ПОСЛУГИ АДВОКАТА
Топливні талони, картки на пальне підтверджують право їх власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені в них, за що оплата вже проведена раніше.
Не зважаючи на те, що право на пальне переходить до Замовника (Покупця) з моменту отримання талону (картки), після їх оплати, на АЗС часто відмовляються їх отоварювати. Ця відмова може бути з різних причин-закінчення строку дії талонів, відсутність пального певного типу, ліквідація товариства-постачальника, розірвання партнерства із мережею АЗС, на яких можливе отоварення талонів, або взагалі у зв’язку із підвищенням цін на пальне при отоварені талонів на АЗС вимагають доплату.
Окрім порушення права власності осіб на пальне, яке ним набуте за плату, такі ситуації можуть призвести до вкрай негативних наслідків, зокрема, коли Замовником на пальне виступає державна, комунальна організація, яка забезпечує лікування, пожежну безпеку інші послуги населенню, які неможливо терміново забезпечити через відмову у заправці їх транспорту на АЗС по талонам.
Однак в будь-якому випадку власник талонів (карток) має право на захист свого права власності на пальне у суді.
Головне для даної категорії справ-це обрати належний спосіб захисту, що залежить від виду договору між сторонами, його умов, причин відмови АЗС в отоварюванні талонів та певної ситуації, яка склалася між сторонами.
Це потребує знань законодавства у цій сфері, а також досвід у веденні такої категорії справ з урахуванням судової практики, а отже без допомоги кваліфікованого адвоката у таких судових процесах не обійтись.
Послуги адвокатів АБ «Ткачук і партнери» у спорах щодо талонів (карток) на пальне:
- Консультація з усіх питань, пов’язаних з придбанням пального на АЗС по талонам (карткам), аналіз виниклої ситуації та перспектив майбутніх судових процесів;
- Допомога в зборі доказової бази, у тому числі підготовка адвокатського запиту;
- Визначення способу захисту клієнта, підготовка та подання в суд відповідного позову зі спору щодо отоварення талонів (карток) на пальне;
- Ознайомлення з матеріалами справи зі спору щодо покупки пального на АЗС по талонам (карткам), якщо справа вже перебуває у суді;
- Представництво інтересів клієнта у всіх судових інстанціях, у тому числі підготовка необхідних документів заяв, пояснень, клопотань тощо;
- Оскарження рішень, постановлених не на користь клієнта, в апеляційному та касаційному порядку
- Юридичний супровід клієнта на стадії виконавчого провадження.
Можливо виділити питання, з яких звертаються клієнти до адвокатів нашого Бюро, пов’язаних з придбанням та отоварюванням талонів (карток) на пальне:
–Укладення договорів щодо придбання пального на АЗС по талонам (карткам);
-Недотримання ТОВ (власників, партнерів мережі АЗС) договорів щодо придбання пального по талонам (карткам);
-Закінченні строків дії талонів (карток) на пальне;
-Відмова АЗС (їх власника) отоварювати талони (картки) на пальне;
-Відмова АЗС (їх власника) повернути пальне за неотовареними талонами (картками);
-Відмова АЗС (їх власника) повернути кошти за пальне за неотовареними талонами (картками);
-Відмова АЗС (їх власників) отоварювати топливні талони за ціною на час оплати пального;
-Розірвання договорів про придбання пального за талонами (картками) у судовому порядку;
-Стягнення шкоди, завданої неотоваренням топливних талонів тощо.
Наведений перелік не є вичерпним і адвокати нашого Бюро, проаналізують виниклу конфлікту ситуацію із власниками АЗС щодо придбання та отоварення талонів (карток) на пальне та захистять права клієнта у судовому порядку.
ПРАВОВІДНОСИНИ ЩОДО ПРИДБАННЯ
ТАЛОНІВ (КАРТОК) НА ПАЛЬНЕ,
СПОСОБИ ЗАХИСТУ У РАЗІ ЇХ НЕОТОВАРЕННЯ
ТА ДОПОМОГА АДВОКАТА
Головна перевага топливних талонів (карток) –це те, що водії можуть купити дизельне паливо, бензин, газ по фіксованій ціні, що діяла на момент оплати.
Однак, як правило, власники мереж АЗС по такій схемі купівлі пального не працюють із фізичними особами, а лише укладають договори із юридичними особами на тривалий термін (мінімум на рік), що обумовлюється великою сумою попередньої оплати за пальне, яке буде отримане протягом терміну дії топливних талонів.
Для придбання талонів на пальне з продавцем нафтопродуктів укладається договір, в якому обов’язково зазначаються марка та вид пального, його вартість, спосіб отримання (у цій ситуації це отримання пального за умови надання талону), перелік АЗС, які відпускають пальне, момент переходу права власності на пальне. Також у договорі закріплюється строк дії талонів, після закінчення якого їх можна обміняти на грошові кошти або інші талони.
Після укладення договору покупець перераховує кошти продавцю нафтопродуктів у строки, зазначені в рахунку, тож практично завжди спочатку здійснюється оплата талонів, а потім – їх використання, тобто фактична заправка автомобілів.
Якщо за умовами договору пальне переходить у власність покупця після оплати талонів і до фактичної заправки автомобіля, то в такому разі:
-постачальник складає та надає покупцю видаткову накладну на пальне;
-сторони підписують акт приймання-передачі пального, на підставі якого покупець талонів «передає» пальне на зберігання постачальнику, який «зберігає» його в ємкостях на АЗС. Насправді ж ніякого фізичного руху пального при цьому не відбувається.
Крім цього, якщо АЗС працює з фізичними особами, талони можна придбавати і без укладенння окремого договору, просто отримавши рахунок від постачальника і оплативши його. Після оплати постачальник пального передає талони покупцю. Всі важливі умови – вид, марка і кількість пального, строк дії талону тощо – можуть зазначатися і на самому талоні!
Отже, талон — це документ, якийпідтверджує право його власника на отримання певної кількості раніше оплаченого пального певної номенклатури, що зберігається на АЗС. Купівля-продаж талону на пальне – це купівля-продаж майнового права на отримання товару (пального), а не купівля-продаж самого пального. Аналогічно картка на пальне-це технічний засіб, за допомогою якого фіксують право на отримання пального.
Отже, такі договори за своєю правовою природою є змішаним договором, оскільки містять елементи різних видів договорів: поставки, купівлі-продажу, зберігання.
Тому при захисті прав клієнта адвокати нашого Бюро, проаналізувавши ситуацію та виходячи із економічної вигоди для позивача, обирає найбільш ефективний спосіб захисту, пред’являючи відповідний позов до суду.
Зокрема, можливо пред’явити позов із вимогами до відповідача:
-зобов’язання обміняти талони із закінченим строком дії на нові із продовження строку;
-зобов’язання отоварювати топливні талони без доплати;
-зобов’язання повернути бензин за неотовареними талонами;
-стягнення коштів, сплачених за пальне, залишених за неотовареними талонами;
-розірвання договору поставки із відповідними наслідками;
-стягнення шкоди, завданої невиконанням АЗС (їх власником) договору або відмовою в отоварені топливних талонів.
Можливі інші способи захисту, що не суперечать ст. 16 ЦКУ та 20 ГКУ.
СУДОВА ПРАКТИКА ТА ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ СУДІВ У СПРАВАХ ПО СПОРАМ, ПОВ’ЯЗАНИМ ІЗ ПРИДБАННЯМ ТА ВИКОРИСТАННЯМ ТАЛОНІВ НА ПАЛЬНЕ
1.Зобов’язання відповідача (постачальника) виконати умови договору поставки щодо обміну карток (талонів) на пальне у разі закінчення строку їх дії на аналогічні з новим строком дії є належним способом захисту позивача. Така вимога стосується фактичного переданняпостачальником товару, право власності на якийналежитьпозивачу та якийзберігається у відповідача, а отже повністю поновлює порушені права власності покупця за договором поставки на товар, який він оплатив
Постановою Верховного Суду від 06.04.2023 залишено без змін судові рішення попередніх інстанцій про задоволення позову сільради про зобов’язання ТОВ обміняти талони на пальне, видані позивачу на підставі договору поставки, строк дії яких закінчився, на нові талони на пальне такої ж якості, найменування та кількості, зі строком дії 1 рік (12 місяців) з дня набрання чинності рішенням суду.
ВС не погодився з доводами касаційної скарги про неналежно обраний спосіб захисту позивачем та зазначив, що у спірних правовідносинах невиконання відповідачем як постачальником умов договору щодо видачі позивачу (покупцю) товаро-розпорядчих документів на товар або обміну цих документів унеможливлює для позивача фактичне отримання такого товару у повному обсязі та, як наслідок, порушує майнові права та інтереси позивача.
Тобто порушене право позивача полягає у позбавленні останнього можливості реалізувати право на отримання свого уже оплаченого товару за договором у повному обсязі та у порушенні права власності на майно (товар).
