Ринок страхових послуг в України представлений великою кількістю страхових компаній та великою кількістю страхових послуг – страхування майна, страхування відповідальності, страхування в агробізнесі, страхування в електроенергетиці, вантажів та інші види страхування.
Разом з тим, нерідко страхувальники стикаються з недобросовісними діями страхових компаній при спробі отримання страхового відшкодування.
Згідно досвіду АБ «Ткачук і партнери», страхові компанії вчиняють наступне:
- Затягують розгляд питання по виплаті страхового відшкодування;
- Безпідставно відмовляють у виплаті страхового відшкодування;
- Відмовляють у виплаті страхового відшкодування, так як страхова компанія не вважає його страховим випадком;
- Відмовляють у виплаті страхового відшкодування, так як страхова компанія вважає, що їй було надано недостатню кількість документів;
- Відмова у виплаті страхового відшкодування, так як страхова компанія вважає, що її несвоєчасно повідомили про страховий випадок;
- Виплата страхового відшкодування не в повному обсязі.
Адвокати АБ «Ткачук і партнери» допоможуть розібратися, якщо страхова компанія відмовила Вам у виплаті страхової суми, наскільки така відмова є законною. Однак слід звернути увагу, що велика частина відмов страхових компаній у страхових виплатах є безпідставними, не дивлячись на те, що самі страхові компанії вважають, що відмова у страховій виплаті ґрунтується на умовах договору. Авжеж, якщо страхова компанія здійснить страхову виплату – для неї це будуть збитки !
Однак, кваліфіковано складений позов та наступне супроводження справи про стягнення страхової суми в суді дозволяє довести хибність відмови страхової компанії та отримати присуджене.
Також в нагоді буде правова допомога АБ «Ткачук та партнери», якщо до Вас заявлено позов страховою компанією. Як правило, такий позов заявляється страховими компаніями в порядку регресу, після сплати страховими компаніями страхової виплати потерпілій стороні. При поданні таких позовів, необхідно з’ясувати, чи є подія страховим випадком, чи не безпідставна була здійснена страхова виплата, чи обґрунтованим є розмір заявлених вимог.
Адвокати по страховим спорам АБ «Ткачук і партнери» при укладенні договору страхування та виникненні конфліктних ситуацій можуть надати наступні правничі послуги:
- Консультація щодо обґрунтованості відмови страхової компанії у здійсненні страхової виплати;
- Ведення справи в суді щодо отримання страхового відшкодування зі страхової компанії;
- Ведення справи в суді по позовам страхових компаній по регресним позовам;
- Складання адвокатського запиту з метою захисту інтересів клієнта;
- Вивчення матеріалів справи, якщо справа щодо страхового спору перебуває у суді;
- Допомога у збиранні доказової бази та підготовка необхідних процесуальних документів-позову, клопотання, заперечення тощо;
- Оскарження судових рішень в апеляційному та касаційному порядку, підготовка заяв за нововиявленими та виключними обставинам;
- Представництво інтересів клієнта у судах першої, апеляційної інстанціях та Верховному Суді, у тому числі за позовом страхової компанії;
- Представництво інтересів клієнта на стадії виконавчого провадження.
Основними законодавчими актами, що регулюють страхові правовідносини є Закони України «Про страхування», «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Цивільний кодекс України (глава 67) та інші.
Страхування–це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов’язані:
- З життям, здоров’ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування).
- З володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування).
- З відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності).
Також страхові договори поділяються на дві різні форми:
- Добровільне страхування (страхування життя, майна, вантажу, багажу, фінансових ризиків тощо).
- Обов’язкове страхування (відповідальність власників транспортних засобів, страхування професійної відповідальності (в т.ч. приватного нотаріуса).
Перелік усіх видів страхування передбачено відповідно у ст.6 і ст. 7 Закону України «Про страхування».
АВТОСТРАХУВАННЯ
Найпоширенішими видами страхування – є автострахування-відповідальність власників транспортних засобів та страхування транспортного засобу на випадок пошкодження (знищення) внаслідок дорожньо-транспортної пригоди або викрадення.
Зокрема, потерпілий в ДТП може вимагати: відшкодування матеріальної шкоди; відшкодування моральної шкоди; проведення евакуації, експертиз автомобіля; відшкодування упущеної вигоди, особливо, якщо автомобіль використовувався у підприємницькій діяльності.
Щоб реалізувати свої права на відшкодування шкоди внаслідок ДТП необхідно після цієї події не пізніше 3 робочих днів письмово повідомити в страхову компанію винуватця про ДТП (необхідно повідомити і свою страхову компанію). Протягом 30-робочих днів після повідомлення про ДТП необхідно до страхової компанії подати заяву про страхове відшкодування.
