Через різноманітні події чи бездіяльність, незаконні рішення та розпорядження, у осіб (фізичних та юридичних) виникає підстави для відшкодування шкоди.
Згідно різноманітної судової практики, випадками для відшкодування є наступні події:
– Шкода заподіяна внаслідок ДТП;
-Залиття квартири (іншого приміщення);
-Пошкодження майна внаслідок пожежі;
– Незаконні дії посадових осіб Банківських (фінансових) установ, енергетичних, газорозподільчих, інших спеціалізованих підприємств;
-Невиконання договорів по схоронності майна;
-Протиправні дії та рішення органів державної влади або органів місцевого самоврядування;
-Інші незаконні дії фізичних, юридичних та посадових осіб;
При підготуванні позову про відшкодування шкоди, адвокат зорієнтує, які правові підстави для відшкодування шкоди, як обрахувати та обгрунтувати її розмір, до кого подавати позов, хто саме є потерпілим, чи достатньо доказів або їх потрібно добути ( в т. ч. шляхом направлення адвокатського запиту), призначення експертизи по справі.
При отриманні позову про відшкодування шкоди, Клієнту корисно буде зорієнтуватися, наскільки обгрунтованими є позовні вимоги та розмір позовних вимог, чи містить позовні вимоги нормативні дефекти, чи є достатньо доказів для обгрунтування позовних вимог, необхідність проведення експертних досліджень.
АДВОКАТ ПО ВІДШКОДУВАННЮ ШКОДИ АО «ТКАЧУК І ПАРТНЕРИ» ЗМОЖЕ НАДАТИ ТАКУ ДОПОМОГУ:
· Надання необхідних консультацій та пошук клієнту оптимальних шляхів для вирішення спору щодо відшкодування матеріальних збитків;
· Ведення переговорів з метою досудового урегулювання спору;
· Зібрання необхідних доказів, у тому числі допомога в призначенні експертизи на предмет визначення причин завданої шкоди та розміру завданих збитків;
· Підготовка необхідних для захисту клієнта процесуальних документів: адвокатського запиту, позову, клопотань, заперечень, пояснень тощо;
· Представництво інтересів клієнта у всіх судових інстанціях у справах зі спорів про відшкодування шкоди;
· Оскарження незаконних судових рішень в апеляційному та касаційному порядку;
· Юридичний супровід клієнта на стадії виконання судового рішення.
·
ЗБИТКИ, НА ВІДШКОДУВАННЯ ЯКИХ МАЄ ПРАВО ОСОБА:
У відповідності до ст. 22 ЦКУ особа, якій завдано шкоди внаслідок порушення його цивільного права, має право на їх відшкодування.
У розумінні діючого законодавства збитками є:
Реальні збитки– втрати, які особа зазнала у зв’язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа вчинила або має зробити для відновлення свого порушеного права
Упущена вигода-доходи, які особа могла б реально отримати за звичайних обставин, якщо б його право не було порушене.
Відшкодуванню також підлягає шкода нанесена здоров’ю особі, а також моральна шкода.
ПРАВОВІ ЗАСАДИ ВІДШКОДУВАННЯ ЗБИТКІВ
З урахуванням норм цивільного законодавства можливо визначити загальні правила відшкодування шкоди, а саме:
· Майновий збиток, заподіяний неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкоду, заподіяну майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка його заподіяла, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
· На вимогу особи, якій завдано шкоди, і відповідно до обставин справи, майнову шкоду може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, збиток заподіяний майну, може відшкодовуватися у натурі (передача речей того ж роду і якості, ремонт пошкодженої речі і т.п.).
· У випадку, коли особа, що порушила чиїсь права, внаслідок таких дій отримала прибуток (фінансові доходи), то та особа, чиї права були порушені може вимагати відшкодування недоотриманої вигоди у не меншому, ніж такі доходи розмірі, одночасно із відшкодуванням нанесених збитків.
· У випадках встановлених Цивільним кодексом України та іншими законами також підлягає відшкодуванню шкода, завдана правомірними діями осіб.
· Окрім матеріальної шкоди відшкодовується також завдана моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий –фізична особа зазнав у зв’язку із пошкодженням (знищенням) його майна або завданням ушкодження здоров’я.
