Верховним Судом 21.03.2023 розглянуто справу зі спору щодо відмови органами ПФУ особі, що є ліквідатором ядерної аварії та брав участь у випробуванні ядерної зброї, у призначенні «чорнобильської пенсії».
У справі, що розглядалася, позивач двічі звертався до Пенсійного фонду України із заявою про переведення його з пенсії по інвалідності на пенсію згідно із Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Пенсійний орган відмовив позивачеві в призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку, оскільки зазначений Закон передбачає зменшення пенсійного віку для осіб, які працювали або проживали на території радіоактивного забруднення.
Верховний Суд скасував, судові рішення попередніх інстанцій та задовольнив позов, визнав рішення про відмову ГУ ПФУ області неправомірними та зобов’язав останнє розглянути заяву позивача з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині постанови.
ВС зазначив, що з аналізу законодавства вбачається, що особа, яка брала участь у ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, прирівнюється за правовим статусом до учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідної категорії, а отже має рівні права та пільги, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
З огляду на те, що позивач, який понад два роки (1987–1989) служив на Семипалатинському полігоні в зоні підвищеного радіаційного ризику, в силу прирівняння його за статусом до учасників ліквідації аварії на ЧАЕС має право на пенсію зі зменшенням пенсійного віку.
Верховний Суд також зауважив, що законодавством не передбачено переліку документів, які має подати позивач як учасник ліквідації ядерних аварій для підтвердження особливого статусу, що надає йому право на призначення пенсії відповідно до норм ст. 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Застосування до учасників ліквідації ядерних аварій переліку, передбаченого для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, за аналогією є об’єктивно неможливим, оскільки обставини набуття статусу суттєво різняться. Очевидно, що позивач, який проходив службу на Семипалатинському полігоні, не має стосунку до ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Відсутність механізму реалізації права, передбаченого законом, зокрема, щодо переліку документів, необхідних для призначення пенсії, не може бути підставою для позбавлення чи обмеження цього права. Позивач надав відповідачеві наявні в нього документи, які були достатніми для визнання за ним статусу учасника ліквідації ядерних аварій третьої категорії.
Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку, що особа, яка брала участь у ліквідації ядерних аварій, ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, прирівнюється за правовим статусом до учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідної категорії, а отже має право на пенсію із зменшенням пенсійного віку на підставі ст. 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.