У постанові Верховного Суду від 02.11.2021 зазначено, що згідно із пунктом 3 Порядку № 829 розподільний облік споживання комунальної послуги з постачання теплової енергії в окремих приміщеннях будівлі, що приєднана до зовнішніх інженерних мереж і оснащена вузлами комерційного обліку теплової енергії, забезпечується шляхом встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії на вводі трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення в окреме приміщення будівлі або приладів – розподілювачів теплової енергії на опалювальних приладах.
Відповідно до вимог пункту 10 Порядку № 205, за наявності окремого відгалуження системи опалення у квартиру, інше житлове або нежитлове приміщення встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії для такої квартири (приміщення) є обов`язковим.
Здійснюючи нарахування Споживачу вартості послуги з централізованого опалення в опалювальний сезон без урахування показників лічильника теплової енергії, Теплоенерго обмежує право Особи на раціональне споживання теплової енергії та оплату за фактично отриманні послуги з постачання теплової енергії.
Зміна законодавцем технічних вимог щодо порядку встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії (квартирних лічильників) не є підставою для встановлення Споживачем нового обладнання для обліку тепла, за умови, що такий споживач до прийняття нового Порядку № 829 вже встановив індивідуальний вузол розподільчого обліку теплової енергії
Попри існуючу судову практику Теплоенерго продовжує нарахувати вартість послуг з централізованого опалення без врахування індивідуальних лічильників, а суди першої та апеляційної інстанцій визнають такі дії правомірними, мотивуючи такі рішення змінами в законодавстві щодо порядку встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії.
Про хибність такої позиції як Теплоенерго так і судів попередніх інстнацій вчергове наголосив Верховний Суд у справі зі спору правомірності дій Теплоенерго про нарахування Споживачу оплати за теплопостачання без урахування показників індивідуального лічильника.
Так, Особа 1 звернувся до суду з позовом до Теплоенерго про визнання протиправним нарахування вартості централізованого опалення без урахування показників індивідуального лічильника та зобов`язання вчинити дії.
Позов мотивував тим, що він є Споживачем послуг центрального опалення, які надає Теплоенерго.З жовтня 2018 року позивач встановив у квартирі лічильник квартирного обліку теплової енергії , який поставив на комерційний облік (що підтверджується актом).Надалі оплату послуг центрального опалення здійснював за лічильником.Між тим, з жовтня 2019 року відповідач почав нараховувати вартість послуг з центрального опалення без врахування показників лічильника обліку, чим порушує права позивача.
Тому позивач просив суд просив суд визнати дії Теплоенерго протиправними; зобов`язати Теплоенерго здійснити перерахунок вартості послуг з центрального опалення квартири починаючи з жовтня 2019 року до дати набрання рішенням законної сили відповідно до показників лічильника теплової енергії та здійснювати Особа 1 нарахування вартості з центрального опалення квартири на підставі показників лічильника теплової енергії.
Рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій у задоволенні позову відмовлено з мотивів того, що згідно з робочим проектом обладнання квартирного вузла обліку теплової енергії, лічильник квартирного обліку теплової енергії встановлений безпосередньо у квартирі Особа 1. Проте у квартирі відсутній єдиний тепловий ввід в квартиру, що унеможливлює встановлення розподільного обліку теплової енергії. Суди зазначили, що у житловому будинку облаштована система опалення, в якій відбувається підключення опалювальних пристроїв від подавальних стояків вертикального типу.Враховуючи нормативно визначені критерії, технічна можливість встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії при зазначеній схемі відсутня. Тобто суди дійшов висновку про можливість встановити у квартирі позивача приладів-розподілювачів, а не встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Верховним Судом 22.02.2023 рішення судів попередніх інстанцій скасовано та задоволено позов Особи 1 у повному обсязі з огляду на наступне.
ВС звернув увагу, що та обставина, що Постановою від 10 жовтня 2018 року № 829 Кабінет Міністрів України затвердив Порядок визначення технічної можливості встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії та економічної доцільності встановлення приладів – розподілювачів теплової енергії, не є підставою для неврахування відповідачем показників лічильника теплової енергії, встановленого у квартирі позивача, з огляду на таке.
Відповідно до вимог пункту 10 Порядку № 205, за наявності окремого відгалуження системи опалення у квартиру, інше житлове або нежитлове приміщення встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії для такої квартири (приміщення) є обов`язковим.
На час встановлення позивачем вузла розподільчого обліку теплової енергії ПАТ (попередній виконавець послуг) здійснював розподіл обсягів комунальних послуг, а тому зміна законодавства, що регулює питання порядку встановлення та прийняття на облік вузла розподільчого обліку теплової енергії, не припинила можливість споживача теплової енергії, за наявності встановленого у передбаченому порядку (на момент встановлення) індивідуального приладу обліку тепла, оплачувати такі послуги за показниками відповідного лічильника.
Зміна законодавцем технічних вимог щодо порядку встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії (квартирних лічильників) не є підставою для встановлення Споживачем нового обладнання для обліку тепла, за умови, що такий споживач до прийняття нового Порядку № 829 вже встановив індивідуальний вузол розподільчого обліку теплової енергії.
Закон України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» і Правила № 630 визначили право Споживача на встановлення квартирних засобів обліку та взяття їх на абонентський облік, а також проведення оплати за спожиті послуги згідно з показниками індивідуальних приладів обліку.
Отже показники лічильників, встановлених та прийнятих на облік у встановленому законом порядку до прийняття Порядку № 829, повинні враховуватися виконавцем послуг, тобто у цьому випадку Теплоенерго.
Верховний Суд також звернув увагу на те, що Порядок № 829 не передбачає необхідність приведення раніше встановленого вузла обліку у відповідність до цього Порядку та не встановлює заборони щодо врахування показників за такими лічильниками, які надаються споживачами. Цей порядок не передбачає повторне прийняття на абонентський облік вузла розподільного обліку відповідно з новою процедурою, який раніше був прийнятий на абонентський облік, до набрання чинності Порядку № 829.
ВС вказав на те, що 04.10.2018 Постачальник послуг з центрального опалення вказаний лічильник квартирного обліку теплової енергії прийняв на комерційний облік.
Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку, що про неправомірність дій Відповідача щодо зняття з обліку встановленого в квартирі позивача приладу обліку теплової енергії та нарахування їй оплати за комунальну послугу з централізованого опалення в опалювальний сезон 2019-2020 року без урахування щомісячних показників лічильника.