·
ЗАГАЛЬНІ УМОВИ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ЗАВДАНУ ШКОДУ
Загальними умовами відповідальності винної особи за завдану шкоду є:
–Наявність шкоди. За відсутності цього не виникають і зобов’язання по відшкодуванню. Наявність шкоди і її розміри доводить потерпілий.
–Протиправність дій того, хто завдав шкоду. За загальним правилом, шкода, заподіяна правомірними діями, відшкодуванню не підлягає, якщо інше не встановлене законом (до таких винятків відноситься, наприклад, відшкодування шкоди, заподіяної в стані крайньої необхідності).
–Причинний зв’язок між протиправними діями правопорушника і шкодою, яка виникла. Для виникнення деліктних зобов’язань необхідний безпосередній причинний зв’язок між цими явищами, тобто протиправні дії повинні породжувати шкідливий результат.
–Вина того, хто завдав шкоду. При цьому закон виходить із презумпції вини того, хто завдав шкоди. Якщо потерпілий довів наявність шкоди, то той, хто завдав її, повинен довести протилежне – відсутність своєї вини. Отже, особа, що заподіяла шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду заподіяно не з її вини.
Адвокати нашого Об’єднання допоможуть зібрати належні докази та доведуть у суді наявність усіх вказаних вище складових чинників для стягнення з винної особи нанесених постраждалій особі збитків.
ВИЗНАЧЕННЯ РОЗМІРУ ЗАВДАНОЇ ШКОДИ
Слід врахувати, що для звернення до суду із позовом про відшкодування завданих Вам збитків необхідної мати докази, що підтверджують дійсність завданих збитків та їх розмір.
За загальним правилом розмір збитків, що підлягає відшкодуванню, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Звичайно розрахувати шкоду можливо самостійно на підставі, наприклад, вартості пошкодженого майна, затрат на відновлювальний ремонт, розрахунок прибутку, який би могла отримати постраждала особа тощо.
Доказом розміру матеріальної шкоди, наприклад, при залитті квартири може слугувати кошторис складений відповідною будівельною організацією, яка здійснила ремонтно-відновлювальні роботи у Вашому приміщенні.
Підтвердженням розміру збитків, що підлягають відшкодуванню, у зв’язку із нанесенням шкоди здоров’ю можуть бути медичні довідки, рецепти лікарів, чеки про покупку ліків тощо.
Проте, більш надійним та беззаперечним доказом для суду буде висновок експертного дослідження, проведений відповідною експертною установою або атестованим експертом. Експертиза може бути як незалежна, так і призначена судом за клопотанням сторін.
Розмір моральної шкоди можливо визначити також за допомогою психологічної експертизи.
Однак, щодо відшкодування моральної шкоди, то суд при визначенні її розміру виходить у кожному конкретному випадку із принципів розумності та справедливості. Велика Палата у справі №752/17832/14-ц зазначила, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.
Юристи нашого Об’єднання проведуть розрахунок розміру нанесених Вам збитків, при необхідності, за допомогою експертної установи, у тому числі підготують відповідні питання, а також проаналізують експертний висновок на предмет відповідності його вимогам законодавства щодо порядку та методики оцінки для кожного окремого випадку, у зв’язку із яким Вам завдано збитки, що підлягають відшкодуванню.
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЗОВУ
Проведена правова робота по зібранню доказів, пред’явленню позову і навіть у разі прийняття судом позитивного рішення стане марною якщо це рішення не буде реально виконано та з винної особи не стягнуть кошти на Вашу користь у зв’язку із їх відсутністю.
З метою уникнення ситуації, коли винна особа не бажаючи відшкодовувати шкоду швидко «позбавляється» від наявних у неї коштів та майна, юристи нашого Бюро перед пред’явленням позову або разом із ним підготують до суду заяву про вжиття заходів щодо забезпечення позову.
Суд може забезпечити позов шляхом накладення арештів на кошти відповідача на рахунках, на наявне у нього майно та заборонити вчиняти будь-які дії, пов’язані з відчуженням цього майна. При цьому, що вкрай необхідно проконтролювати дійсне виконання ухвали суду про забезпечення позову.
ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ СУДІВ У СПРАВАХ ЗІ СПОРУ
ПРО ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ
1.Статті 1173, 1174, 1175 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади (органів місцевого самоврядування) та їх посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності.
Цими нормами передбачено, що для застосування відповідальності органів державної влади, їх посадових або службових осіб наявність їх вини не є обов`язковою. Втім, цими ж нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.
Постановою суду апеляційної інстанції стягнуто з Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів міськради, виконавчого комітету міськради на користь ТОВ 838 724 грн. матеріальної шкоди.
Верховний Суд, залишаючи 11.03.2026 вказану постанову без змін, зазначив, що Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди. причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
Водночас статті 1173, 1174, 1175 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади (органів місцевого самоврядування) та їх посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності.
Так, відповідно до частини першої статті 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, АР Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Отже, необхідною підставою для притягнення органу державної влади (органу місцевого самоврядування) до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов:1) неправомірні дії цього органу,2) наявність шкоди та 3) причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою.
Водночас цими нормами передбачено, що для застосування відповідальності органів державної влади, їх посадових або службових осіб наявність їх вини не є обов`язковою. Втім, цими ж нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.
Встановлено, що належну ТОВ споруду на виконання рішення виконавчого комітету міськради від 27.06.2019 було демонтовано Управлінням 10.10.2019.
Отже, знищення об`єкта нерухомості позивача відбулось на підставі рішення виконавчого комітету міськради, яке рішенням суду визнано незаконним.
Такими чином ВС погодився із висновком суду апеляційної про наявність правових підстав для стягнення з відповідачів матеріальних збитків, завданих юридичній особі незаконним рішенням та діями органів місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень.
Якщо ремонт пошкодженого в ДТП автомобіля здійснювала особа, що не є платником ПДВ, розмір шкоди, ка відшкодовується постраждалому зменшується на суму ПДВ.
Верховним Судом 08.09.2025 залишено в силі судові рішення попередніх інстанцій про часткове задоволення позову Особа 1 до Особа 3 про стягнення шкоди у розмірі 743 567,29 грн. , що завдана позивачу внаслідок ДТП та яка перевищує ліміт відповідальності страховика у розмірі 130 000 грн, який виплачено Особа 1.
Погоджуючись і рішеннями судів попередніх інстанцій ВС зазначив, що різниця між сумою страхової виплати та залишком майнової шкоди повинна бути відшкодована відповідачем як винуватцем у ДТП, що підтверджується звітом про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу ФОП.
Оскільки Позивачкою не надано доказів на підтвердження факту проведення ремонту автомобіля в особи, яка є платником податку на додану вартість, а тому на підставі абз. 2 п. 36.2 ст. 36 Закон «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір оціненої шкоди має бути зменшений на суму податку на додану вартість.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивачки майнової шкода у розмірі 743 567,29 грн (1 022 280,75 грн (майнова шкода) – 130 000 грн (страхове відшкодування) – 148 713,46 грн (податок на додану вартість)).
3.Шкоду, завдану пожежею, відшкодовує власник приміщення, який не забезпечив пожежної безпеки
За загальним правилом відшкодування шкоди здійснюється за рахунок особи, яка її завдала.
Але як бути в таких ситуаціях, коли Вашому приміщенню та майну завдана шкода внаслідок пожежі сусіднього приміщення, власники якого були відсутні під час такої події, їх дії не пов’язані із підпаленням, а це сталося із-за загоряння електропроводки або взагалі це приміщення перебувало у користуванні інших осіб за договором найму (оренди).
Відповідь на питання хто повинен відшкодовувати шкоду у зазначених ситуаціях надав Верховний Суд при розгляді справ цієї категорії.
Верховним Судом 03.05.2022 залишено без змін судові рішення, якими задоволено позов особи про стягнення з іншої особи про стягнення 2 753 961 грн. матеріальної шкоди та 150 000 грн. моральної шкоди.
Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок пожежі, яка сталася в житловому будинку відповідача, загорівся сусідній житловий будинок позивача, чим йому нанесено матеріальних збитків та моральну шкоду.
