подальше нарахування та стягнення відсотків, комісії, неустойки законом не передбачено. Якщо Позичальник не виконує судове рішення, Банк має право на нарахування сум згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Так, Банк звернувся до суду до позичальника на стягнення відсотків користування кредитом. У суді з’ясувалося, що Банк має вже судове рішення про стягнення всієї суми боргу за кредитом, включаючи тіло кредиту, відсотки, комісію та пеню, отже, кредитні відносини на момент розгляду справи в суді вже відсутні і відсутні правові підстави для нарахування Позичальнику відсотків. У позові Банку було відмовлено.

Справа 370/896/18

Частиною 1 ст.7 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекотримач має право задовольнити свою вимогу за основним зобов’язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором.

Застосування зазначених способів захисту одночасно чи разом неприпустимо, оскільки фактично призводить до здійснення стягнення заборгованості у подвійному розмірі, що суперечить положенням ст.1046 ГК України, яка зобов’язує позичальника повернути кредитору таку саму суму коштів (суму позики), яку було отримано.

Так, Банк звернувся до суду про стягнення предмета іпотеки в рахунок погашення боргу за кредитним договором, незважаючи на наявність рішення про стягнення із Позичальника коштів.

Також Банк не провів оцінки предмета іпотеки на момент стягнення. Суд вважав це подвійним стягненням і відмовив Банку в позові.