Залізниця-це дуже зручний транспортний засіб для перевезення великогабаритного вантажу, а також партій товару у великій кількості або постійної, систематичної поставки суб’єктом господарювання вантажу у іншу місцевість.
Разом з тим, при перевезені вантажу з вини Залізниці вантаж може бути пошкоджений, частково втрачений або взагалі зникнути.
Від таких ситуацій вантажовідправники (власники) товару потерпають від мільйонних !!! збитків та втягуються у тривалі, вкрай складні, судові процеси на довгі роки і не завжди з успішним результатом.
Протистояти юристам залізничних підприємств юридично необізнаним суб’єктам господарювання вкрай важко, а тому останні потребують допомоги у кваліфікованих, досвідчених у застосуванні спеціального законодавства у сфері вантажоперевезень залізничним транспортом юристів.
Кваліфіковані адвокати АБ «Ткачук і партнери» захистять права клієнта та допоможуть відшкодувати нанесені Залізницею збитки у судовому порядку, надавши наступні юридичні послуги:
- Консультація та розробка стратегії вирішення виниклої проблеми клієнта у зв’язку із втратою або пошкодженням при перевезенні Залізницею вантажу, а також аналіз перспектив можливих майбутніх судових процесів.
- Зібрання доказової бази та підготовка процесуальних документів-адвокатського запиту, претензії, позову, клопотань тощо;
- Ознайомлення з матеріалами справи зі спору щодо втрати або пошкодження Залізницею при перевезенні товару, якщо вона перебуває в суді;
- Оскарження незаконних судових рішень в апеляційному та касаційному порядку;
- Участь у судах усіх інстанцій на захист інтересів клієнта у справах зі спору щодо втрати або пошкодження вантажу Залізницею при перевезенні;
- Юридичний супровід на стадії виконавчого провадження.
ДОПОМОГА АДВОКАТА ПРИ УКЛАДЕННІ ДОГОВОРІВ НА ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ ІЗ ЗАЛІЗНИЦЕЮ
Згідно із статтями 914 ЦКУ, 307 ГКУ, ст. 8 Закону України «Про залізничний транспорт» від 04.07.1996 № 273/96-ВР, ст. 17 Статуту залізниць України, затвердженого постановою КМУ від 06.04.1998 № 457 перевезення вантажів залізничним транспортом організовуються на договірних засадах. Форму договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги встановлено Правилами розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644.
У договорі визначаються обсяги, строки та умови надання транспортних засобів, порядок розрахунків за перевезення та додаткові послуги, а також відповідальність за порушення зобов’язань.
Звертаємо увагу, що цей договір не замінює договір на перевезення конкретного вантажу і його наявність не звільняє сторони від обов’язку укласти договір про експлуатацію залізничних під’їзних колій або про
подачу та забирання вагонів у передбачених Статутом випадках.
Також наявність договору про організацію перевезень вантажів не
звільняє вантажовідправника від обов’язку з подання планів та
заявок на перевезення вантажів у порядку і в строки, передбачені
Правилами планування перевезень вантажів.
З огляду на приписи ст.181 ГКУ та ГПКУ спори з приводу розбіжностей, які виникають під час укладення відповідних договорів, можуть бути передані на вирішення господарського суду.
Важливо, приписи статті 22 ЗУ “Про залізничний
транспорт” і статті 10 Закону України “Про природні монополії”, а також ч.6 ст. 179 ГКУ, згідно з якими залізниці, за наявності
технічної можливості, не мають права відмовляти підприємствам в
укладенні зазначених договорів. Тому за наявності такої відмови
підприємство не позбавлене права на звернення до господарського
суду з позовом про визнання відповідного договору укладеним.
Адвокати нашого Бюро проведуть аналіз договорів, які укладаються підприємствами із Залізницею на предмет відповідності законодавству та передбачення у ньому усіх необхідних умов для уникнення непорозумінь у майбутньому.
Також юристи урегулюють виниклий спір щодо укладення договору із Залізницею в судовому порядку на користь клієнта.
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗАЛІЗНИЦІ У РАЗІ ВТРАТИ АБО ПОШКОДЖЕННЯ ВАНТАЖУ ПРИ ПЕРЕВЕЗЕННІ
Згідно з ст. 22 ГКУ, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).За правилами статті 611 ЦКУ відшкодування збитків є встановленим договором або законом правовим наслідком, що настає у разі порушення зобов’язання.
Відповідно до статті 909 ЦКУ,статті 307 ГКУ за договором перевезення вантажу залізниця зобов’язується доставити ввірений їй відправником вантаж до пункту призначення та видати його одержувачу.
Статтею 908 ЦК, яка кореспондується зі статтею 307 ГК, і статтею 920 ЦК встановлено, що загальні умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами та правилами. Тобто, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено кодексами, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами.
