Як лізингодавець позбавляє лізингоодержувача майна

Потреба господарських товариств та підприємців у різноманітному обладнанні робить популярними послуги лізингу — для виробничого обладнання, сільського господарства, транспортних засобів. Лізингодавцями є банки та інші фінансові установи, що мають ліцензію на надання фінансових послуг.

Проблема полягає в тому, що нерідко договори лізингу складаються так, що допускають неоднозначне тлумачення та дозволяють нараховувати лізингоодержувачу зайві платежі. Це дає лізингодавцю право вимагати достроково всієї суми за договором, нараховувати штрафні санкції та, головне, забирати у лізингоодержувача майно, передане у лізинг.

Враховуючи, що договорами часто передбачено перехід права власності на об’єкт лізингу до лізингоодержувача, недобросовісні лізингодавці здійснюють безпідставні нарахування та (або) звинувачують в інших формальних порушеннях, що дає підстави відмовитися від договору та вимагати повернення об’єкта лізингу на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Що робити лізингоодержувачу, який не порушував договір

Лізингодавець забирає майно: як діяти лізингоодержувачу

Перевірте розрахунок платежів: порівняйте суми, які вимагає лізингодавець, з графіком у договорі та власними платіжними документами. Завищені нарахування часто стають формальною підставою для розірвання договору.

Надішліть лізингодавцю письмову претензію з вимогою перерахувати зобов’язання та збережіть докази відправлення. Не ігноруйте вимоги про повернення об’єкта лізингу: строки оскарження обмежені.

Якщо вже вчинено виконавчий напис нотаріуса, подавайте позов про визнання його таким, що не підлягає виконанню, та одночасно вимагайте перерахунку суми зобов’язання — це дає змогу зупинити вилучення майна.

Лізингодавець забирає майно не завжди правомірно, і лізингоодержувач, який не порушував договір, має право на судовий захист.

Нормативна база

Основні норми, на які спирається позиція судів: Закон «Про фінансовий лізинг»; Закон «Про нотаріат».

Схожі матеріали