Після закінчення дії кредитного договору МФО не має права продовжувати нараховувати відсотки та неустойку, а має право лише на нарахування відсотків, передбачених ст. 625 ЦК України.
На сьогоднішній день, як показує судова практика, почастішали випадки розгляду справ з приводу звернення мікрофінансових організацій до суду про відшкодування процентів за електронним кредитним договором.
Часто пеня за онлайн-кредитами збільшує суму заборгованості у декілька разів, а то й у декілька десятків разів. Чи правомірно це? І що можна з цим вдіяти? Відповідь на це питання звичайно є, це вирішується в судовому порядку.
Для прикладу, проаналізуємо рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 06 вересня 2021 року (справа №285/3567/21).
Суть справи. Позивач, мікрофінансова організація звернулася до фізичної особи, відповідача з приводу відшкодування заборгованості за кредитним договором, а саме: тіло кредиту та проценти за користування. В даному випадку позивач вказує на заборгованість: 11 015 грн., з яких: 5 000 грн. – тіло кредиту; 8 515 грн. – проценти за користування кредитом. Отже, як бачимо, проценти за користування є більшими від самого тіла кредиту.
Дуже багато фінансових організацій, зазначають в своєму кредитному договорі про кінцевий термін повернення коштів. В справі термін (дата) повернення кредиту і сплата комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 26.08.2019 року. 5 000 грн. кредит надається строком на 30 днів з 27.07.2019 року. Проценти за користування кредитом: 15 грн., які нараховуються за ставкою 0,01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. (5 000 грн. х 0,01% х 30 днів = 15 грн). 02.08.2021 року позивач сплатив на рахунок фінансової організації кредитні кошти в розмірі 5 000 грн.
Заявляючи вимоги про стягнення процентів за користування кредитом в розмірі 8 515 грн. позивачем проігноровано правову позицію, викладену Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12), що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Отже, з цього слідує те, що відповідач в даній справі повинен відшкодувати проценти в розмірі 15 грн, а не 8515 грн,, як це рахує позивач.
Разом з цим, позовні вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5 000 грн. не підлягають задоволенню, оскільки вказана сума коштів відповідачем сплачена.
Виходячи з вищевикладеного слідуєте, що судова практика в частині нарахування штрафних санкцій за кредитними договорами наразі певним чином сформована, однак її застосування до кожного спору має відбуватися з врахуванням принципу подібності правовідносин.
Для визначення правової позиції щодо кожного кредитного кейса справ необхідно детально вивчати та аналізувати умови кредитного договору, які визначають особливості правовідносин. Особливості кредитного договору впливають на створення правової позиції у справі та надають можливість якісно захистити інтереси клієнта в суді.
Виходячи з норм чинного законодавства та даної справи, стає вочевидь зрозумілим, що збільшення суми заборгованості у декілька разів, а то й у декілька десятків разів, не відповідає чинному законодавству і тому дуже велика практика суду, де вимоги мікрофінансових організацій стосовно відшкодування процентів за електронним кредитним договором не задоволені взагалі, або ж зменшення суми заборгованості ніж зазначають мікрофінансові організації в своїх позовах до суду. Це відбувається через те, що після настання строку виконання зобов’язань у повному обсязі позикодавець не має права продовжувати нараховувати проценти та неустойку, а має право лише на стягнення сум, передбачених ст. 625 ЦК України.