Верховний Суд, розглянувши справу зі спору про визнання недійсним рішення тендерного комітету дійшов висновку, що відмінність визначених Тендерною документацією кваліфікаційних критеріїв від тих, що встановлені статтею 16 Закону одним чи двома словами, які не змінюють змісту кваліфікаційного критерію не може вважатися порушенням Закону, оскільки останній не містить вимог про дослівне використання кваліфікаційних критеріїв.
Так, Верховний Суд 12.07.2022 залишив без змін судові рішення про відмову у задоволенні позову прокурора до відділу освіти та Товариства про визнання недійсними рішення тендерного комітету та договору про закупівлю робіт (договір підряду на проведення робіт по реконструкції школи).
Позов обгрунтовано тим, що тендерний комітет відділу освіти повинен був відхилити тендерну пропозицію Товариства через: невідповідність визначених Замовником в підпунктах 5.1, 5.3 пункту 5 Розділу ІІІ тендерної документації кваліфікаційних критеріїв вимогам пунктів 1, 3 частини 2 статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі»; невідповідність тендерної пропозиції Товариства вимогам тендерної документації, в частині необхідності наявності у підприємства працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; надання ліцензії ДСНС на виконання робіт протипожежного призначення.
Верховний Суд погоджуючись із висновками судів попередніх інстанцій зазначив, що ч.2 статті 22 Закону передбачено, що у тендерній документації зокрема зазначаються один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону.
За змістом частини 2 статті 16 Закону замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: 1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; 2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; 3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів); 4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.
У підпунктах 5.1 – 5.6 пункту 5 розділу ІІІ Тендерної документації Замовником встановлено наступні кваліфікаційні критерії: наявність обладнання та матеріально-технічної бази; наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого відповідного досвіду виконання аналогічного договору; наявність фінансової спроможності; документи, що підтверджують відсутність підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі; документи, які повинен подати замовнику переможець процедури закупівлі.
Прокурор вбачає порушення статті 16 Закону, у тому, що підпункт 5.1 пункту 5 розділу ІІІ Тендерної документації на відміну від пунктів 1, 3 частини 2 статті 16 Закону не містить слова “технологій”, а підпункт 5.3 пункту 5 розділу ІІІ Тендерної документації не містить словосполучення “за предметом закупівлі”.
Верховний Суд зазначив, що такі доводи прокурора є формалізмом, оскільки Закон не містить вимог про дослівне використання кваліфікаційних критеріїв. Замовник, при складанні Тендерної документації, встановив один із обов`язкових критеріїв, а саме: “наявність у працівників відповідної кваліфікації, які мають відповідати необхідні знання та досвід”, що є дослівним вираженням п.2 ч.2 ст. 16 Закону.
За результаті розгляду справи судами встановлено обставини того, що: Замовником дотримано вимоги законодавства про закупівлі під час розміщення Тендерної документації; Товариство не було зобов`язане у складі своєї тендерної пропозиції надавати сертифікат на кваліфікацію інженера-проектувальника; Тендерною документацією не визначено критеріїв щодо кількості працівників у учасників торгів; Товариством у складі тендерної пропозиції було надано відповідну ліцензію, яка надає останньому право на виконання робіт протипожежного призначення.
Таким чином, Верховний Суд погодився із висновками попередніх інстанцій про необґрунтованість позовних вимог прокурора та наявність підстав для відмови у задоволенні позову.