Таким чином, права та обов’язки сторін виникають як з умов укладеного сторонами договору, так і на підставі норм, встановлених актами законодавства, в тому числі нормативно-правовими актами, які регулюють відносини у певних випадках.
Згідно зі статтею 314 ГК перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.
Важливо: саме особа, яка порушила зобов’язання, несе цивільно-правову відповідальність, зокрема, у вигляді відшкодування збитків і для застосування такої міри необхідною є наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме:
1) протиправної поведінки боржника, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов’язання;
2) наявності шкоди (збитки – це грошове вираження шкоди);
3) причинного зв’язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою;
4) вини боржника.
Статтею 924 ЦК встановлено, що перевізник відповідає за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. За змістом статті 110 Статуту залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття його для перевезення і до моменту видачі одержувачу.
Підприємства транспорту відповідають за втрату, нестачу, псування і пошкодження прийнятих для перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди.
Відповідно до вимог ст.117 Статуту залізниць України відправник або одержувач має право вважати вантаж втраченим і відшкодування за втрату, якщо вантаж не було видано одержувачу на його вимогу протягом 30 діб з моменту закінчення терміну доставки.
Разом з тим, у статті 111 Статуту наведено перелік обставин, наявність яких звільняє залізницю від відповідальності за втрату, нестачу, псування або пошкодження вантажу. Відповідно до статті 113 Статуту залізниця може бути звільнена від відповідальності, якщо вона доведе й інші обставини, що свідчать про відсутність її вини.
Слід пам’ятати, що виходячи зі змісту статті 909 ЦКУ, статті 307 ГКУ і статті 6 Статуту, залізнична накладна є обов’язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу. У випадку, коли у залізничній накладній зазначено залізницю призначення вантажу, ця залізниця є учасником договору перевезення вантажу і, відповідно, є перевізником.
Статтею 131 Статуту передбачено, що претензії, які виникли з приводу перевезення вантажів, заявляються залізниці призначення вантажу.
Слід звернути увагу на ч. 1 п. 5 оглядового листа ВГСУ від 29.11.2007 р. N 01-8/917 «Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства», згідно якої права звернення до Залізниці з претензією або і з позовом, з підстав, що випливають із Статуту залізниць України або договору перевезення вантажу, а пункт 130 Статуту залізниць України таке право надає сторонам у договорі перевезення – вантажовідправнику або вантажоодержувачу у відповідних випадках, передбачених Статутом. Власник вантажу (якщо він не є відправником або одержувачем вантажу) не має права від свого імені заявляти позов до залізниці з приводу втрати, нестачі, порчі або псування вантажу під час перевезення.
При цьому, позовні вимоги до Залізниці з приводу втрати, нестачі, порчі або псування вантажу під час перевезення не можуть підтверджуватись належним чином засвідченими копіями накладної, квитанції про приймання вантажу, багажної і вантажобагажної квитанції та комерційного акту, оскільки оригінали цих документів є правовстановлюючими, розглядати такі позови по їх копіях, навіть належним чином завірених, є порушенням вимог статті 34 ГПКУ (п. 7 Оглядового листа).
Важливо: п. 12 Оглядового листа ВГСУ передбачає, що додаткові збитки, інфляційні втрати, 3% річних тощо не підлягають стягненню з Залізниці у разі втрати, нестачі, псування або пошкодження вантажу з вини залізниці. Залізниця за договором перевезення несе обмежену матеріальну відповідальність і відшкодовує фактичні (реальні) збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме:
-за втрату чи недостачу – у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі;
-за втрату вантажу, який здано до перевезення з оголошеною вартістю у розмірі оголошеної вартості, а якщо залізниця доведе, що оголошена вартість перевищує дійсну – у розмірах дійсної вартості;
-за псування і пошкодження товару – у розмірах тієї суми, на яку було знижено його вартість.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду у справі №3-1106гс16.
ЯКІ ЗБИТКИ АДВОКАТ ДОПОМОЖЕ ВІДШКОДУВАТИ
ВЛАСНИКУ (ВАНТАЖЕВІДПРАВНИКУ,ВАНТАЖЕОДЕРЖУВАЧУ) ВНАСЛІДОК
ПОШКОДЖЕНОГО АБО ВТРАЧЕНОГО ЗАЛІЗНИЦЕЮ ВАНТАЖУ
Господарський кодекс (ст.225) передбачає вичерпний перелік реальних збитків, які підлягають відшкодуванню особою, що допустила господарське правопорушення:
- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим субєктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобовязання другою стороною;
- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобовязання другою стороною;
- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Адвокати нашого Бюро допоможуть клієнту довести наявність в діях Залізниці усіх чотирьох необхідних для стягнення збитків складових, та стягнуть з останньої нанесені при перевезенні вантажу збитки.