Верховний Суд, погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій зазначив наступне.
Згідно висновку з дослідження причин виникнення пожежі у будинку відповідача, найбільш ймовірною причиною пожежі є порушення правил пожежної безпеки при експлуатації електричної розетки, що привело до виникнення аварійного режиму (великий перехідний опір).
Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи вартість ремонтно-будівельних робіт для усунення пошкоджень завданих будинку позивача – 566 375грн., а висновком судово-товарознавчої експертизи визначено шкоду завдану майну позивача у розмірі 2 186 003 грн.
Збитками є фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені особою, або які мають бути нею зроблені, та упущену вигоду. При цьому, вказані витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням порушеного права особи, а саме, без здійснення таких витрат є неможливим відновлення порушеного права особою.
Вирішуючи вимоги щодо відшкодування майнової шкоди суди виходили з того, що заподіяна особі і її майну шкода підлягає відшкодуванню у повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між діями і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.
Частинами 4-5 ст. 319 ЦКУ передбачено, що власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст. 322 ЦК України).
Частиною 6 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що обов`язок із забезпечення пожежної безпеки в жилих приміщеннях покладається на власників або наймачів, якщо це обумовлено договором найму.
Саме власник несе повну відповідальність за дотримання правил пожежної безпеки (постанова ВС від 24.06.2019).
Протиправна поведінка відповідача полягає у бездіяльності, а саме в тому, що недотримання нею, як власником будинку, правил пожежної безпеки при експлуатації електричних приладів у будинку (електричної розетки), призвело до виникнення аварійного режиму і пожежі, яка перекинулась на будинок позивача і завдала останньому майнової шкоди (збитків). Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суди обгрунтовано виходили з того, що відповідачка у встановленому законом порядку, не спростувала, що пожежа, яка сталася, виникла не з її вини.
З огляду на те, що позивач зазнав збитків внаслідок пожежі, остання сталася з вини відповідача, що підтверджується належними і допустимими доказами, поведінка відповідача була протиправною (вона не дотрималась вимог пожежної безпеки щодо експлуатації електричних приладів у будинку), між збитками позивача і протиправною поведінкою відповідача є причинний зв`язок, суди дійшли правильного висновку про задоволення позову з врахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження розміру завданих збитків. Крім того, підлягає задоволенню також нанесена моральна шкода.
Окрім того, особа звернувся до суду з позовом до іншої особи та ТОВ з вимогою солідарно стягнути з відповідачів 1 372 423 грн. матеріальних збитків.
Позов мотивовано тим, що в приміщенні, яке належить відповідачу сталася пожежа, яка перекинулося на приміщення, що орендує позивач. Внаслідок пожежі пошкоджено майно, належне позивачу на праві власності, а тому просив стягнути солідарно з власника та наймача приміщення, в якому сталася пожежа завдану йому шкоду.
Верховний Суд 25.09.2019 залишив в силі судові рішення, про задоволення позову та зробив наступні висновки.
Згідно висновку судової комплексної пожежно-технічної та електротехнічної експертизи, осередок пожежі знаходився на поверхні складованих під навісом дров та торфобрикету, праворуч від вхідних дверей приміщення котельної частини нежитлової будівлі, що належить фізичній особі-відповідачу. Встановлення огорожі могло унеможливити потрапляння джерела запалення до встановленого за результатами цих досліджень осередку пожежі (за умов його потрапляння).
Таким чином, оскільки відповідач є власником приміщень, в яких сталася пожежа, а тому передавши своє майно в оренду, вона не звільняється від зобов`язань щодо їх безпечного використання відповідно до вимог статей 317, 319 ЦК України.
Проте, до акту прийому-передачі приміщень в оренду другому відповідачу (ТОВ) не увійшла котельня, де сталася пожежа, але наймач фактично користувався нею, а тому несе відповідальність за нанесену шкоду позивачу із власником приміщення солідарно.
Таким чином Верховний Суд дійшов висновку, що власник нежитлового приміщення, який не забезпечив пожежної безпеки належного йому приміщення, у випадку передачі його в найм не звільнятиметься від відповідальності за шкоду, завдану пожежею третім особам.