Факт порушення кримінальної справи та її матеріали самі по собі не можуть безумовно свідчити про фіктивність господарської операції — їх потрібно оцінювати в сукупності з іншими доказами.

ДПІ донарахувала позивачу грошове зобов’язання та штрафні санкції на суму понад 107 881 грн, а також збільшила зобов’язання з ПДВ на 479 470 грн зі штрафом 119 868 грн, посилаючись на нереальність операцій з контрагентом. Верховний Суд визнав повідомлення-рішення неправомірними, зазначивши, що навіть закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав не є безумовним доказом нереальності операцій.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.07.2022 додатково вказала, що вирок щодо посадової особи контрагента за ст. 205 ККУ не створює преюдиції для адміністративного суду — такі обставини потрібно оцінювати разом із первинними документами та реальністю господарської операції.

Платник податків вправі посилатися на порушення контролюючим органом порядку проведення перевірки як на самостійну підставу для скасування ППР — без необхідності перевіряти суть кожного нарахування.

ФОП оскаржив ППР про збільшення зобов’язання з ПДВ на 762 065 грн (у т.ч. штраф 152 413 грн). Суд встановив: позивача не було належним чином заздалегідь повідомлено про перевірку, а фактично проведена перевірка не відповідала виду, зазначеному в наказі про її призначення — цього достатньо для визнання ППР незаконним.

Додатково Верховний Суд зазначив, що обов’язок зареєструватися платником ПДВ поширювався на позивача лише з 01.01.2017 (дати переходу на загальну систему оподаткування), тому донарахування ПДВ за попередній період також було неправомірним.

Нарахування транспортного податку неправомірне, якщо автомобіль не входить до затвердженого Мінекономрозвитку переліку легкових автомобілів — об’єктів оподаткування на конкретний рік.

Позивачу донарахували 25 000 грн транспортного податку за 2018 рік. Верховний Суд встановив, що автомобіль позивача (BMW X5, рік випуску 2016) був об’єктом оподаткування лише у 2016–2017 роках, а не у 2018-му — відповідне ППР було скасовано.

Штраф за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної застосовується лише за наявності винної поведінки платника податків — якщо прострочення сталося не з його вини, штраф неправомірний.

Компанія завчасно надіслала платіжне доручення для поповнення ПДВ-рахунку, але кошти зарахувалися вже після закінчення операційного дня, що й спричинило прострочення реєстрації на 1 день. Верховний Суд скасував штраф у розмірі 7 569 175 грн, вказавши, що платник податків, який виконав усі залежні від нього дії вчасно, не може відповідати за технічні особливості зарахування коштів чи обробку квитанції податковим органом.