Сам водій не може розраховувати на страхове відшкодування, оскільки мова йде про страхування автоцивільної відповідальності.
Розрахунок виплати являє собою експертну оцінку, яка проводиться аварійними комісарами страхової компанії. Якщо протягом 10-ти робочих днів після отримання повідомлення про ДТП страховик не направить свого експерта для визначення причин настання страхового випадку і розмірів збитків, постраждала особа має право викликати свого експерта для визначення розміру збитків.
Сума, що покриває шкоду залежить від кількості постраждалих автомобілів; ступеня зносу транспорту; риночної вартості авто; ступеня шкоди; затрат на евакуацію транспорта з місця аварії; вартості відновлення.
Ремонт можна робити після розрахунку виплати страховою компанією, а експертиза проводиться протягом 10 днів з часу заяви про ДТП, оскільки відшкодування з боку страховика не буде.
Визначення вартості збитків відбувається у відповідності до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (КТЗ), затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003.
Згідно зі ст. 23 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961 -IV шкодою, заподіяною життю та здоров’ю потерпілому внаслідок ДТП є: шкода, пов’язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов’язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілого; шкода, пов’язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий –фізична особа зазнав у зв’язку із каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я; шкода, пов’язана із смертю потерпілого.
У випадку нанесення шкоди життю та здоров’ю третіх осіб страхове відшкодування буде розраховуватись таким чином:
- компенсуються витрати на лікування-сюди входять транспортування, знаходження на стаціонарі, обстеження спеціалістів, терапія, реабілітація;
- виплачується компенсація з причин тимчасової непрацездатності- розмір недоотриманих доходів;
- якщо працездатність втрачається на тривалий строк, то виплачувати будуть від 12 до 36 мінімальних заробітних плат (сума визначається згідно із встановленою групою інвалідності);
- при відсутності документів, що підтверджує оплату, страховик платить 1/30 мінімальної заробітної плати;
- у випадку смерті розмір складає 12 мінімальних заробітних плат.
Збитки компенсуються не раніше чим через 15 діб и не пізніше ніж через 90 днів після того, як буде подано заяву про страховий випадок.
Усі витрати на медикаменти та медичні послуги мають бути підтверджені касовими і товарними чеками, а необхідність придбання саме таких медикаментів і отримання медичних послуг-рецептами лікаря. Якщо мало місце проведення операції, придбання медичних препаратів-усі витрати мають бути підтверджені договорами, рахунками-фактурами або накладними, виписаними на ім’я потерпілого. Для пред’явлення вимог про відшкодування втраченого заробітку треба отримати за місцем роботи завірені копії закритого лікарняного листа і розрахунок середнього заробітку за період непрацездатності.
Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов’язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Виконання страховою компанією своїх зобов’язань по виплаті відшкодування у повному обсязі звільняє винуватця ДТП від обов’язку відшкодування шкоди.
Наприклад, Верховний Суд у справі № 686/14368/19 зазначив, що право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем не є абсолютним у разі якщо цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована, а тому він (винний у ДТП) повинен відшкодувати шкоду потерпілому у відповідності до вимог ст. 1194 ЦКУ.
Також одним із розповсюджених видів є страхування нерухомого майна на випадок залиття, пожежі, крадіжки.
Слід знати, що у разі виникнення зазначених страхових випадків основним доказом є відповідний акт, в якому також визначається сума нанесених збитків, а для повної вірності визначення суми збитків ( від яких залежить сума страхових виплат) рекомендуємо провести відповідну екcпертизу.
СТРАХОВИЙ РИЗИК ТА СТРАХОВИЙ ВИПАДОК
Адвокати по страховим спорам застерігають, що слід відрізняти поняття страховий ризик і страховий випадок.
Страховий ризик – певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.
Як правило людина не дуже охоче звертається до такого виду страхування, який малоймовірно наступить, оскільки страховий ризик не може бути неминучим чи невідворотнім. Однак, якщо він вже наступив і людина уклала договір на цей страховий ризик, то тут допоможе стягнути кошти в повному обсязі адвокат по страховим спорам. Тим більше, наприклад, при такому страховому ризику, як стихійне лихо виплати можуть бути у величезних сумах-мільйони гривень за пошкоджене майно, нанесену шкоду здоров’ю та життю.
В той же час страховий випадок – подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов’язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
На жаль, клієнти страхових компаній часто стикаються з проблемами при настанні страхового випадку. При страховому випадку, наприклад, ДТП, дуже часто страхові компанії намагаються максимально знизити розмір заподіяної шкоди потерпілій стороні або затягують страхову виплату.
