Суть справи полягає в тому, що пенсіонер ЗСУ звернувся до ГУ ПФУ із заявою щодо проведення з 1 січня 2018 року перерахунку та виплату основного розміру пенсії, виходячи з 90% грошового забезпечення з урахуванням проведених платежів, визначених у довідці ГУ ПФУ про розмір грошового забезпечення, встановленого за відповідною (аналогічною) посадою (на день звільнення із служби). Однак, ГУ ПФУ при перерахунку знизило відсотковий розмір пенсії позивача з 90% до 70% грошового забезпечення.
Справа №300/5477/21, за позовом пенсіонера розглядалась у судах першої та апеляційної інстанцій, які визнали такі дії відповідача неправомірними та зобов’язали його перерахувати та виплатити позивачу пенсію у розмірі 90% грошового забезпечення.
Погоджуючись 2 березня 2023 року із рішеннями попередніх інстанцій Верховний Суд зазначив, що при перерахунку пенсії на підставі Постанов КМУ № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21 лютого 2018 року та № 704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» її максимальний розмір має обчислюватися, виходячи із розміру пенсії у відсотках, визначеного на момент виходу на пенсію.
Верховний Суд зауважив, що різниця відсоткового значення розміру основної пенсії для військовослужбовців, які вийшли на пенсію у різний період, обумовлена чинними на той момент редакціями статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII.
При внесенні змін до вказаної статті у 2011 році та 2014 році в прикінцевих та перехідних положеннях законів про внесення змін до Закону № 2262-ХІІ не робилось застереження стосовно зміни (прирівняння) розміру відсотків отримуваної пенсії особам, яким вона раніше була призначена у максимальному розмірі 90%, 80%, до розміру, який визначений діючою редакцією статті 13 Закону № 2262-ХІІ.
При цьому Суд зазначив, що Верховний Суд ухвалою від 30 листопада 2022 року у справі № 380/24477/21 звертався до Великої Палати Верховного Суду стосовно необхідності відступу від правової позиції ВП ВС, висловленої у зразковій справі № 240/5401/18. Вказана ухвала була мотивована, зокрема, тим, що сформована Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16 жовтня 2019 року у зразковій справі № 240/5401/18 правова позиція призводить до того, що особи, які мають право на пенсію відповідно до Закону № 2262-ХІІ, виходячи на пенсію у теперішній час, отримують виплати нижчі, аніж особи, яким пенсія виплачується на рівні 80-90%, але з оновленого грошового забезпечення. У зв`язку із чим у спірних правовідносинах слід сформувати практику, за якої до правовідносин щодо перерахунку пенсій особам за нормами Закону №2262-ХІІ пенсійному органу слід застосовувати чинну на момент здійснення перерахунку редакцію статті 13 Закону №2262-ХІІ в частині визначення відсотку грошового забезпечення, з якого розраховується пенсія (із законодавчо визначеним обмеженням, що у разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, розміри пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій).
Однак, ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023 року постановлено повернути справу № 380/24477/21 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для розгляду у відповідній колегії.
Верховний Суд у даній справі звернув увагу, що різні підходи до механізму перерахунку пенсій (грошового забезпечення) різних категорій осіб зумовлений, як різним конституційно-правовим статусом (наприклад, відповідно до частини п`ятої статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях), так і законодавчим регулюванням (зокрема, суттєвими змінами в оплаті праці (грошовому забезпеченні) прокурорів та суддів).
З огляду на вищезазначене та з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду, сформульованої у зразковій справі № 240/5401/18, Верховний Суд у цій справі дійшов висновку, що у територіальних органів Пенсійного фонду України відсутні передбачені законом повноваження зменшувати розмір пенсії для осіб, яким вона призначена раніше у розмірі більшому, аніж це передбачено чинною редакцією статті 13 Закону №2262-ХІІ; такий підхід ґрунтується на законі, який в аспекті спірних правовідносин, відповідає критерію якості та передбачуваності закону.