КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ ВКАЗАВ НА НЕВІДПОВІДНІСТЬ КОНСТИТУЦІЙНОМУ ПРИНЦИПУ

 

 

      Конституційний Суд України 01.11.2023 прийняв рішення № 9-р(ІІ)/2023 (№ 3-53/2022 (126/22) щодо невідповідності Конституції України окремий припис пункту 2 частини другої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» № 2735 (щодо індивідуалізації юридичної відповідальності за порушення прав споживачів).

      Підставою для розгляду даної справи стала конституційна скарга ФОП, в якій зазначалось, що скаржниця здійснювала, зокрема, роздрібну торгівлю нехарчовими товарами (продукцією) – дитячими іграшками.

Держпродспоживслужбою, у зв’язку із невідповідністю товару Технічному регламенту безпечності іграшок, у відповідності до п.2 ч.2 ст. 44 Закону України № 2735, на ФОП було накладено штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51000 гривень) за введення в обіг товарів (продукції), які не відповідають установленим вимогам, а саме – іграшок вартістю 39 грн. за одиницю товару та загальною вартістю в розмірі 1365 грн. (за 35 одиниць товару).

      Судами першої та апеляційної інстанцій у задоволенні позову ФОП про скасування постанови про накладення штрафу відмовлено.

       У конституційній скарзі заявниця зазначала, що у п.2 ч.2 ст. 44 Закону № 2735 розмір відповідальності є безальтернативним та не залежить від характеру вчиненого протиправного діяння, форми вини, характеристики особи, винної у вчиненні правопорушення, можливості відшкодування заподіяної шкоди, наявності обставин, що пом’якшують або обтяжують відповідальність тощо, а тому застосуванням оспорюваного припису не забезпечується справедливий баланс між вимогами публічного інтересу та захистом права власності особи, що не відповідає ч.1 ст. 41, ч.2 ст.61 Конституції України. Отже  розмір штрафу в 37 разів перевищує вартість уведеної в обіг продукції, у 22 рази – розмір прожиткового мінімуму, установлений на момент притягнення її до відповідальності, та у 8,5 разів – розміру мінімальної заробітної плати,  а це свідчить про втручання держави в гарантоване Основним Законом право власності.

      Погоджуючись із конституційною скаргою ФОП Конституційний Суд зазначив наступне.

      Законодавче унормування порядку притягнення особи до юридичної відповідальності обов’язково має ґрунтуватися на конституційному принципі індивідуалізації юридичної відповідальності.

      Принцип індивідуалізації юридичної відповідальності у процедурі притягнення особи до адміністративної відповідальності має виявлятись не лише в притягненні, а й у призначенні їй виду та розміру покарання з обов’язковим урахуванням характеру вчиненого протиправного діяння, форми вини, характеристики цієї особи, можливості відшкодування заподіяної шкоди, наявності обставин, що пом’якшують або обтяжують відповідальність.

Неможливість вибору виду та розміру адміністративного стягнення з урахуванням вказаних обставин справи унеможливлює справедливий розгляд справи судом.

      З огляду на наведене, Конституційний Суд України зауважив, що принципи домірності та індивідуалізації юридичної відповідальності у процедурі притягнення особи до юридичної відповідальності мають бути додержані під час визначення правопорушникові виду та міри його юридичної відповідальності з обов’язковим урахуванням змісту та характеристики вчиненої протиправної дії або бездіяльності, виду та/або форми вини правопорушника, його майнового стану, факту відшкодування завданої правопорушенням шкоди, інших значущих обставин.

      Встановлення в законі абсолютно визначених та/або безальтернативних санкцій має бути розумно поєднане з наданням законом уповноваженому суб’єктові притягнення особи до юридичної відповідальності варіативності в питанні обрання санкції до правопорушника, щоб уможливити додержання принципів домірності та індивідуалізації юридичної відповідальності. 

      Принципи домірності та індивідуалізації юридичної відповідальності в разі притягнення особи до юридичної відповідальності можуть бути забезпечені, зокрема, у спосіб установлення в законі різних видів санкцій за вчинення того самого правопорушення або різних за розміром штрафів, що їх може бути накладено на порушників тієї самої охоронної норми.

      За таких підстав Конституційний Суд України визнав п.2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» в частині накладення штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян неконституційним та таким, що втрачає чинність через шість місяців із дня ухвалення КСУ цього рішення.