Також при майновому страхуванні відмови у виплаті мотивуються недотриманням клієнтом будь-яких умов договору, неповного комплекту документів для можливості отримання страхової виплати або ж взагалі кваліфікують випадок як не страховий (що, як часто буває, суто суб’єктивна точка зору страхової компанії).
При виникненні страхових випадків ст. 25 Закону України «Про страхування» передбачено залучення аварійних комісарів-особи, які займаються визначенням причини настання страхового випадку та розміру збитків, наймати яких мають право, як страхові компанії, так і клієнти страхових компаній.
Адвокат по страховим спорам звертає увагу, що ст. 26 Закону України «Про страхування» містить перелік випадків, коли страхова компанія відмовляє у виплатах, зокрема:
- Умисні дії клієнта страхової компанії або третьої особи на користь якої укладено договір страхування націлені на настання страхового випадку.
- Ті ж вищевказані дії, які містять склад кримінального правопорушення, що призвели до настання страхового випадку.
- Надання клієнтом страхової компанії завідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або факту настання страхового випадку .
- Несвоєчасне повідомлення клієнтом страхової компанії про настання страхового випадку без поважних причин або створення перешкод у визнанні обставин, характеру та розміру збитків.
- Інші випадки, передбачені законом.
При незаконних діях страхової компанії по несплаті страхової виплати,
для вирішення конфліктної ситуації слід звертатися до суду, в чому допоможе досвідчений юрист по страховим спорам нашого Бюро.
Важливо !!! У відповідності до ст. 268 Цивільного кодексу України на вимогу застрахованої особи до страхової компанії про стягнення виплат строки позовної давності не застосовуються.
Слід пам’ятати, що отримані страхові виплати при укладенні договорів страхування є доходом страхових компаній, а виплати при настанні страхового випадку (ризику) – це витрати компанії, а тому остання у будь-який спосіб буде вживати заходи для неотримання клієнтом належних йому виплат або принаймні у якомога меншій сумі.
Страхувальнику слід знати деякі праві висновки судів при розгляді справ зі страхових спорів.
Законодавство України не передбачає солідарного обов’язку страховика та страхувальника щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП потерпілому.
Великою Палатою Верховного Суду у справі № 308/3162/15 задоволено частково позовні вимоги Товариства та стягнуто з страхової компанії завдані ДТП майнові збитки (пошкодження автомобіля, належного товариству).
Відмовляючи позивачу у задоволенні позовних вимог про стягнення зазначених збитків солідарно з страхової компанії та винної у ДТП особи, Верховний Суд зазначив, що страхова компанія уклавши з винною у ДТП особою договір страхування його цивільно-правової відповідальності, взяла на себе обов’язок у межах страхової суми відповідати за шкоду, завдану страхувальником третій особі.
Виплата страхового відшкодування страховиком потерпілій особі не залежить від письмового звернення такої особи до страховика.
Велика Палата Верховного Суду скасувала постанову апеляційного суду у справі № 465/4287/15 про відмову у задоволенні позову до страхової компанії про відшкодування завданої ДТП шкоди його автомобілю.
ВС зазначив, що із аналізу норм спеціального Закону № 1961- IV можна зробити висновок, що перелік підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, а тому саме річний строк звернення із заявою про виплату страхового відшкодування є припинювальним і з його спливом у страховика настає право на відмову у виплаті страхового відшкодування.
Отже у Законі № 1961- IV прямо не передбачено, що встановлено досудовий порядок урегулювання спору. Не зазначено про обов`язок особи, яка заявляє вимогу про виплату страхового відшкодування, спочатку звернутися до страховика, та не пов`язано дотримання такого порядку з правом чи можливістю цієї особи звернутися до суду з вимогою про стягнення страхового відшкодування.
Також Велика Палата Верховного Суду, розглянувши справу № 304/936/19 зробила висновок з питань можливості страхової компанії розстрочити виплату страхових виплат.
Так, страхова компанія, в якій було застраховано цивільно-правову відповідальність водія автомобіля, що збив на смерть пішохода, частково виплатила страхове відшкодування малолітній дитині загиблого, іншу частину розстрочила щомісячними платежами до досягнення дитиною повноліття.
Мати дитини як її законний представник просила суд стягнути зі страхової компанії повну суму відшкодування, тобто у вигляді одноразової виплати.
Верховний Суд залишив в силі рішення суду про задоволення позову, вказавши, що у п. 27.2 ст. 27 вказаного Закону передбачено, що страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених ст. 1200 ЦК України, тобто зазначена норма права є відсильною.
Згідно із ч. 1 цієї статті в разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання. Шкода відшкодовується, зокрема, дитині – до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту – до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років).
