АДВОКАТ ПО ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ СПОРИ З ОБЛЕНЕРГО

Спори з постачальниками електроенергії та операторами електромереж

Звичайне споживання електричної енергії може викликати необхідність вирішення спірних питань споживача з постачальниками електричної енергії та операторами розподілу електричної енергії – винесли засіб обліку, на точку де Ви не давали погодження? В платіжках на електричну енергію зайві суми? Вас без причини відключили від електричної енергії? До Вас приїхали працівники оператора розподілу та склали акт, що Ви без обліково споживали електричну енергію, а їхня комісія виставила Вам рахунок на божевільні суми?

У ході реформи, запущеної у зв’язку із прийняттям Закону України «Про ринок електричної енергії», з колишніх Обленерго виділилися нові суб’єкти, з якими вступають у правовідносини більшість споживачів – побутові та малі непобутові споживачі – Оператори мереж та Постачальники універсальних послуг.

Оператори електромереж та постачальники електроенергії залишилися монополістами, які прагнуть нарахувати Споживачу додаткові грошові зобов’язання, також шляхом виявлення у Споживача порушень, наслідком чого є накладення багатотисячних штрафів. І не кожен споживач здатний належним чином захистити себе від часто необґрунтованих претензій Енергетиків через незнання своїх прав та законів.

Оскарження штрафів Обленерго, накладених на споживачів або енергопостачальні компанії, відіграє важливу роль у захисті їхніх прав та інтересів. У таких випадках юристи, що спеціалізуються в галузі енергетичного права, надають професійну допомогу та підтримку сторонам, прагнучи оскаржити неправомірно накладені штрафи та відновити справедливість.

Для адвоката по електроенергії АБ «Ткачук і партнери» спори по підключенню до електромереж є типовими та завдяки наявному досвіду такі питання вирішуються на користь споживача.

Адвокати з електроенергії нашого Бюро готові захистити Вас від безпідставних претензій Постачальників електроенергії та Операторів електромереж, допоможуть розібратися із тонкощами законодавчої бази використання електроенергії, проконсультують, що необхідно робити у разі виникнення спорів щодо електроенергії.

АДВОКАТ ПО ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ МОЖЕ НАДАТИ НАСТУПНІ ПРАВНИЧІ ПОСЛУГИ

Для вирішення спорів по електриці, що виникають у споживачів із постачальниками електроенергії та операторами розподілу мереж:

• спори щодо підключення споживача до електромереж (включаючи також типове чи нетипове підключення, підключення не тієї потужності чи типу напруги);
• спори щодо незаконних вимог оператора розподілу мереж щодо зниження потужності споживача, перенесення приладу комерційного обліку тощо);
• суперечки щодо неправильного нарахування за електроенергію, виставлення Споживачу надуманих рахунків, включаючи штрафи та пеню;
• суперечки з необлікованої електричної енергії (включаючи претензії втручання у роботу приладів обліку Споживача, користування електроенергією без оформлення договору тощо);
• спори щодо приєднання до електромереж електроустановки Споживача за «зеленим тарифом»;
• суперечки оплати заборгованості за «зеленим тарифом».

ЮРИДИЧНІ ПОСЛУГИ:

• вивчення поставленого клієнтом питання та складання обґрунтованого правового висновку можливих шляхів вирішення проблеми з урахування чинного законодавства (змін до нього), а також судової практики;
• вирішення проблеми в позасудовому порядку (у тому числі шляхом подання скарги в Національну комісію, яка здійснює Державне регулювання у сферах Енергетики та комунальних послуг та контроль за її належним розглядом);
• зібрання матеріалів та пред’явлення позову до суду з метою захисту прав та інтересів клієнта у сфері електроенергетики ;
• підготовка (у разі необхідності) апеляційних і касаційних скарг, заяв за нововиявленими і винятковими обставинами;
• представництво інтересів клієнта у судах першої, апеляційної інстанцій та Верховному Суді, у тому числі за позовами до Споживачів електроенергії, підготовка необхідних процесуальних документів (клопотань, пояснень, заперечень тощо);
• захист інтересів клієнта на стадії виконавчого провадження.

Споживачу слід знати деякі нюанси у сфері енергетики, що полегшить роботу юриста з електроенергії при захисті Ваших прав і інтересів у разі виникнення конфліктних ситуацій.

