Господарський суд визнає правочин удаваним, лише якщо встановлено, що сторони насправді мали на увазі інший правочин, який суперечить закону — саме припущення про приховану мету недостатнє.

Відповідач вимагав визнати договір зберігання товару недійсним, стверджуючи, що сторони насправді мали на увазі договір купівлі-продажу переданого на зберігання товару.

Верховний Суд залишив в силі стягнення вартості неповерненого товару і відмову в зустрічному позові: підстав вважати договір зберігання удаваним правочином не встановлено.

При переході права власності на орендовану земельну ділянку від одного власника до іншого (наприклад, з державної власності до комунальної) новий власник автоматично стає орендодавцем за вже укладеним договором оренди — сама зміна власника не є підставою для розірвання договору.

Верховний Суд залишив в силі відмову сільраді в розірванні договору оренди землі: новий власник земельної ділянки зобов’язаний стати орендодавцем за чинним договором, а не вимагати його розірвання через саму лише зміну власника.

Якщо територіальна підсудність спору може визначатися як за загальним, так і за спеціальним правилом виключної підсудності, звернення до суду за загальним правилом не є порушенням правил підсудності.

Велика Палата Верховного Суду роз’яснила: виключна підсудність застосовується до позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна прямо чи опосередковано — включно з майновими правами на об’єкт нерухомості.