Верховний Суд, розглядаючи 26.08.2025 справу зі спору щодо невиконання забудовником умом договору про передачу майнових прав на нерухоме майно (нежитлове приміщення) вказав, що будь-які зміни конфігурацій, планування, площ можуть бути спричинені зловживанням забудовника спільно з особою, якій неправомірно відчужено приміщення, за майнові права на яке сплачено іншою особою, з якою забудовник першочергово укладав договір купівлі-продажу, оскільки на момент укладення договору, майнові права на приміщення, що будуть споруджені в майбутньому не реєструвалися взагалі.
Постановою суду апеляційної інстанції задоволено позов Особа 1 до Особа 2 про витребування торгового приміщення площею 90, 9 кв.м.
Суть спору в тому, що між між ТОВ та Особа 1 укладено договір купівлі-продажу,згядноь якого ТОВ (Продавець) зобов’язався передати Особа 1 обєкт нерухомого майна, який буде створений у майбутньому за 1 601 374 грн. загальна сума договору може бути змінена продавцем виходячи від індексу споживчих цін, або фактичної загальної площі об`єкта нерухомого майна за результатами обмірювань, зроблених ОБТІ, і ціни за 1 м.кв. вказаної у п. 2.1 цього Договору.
, Об`єктом нерухомого майна за цим Договором до завершення будівництва та введення в експлуатацію є майнові права на частину торгового залу (приміщення громадського призначення),проектною площею 89,92 м.кв., на першому поверсі житлового будинку. Позивач сплатив кошти. Приміщення було передано у користування позивачем третім особам за відповідним договором. Однак Особа 1 стало відомо, що право власності на спірне приміщення зареєстровано за Особа 2 на підставі договору купівлі-продажу майнових прав.
Залишаючи 26.08.2025 вказану постанову без змін, Верховний Суд зазначив, що Позивачка повністю виконала умови договору стосовно оплати вартості квартири, а також доплатила кошти. з огляду на різницю між проектною площею спірного нерухомого майна та площею після кінцевих замірів приміщення.
Позивачка повноцінно використовувала спірне нерухоме майно, за договором передала його в оренду та сплатила комунальні платежі.
З огляду на вищевикладене, Особа 2 не може належати спірне нерухоме майно, оскільки позивачкою було належним чином виконані всі умови договору, а відтак вона мала право на первинне набуття права власності на спірне нерухоме майно.
При цьому, ВС не врахував той факт, що договір містить посилання саме на проектну площу приміщення, тому невеликі відхилення не можуть слугувати підставою для того, щоб вказувати, що спірне приміщення не є приміщенням щодо якого було укладено договір купівлі-продажу з Особа 1
Як вбачається із інформації із державного реєстру щодо об`єкта нерухомості жодного іншого приміщення площею близькою до значення 89,92 кв.м. за вказаною у договорі адресою не існує.
Також право власності на усі нежитлові приміщення за вищевказаною адресою оформлене на відповідачку, а тому будь-які зміни конфігурацій, планування, площ можуть бути спричинені зловживанням забудовника спільно з відповідачкою, оскільки на момент укладення договору, майнові права на приміщення, що будуть споруджені в майбутньому не реєструвалися взагалі.
Отже ВС дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.