На виконання вимоги Закону України «Про ринок електричної енергії» Національною комісією, яка здійснює Державне регулювання у сферах Енергетики та комунальних послуг, було прийнято низку обов’язкових для учасників ринку електричної енергії Правил:

• Правила ринку;
• Правила ринку «на добу вперед» та внутрішньодобовий ринок;
• Кодекс системи передачі;
• Кодекс систем розподілу;
• Кодекс комерційного обліку;
• Правила роздрібного ринку електроенергії.

На роздрібному ринку електричної енергії не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до ПРРЕЕ договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених ПРРЕЕ.

Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунку, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунку постачальником універсальної послуги) або підписання постачальником універсальних послуг заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії.

Споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією, укладеного між споживачем та електропостачальником, що розробляється електропостачальником, в якому чітко повинні бути визначені всі права і обов’язки як постачальника так і споживача.

У разі порушення електропостачальником умов договору споживач викликає представника електропостачальника для складання та підписання акта-претензії споживача, у якому зазначаються терміни, види, показники порушень тощо.

Після надходження звернення споживача про виклик представника енергопостачальника для складання акта-претензії керівник ділянки забезпечує складання акта-претензії за місцем споживання електричної енергії споживачем протягом 3-х днів з дня звернення у містах та протягом 7 днів — у сільській місцевості.

Нерідко при оформленні договорів на постачання електроенергії працівники енергокомпанії вимагають від абонента написати заяву на проведення технічних робіт та оплатити їхню вартість.

Для переоформлення договору потрібний перелік документів згідно із нормативними документами. Ця послуга здійснюється безкоштовно. Проведення технічних робіт та їх оплата ніяк не пов’язані із укладенням договорів та є протиправними з боку працівників енергокомпанії.

При роботі з порушенням вузла обліку електричної енергії необхідно терміново звертатися до Оператора мереж із заявою про порушення роботи вузла обліку, інакше Електропостачальна компанія Вам може нарахувати неправильно нараховані обсяги спожитої електроенергії до оплати.

У разі відмови представника електропостачальника від підписання акта він вважається дійсним, якщо його підписали не менше трьох споживачів або споживач та виборна особа будинкового, вуличного, квартального або іншого органу самоврядування.

Акт-претензія споживача подається електропостачальнику, який у десятиденний термін усуває недоліки або надає споживачеві обґрунтовану відмову у задоволенні його претензії.

У разі перевищення потужності напруги, при якому згоріли електроприлади або обладнання, необхідно викликати аварійну бригаду. Наступний етап – зафіксувати причину аварії та попросити аварійну бригаду розписатися. Оцінити суму ремонту згорілих електроприладів та обладнання із зазначенням причини поломки. Наступний крок — це скласти претензію енергопостачальної компанії або організації, що експлуатує будинок, з вимогою відшкодувати заподіяну шкоду. У разі відмови у відшкодуванні завданих збитків необхідно звертатися до суду.

Якщо внаслідок неякісного надання електропостачання споживачеві завдано шкоди, він має право звернутися із заявою про відшкодування збитків до Постійно діючої комісії із розгляду звернень споживачів. За наявності документально підтвердженого факту ушкодження майна, заподіяння шкоди здоров’ю тощо (оцінюється на підставі акта, акта-претензії та інших отриманих документів) електропостачальником виплачується компенсація споживачеві у добровільному (досудовому) порядку, а у разі відмови у судовому порядку.

ПРИЄДНАННЯ (ПІДКЛЮЧЕННЯ) ДО ЕЛЕКТРОМЕРЕЖ

Дуже часто у споживачів електричної енергії виникає потреба у підключенні до енергосистеми нових електроустановок або збільшенні дозволеної потужності існуючих, наприклад, при переобладнанні виробничих потужностей та комплексів. Це здійснюється за процедурою приєднання до електромереж, за якою здійснюються також підвищення рівня надійності, зміна ступеня напруги та схеми електроживлення та регулюється Кодексом систем розподілу.

В переважній більшості приєднання виконується до мереж оператора системи розподілу (ОС), до якого споживач може звернутися для отримання цієї послуги та укладення відповідного договору.

Приєднання розподіляються на два види: стандартні та нестандарті, а останні підрозділяються на приєднання «під ключ» та приєднання з проектуванням замовником його лінійної частини (це електричні мережі, які необхідно побудувати для виконання приєднання). Ці види обумовлюють приєднання до мереж ОС, але, за певних умов, воно може бути здійснено і до мереж іншого споживача (окрім побутового), що регламентовано окремою процедурою та відноситься до нестандартних. Приєднання не включає встановлення приладів обліку.