СУДОВА ПРАКТИКА У СПОРАХ ЩОДО СТЯГНЕННЯ ІЗ ЗАЛІЗНИЦІ ЗБИТКІВ, СПРИЧИНЕНИХ ПОШКОДЖЕННЯМ АБО ВТРАТОЮ ВАНТАЖУ ПРИ ПЕРЕВЕЗЕННІ
Можливо навести ряд судових рішень у справах із спорів зазначеної категорії, на прикладах яких можливо розглянути якими доказами підтверджується спричинення Залізницею збитків, її вина, а також правила їх (збитків) розрахунку.
1.Рішенням господарського суду від 02.12.2021 задоволено позов ТОВ та стягнуто із Залізниці збитки за недостачу вантажу в розмірі 113 363 грн.
У ході розгляду справи встановлено наступне.
Відповідно до накладної зі ст. пункту 1 до ст. пункту 2 було направлено вантаж (кукурудза) масою 138 350 кг. в 2 (двох) вагонах. Всі вагони було опломбовані запірно – пломбувальними пристроями про що зазначено в накладній. В накладній зазначені наступні сторони договору перевезення: відправник вантажу – ТОВ 1 (позивач),вантажоодержувач – ПрАТ , продавець – ТОВ 2, експортер (Покупець) – ТОВ 3.
В подальшому, листом «Щодо видачі вантажу» вантажоодержувач ПрАТ повідомив начальника станції пункту 2 про факт виявлення при огляді нижніх розвантажувальних люків вагону сліди доступу до вантажу (затиснуті зерна в нижніх розвантажувальних люках та сторонні предмети). Було повідомлено, що при первинному перевантаженні вагона на брутто різниці із вагою відправника – в сторону зменшення (недостача вантажу).
Представниками вантажоодержувача було складено акт загальної форми, яким зафіксовано здійснення перевантаження вагонів на 150-тонних вагах, яким зафіксовано факт недостачі вантажу у вагоні в розмірі 14 000 кг. в порівнянні з накладною.
З приводу факту недостачі вантажу (зерна кукрудзи) в кількості 14 000 кг. відповідною комісією у складі ДСЗМ, ДСМ (зами начальника станції по вантажній роботі), комерційного агента, вантажордержувача було складено комерційний акт із зазначенням відповідних пошкоджень вагону та тари.
Залізниця відмовила вантажовідправнику у задоволенні претензії про відшкодування збитків, нанесених нестачею товару.
Задовольняючи позов суд виходив з того, що згідно з ч.2 ст.924 ЦКУ та ст. 314 ГКУ перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.Залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з правилами іншому підприємству (ч. 1 п. 110 Статуту залізниць України).
Згідно з ч. ч. 1, 2 п. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.
Частиною 2 статті 623 ЦК України передбачено, що розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором і суд виходив з наступного.
ТОВ 2 (продавець) виставило рахунок ТОВ 3(покупцю) для оплати вартості товару по накладній, який платіжним дорученням сплачено останнім в розмірі 918 644,44 грн. (80% від вартості партії товару згідно умов договору).Вже після виявлення факту нестачі частини вантажу, Покупцем здійснено доплату (20% від вартості партії Товару), але з вирахуванням вартості товару, який був втрачений з вагону. Поставка Товару ТОВ 2 ТОВ 3 підтверджується видатковою накладною.
В рахунку, видатковій накладній та договорі поставки зазначається ціна товару за 1 тону – 6 916,67 грн. без ПДВ, а враховуючи, що розмір ПДВ в даний період становить 20%, ціна з ПДВ складає – 8300 грн.
Відповідно до п.27 Правил № 644 вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.
Зерно відноситься до категорії «інших вантажів», для яких відповідно до п.27 вказаних Правил встановлюється норма природної втрати і розходження у визначенні маси нетто в розмірі 0,5%, а 14 000 кг втраченого зерна значно перевищує 0,5 % від маси, вказаної в пункті відправлення в залізничній накладній, яка для пошкодженого вагону дорівнює 68 350 кг, адже норма природної втрати, яка допускається в такому випадку складає лише 341,75 кг. (68 350 кг *0,5%), що звичайно є менше, ніж 14 000 кг.
Враховуючи допустимі норми втрат (0,5%) та зважаючи на фактичні втрати вантажу (14 000 кг), що підтверджені комерційним актом, маса втраченого вантажу, який би залишився після вирахування норми нестачі вантажу складає 13 658,25 кг. (14 000 кг – 341,75 кг), адже відповідно до п. 114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Оскільки кукурудза, продана за ціною 8 300 грн. з ПДВ за 1 тонну, то за 1 кг. така ціна буде складати 8,3 грн.Зважаючи на вищевикладене, втрати в грошовому вираженні складають 113 363,48 грн. (13 658,25 кг. * 8,3 грн.).
Так як вантажовідправником (замовником) доведено вину Залізниці у втраті частини товару, суд задовольнив позовні вимоги на суму 113 363 грн.
