Повернення об’єктів лізингу
Верховний Суд скасував рішення про повернення об’єктів лізингу, оскільки суди попередніх інстанцій не дослідили докази того, що техніка, зазначена в договорі, взагалі не була виготовлена.
Повернення неіснуючих об’єктів лізингу
Лізингодавець вимагав повернути п’ять одиниць сільгосптехніки, переданої за договором фінансового лізингу від 19.02.2021. На адвокатський запит виробники техніки повідомили, що техніка із зазначеними серійними номерами ними не виготовлялась, а на митну територію України не ввозилась і не розмитнювалась.
ВС скасував рішення судів попередніх інстанцій, які задовольнили позов про повернення об’єктів лізингу. Суди попередніх інстанцій зосередились виключно на наявності підписаних актів прийому-передачі, не дослідивши докази відповідача про те, що індивідуально визначена в договорі техніка не виготовлялася та не існувала в натурі. Для правильного вирішення справи господарським судам необхідно встановити не лише факт підписання актів, а й реальне існування об’єктів лізингу, що передавались за договором.
Повернення об’єктів лізингу: чому одного акта приймання-передачі мало
У справах про повернення об’єктів лізингу суд має встановити, чи справді предмет договору існував і був переданий. Підписаний акт приймання-передачі — лише один із доказів, він не замінює реальне існування техніки.
Відповідач у такому спорі може посилатися на відповіді виробників, на відсутність митних документів про ввезення чи розмитнення техніки з указаними серійними номерами, на результати огляду. Якщо індивідуально визначені одиниці техніки не існували, вимога про їх повернення не може бути виконана.
Суди зобов’язані оцінювати докази сторін у сукупності та перевіряти доводи відповідача, а не обмежуватися формальними документами. Саме це порушення стало підставою для скасування рішень у справі, яку розглядав Верховний Суд.
Така позиція корисна й лізингоодержувачам: якщо вас змушують повернути техніку, якої ви ніколи не отримували, вимагайте від суду дослідити первинні документи, митні дані та докази виробників.
Якщо суд першої інстанції не дослідив такі докази, це можна оскаржити в апеляційному та касаційному порядку: саме так і було у справі, де Верховний Суд повернув спір на новий розгляд для встановлення реальних обставин.
Для лізингодавця висновок практичний: заздалегідь зберігайте докази придбання техніки, її ввезення та передачі лізингоодержувачу, а лізингоодержувачу — докази того, що майно фактично не надходило.
Повернення об’єктів лізингу потребує доказів їх реального існування, і без цього позов лізингодавця може бути відхилений.
Нормативна база
Основні норми, на які спирається позиція судів: Закон «Про фінансовий лізинг».
Схожі матеріали
Для консультації телефонуйте: +38 (067) 503 05 30.