Найбільш зручним є стандартне приєднання, оскільки воно повністю виконується ОС, але щодо нього існують певні обмеження: потужність, що приєднується, не має перевищувати 50 кВт, а відстань-300 м. Усі інші приєднання є  нестандартними.

Послуга зі стандартного приєднання надається ОС на підставі публічного типового договору та включає наступні етапи:

• подання заяви з доданими до неї документами;
• підготовка та видача ОС технічних умов, розрахунку плати і рахунку;
• оплата споживачем рахунку;
• розробка ОС проекту для побудови необхідних для виконання приєднання електромереж;
• виконання ОС робіт згідно з проектом, випробування, надання ОС повідомлення про надання послуг.

У заяві, крім своєї назви та реквізитів, споживач має вказати тип приєднання, дані електроустановки (назву, адресу, функціональне призначення), її режим роботи, необхідні потужність, рівень надійність та ступінь напруги тощо.

До заяви додаються, документ на право власності або користування електроустановкою; графічні матеріали із зазначенням електроустановки, меж земельної ділянки та прогнозованої точки приєднання (для нових об’ектів), техніко–економічне обґрунтування.

Послуга з нестандартного приєднання надається ОС відповідно до публічного типового договору, а приєднання «під ключ» здійснюється ОС за процедурою, що передбачена для стандартного приєднання.

Такий вид приєднання обирається споживачем, що має бажання отримати послугу «під ключ», але потрібні йому параметри приєднання перевищують передбачені для стандартного приєднання обмеження.

Якщо замовником прийнято рішення щодо самостійного проектування лінійної частини, він має додатково забезпечити розробку проекту та відведення на користь ОС земельних ділянок під об’єкти електроенергетики.

Приєднання до електричних мереж інших споживачів від наведених вище видів відрізняється тим, що всі питання щодо його здійснення вирішуються між замовником та споживачем, який його дозволив. Укладається тристоронній договір, а до заяви додатково додається технічне рішення зазначеного споживача.

Нормами КСР встановлені різні строки виконання приєднання, які залежать від виду приєднання та потужності, що приєднується, і можуть сягати від 45 до 350 календарних днів. На ці строки можуть суттєво впливати строки відведення земельних ділянок під облаштування елементів електромереж.

При недодержанні ОС без обґрунтованих причин строків надання послуг, законодавством передбачено застосування до нього штрафних санкцій-надання споживачу знижки на оплату приєднання, розмір якої залежить від кількості днів перевищення затверджених строків.

Вартість приєднання до електричних мереж розраховується з урахуванням ставок, затверджених НКРЕКП і які визначають вартість приєднання 1 кВт потужності та побудови 1 метра лінійної частини приєднання.

Формули визначення вартості приєднання до електромереж:

1. Стандартне: необхідна потужність х відповідна ставка;
2. Нестандартне «під ключ»: необхідна потужність х відповідна ставка + довжина його лінійної частини х відповідна ставка;
3. Нестандартне з проектуванням замовником його лінійної частини: необхідна потужність х відповідна ставка + вартість побудови лінійної частини приєднання.

Вартість приєднання до електричних мереж іншого споживача чинним законодавством не встановлюється та залежить від запропонованих цим споживачем умов.

При приєднанні до електричних мереж і споживачів можуть виникнути ряд проблемних питань, зокрема: відмова ОС приймати заяву з причин її невірного заповнення або недоліків у документах, доданих до неї; надання технічних умова з необґрунтованими вимогами; висування необґрунтованих зауважень до проектно-кошторисної документації, недотримання строків тощо.

Споживач може оскаржити неправомірні дії ОС до:

1. НКРЕКП – щодо додержання ОС процедури та строків надання послуги;
2. Держенергонагляд – щодо обгрунтованості наданих ОС технічних умов;
3. Антимонопольний комітет України – щодо додержання ОС норм антимонопольного законодавства.

Підготувати зазначені скарги допоможе адвокат по електроенергії, а у разі відмови у їх задоволенні підготує позовну заяву до суду.

«ЗЕЛЕНИЙ» ТАРИФ

“Зелений” тариф – спеціальний тариф, за яким закуповується електрична енергія, вироблена на об’єктах електроенергетики, зокрема на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії – лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями);

Зелений” тариф встановлюється НКРЕКП, на електроенергію, вироблену на об’єктах електроенергетики, у тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), генеруючих установках приватних домогосподарств, споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії – вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) (п. 1 ст. 9^-1 Закону України “Про альтернативні джерела енергії”).

Учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Електрична енергія, вироблена на об’єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (крім зазначених вище винятків) може бути реалізована на оптовому ринку електричної енергії України, за договорами зі споживачами або за договорами з енергопостачальниками. Постачальники електроенергії (енергоринком) зобов’язані придбати її від наступних джерел: малі гідроелектростанції (встановленою потужністю до 30 МВт); вітрові електростанції; сонячні електростанції; електростанції, що використовують біомасу як паливо.

Ставки «зеленого» тарифу на електричну енергію встановлені Постановою НКРЕКП від 30.12.2022 № 1961 «Про встановлення «зелених» тарифів на електричну енергію, вироблену генеруючими установками приватних домогосподарств» (набирає чинності з 01.01.2023).

Особливості продажу та обліку електричної енергії, виробленої приватними домогосподарствами, а також розрахунків за неї.

Електрична енергія, вироблена з енергії сонячного випромінювання об’єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватних домогосподарств, величина встановленої потужності яких не перевищує 30 КВт, придбавається енергопостачальниками, що здійснюють постачання електричної енергії за регульованим тарифом на території провадження ліцензійної діяльності, за “зеленим” тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електроенергії такими приватними домогосподарствами. Виробництво електоенергії з енергії сонячного випромінювання приватними домогосподарствами здійснюється без відповідної ліцензії. Порядок продажу та обліку такої електроенергії, а також розрахунків за неї затверджується НКРЕКП.

Індивідуальний побутовий споживач, що встановив у межах свого приватного домогосподарства генеруючу установку, призначену для перетворення енергії з енергії сонця та/або вітру в електричну енергію із сукупною встановленою потужністю, що не перевищує потужність відповідно до закону та дозволену потужність відповідно до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, має право здійснювати продаж виробленої електричної енергії відповідно до Правил роздрібного ринку електричної енергії  на підставі договору про купівлю-продаж електричної енергії за “зеленим” тарифом приватним домогосподарством, що є додатком 2 до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, до умов якого побутовий споживач приєднався відповідно до цих Правил. Постачальник універсальних послуг не має права відмовити споживачу в купівлі за “зеленим” тарифом електричної енергії, виробленої генеруючою установкою (генеруючими установками) за умови, якщо її(їх) приєднання здійснено у порядку, встановленому КСР та виконані вимоги Правил.

З метою продажу електричної енергії за “зеленим” тарифом, виробленої генеруючою установкою приватного домогосподарства, побутовий споживач звертається до постачальника універсальних послуг із заявою-повідомленням про встановлення генеруючої установки за формою, наведеною в додатку 13 Правил, до якої додає копію документа, яким визначено право власності чи користування (оренда, позичка, управління тощо) на об’єкт (житлову нерухомість), та копію паспорта точки розподілу (передачі) електричної енергії. У разі розміщення генеруючих установок у межах земельної ділянки приватного господарства споживач надає документ, яким визначено межі земельної ділянки (паспорт забудови земельної ділянки, технічний паспорт БТІ, правоустановчий документ тощо). У заяві-повідомленні побутовий споживач обов’язково зазначає банківські реквізити рахунка для перерахування коштів постачальником універсальних послуг за вироблену генеруючою установкою приватного домогосподарства за “зеленим” тарифом електричну енергію.

Побутовий споживач зобов’язаний протягом 15 календарних днів з дня отримання від оператора системи паспорта точки розподілу (передачі) електричної енергії, але не пізніше закінчення календарного місяця, надати його копію постачальнику універсальних послуг, з яким має укладений договір про постачання електричної енергії.

Копія паспорта точки розподілу (передачі) електричної енергії є невід’ємною частиною договору про купівлю-продаж електричної енергії за “зеленим” тарифом приватним домогосподарством (п. 11.3.6. Правил).

Постачальники універсальних послуг повинні розміщувати та щокварталу оновлювати на власних веб-сайтах інформацію про величину “зеленого” тарифу для приватних домогосподарств, установленого НКРЕКП.

Величини “зеленого” тарифу затверджуються Регулятором та застосовуються постачальником універсальних послуг відповідно до дати подачі та реєстрації заяви-повідомлення про встановлення генеруючої установки побутовим споживачем.

Умови та порядок оплати електричної енергії, виробленої генеруючою установкою приватного домогосподарства, передбачені Правилами, зазначаються в договорі про купівлю-продаж електричної енергії за “зеленим” тарифом приватним домогосподарством.