2. Постановою апеляційного господарського суду від 13.12.2022 залишено без змін рішення першої інстанції про часткове задоволення позову ПП та стягнення із Залізниці 18 190 грн. (із заявлених 18 458 грн.)
Судові рішення мотивовані тим, що матеріалами справи підтверджено факт невиконання відповідачем свого обов`язку зі збереження ввірених йому до перевезення 78 біг бегів вантажу, внаслідок чого 2 з них було втрачено, а тому Залізниця має відшкодувати позивачу збитки у розмірі вартості недостачі вантажу.
Зокрема, позивачем, як постачальником та ПП, як покупцем укладено договір поставки мінеральних добрив та іншу хімічну продукцію. Товар поставляється фасованим в поліпропіленових мішках та (або) м`яких спеціалізованих контейнерах типу «біг-бег» та (або) насипом та (або) наливом у відповідності із специфікацією доданою до договору.
Після прибуття вагону на станцію призначення складено комерційний акт яким встановлено, що фактично виявлено вантаж, вкритий непрозорим пакувальним матеріалом, слідів пошкодження немає, доступу до вантажу немає. Вантаж карбамід (сечовина штучна) верхній ряд 37 біг-бегів, нижній ряд 39 біг-бегів, всього 76 біг-бегів. Вага одного біг-бега, вказаного на упаковці становить нетто 700 кг +/- 1%, загальна вага вантажу у вагоні становить 53200 кг, згідно нанесеного трафарету на біг-бегах. Згідно даних, вказаних в документах, не вистачає 2 (двох) біг-бегів, а згідно нанесеного нетто на кожному біг-бегу загальна вага нетто більше вказаного в документах на 2344 кг. Переважування біг-бегів не проводилось. Біг-беги, яких не вистачає згідно перевізного документа, в вагоні поміститися могли.
Відповідно до ст. 37 Статуту тарні і штучні вантажі перевозяться із зазначенням у накладній маси і кількості вантажних місць. Маса цих вантажів визначається до здавання їх для перевезення і зазначається на вантажних місцях. Вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах. Перелік вантажів, що можуть перевозитися насипом і наливом, установлюється Правилами перевезення вантажів. Загальна маса вантажу визначається шляхом зважування на вагах або підрахуванням маси на вантажних місцях за трафаретом чи стандартом. Маса окремих вантажів може визначатися розрахунковим методом, за обміром або умовно (нафтопродукти в цистернах, тварини, лісоматеріали тощо). Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.
Відповідно до ст. 24 Статуту залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
Статтею 129 Статуту передбачено конкретний перелік випадків за якої складається саме комерційний акт, до яких в тому числі належить втрата вантажу, невідповідність кількості місць вантажу, що й мало місце в спірному випадку.
Згідно ст. 37 Статуту маса вантажу може визначається як шляхом зважування на вагах так і шляхом підрахунку маси на вантажних місцях за трафаретом чи стандартом.
При цьому, в спірному випадку (виявлення відсутності 2 місць вантажу при тому, що у залізничній накладній вказано масу нетто та брутто наданих до перевезення біг-бегів) використання другого методу є недоречним.
Вказане у сукупності свідчить, що вказаний комерційний акт щодо встановлення відсутності 2 біг-бегів за формою та змістом відповідає вимогам Статуту та Правилам складення актів, а тому є належним та допустимим доказом на підтвердження факту невідповідності кількості доставленого вантажу, кількості, зазначеній у залізничній накладній.
Відповідно до пп. «а» п. 111 Статуту залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.
Проте, оскільки спірний вагон прийнято залізницею для перевезення без зауважень до вантажовідправника щодо маси одиниці – брутто 652 кг, нетто 650 кг, а також кількості біг-бегів (78) відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі вантажоотримувачу в силу п. 110 Статуту залізниць України покладається на Залізницю, тобто на відповідача.
Крім того, з урахуванням п. 27 Правил видачі вантажів, враховуючи те, що втраченим вантажем за спірними залізничними накладними був карбамід (мінеральне добриво), норму природних втрат слід визначати у розмірі 1,5% від маси вантажу при розрахунку збитків.
З урахуванням норм природних втрат (1,5% або 19,5 кг), суди зменшили розмір заявлених позовних вимог, оскільки позивач при розрахунку застосував невірний коефіцієнт допустимих втрат для даного виду продукції.
Отже, вказані судові рішення свідчать, що довести вину Залізниці у пошкодженні або втраті вантажу та стягнути нанесені цим збитки можливо лише при належній доказовій базі.
Таким чином, у разі втрати або пошкодженні вантажу Залізницею при перевезенні, звертайтесь до досвідчених у таких справах адвокатів АБ «Ткачук і партнери», які на високому професійному рівні захистять права клієнта у судовому порядку.