Конституційний Суд 03.04.2024
почав розгляд справи щодо відповідності Конституції України п.1 ч.5 ст. 361
Кодексу адміністративного судочинства України.
Вказаним законодавчим приписом
визначено, що підставою для перегляду судових рішень у зв’язку з виключними
обставинами є встановлена
Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону,
іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не
застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Ініціатор розгляду цієї справи просить перевірити на конституційність п.1 ч.5
статті 361 Кодексу в частині окремого припису „якщо рішення суду ще не виконане“.
Конституційна заява мотивована тим, що окремий припис вказаної норми права суперечить принципу верховенства права, а саме
таким його елементам, як юридична визначеність та легітимні очікування, оскільки сполучення слів „якщо
рішення суду ще не виконане“ є оціночним, його зміст законодавчо не визначений,
що не забезпечує передбачності застосування зазначеного окремого припису Кодексу.
В
статті 361 Кодексу не встановлено критеріїв,
за якими можна визначити виконане рішення, чи ні, а також не розкрито змісту
сполучення слів „якщо рішення
суду ще не виконане“, що уможливлює неоднозначне розуміння і як наслідок – обмеження в
правах учасників судового процесу з однаковим юридичним статусом та блокує
виконання рішень Конституційного Суду України, нівелюючи принцип обов’язковості
судових рішень.
Вказане
словосполучення надає право на перегляд судового рішення лише тій
категорії громадян, судове рішення у справі яких ще не було виконано, водночас
позбавляючи такого права тих осіб, рішення у справі яких виконано або ж є
таким, що не передбачає примусового виконання, що, у свою чергу, вказує на
дискримінаційний характер оспорюваного законодавчого припису.
Отже, п. 1 ч.5 статті 361
Кодексу в частині формулювання ,,якщо
рішення суду ще не виконане“ позбавляє
осіб, до яких були застосовані
неконституційні приписи закону, права на перегляд рішення суду за виключними
обставинами, у разі якщо таке рішення суду вже виконане або не встановлює
примусове виконання, чи коли особі було відмовлено у задоволенні
позовних вимог.
Встановлення на законодавчому рівні заборони на
перегляд за виключними обставинами рішень судів, які не підлягають виконанню
(зокрема, внаслідок відмови у задоволенні позову) створює процесуальну
дискримінацію учасників судового провадження; обмежує право на судовий захист
та подачу конституційної скарги, оскільки позбавляє сторону раціонального сенсу
звертатись до Конституційного Суду України із конституційною скаргою, а відтак
норми Конституції України, які передбачають таке право, набувають ознак
декларативних і формальних.
Дослідивши матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання,
Конституційний Суд перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.