Відповідальність за порушення умов та порядку оплати встановлюється договором про купівлю-продаж електричної енергії за “зеленим” тарифом приватним домогосподарством відповідно до законодавства.

Суперечки з постачальниками електроенергії, які виникають між побутовим споживачем та постачальником універсальних послуг під час укладення договору та купівлі-продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії генеруючою установкою приватного домогосподарства, вирішуються як в досудовому порядку шляхом подачи скарги в НКРЕКП або в судовому порядку, в чому надасть правничу допомогу адвокат з електроенергетики.

У процесі взаємовідносин між Енергопостачальниками або Операторами мереж і Споживачами виникає низка проблем із багатьох питань, із яких можливо виділити найбільш типові ситуації.

Самою розповсюдженою конфліктною ситуацією є недотримання службовими особами порядку складання актів про виявлені порушення у сфері електроенергетики.

Важливо!

1. Ніколи не залишайте представників енергокомпанії віч-на-віч із лічильником при знятті показань;
2. Ви маєте право запросити двох сусідів на період перевірки;
3. За підозри у упередженості працівників РЕМ, непоганим варіантом захистити свої права – це грамотний відеозапис. Процес необхідно зафіксувати від початку (стан лічильника, показання приладу обліку, стан пломби) і до кінця, тільки в такому разі це може бути доказом. Відеозапис – це засоби захисту своїх прав і має право бути застосованим.

Процедура складання Акту про порушення регулюється Правилами роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), яку Енергетики не завжди дотримуються, допускають неточності, не завжди заповнюють усі графи Акту, що ставить під сумнів законність претензій до Споживача і його саме лише з цих підстав можливо визнати недійсним у судового порядка.

Так, акт про порушення повинен бути обов’язково за формою, наведеною у додатку № 9 до ПРРЕЕ. У абзаці 3 п. 8.2.5 наведено перелік необхідної інформації, яка обов’язково зазначається в акті, зокрема, зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти правил, необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електрично енергії, параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення і інші. В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку.

Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Споживач має право вносити у акт свої зауваження. Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об’єкт (територію) споживача для проведення перевірки.

У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об’єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення або залишення ним місця порушення в акті про порушення робиться відповідний запис. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об’єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою.

Наприклад, Верховний Суд у справі № 904/4372/18 залишив в силі рішення господарського суду Дніпропетровської області про задоволення позову ДПКП “Дніпросантехмонтаж” до КТ “ДТЕК Дніпровські електромережі” та скасував оперативно – господарські санкції щодо нарахування позивачу вартості недооблікової електроенергії у сумі 128 591 грн. У мотивувальній частині рішення зазначено, що споживач відмовився від підписання акту про порушення, який (акт) в подальшому було підписано лише трьома представниками постачальника електроенергії (без відеозйомки). Таким чином суд дійшов висновку, що акт про порушення є недійсним і не може слугувати підставою для нарахування споживачу вартості не облікованої електричної енергії за порушення, зафіксоване таким актом.

Акт передається на розгляд комісії Оператора мереж. Не пізніше 7 днів до засідання комісії постачальник повідомляє споживача про дату та час засідання, в якому останій може приймати участь. По закінченню процесу складається протокол, у якому вказуються порушення та сума завданих збитків із посиланням на методику розрахунку.

У разі незгоди із прийнятим комісією рішенням останнє оскаржується в судовому порядку.

На практиці найбільш розповсюджені спори з ДТЕК це оскарження рішень про донарахування необлікованої електроенергії. Аналіз судової практики розгляду даної категорії справ та прийняття рішень на користь споживачів, яким безпідставно нараховано оперативно-господарську санкцію за не обліковану (не враховану) електроенергію надасть можливість визначитися із правовою позицією судів щодо порушень, які допускаються Енергетиками при проведенні таких перевірок.

Частиною 1 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

Відповідно до п. 4 ч 2 ст. 77 цього Закону правопорушеннями на ринку електричної енергії є крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об’єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.

За положенням ст. 27 зазначеного Закону України правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушення  в електроенергетиці є, зокрема, порушення правил користування електричною енергією.

Як правило оперативно-господарські санкцію за не обліковану (не враховану) електроенергію нараховуються у великих розмірах і постає питання як же захистити себе, якщо такі нарахування є безпідставними.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 235 Господарського Кодексу України за порушення господарських зобов’язань до суб’єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися  оперативно-господарські санкції-заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов’язання, що використовуються самими сторонами зобов’язання в односторонньому порядку; до суб’єкта, який порушив господарське  зобов’язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Частинами 1,2 ст. 237 ГК України передбачено, що підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов’язання другою стороною. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарських санкцій заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збиків, завданих її застосуванням.

Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії та визнано такою, що втратила чинність з 11.06.2018 постанова Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 №28 “Про затвердження Правил користування електричною енергією”.

Відповідно до пункту 2.3.4 ПРРЕЕ (як і в п. 3.3 ПКЕЕ, чинного до 10.06.2018) відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні ) якої вони встановлені.

За змістом підпункту 8 пункту 5.5.5 ПРРЕЕ (як і в підункті 26 п. 10.2 ПКЕЕ) споживач електричної енергії зобов’язаний забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об’єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.

Отже споживач є відповідальним за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електроенергії та пломб (відбитків їх тавр), зазначених у відповідних актах про пломбування.

Як зазначено у постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 923/1013/17, від 03.04.2019 у справі № 912/793/18, від 27.06.2019 у справіі № 923/611/17, від 07.08.2019 у справі № 918/344/18, від 12.11.2019 у справі № 908/2039/17 вирішуючи суперечки по рахунках за електроенергію, про застосування енергопостачальником до споживача електричної енергії оперативно-господарської санкції у вигляді стягнення вартості електроенергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем Правил, суди повинні дослідити обставини щодо вчинення споживачем такого порушення.

Тобто відповідальність споживача щодо забезпечення збереження за цілісність пломб не може бути безумовною (постанови Верховного Суду від 19.04.2018 у справі 905/2632/17 та від 12.03.2019 у справі № 908/1358/17).

У постанові Верховного Суду від 15.01.2019 у справі 906/233/17 вказано, що для донарахування споживачу суми недоврахованої електроенергії визначальним є саме факт порушення Правил, який може доводитися у тому числі, але не виключно, актом.

Тому, вирішуючи спір про застосування енергопостачальником до споживача електричної енергії оперативно-господарської санкції у вигляді донарахування вартості електроенергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією, суди повинні дослідити обставини щодо вчинення споживачем такого порушення.

Зокрема, Східний апеляційний господарський суд 17.07.2019 (залишений в силі 01.11.2019 Верховний Судом) у справі № 922/2992/18 задовольнив позов ТОВ “Рекорд Гранул” до АТ “Харківобленерго” та скасував рішення про накладення оперативно-господарської санкції  у вигляді нарахування сплати вартості недооблікованої енергіїї у розмірі 288 070 грн.

Судом рішення мотивоване тим, згідно акту про порушення огорожа шафи приладу обліку, клемна кришка приладу обліку, вхідно-облікова шафа та схема підклучення – не порушені, а також не виявлено, що відповідачем було будь-яке втручання до розрахункових засобів вимірювальної техніки та відсутність самовільного підключення до засобу комерційного обліку. При цьому враховано, що зірвані пломби знаходились не в приміщенні ТОВ “Рекорд Гранул”, а в загальнодоступному місці поза межами його приміщень і на значній відстані, що унеможливлює  здійснення позивачем безперервних заходів щодо збереження пломб та обмеження доступу до них сторонніх осіб. Також не встановлено факту крадіжки електроенергії товариством.

Аналогічно у справі № 908/2039/17 за позовом ТОВ “Фактор Нафтогаз” до ПАТ “Запоріжжяобленерго” господарським судом Запорізької області 26.06.2019 (залишеним в силі 26.02.2019 судами апеляційної інстанції та 12.11.2019 касаційної інстанції) скасовно оперативно-господарську санкцію накладену на позивача у вигляді сплати недорахованої електроенергії у розмірі 1 427 501 грн.

Судові рішення мотивовані тим, що в акті проведення експертизи лічильника електроенергії факт пошкодження пломб  та / або приладів обліку не зафіксовано, а отже про те, що споживачем електроенергії вчинялись дії, які призвели до зміни показів розрахункового засобу обліку, зафіксованого на дисплеї лічильника відповідачем не доведено.

Оскільки стан опломбування позивачем та його цілісність на момент здійснення перевірки відповідачем не порушено, суди дійшли висновку про те, що факт втручання споживача у роботу приладу обліку є не підтвердженим, а відтак нарахування обсягу недоврахованої електроенергії за недоведеністю факту порушення позивачем положень Правил користування електроенергією та втручання у роботу приладу обліку, яке призвело до зміни його показів є безпідставним, оскільки грунтується не на доказах, а на припущеннях відповідача.