Отже, заявлені позовні вимоги направлені саме на захист порушених майнових прав та інтересів позивача на товар, право власності на який належить позивачу.
Положення ч. 2 ст. 16 ЦКУ та ст. 20 ГКУ передбачають такий спосіб захисту порушеного права як примусове виконання обов`язку в натурі.
Слід зазначити, що цей спосіб захисту застосовується у зобов`язальних правовідносинах у випадках, коли особа зобов`язана вчинити певні дії щодо позивача, але відмовляється від виконання цього обов`язку чи уникає його. Зокрема, цей спосіб захисту може мати місце при невиконанні обов`язку сплатити кошти, передати річ кредитору, виконати роботи чи надати послуги за відповідним договором. Обов`язок боржника виконати певні дії повинен бути встановлений договором або актом цивільного законодавства.
Отже, здійснення обміну карток (талонів) на пальне на нові у разі закінчення строку їх дії за умовами договору поставки є обов`язковим для відповідача.
Таким чином, суди дійшли висновку, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права відповідає способу захисту, визначеному ч.2 ст. 16 ЦКУ та здатний відновити порушені права позивача при задоволенні позову.
2. Договір поставки, купівлі-продажу пального шляхом заправки автотранспорту при пред’явленні талонів (картки) є змішаним, який містить елементи договору зберігання, згідно якого постачальник, продавець зобов’язаний зберігати пальне до отоварення талонів
Право власності на пальне виникає у Замовника з моменту передачі йому талонів, які він оплатив, а тому ТОВ (власник АЗС) повинен на першу вимогу власника отоварити ці талони шляхом передачі пального, яке перебуває у нього (АЗС) на відповідальному зберіганні
Рішенням господарського суду від 19.07.2023 задоволено позов Комунального підприємства (автогосподарство закладів охорони здоров’я області» до ТОВ (власника мереж АЗС) про зобов`язання повернути 121 400 л бензину А-92 на суму 2 561 540 грн.
Позов мотивовано тим, що згідно договору поставки (укладеного за результатами тендеру) Учасник (відповідач) зобов’язався поставити Замовнику (позивачу) бензин та ДП.
Згідно пункту 1.5. Договору право власності на пальне переходить до Замовника в момент передачі талонів Учасником і може бути реалізоване в будь- який момент на АЗС, визначених Учасником у тендерній пропозиції, тобто Учасник зобов`язується забезпечити наявність та передати визначену кількість бензину та дизельного палива за першою вимогою Замовника по факту пред`явлення ним талону на певній АЗС. Позивач розрахувався із відповідачем у повному обсязі та отримав взамін відповідні талони.
Разом з тим, через деякий час відповідач відмовився отоварювати талони та запропонував повернути позивачу кошти за залишені невикористаними талони. Однак, Позивач не згоден із цим, оскільки неотоварення талонів призводить до реального зриву роботи системи охорони здоров`я в області в частині безперебійної роботи автотранспортних засобів спеціального призначення (швидка допомога, евакуація населення тощо), а тому вважає, що відповідач повинен виконати умови договору поставки та повернути йому бензин, а не кошти.
Задовольняючи позов суд виходив з того, що право власності на бензин у позивача (Замовника) виникає до моменту фактичної передачі відповідного товару у володіння позивача (шляхом здійснення заправки автотранспорту Замовника на АЗС відповідача), тобто з моменту передачі йому талонів.
Як з вимог закону (ст. 667 ЦК України), так і з умов Договору у відповідача виникло зобов`язання щодо зберігання бензину, право власності на яке було набуте позивачем, до моменту його фактичного отримання на АЗС шляхом використання відповідних талонів для заправки автотранспорту.
До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі. У договорі поставки, укладеному між сторонами містяться елементи договору зберігання.
Відповідно до ч.1 ст. 949 ЦК України зберігач зобов`язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.
Отже, суд вважає необгрунтованими доводи відповідача щодо ненадання позивачем доказів на підтвердження факту приймання – передачі на зберігання бензину марки А-92. При цьому Договором поставки не передбачено необхідність складання сторонами інших документів (зокрема, акту приймання-передачі) в підтвердження передачі на зберігання відповідачу бензину, право власності на який було набуте позивачем відповідно до умов Договору.
