Рішенням Конституційного Суду України від 20.03.2024 у справі №2-р(ІІ)/2024 визнано неконституційними припис статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 08.07.2011 № 3668–VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України
„Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28.02.1991 № 796–XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28.02.1991 № 796–XII зі змінами.
Відповідно до оспорюваних приписів ст.2 Закону «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8.07.2011 №3668-VI, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Законів «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Аналогічні обмеження встановлені приписом першого речення ч.3 ст.67 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XII.
У рішенні Конституційний Суд указав, що ст.67 закону №796-XII у первинній редакції, не містила приписів щодо обмеження максимального розміру пенсії. Натомість містила вимогу щорічного підвищення конкретних розмірів усіх доплат, пенсій і компенсацій відповідно до зміни індексу вартості життя й зростання мінімальної заробітної плати.
Таку вимогу містить і ч.1 ст.67 закону №796-XII у редакції Закону від 06.06.1996 №230/96-ВР, що є чинною на час розгляду цієї справи, а саме: конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищує Кабінет Міністрів відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.
Отже, зберігши вимогу підвищення для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, розмірів усіх доплат, пенсій і компенсацій відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, законодавець приписами ст.2 закону №3668-VI та першого речення ч.3 ст.67 закону №796-XII обмежив максимальний розмір державної пенсії цих осіб.
Більше того, аналіз п.2 розд.ІІ «Прикінцеві та Перехідні положення» Закону №3668-VI свідчить про зупинення підвищення розміру пенсії для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
На державу покладено позитивний обов’язок забезпечити особам з інвалідністю з числа осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, посилений соціальний захис, а запроваджене обмеження максимального розміру пенсії є порушенням зобов’язань держави, які випливають зі змісту стст. стст.1, 3, 16, ч.3 ст.22, ч.1 ст.50 Конституції України в їх взаємозв’язку.
Крім того, особи, яким призначено Чорнобильську пенсію до внесення оспорюваних змін до законодавства мали усі підстави розраховувати на стабільність законодавства і правомірно сподіватись, що право на встановлений їм рівень соціального захисту є гарантованим, а тому оспорювани приписи суперечать також вимогам чч.1, 2 ст.8, ч.1 ст.41 Конституції України.
Приписи законів, визнаних неконституційними, утрачають чинність із дня ухвалення цього Рішення Конституційного Суду України.