На початку 2024 року Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду, в якому просив скасувати рішення про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах та зобов’язати призначити пенсію на пільгових умовах. В позові Позивач зазначав, що в нього достатньо пільгового стажу відповідно до ч. 3 ст. 114 закону Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, однак Пенсійний фонд безпідставно відмовив в призначенні пенсії, не здійснивши взаємне зарахування стажу за Списком 1 та роботою за ст. 14 Закону Про пенсійне забезпечення.
Рішенням місцевого адміністративного суду від 26 березня 2024 року позов було задоволено та зобов’язано управління Пенсійного фонду призначити Позивачу пенсію на пільгових умовах. Рішення було обгрунтовано тим, що стаж Позивача з врахуванням кратності в пільговому обчисленні становить 26 років 3 місяці, що надає право на пенсію незалежно від віку згідно ст. 14 закону Про пенсійне забезпечення.
Постановою Апеляційного Суду від 5 серпня 2024 року рішення місцевого суду від 26 березня 2024 року було скасовано та прийнято нове рішення про відмову в позові.
Постановою Верховного Суду від 18 листопада 2024 року постанова Апеляційного Суду від 5 серпня 2024 року була скасована, а рішення місцевого адміністративного суду від 26 березня 2024 року про задоволення позову було залишено без змін. Скасовуючи постанову Апеляційного Суду та залишаючи рішення місцевого суду без змін, Верховний суд зазначив наступне:
Ч. 5 ст. 114 Закону Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування передбачено механізм взаємного зарахування часу роботи за Списком 1 та професій згідно ст. 14 закону Про пенсійне забезпечення. Постановою Верховної Ради Про порядок введення в дію Закону Про пенсійне забезпечення Міністерство соціальної політики 20 січня 1992 року зазначило про порядок зарахування стажу відповідно до ст. 14 Закону Про пенсійне забезпечення, яким передбачено, що особи які мають не менше 10 років відповідного стажу, але не вистачає повного стажу, пенсія може бути призначена з врахуванням 25 років такого стажу за ст. 14 закону Про пенсійне забезпечення – 1 рік – 1 рік та 3 місяці, а стажу за списком 1 – 1 рік – 9 місяців.
Таким чином, Позивач мав достатньо стажу для призначення пенсії, а рішення місцевого суду було скасовано Апеляційним судом безпідставно.