Окрім того, відповідно до п. 8.4.1 ПРРЕЕ у разі своєчасного (до виявлення порушення представниками енергопостачальника) письмового повідомлення споживачем про виявлені ним пошкодження приладів (систем) обліку, пошкодження або зрив пломб та за відсутності явних ознак втручання в роботу приладів (систем) обліку глава 8.4 ПРРЕЕ не застосовується. У даному випадку позивач самостійно повідомив відповідача про пошкодження лічильника.

Крім того при розгляді даної категорії справ суди враховують зазначений вище п. 2.3.4 Правил, який свідчить про те, що відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їх власник, до межі балансової належності якого вони належать, і здійснення відповідного розмежування відповідальності має бути погоджена сторонами окремим актом.

Так, 10.10.2019 господарський суд Київської області рішенням, залишеним без змін постановами Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2019 та Верховного Суду від 25.02.2020, у справі  № 911/1678/18 задовольнив позов відділу освіти Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області до ПАТ “Київобленерго” та визнав недійсним рішення про здійснення нарахування відповідачу вартості не облікованої електроенергії у розмірі 377 954 грн. В акті перевірки, за результатами якого було прийнято оспорюване рішення було зазначено, що позивачем порушено пункт 7.6 Правил ПРРЕЕ, а саме: самовільне підключення струмоприймачів поза засобом обліку в мережах енергопостачальної організації; електроенергія, що споживалась провідником безоблікового приєднання, не обліковувалась; підключення здійснено від комірки в ЗТП № 645 до існуючого рубильника.

Судові рішення мотивовані тим, що між сторонами по справі було укладені договори на користування електричною енергією та про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти, предметом яких є обов’язок постачальника (відповідача) постачати електричну енергію позивачу, а останній їх оплатити. Згідно договору належність електромереж ЗТП № 645 розташована та відноситься до постачальника. За таких підстав суди дійшли висновку про те, що оскільки власником ЗТП № 645, в приміщенні якого відбулося самовільне підключення, є відповідач, то, відповідно, на нього і покладається відповідальність за технічний стан засобів обліку та обов’язок вжиття заходів щодо збереження свого майна.

Аналогічно рішенням господарського суду Чернігівської області від 25.09.2018 (залишено в силі постановами від 21.01.2019 судами апеляційної інстанції та від 02.04.2019 касаційної інстанції) у справі № 927/421/18 було задоволено позов ТОВ “Червона рута” до ПАТ “Чернігівобленерго” та скасовано рішення проведення нарахування позивачу вартост недоврахованої електричної енергії у розмірі 137 887 грн.

Суд, розглянувши справу встановив, що в акті перевірки зафіксоване самовільне підключення електропроводки до електричної мережі, яка знаходиться в приміщенні, що не належить позивачу, а перебуває на балансі іншого підприємства, яке здійснює обслуговування електромереж. За таких підстав суд дійшов висновку, що товариство не може відповідати за виявлені порушення, що призвели до не облікованої електроенергії.

В той же час якщо дійсно було встановлено факт порушення з боку споживача електроенергії ПРРЕЕ, що призвело до наявності не облікованої електроенергії слід звернути увагу на вірність розрахунку стягнень.

Розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ (доповнений  Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1525 від 18.07.2019; раніше дане питання регулювалось Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 № 562).

Перелік порушень при яких здійснюється визначення обсягу та вартості не облікованої електричної енергії оператором системи на підставі акта про порушення наведено у пп 1-9 п 8.4.2 ПРРЕЕ.

Розрахунок вартості не облікованої електричної енергії здійснюється виходячи з: вартості середньомісячних витрат оператора системи на купівлю однієї кіловат-години (кВт·год) електричної енергії на компенсацію незапланованих втрат електричної енергії, її передачі та розподілу у період порушення споживачем цих Правил (Ц, грн/кВт·год); величини розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії (W доб, кВт·год); кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил (Д, день).

Кількість днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням цих Правил, розкладається на складові відповідно до кількості днів (Д i, день) у кожному календарному місяці (ціновому періоді), протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням цих Правил, таким чином, щоб виконувалось рівняння:         

де n-кількість календарних місяців (цінових періодів), протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням цих Правил.

