Як оскаржити необґрунтований рахунок від постачальника газу
Трапляються ситуації, що між споживачем та постачальником природного газу виникають спори щодо постачання газу, оплати послуг, відшкодування збитків тощо. Права споживача природного газу захищаються Законом України «Про ринок природного газу», та Правилами постачання природного газу затвердженими постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496. Споживачів поділяють на побутових та непобутових, до них застосовуються різні правила щодо нарахування оплати, заключення договору.
У випадку виникнення таких спірних ситуацій, спершу вони вирішуються шляхом переговорів. Споживач у разі порушення його прав може звернутись до постачальника зі зверненням, скаргою чи претензією, написаною у довільній формі, щодо усунення постачальником порушення та відновлення прав та законних інтересів споживача. Її можна занести особисто, відправити по пошті або надіслати скан-копію на електронну адресу постачальника. Він зобов’язаний розглянути її протягом місяця та повідомити про результати розгляду.
Також можна спробувати вирішити спірні питання у досудовому порядку. Можна звернутися до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (Регулятора ринку природного газу (НКРЕКП чи його територіальних підрозділів)) із заявою про вирішення спору. За результатами розгляду Регулятор може: припинити порушення постачальником законодавства; припинити порушення постачальником ліцензійних умов; накласти штраф на постачальника у встановленому порядку; припинити розгляд звернення заявника. Рішення Регулятора може бути оскаржене у суді. Якщо ж ці заходи виявилися неефективними і не вдається досягнути згоди – потрібно звертатися до суду.
Розглянемо конкретні рішення суду.
Так, у справі № 454/3726/21 від 21.02.2022 р. Сокальський районний суд Львівської області розглянув позов позивача ОСОБА_1 до АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про визнання протиправних дій та зобов`язання провести перерахунок та зустрічним позовом АТ «Оператор газорозподільчої системи «Львівгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу та витрати на проведення експертизи лічильника.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що втручання в роботу лічильника газу з її сторони не було, вона вчасно сплачує кошти за спожитий газ, заборгованості не має. Згідно акту про порушення від 02.04.2021 р., за адресою будинку АДРЕСА_1 було встановлено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ – порушено заводську пломбу облікового механізму. Надалі у її відсутності проведено експертизу, оскільки її не повідомляли про час проведення такої. Позивачу безпідставно експертизою встановлено стороннє втручання в роботу лічильника газу та безпідставно проведено донарахування в сумі 18 061,64 грн. З рішенням її не ознайомлено та копії не вручено. Крім цього, зазначила, що пломбу оператора ГРМ при ній зірвав працівник «Львівгазу», який здійснював провірку лічильника. Такі факти ще раз свідчать про те, що відповідач зловживає своїм монопольним становищем.
Відповідачем у справі подано зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу в розмірі 19 785,34 грн. Згідно письмового відзиву на первісний позов та обґрунтування зустрічних позовних вимог, Відповідач свою позицію у справі обґрунтовує наступним. 02.04.2021 р. представниками АТ «Львівгаз» було виявлено порушення Кодексу газорозподільних систем порушено заводську пломбу облікового механізму про що було складено акт. 08.04.2021 р. було проведено експертизу під час якої було виявлено втручання у роботу ЗВТ, а саме: пломба розрізана, клеєна, залишки клею на кронштейні кріплення пломби; пошкоджено захисне покриття під кришкою облікового механізму. Магнітна муфта пошкоджена, клеєна. Вказаний акт про порушення буз задоволений на засіданні комісії з розгляду актів про порушення споживачами природнього газу вимог КГРС. Комісія вирішила провести донарахунок вартості спожитого газу обсягом 2097,97 куб. м на суму 18 061,64грн.
Судом встановлено, що в акті про розпломбування та демонтаж ЗВТ від 09.12.2020 р. та протоколі щодо направлення ЗВТ та /або пломби на експертизу від 09.12.2020 р. не підкреслено та не розписано, які саме, на думку представника газопостачальної (газотранспортної) організації, ознаки порушень ним виявлені, що власне є підставою для складання таких. В матеріалах справи відсутні будь-які докази з приводу того, в який спосіб було транспортовано лічильник для проведення експертизи. Крім цього, відсутні докази з приводу роз`яснення споживачу про можливість доставки демонтованого лічильника газу на місце проведення експертизи самим споживачем (на його бажання), про що робиться відповідний запис в акті про демонтаж лічильника газу. В Акті експертизи відсутні результати повірки щодо втрати тиску та геометричності, які проводяться після зовнішнього огляду приладу та фіксуються в акті експертизи. Суд дійшов висновку, що проведеною експертизою не встановлено несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу, викривлення даних обліку природного газу.
Суд задовольнив позов та визнав протиправиними дії АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» щодо проведення донарахування необлікованого об`єму природного газу в сумі 18 061,64грн.; стягнув на користь позивача 2800 грн. витрат на правову допомогу, а також 1362 грн судового збору в дохід держави.
Запорізький апеляційний суд у справі № 335/760/20 від 15.06.2022 розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18 січня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» про захист прав споживачів, та за зустрічним позовом АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості донарахованого (необлікованого) об`єму та обсягу природного газу.