У ч. 1 ст. 1202 ЦК України передбачено, що відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами.
Однак, відповідно до абз. 2 ч. 1 цієї статті за наявності обставин, які мають істотне значення, та з урахуванням матеріального становища фізичної особи, яка завдала шкоду, сума відшкодування може бути виплачена одноразово, але не більше як за три роки.
Отже, для відступу від загального порядку відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, щомісячними платежами, використовуючи закладені в ч. 1 ст. 1202 ЦК України принципи, заявник повинен вказати й довести наявність підстав, з якими закон пов’язує можливість виплати відшкодування одноразовим платежем, а страховик – надати оцінку цим обставинам та прийняти відповідне рішення.
Таким чином, ВС погодився із судом першої інстанції, який стягуючи недоплачений розмір страхового відшкодування на користь позивачки як законної представниці малолітнього утриманця покійного, правильно виходив із найкращого забезпечення інтересів дитини, тобто врахував обставини, які мають істотне значення, що узгоджується з абз. 2 ч. 1 ст. 1202 ЦК України.
Окрім того, Верховний Суд у справі № 355/385/17 задовольнив позовні вимоги страхувальниці до страхової компанії та визнав подію звільнення позивачки з роботи страховим випадком та зобов’язав відповідача виплатити їй страхове відшкодування.
Позовні вимоги були мотивовані тим, що між позивачкою та страховою компанією було укладено договір добровільного страхування фінансових ризиків (захист від безробіття), однак після її звільнення з ПАТ КБ «Правекс-Банк», відповідачем було відмовлено їй у виплаті страхового відшкодування з посиланням на те, що програма «Захист від безробіття» створена виключно для клієнтів ПАТ КБ «Правекс-Банк» і такий договір страхування не діє щодо осіб, які є працівниками банківської сфери.
Разом з тим, Верховний Суд зазначив, що позивачка виконала взяті на себе зобов’язання за договором страхування, здійснила страховий внесок на користь відповідача, який достовірно знав про місце її роботи під час укладення договору, а звільнення її з роботи з ПАТ КБ «Правекс-Банк» є страховим випадком.
Обов’язок виплатити страховику в порядку регресу суми сплаченого страхового відшкодування у винної особи виникає виключно, якщо це спричинило неможливість перевірити обставини ДТП власними силами і запобігти необґрунтованим виплатам.
У справі № 760/5736/15 страхова компанія звернулась із позовом до винної у ДТП особи про стягнення коштів в порядку регресу, мотивуючи це тим, що він не повідомив її про скоєння ДТП.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд зазначив, що, дійсно, в разі, якщо страхувальник, який спричинив ДТП, не повідомив у встановлені строки страховика про настання такої події, внаслідок чого в останнього виникли необґрунтовані виплати, то після виплати страхового відшкодування страховик має підстави для регресного позову до страхувальника.
Разом з тим, факт настання страхового випадку ніким не оспорювався; він зафіксований правоохоронними органами; відповідач як особа, винна в ДТП, притягнутий до адміністративної відповідальності; позивач визнав факт ДТП, добровільно сплативши страхове відшкодування, при цьому останнім не доведено, що внаслідок події у нього виникли необґрунтовані виплати.
За таких підстав, сам по собі факт неповідомлення відповідачем страховика про настання страхового випадку не може бути підставою для стягнення із винної в ДТП особи коштів, виплачених потерпілому в порядку регресу.
Для стягнення коштів в порядку регресу з винної особи необхідно документально підтвердити дійсну виплату страхового відшкодування страховиком потерпілій особі.
У справі № 755/15335/17 судом відмовлено у стягнення коштів з винної в ДТП особи в порядку регресу. Судове рішення мотивоване тим, що згідно зі ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
Разом з тим, страховою компанію не надано до суду будь-яких фінансових документів на підтвердження перерахування страхової виплати потерпілому, а отже відсутні підстави для стягнення з винної особи суми страхового відшкодування в порядку регресу.
З огляду на викладене можливо дійти висновку, що у договорі страхування можна прописати все до найдрібніших деталей, однак, на практиці, досить складно отримати страхову виплату, навіть при дотриманні всіх процедур. Як показує практика, самостійно виграти суперечку зі страховою компанією практично неможливо, і лише адвокат по страховим спорам, який має належну кваліфікацію і багаторічний досвід, допоможе досягти максимального ефективного результату і гарантувати виконання зобов’язань за договором.
Складання страхового договору у супроводі адвоката по страховим спорам, як і проведення перевірки причин настання страхового випадку (ризику) і розміру збитків, а також представництва, у разі необхідності, інтересів клієнта в суді-це запорука якнайшвидшого отримання страхувальником від страхової компанії належних виплат.