Останнім часом господарські суди розглядають багато справ про стягнення з ДП «Гарантований покупець» боргу як відшкодування виробникам альтернативної електроенергії коштів по «зеленому» тарифу.
ДП «Гарантований покупець» зазначає різні аргументи на свій захист щодо причин виникнення боргу і зокрема, на наявність форс-мажорних обставин – введення в країні воєнного стану та особливості розрахунків за «зеленим» тарифом під час його дії.
Однак, господарські суди, як правило, стають на сторону позивачів відхиляючи аргументи ДП «Гарантований покупець».
Так, Верховним Судом 21.03.2024 залишено без змін судові рішення про задоволення позову ТОВ про стягнення з ДП «Гарантований покупець» 33 911 519 грн. основної заборгованості, 535 765 грн. 3% річних, 2 192 190 грн. інфляційних втрат.
Заперечуючи проти позову ДП посилалось на 1.1, 1.3 Наказу Міністерства енергетики України від 28.03.2022 № 140 «Про розрахунки на ринку електричної енергії» та пункти 2,3 Наказу Міненерго від 15.06.2022 № 206 «Про розрахунок з виробниками за «зеленим тарифом», зокрема, у відносинах між ДП «Гарантований покупець» та виробниками електричної енергії при здійсненні розрахунків за «зеленим» тарифом в умовах особливого періоду (воєнного стану). Названими наказами Міненерго встановлені коефіцієнти (відсоткові значення), на підставі яких здійснюється оплата вартості переданої електричної енергії з метою виконання зобов`язання. Неврахування положень наказів, на думку відповідача, порушує правовий порядок в умовах воєнного стану та покладає додатковий фінансовий тягар на відповідача, як у вигляді стягнення суми боргу, так і неустойки, 3% річних та інфляційних втрат за такі порушення.
Відповідач стверджував про наявністьі підстав для звільнення його від відповідальності внаслідок настання форс-мажорних обставин (введення воєнного стану), а також щодо відсутності у нього заборгованості відповідно до положень Наказів Міненерго № 140 та № 206.
Відхиляючи доводи ДП Верховний Суд зазначив, що судами доведено наявність заборгованості по відшкодуванню позивачу коштів по «зеленому» тарифу.
Ураховуючи вимоги статті 65 ЗУ «Про ринок електричної енергії», статті 530 ЦК України, п. 10.4 Порядку № 641, п. 3.3 Договору ДП зобов`язаний здійснити оплату за придбану ним електричну енергію в обсязі 100% протягом трьох робочих днів з моменту затвердження розміру вартості послуг та отримання акту.
Позивачем було виконано свої зобов’язання, що підтверджується направленими на адресу відповідача актами, а відповідач умови договору не виконав, отриману електричну енергію оплатив частково, посилаючись на настання форс-мажорних обставин (введення воєнного стану).
Верховний Суд зазначив, що Міненерго було видано Наказ № 140 з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії та зобов`язано ДП «Гарантований покупець» забезпечити перерахування коштів на сплату авансових платежів за придбану електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії, виробникам, що мають договірні відносини з ДП, із дотриманням Порядку № 641.
Наказом було встановлено розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку ДП «Гарантований покупець», в такому порядку:
П.п. 1.1.1. Станом на 10 число розрахункового місяця сума, що дорівнює значенню 15 відсотків від середньозавантаженого розміру «зеленого» тарифу за 2021 рік – для виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії сонячного випромінювання;
П.п. 1.3. За подальші 10 днів розрахункового місяця, а також за результатами розрахункового місяця, розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку ДП «Гарантований покупець» станом на 20 число (або на кінець) розрахункового місяця, здійснюється таким чином, щоб за результатами 20 днів розрахункового місяця (або за результатами розрахункового місяця) було збережено показники розрахунків, передбачених, зокрема, підпунктом 1.1.1.
Таким чином, Міненерго встановило відсоткове співвідношення розподілу коштів між виробниками за «зеленим» тарифом з метою збереження можливості для всіх виробників здійснювати виробництво електричної енергії з альтернативних джерел. Обов`язок розподілу було покладено саме на ДП та у залежності від коштів, що наявні на його поточному рахунку і надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії.
Отже, у Наказі № 140 мова йде про розподіл грошових коштів на оплату авансових платежів виробникам з альтернативних джерел енергії, що мають договірні відносини з ДП. Наказ не звільняє ДП «Гарантований покупець» від повної оплати придбаного товару, а також не змінює обов`язок ДП здійснити остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення НКРЕКП щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.