Позивач зазначив, що при огляді лічильника газу у її домоволодінні представниками ПАТ “Запоріжгаз” був складений акт про порушення, в якому зафіксовано порушення КГС: позаштатний режим роботи ЗВТ (лічильник має скрип), “несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ”. 03.04.2019 була проведена експертиза лічильника газу № 0285, згідно з висновком якої виявлено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ: при візуальному огляді мастична повірочна пломба має ознаки фальсифікації, оскільки відрізняється від пломби, зафіксованої при контрольному знятті показів 23.05.2017 р. з проведенням фотофіксації; відбиток тавра про повірку на мастичній пломбі на момент зняття контрольних показів – 2012 рік повірки, літера-ідентифікатор належності клейма державному повірнику – “Ъ” при наявності каучукового відбитку повірочного тавра, встановленого на склі відлікового механізму літери-ідентифікатора “Ь”; на момент проведення експертизи відбиток тавра мастичної пломби має літеру-ідентифікатор – “Ь”, кут відбитку тавра та колір пломби відрізняється від пломби на лічильнику, що зафіксована у 2017р. 18.11.2019 представниками відповідача будинок позивача було відключено від газопостачання з причини наявності витоків газу та не забезпечення власником технічного обслуговування згідно з вимогами ПБСГ.
Судом була призначена судова трасологічна експертиза, згідно з висновком якої на частинах відлікового механізму лічильника газу будь-яких слідів пошкоджень, які б свідчили про втручання в його роботу з метою спотворення показників, не виявлено; спотворення обліку газу шляхом впливу на деталі відлікового механізму вказаного лічильника газу без порушення цілісності корпусу лічильника газу та руйнування пломб заводу-виробника, мастичної пломби з відтиском річного індивідуального повірочного тавра державного повірника та вилучення ковпачку заглушки отвору відлікового пристрою з руйнуванням фіксаторів неможливе.
Тому суд прийняв рішення на користь позивача та визнав протиправними дії АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» щодо складання акту-розрахунку не облікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу за період з 01.10.2018 р. по 31.03.2019 р. на суму 174809,69 грн., та зобов’язав за свій рахунок відновити газопостачання до будинку позивача; стягнув на користь позивача відшкодування моральної шкоди 1000 грн.; стягнув з відповідача судові витрати на проведення експертизи в сумі 8237,28 грн. і судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 3933,21 грн.
У справі № 921/566/21 від 13.06.2022 р. Західний апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка на рішення Господарського суду Тернопільської області від 28.12.2021 р. до відповідача ТОВ “Енергогазрезерв”.
У серпні 2021 р. ТОВ “Енергогазрезерв” звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка про стягнення 415 166, 82 грн., оскільки, на його думку, академія неналежно виконувала взяті на себе зобов’язання згідно умов договору про закупівлю природного газу.
Академія заперечила та в обґрунтування зазначила, що їй були надіслані додаткові угоди, якими було збільшено ціну товару, постачальник при їхньому підписанні посилався на документи, які не можуть бути належними доказами, що підтверджують коливання ціни газу на ринку у період укладення спірних угод та просила визнати їх нікчемними. Експертні висновки та довідки Торгово-промислової палати, на думку скаржника, не можуть бути належними та допустимими доказами на підтвердження коливання ціни на товар, так як у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання).
На думку апелянта ТОВ «Енергогазрезерв», з метою одержання перемоги у відкритих торгах, міг занизити пропоновану ціну газу, а після укладення договору збільшити ціну шляхом укладення додаткових угод, що і було зроблено, враховуючи відсутність підвищення закупівельних цін.
Суд зробив висновки, що якщо спеціальною нормою права заборонено укладення умов договору про публічні закупівлі, які відрізняються від умов тендерної пропозиції, та заборонено вносити зміни до договору, окрім певного законодавчо визначеного переліку випадків, то внесення змін до такого договору поза межами переліку, передбаченого зазначеним приписом закону, означатиме нікчемність таких змін до договору відповідно до ч. 1 ст. 43 Закону. Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 916/1491/17.
Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма (ч. 4 ст. 36 Закону “Про публічні закупівлі”) застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону “Про державні закупівлі” нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд вважає, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).
Правомірність ж збільшення ціни за одиницю товару та укладення додаткових угод щодо збільшення ціни товару має залежати від наявності коливання цін на ринку з часу укладення договору №С/668-19 від 23.01.2020 до моменту укладення додаткових угод та за умови документального підтвердження даних обставин, чого в матеріалах даної справи немає. Разом з тим, укладені між сторонами даної справи зазначені вище додаткові угоди в сукупності перевищують загальну ціну договору більше ніж на 10 %, що нівелює процедуру відкритих торгів як правового інституту та втрату державою можливості скористатися пропозиціями інших учасників відкритих торгів, оскільки запропонована переможцем ціна газу не відповідає встановленій з самого початку договором, укладеним внаслідок відкритих торгів.
Статтею 36 Закону України “Про публічні закупівлі” закріплено можливість сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10%, ця норма запобігає ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.
Разом з тим, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим.
Суд вважає, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення більш як на 10 % шляхом укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця, що нівелює економію державного бюджету, яку було отримано під час підписання договору. Наявне пряме порушення принципів процедури закупівлі. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 915/346/18, від 12.02.2020 у справі № 913/166/19.
Отже, судом було прийнято рішення на користь позивача – академії та було скасовано рішення суду попередньої інстанції. Суд постановив відмовити у задоволенні позову ТОВ “Енергогазрезерв” до відповідача Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка про стягнення заборгованості за спожитий газ в розмірі 383 401,71 грн, пені в розмірі 20 483,08 грн, 3% річних – 4 066,45 грн, інфляційних збитків – 7 215,58 грн. Суд стягнув з ТОВ ” Енергогазрезерв ” на користь академії 9 341, 25 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.