Відповідачем вказані зобов`язання щодо повернення зі зберігання 121 400 літрів бензину А-92 в добровільному порядку на вимоги Позивача виконані не були, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
3. Неможливістьвикористанняталонів на пальне у повнійкількості, доводить невиконаннявідповідачем (власником мережі АЗС)зобов`язання з поставки товарів у обсязі та в кількості, погодженій сторонами у договорі
Рішенням господарського суду від 03.04.2023 задоволено позов Обласної дитячої лікарні (замовник на тендерні закупівлі) до ТОВ (власника мережі АЗС) про зобов’язання виконати умови договору поставки і додаткової угоди та передати позивачу дизельне паливо у кількості 200 літрів шляхом завантаження в автомобільний транспорт Лікарні з резервуарів заправних станцій, належних ТОВ по талонах.
Позов мотивовано неможливістю Лікарнею отоварити талони на ДП на АЗС (належних відповідачу), оплачені позивачем на виконання договору поставки, укладеного за результатами тендеру по закупівлям.
Задовольняючи позов суд зазначив, що позивачем було сплачено за товар за договором на загальну суму 36948, залишок не отовареного товару (дизельного пального) складає 200 л. вартістю 5928 грн, оскільки позивач не мав можливості отоварювати надані талони на відповідних АЗС.
Суд вказав, що факт підписання сторонами видаткової накладної не свідчить про факт передачі відповідачем товару позивачу, а лише підтверджував факт передачі талонів, які надавали позивачу право на отримання відповідної кількості товару у майбутньому.
Талон являє собою емітований покупцем документ, встановленого зразку та форми, одноразового використання, що посвідчує право покупця та/або уповноваженого ним користувача на одержання певної кількості та певної марки нафтопродукту на АЗС постачальника.
Отже, з моменту передання відповідачем за видатковою накладною карток на пальне позивачу, останній набув право на отримання нафтопродуктів в об`ємах, які зазначені у видатковій накладній.
Суд зазначає, що передача талонів на пальне, які підтверджують право на отримання товару (а не сам факт його отримання), не звільняє ТОВ від обов`язку передати Лікарні придбаний ним згідно договору товар, так як позивачем придбавався безпосередньо саме товар: дизельне паливо у кількості 200 л.
За умовами укладеного договору відповідачем прийнято безумовне зобов`язання із забезпечення позивачу можливості використання талонів та заправки автомобілів бензином та дизельним пальним.
Позивачем у повному обсязі виконано прийняті на себе зобов`язання із своєчасної та повної оплати вартості товару, який мав бути використаний позивачем, шляхом обміну у мережах АЗС оплачених талонів.
Водночас, відповідачем не передано позивачу замовлений та оплачений товар – дизельне пальне об`ємом 200 л. на загальну суму 5928 грн., яка є предметом даного спору, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню.
4. У разі відмови постачальником продовжити строк невикористаних талонів на пальне, замовник має право на повернення коштів, оплачених у якості вартості пального, яке не отоварене за цими талонами
Рішенням господарського суду від 04.12.2023 задоволено позов Замовника по договору поставки та стягнуто з ТОВ (постачальника) 41 723 грн. вартості пального за невикористаними талонами.
Рішення суду мотивоване тим, що згідно Договору поставки позивач придбав пальне на суму 257 499 грн., а відповідач видав йому відповідні талони на отоварення цього пального.
У зв’язку з тим, що строки дії талонів закінчились до їх повного отоварення на оплачену суму, позивач звернувся до відповідача щодо продовження строків їх дії, але відповідач відмовився.
У пункті договору визначені права покупця, зокрема, на відмову від виконання зобов`язань за договором, повідомивши про це постачальника, в разі, якщо постачальник не розпочав його виконувати.
Договір у даній справі є змішаним, оскільки містить умови, притамані як для договору поставки так і для договору зберігання. З моменту передачі позивачу талонів, останній набув право власності на оплачене пальне, яке перебуває на зберіганні у відповідача до часу отоварення талонів.
Зберігач зобов`язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості (ч.1 ст. 949 ЦКУ).
У матеріалах справи наявні копії невикористаних талонів/карток номінальною кількістю 1515 літрів на суму 41 723 грн. із терміном дії до 03.11.2022, щодо продовження якого (або видачі нових талонів) позивач звертався до відповідача з відповідними листами, але йому було відмовлено.
Водночас, матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем пункту договору та передачу позивачу товару зі зберігання на суму 41 723 грн. або повернення позивачу відповідної суми грошових коштів, а тому суд дійшов висновку про задоволення позову.
Таким чином, якщо у Вас виникли конфліктні ситуації із АЗС (їх власниками) щодо отоварення топливнихталонів, карток на пальне, звертайтесь до професійних та досвідчених адвокатів АБ «Ткачук і партнери», які захистять права клієнта у судовому порядку.