Публічною службою є діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади, органах місцевого самоврядування.
Однією з найчисленніших категорій спорів, що розглядаються адміністративними судами України, є спори, пов’язані з прийняттям (обранням, призначенням) громадян на публічну службу, її проходженням та звільненням з публічної служби (припиненням).
Адвокати АБ «Ткачук і партнери» мають великий досвід у вирішенні конфліктних ситуації щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження та звільнення, та поновлять Ваші порушені трудові права, надавши наступні юридичні послуги:
- Консультація з питань прийняття громадян на публічну службу, її проходження та звільнення та надання роз’яснень трудового (спеціального) законодавства з урахуванням актуальної судової практики;
- Зібрання доказів та підготовка процесуальних документів, необхідних для вирішення спорів у сфері публічної служби-адвокатського запиту, позову, клопотань, пояснень тощо;
- Представництво інтересів клієнта у всіх судових інстанціях при розгляді справ, пов’язаних з прийняттям громадян на публічну службу, її проходженням та звільненням;
- Оскарження незаконних судових рішень в апеляційному та касаційному порядку;
- Юридичний супровід клієнта при виконанні судового рішення, прийнятого на його користь.
СПОРИ, ПОВ’ЯЗАНІ З ПРИЙНЯТТЯМ, ПРОХОДЖЕННЯМ ТА ЗВІЛЬНЕННЯМ З ПУБЛІЧНОЇ СЛУЖБИ
Спори по публічній службі стосуються працівників всіх державних інституцій, які виконують завдання і функції держави та місцевого самоврядування.
Зміст поняття «публічна служба» охоплює як поняття державної служби так і поняття служби в органах місцевого самоврядування, а також поняття патронатної служби (до якої, зокрема належать посади радників, помічників, уповноважених та прес-секретаря Президента України, працівників секретаріатів Голови Верховної Ради України, його Першого заступника та заступника, працівників патронатних служб Прем’єр-міністра України та інших членів Кабінету Міністрів України, помічників-консультантів народних депутатів України, помічників та наукових консультантів суддів Конституційного Суду України, помічників суддів тощо).
Разом з тим, для визначення чи відноситься та чи інша посада до посад публічної служби, слід у кожному конкретному випадку аналізувати відповідне спеціальне законодавство, що регулює відповідну діяльність. Зокрема, законами, що регулюють питання прийняття громадян на публічну службу, її проходженням та звільненням з публічної служби є Закони України: «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про Національну поліцію»,«Про військовий обов’язок і військову службу» тощо.
СПОРИ ПО ПУБЛІЧНІЙ СЛУЖБІ
Підсудність (юрисдикція) спорів по публічній службі
Дана категорія спорів відрізняється від інших трудових спорів спеціальним суб’єктом таких відносин – службовцем публічної служби.
При визначенні юрисдикції трудового спору (цивільний чи адміністративний) необхідно встановити суб’єктний склад відносин.
З цього приводу слід навести правову позицію Великої Палати Верховного Суду у справі № 815/6096/17, по якій ВС зробив висновок, що при наданні спору статусу публічно-правового необхідно встановити наявність таких підстав: 1) чи проходила особа конкурс на зайняття вакантної посади; 2) чи складала така особа присягу посадової особи; 3) чи присвоєно їй ранг у межах відповідної категорії посад.
Трудові спори не належать до категорії публічно-правових відносно: а) керівників та інших працівників державних і комунальних підприємств, установ та організацій; б) працівників, які працюють за трудовим договором у державних органах і органах місцевого самоврядування; в) працівників бюджетних установ.
Також, у постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 724/1656/16 зазначено, що відносини публічної служби як окремого різновиду трудових відносин існують на стику двох галузей права – трудового та адміністративного, тому правовідносини, пов’язані з прийняттям на публічну службу, її проходженням та припиненням, регламентуються нормами як трудового, так і адміністративного законодавства, а спори, які виникають з таких правовідносин, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Однак, слід мати на увазі, що якщо стороною спору є орган державної влади або орган місцевого самоврядування, проте такий орган у спірних правовідносинах виступає не як суб’єкт владних повноважень, а як роботодавець у трудових відносинах, то такий спір підсудний загальним судам та вирішується за правилами цивільного судочинства.
Строки звернення до суду
На відміну від установленого Кодексом адміністративного судочинства України загального строку звернення до суду у шість місяців, строк звернення до суду у спорах, пов’язаних з прийняттям громадян на публічну службу, її проходженням та звільненням встановлено в один місяць.
При цьому початок перебігу строку визначається виходячи не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об’єктивної можливості цієї особи знати про ці факти. Якщо особа пропустила цей строк з поважних причин, суд може його поновити, а в іншому випадку позовна заява буде повернута судом позивачу.
Спори, пов’язані із звільненням громадян з публічної служби
Найчисленнішими спорами в категорії відносин стосовно публічної служби є спори щодо звільнення. Зайняти вірну правову позицію у суді та надати контраргументи доводам відповідача допоможуть адвокати нашого Бюро.
Загальне правило, яке визначено Верховним Судом у багатьох справах цієї категорії є те, що розглядаючи спори щодо звільнення публічних службовців стосовно поновлення їх на посаді пріоритетними є норми спеціальних законів, а норми трудового законодавства підлягають застосуванню лише у випадках, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних відносин, та коли про можливість такого застосування прямо зазначено у спеціальному законі.
Із практики адвокатів АБ «Ткачук і партнери» можливо зазначити, що однією з найпоширеніших підстав для поновлення на публічній службі працівників звільнених у зв’язку зі вчиненням грубого дисциплінарного проступку, є недоведення відповідачем факту вчинення позивачем такого проступку.
Наприклад, у справі № 821/1180/18 Верховний Суд відміняючи наказ про звільнення працівника поліції за невиконання наказу керівництва зазначив, що звільнення зі служби в поліції як виду стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Застосовуючи крайню міру дисциплінарного стягнення відповідач повинен був належним чином обґрунтувати необхідність застосування такої міри та неможливість застосування інших видів дисциплінарного стягнення. Оскільки судом встановлена неправомірність наказу керівництва, який не виконала звільнена особа, то застосування найсуворішого дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є надмірним.
Іншою розповсюдженою підставою звільнення щодо якого виникає чимало спорів – є звільнення особи за скороченням штатів.
Суди визнають звільнення незаконним та поновлюють громадянина на публічній службі, якщо буде встановлено, що такій особі керівництвом не пропонувались рівнозначні посади у разі їх наявності. Зокрема така правова позиція висловлена Верховним Судом у справі № 479/432/16-а та поновлено позивача на публічній службі.
Таким чином, спори, пов’язані з прийняттям громадян на публічну службу, її проходженням та звільненням є складними, так як при їх вирішенні застосовуються норми не лише трудового, а і спеціального законодавства, і звернення за юридичною допомогою до адвокатів АБ «Ткачук і партнери» значно підвищать Ваші шанси для досягнення позитивного результату.