Вартість не облікованої електричної енергії  (В но, грн) розраховується за формулою:

де Ц i-середня вартість витрат оператора системи на купівлю однієї кіловат-години (кВт·год) електричної енергії на компенсацію незапланованих втрат електричної енергії, її передачі та розподілу протягом i-того календарного місяця (цінового періоду) (грн/кВт·год), яка визначається в залежності з наведених у цьому пункті ПРРЕЕ періодах. При цьому у разі приєднання електроустановки споживача до електричних мереж оператора системи передачі тариф на послугу з розподілу електричної енергії приймається рівним нулю.W i – обсяг споживання електричної енергії, що відповідає i-тому календарному місяцю (ціновому періоду), кВт·год, що розраховується за формулою: W i = W доб · Д  i, де W доб – розрахункова величина добового споживання електричної енергії, кВт·год; Д  i-кількість днів, визначена відповідно до рівняння, зазначеного вище.

У п 8.4.8. наводиться порядок визначення кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил, в залежності від фактично здійсненого порушення.

У разі виявлення у непобутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 1 – 5 пункту 8.4.2 цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (W доб, кВт·год) розраховується за формулою: W доб = P · t доб · K в, де P – потужність (кВт); t доб-тривалість роботи обладнання протягом доби; K в – коефіцієнт використання струмоприймачів. Визначення даних показників зазначено у п. 8.4.10.

При виявленні у побутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 1 – 5 пункту 8.4.2 цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії (W доб, кВт·год) розраховується за формулою W доб. = 24 · P дог. · K сез. · K вик., де P дог величина дозволеної потужності для цієї точки комерційного обліку, передбачена договором між побутовим споживачем та оператором системи; K сез – коефіцієнт сезонності; K вик – коефіцієнт використання потужності. Визначення цих показників зазначено у п. 8.4.11.

Також п. 8.4.11 містить форули визначення W доб. у разі шунтування або самовільної заміни побутовим споживачем опломбованих оператором системи комутаційних пристроїв, що обмежують потужність споживання електричної енергії до величини P дог.

У разі виявлення у непобутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 6 – 8 пункту 8.4.2 цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (W доб.с.п., кВт·год), розраховується за формулою: W доб.с.п. = P с.п. · t вик.с.п., де P с.п. – потужність самовільного підключення (кВт), визначення якого передбачено п. 8.4.12.

При виявленні у побутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 6 – 8 пункту 8.4.2 цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (W доб.с.п., кВт·год), визначається за формулою W доб.с.п. = P с.п. · t вик.с.п., яка аналочічна, як і визначення показників п. 8.4.12 (з різницею прийняття показника t вик.с.п – 8 годин).

У разі виявлення у непобутового споживача порушень, зазначених у підпункті 9 пункту 8.4.2 цієї глави розрахунковий обсяг спожитої за період порушення електричної енергії (W, кВт·год) розраховується за формулою: W = (W надх. – W відд.) · Д к, де W надх – сумарне середньодобове надходження електричної енергії в мережі споживача, кВт·год; W відд – сумарна середньодобова віддача електричної енергії з мереж споживача протягом періоду порушення з урахуванням технологічних втрат на передачу електричної енергії, кВт·год; Д к – кількість календарних днів, за які необхідно провести перерахунок спожитої електричної енергії. Визначення даних показників передбачено п. 8.4.14.

Таким чином глава VIII ПРРЕЕ містить вичерпний перелік формул (для кожного конкретного порушення) з детальним порядком визначення їх показників для встановлення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил.

Як свідчить судова практика суди зазначають, що невірний розрахунок вартості недоврахованої енергії є безумовною підставою (навіть єдиною) для визнання рішення енергопостачальника незаконним та недійсним.

Так, рішенням господарського суду Житомирської області від 19.10.2017, залишеним без змін 26.12.2017 Рівненським апеляційним господарським судом (з якими погодився 10.04.2018 Верховний Суд) у справі № 906/585/17 задоволено позов Квартирно-експлуатаційного відділу м. Житомир до ПАТ “Енергопостачальна компанія “Житомиробленерго” та скасовано оперативно-господарську санкцію застосовану до позивача про стягнення за не обліковану електроенергію в розмірі 45 148 грн.

Єдиною підставою для скасування рішення про застосування санкції було те, що відповідачем зроблено розрахунок обсягу та вартості не облікованої електроенергії усупереч формулі, яка застосовується для даного виявленого порушення.      

Як вбачається із викладеного,  у сфері електроенергетики виникає безліч конфліктних ситуацій між споживачами та постачальниками електроенергії і операторами електромереж, і досягнути позитивного результату у їх вирішенні на користь споживачів допоможе адвокат із житлово-комунальних послуг.