З 05.07.2022 року Наказ № 140 втратив чинність, натомість набув чинності Наказ № 206., метою якого визначено забезпечення безпеки постачання електричної енергії споживачам та уникнення ризиків призупинення діяльності виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії в умовах воєнного стану.
Міненерго змінило відсоткове співвідношення розподілу коштів між виробниками за «зеленим» тарифом з метою збереження можливості для всіх виробників здійснювати виробництво електричної енергії з альтернативних джерел. Обов`язок розподілу було покладено на ДП у залежності від коштів, що наявні на його поточному рахунку, та надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії.
Зокрема, підпунктом 1 пункту 2 Наказу установлено, що за результатами продажу електричної енергії за перші 10 днів розрахункового місяця розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку ДП (за винятком необхідних для забезпечення господарської діяльності ДП) станом на 10 число розрахункового місяця, здійснюється відповідно: сума, що дорівнює 18 відсотків від середньозваженого розміру «зеленого» тарифу за 2021 рік, – для виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з енергії сонячного випромінювання.
За результатами продажу електричної енергії за подальші 10 днів розрахункового місяця, а також за результатами розрахункового місяця, розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку ДП станом на 20 число (або на кінець) розрахункового місяця, здійснюється таким чином, щоб за результатами 20 днів розрахункового місяця (або за результатами розрахункового місяця) було збережено показники розрахунків, передбачених підпунктами 1 – 5 пункту 2 цього наказу (п. 3).
Отже, у Наказі № 206 мова йде про розподіл грошових коштів на оплату авансових платежів виробникам з альтернативних джерел енергії, що мають договірні відносини з ДП. Наказ не звільняє ДП від повної оплати придбаного товару, а також не змінює обов`язок ДП здійснити остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення НКРЕКП щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.
Правовий аналіз названих підзаконних правових актів дає підстави для висновку про те, що на час воєнного стану на ДП «Гарантований покупець» було покладено обов`язок пропорційного розрахунку з виробниками електричної енергії з альтернативних джерел з урахуванням коштів, що наявні на його поточному рахунку, та надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії.
Разом з ти, ДП не надав суду належні та допустимі докази відсутності на його рахунках коштів, необхідних для розрахунку з виробниками електричної енергії з альтернативних джерел.
За таких підстав, Верховний Суд ще раз звернув увагу, що відповідний підзаконний нормативний акт прийнятий в рамках та на виконання приписів законодавства та, зокрема, з метою уникнення ризиків призупинення діяльності виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії в умовах воєнного стану, а отже не може тлумачитись всупереч меті його прийняття.
Враховуючи викладене, а також обставини встановлені судами попередніх інстанцій щодо ненадання відповідачем розрахунків і доказів відсутності на поточному рахунку коштів, які б дозволили оплатити повну вартість отриманої продукції, Верховний Суд дійшов висновків про відсутність підстав для тлумачення норм Наказу №206 як такого, що змінює чи припиняє обов`язок ДП здійснити своєчасний розрахунок відповідно чинного законодавства, Порядку № 641 та Типового договору, затвердженого НКРЕКП.
Посилання відповідача на настання форс-мажорних обставин (введення воєнного стану) не свідчить про поважність причин неналежного виконання зобов`язання та є необґрунтованими з огляду на частину другу ст. 218 ГКУ, відповідно до якої, підставою для звільнення від відповідальності є тільки непереборна сила, що одночасно має ознаки надзвичайності та невідворотності.
Отже, для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання особа повинна довести: наявність обставин непереборної сили; їх надзвичайний характер; неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; причинний зв`язок між цими обставинами і понесеними збитками. Для звільнення від відповідальності сторона також повинна довести неможливість альтернативного виконання зобов`язання. Аналогічний висновок викладено у постанові ВС від 01.10.2020.
Крім того, частиною першою статті 14-1 ЗУ «Про торгово-промислові палати в Україні» ТППУ та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Зазначений сертифікат є документом, який підтверджує виникнення форс-мажорних обставин та строк їх дії.
Однак, у порушення приписів чинного законодавства на підтвердження форс-мажорних обставин відповідач не надав відповідного документа, а тому суди дійшли висновку, що надане ДП повідомлення ТППУ несе рекомендаційний характер і не є належним та допустимим доказом, що підтверджує наявність обставин непереборної сили.
Таким чином, Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову.