Перейти до вмісту
Главная страница » ЯК ПРИПИНИТИ ПОДАТКОВУ ЗАСТАВУ ?

ЯК ПРИПИНИТИ ПОДАТКОВУ ЗАСТАВУ ?

  • від

ДОПОМОГА  АДВОКАТА

Майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу і без згоди податкового керуючого його не можна відчужувати, крім випадків перебування у податковій заставі готової продукції, товарів та товарних запасів  за цінами, що не є меншими за звичайні, та за умови, що кошти від такого відчуження будуть направлені в повному обсязі в рахунок виплати заробітної плати, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та/або погашення податкового боргу. При цьому, у разі непогашення податкового боргу податківці мають право погасити борг за рахунок заставленого майна.

         Однак, застосовуючи такий найефективніший спосіб забезпечення виконання непогашеного у строк податкового зобов’язання платника податків, працівники податкових органів (податкові керуючі) не завжди діють законно. 

         Перед платниками податків постає безліч юридичних питань з приводу податкової застави, зокрема, що робити, у разі взяття майна боржника в податкову заставу без законних на те підстав або такі підстави відпали: податковий борг є безнадійним або відповідне податкове-повідомлення рішення скасовано у судовому порядку; зареєстровано обтяження майна, на яке не поширюється застава;  платник вже погасив наявну у нього заборгованість по податках, а податковий орган відмовляється звільнити майно із податкової  застави.

         Вказані неправомірні дії податкових органів порушують право власності на заставлене майно не лише Боржників по податковому боргу, але і  право власності на це майно інших Осіб, які  не мають  жодного відношення до існуючого податкового боргу у зв’язку із яким спірне майно перебувало у податковій заставі. Нерідкими є випадки, коли Особа придбала майно на електронних торгах, які не оспорювались, але виявила, що вказане майно перебуває у податковій заставі за борги попереднього власника і податківці мають намір погасити заборгованість перед бюджетом за рахунок такого майна.

         Припинити (скасувати) податкову заставу можливо у судовому порядку, однак сперечатися у суді із гарно обізнаними у податковому законодавстві податківцями вкрай важко і Вам не обійтись без кваліфікованого та досвідченого адвоката, який знає усі законодавчі нюанси Податкового Кодексу України та обізнаний у правовій позиції Верховного Суду.

         ПОСЛУГИ АДВОКАТА ЩОДО ПРИПИНЕННЯ (СКАСУВАННЯ) ПОДАТКОВОЇ ЗАСТАВИ: 

         1. Консультація з усіх питань, пов’язаних із припиненням податкової

    застави, аналіз ситуації та перспектив майбутніх судових процесів;

         2. Збір доказової бази та підготовка позову про припинення (скасування)

              податкової застави або скарги на дії податкових органів щодо

              неприпинення податкової застави;

         3. Участь у судах всіх інстанцій на захист інтересів клієнта у справах

              щодо звільнення майна від податкової застави;

         4. Оскарження рішень судів, постановлених не на користь клієнта, в

              апеляційному та касаційному порядку.

ЯКИМ ЧИНОМ МОЖЛИВО ПРИПИНИТИ ПОДАТКОВУ ЗАСТАВУ  ТА ДОПОМОГА АДВОКАТА

         Податкова застава припиняється податковими органами у разі:

– Повного погашення суми податкового боргу;

-Прийняття рішення керівника військово-цивільної адміністрації про вилучення майна без застосування вимог статті 92 ПКУ. При цьому у разі оплатного вилучення майна такі кошти спрямовуються на погашення податкового боргу платника податків, майно якого вилучено;

-Визнання податкового боргу безнадійним;

-Набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства;

-Рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов’язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження.

Підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, пов’язаних із припиненням податкової застави (підпункти 93.1.1-93.1.5 пункту 93.1 статті 93  ПКУ).

У разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до ст. 95 ПКУ таке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження про надходження коштів до бюджету від такого продажу.

У разі наявності вказаних обставин (прийняття відповідних рішень)  та не вчинення податковими органами дій для звільнення заставленого майна, адвокат оскаржить таку бездіяльність податкових органів у судовому порядку.

Разом з тим можливі випадки, коли майно взято у податкову заставу неправомірно або виникли обставини, за яких перебування майна у заставі порушує права третіх Осіб, які не являються боржниками по податкових зобов’язаннях, а саме:

1. Майно заборонено передавати в податкову заставу:

-майно, яке не може бути предметом застави, передбачене ЗУ «Про заставу»;

-іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю;

-грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов’язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю;

   – склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов’язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій;

    2. Якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує 180 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    3. Податкове зобов’язання, донараховане за податковим повідомленням –рішенням не узгоджено (оскаржено податкове повідомлення-рішення у судовому порядку), отже податковий борг не виник, що виключає передачу майна боржника у податкову заставу;

    4. Якщо майно не належить на праві власності Боржнику по податках;

    5. У податкову заставу взято майно, що перебуває у спільній власності, але податковий борг наявний у одного із співвласників.

    6. Майно перебуває у публічному обтяженні, наприклад під арештом, накладеним державним чи приватним виконавцем.

    7. Майно придбала третя Особа і підстави її придбання не оскаржені в судовому порядку (наприклад, за договором купівлі-продажу, який не визнаний недійсним; з прилюдних торгів, які не оскаржені;  в порядку звернення стягнення на предмет іпотеки і набуття права власності на це майно не визнано судом незаконним).

    У таких випадках адвокат підготує обґрунтований позов щодо припинення (скасування) податкової застави та звільнення майна від обтяжень та доведе справу до позитивного для клієнта результату.

СУДОВА ПРАКТИКА ТА ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ СУДІВ ЗІ СПОРІВ ЩОДО ПРИПИНЕННЯ ПОДАТКОВОЇ ЗАСТАВИ

1. Податкова застава поширюється лише на майно платника податків з податковим боргом. Новий власник майна, який придбав його через звернення стягнення на предмет іпотеки, не стає відповідальним за погашення податкового боргу попереднього власника, що є підставою для припинення податкової застави

Постановою Верховного Суду від 03.07.2024 залишено в силі рішення судів попередніх інстанцій про задоволення позову Банку до Податкового органу про  скасування (припинення) обтяження у вигляді податкової застави.

         Позов обґрунтований, тим що Банк (правонаступником якого є Позивач)  та Особа 1 уклали 16.07.2007 договір кредиту та іпотечний договір, відповідно до якого на забезпечення виконання основного зобов`язання, Іпотекодавець передав в іпотеку належне йому на праві власності майно (квартиру) У звязку із виникненням заборгованості у Особа 1, Позивач розпочав процедуру стягнення на іпотечне майно, і 25.09.2021 року право власності квартиру було зареєстроване за Банком.

           Водночас, на думку Позивача, внаслідок наявності обтяження у вигляді податкової застави щодо іпотечного майна від 17.01.2017, порушуються права Банку, як власника майна.

         Верховний Суд зазначив, що процедура набуття Банком права власності на спірну квартиру, як предмет іпотеки, не оспорена, а отже наразі є дійсною.

Відповідно до пункту 14.1.155 статті 14 ПКУ (у редакції на час набуття Банком права власності на спірне майно) податкова застава – спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Згідно з пунктом 93.4 статті 93 ПК України у разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 95 цього Кодексу таке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження про надходження коштів до бюджету від такого продажу.

        Разом з тим, Верховний Суд дійшов висновку, щоПозивач є власником майна, яке знаходиться у податковій заставі через наявність податкового боргу у колишнього власника (Особа 1). Існуюча податкова застава має триваючий характер (із 2017 року) та перешкоджає Позивачу розпоряджатися власним майном, а отже порушує його право власності. Спірне майно було передано в іпотеку у 2007 році, тобто задовго до обтяження у вигляді податкової застави.

Водночас податкова застава поширюється виключно на майно платника податків, який має податковий борг, у той час, як позивач – власник майна, не замінює Особу 1 у правовідносинах щодо погашення заборгованості зі сплати податків та придбав спірне майно в результаті звернення стягнення на предмет іпотеки.

Отже, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки  податкова застава поширюється виключно на майно платника податків, у якого виник та наявний податковий борг. Новий власник майна – Банк не відповідає за сплату податків Особи 1, тому процедура звернення стягнення на майно Банку, в порядку визначеному Податковим кодексом України, не може бути реалізована. Зазначене є самостійною підставою для скасування (припинення) податкової застави.

2.Якщо не оскаржено будь-які дії нового власника майна, пов`язаних із набуттям права власності на майно, придбане на прилюдних торгах з будь-яких міркувань, в тому числі щодо обмеження права користування або розпорядження власним майном,  Особа, що придбала майно на електронних торгах, стає його власником, а це майно звільняється від арештів та заборон, зокрема від податкової застави, в якій вона не є боржником 

Підстави, передбачені ст. 93 ПКУ, для звільнення податковими органами майна з податкової застави стосуються лише майна боржника по податковому боргу і не регулюють правовідносини, якщо власником майна стала інша, ніж боржник, Особа. Тобто, вимоги ст. 93 ПКУ не можна застосовувати у контексті спірних правовідносин, коли Позивач не є боржником щодо якого передбачені у вказаній нормі права випадки можливості звільнення майна з податкової застави.

         Постановою Верховного Суду від 27.06.2023 залишено без змін судові рішення попередніх інстанцій про задоволення позову ТОВ про припинення податкової застави нерухомого майна, належного ТОВ на підставі акта про проведення електронних торгів  нерухомого майна (будівлі).

Верховний Суд зазначив, що Позивач є добросовісним набувачем спірного майна, право на яке набуто ним за результатами електронних торгів в рамках виконавчого провадження та, як власник,  має право за своєю волею визначати фактичну та юридичну долю речі. Ураховуючи, що Позивач є власником майна, яке знаходиться у податковій заставі з відміткою заборони його відчуження і такі обставини мають триваючий характер, вони перешкоджають позивачу на свій розсуд розпоряджатися власним майном. Реалізоване нерухоме майно на електронних торгах знаходиться у податковій заставі у зв`язку із наявністю податкового боргу у ПАТ, якому майно належало до торгів.

 Матеріали справи не містять доказів про оскарження будь-яких дії Позивача, пов`язаних із набуттям права власності на майно, придбане на прилюдних торгах з будь-яких міркувань, в тому числі щодо обмеження права користування або розпорядження власним майном.

 Особа, що придбала майно на електронних торгах, стає його власником, а це майно звільняється від арештів та заборон (крім арешту, накладеного на виконання рішення суду про вжиття заходів для забезпечення позову). 

Оскільки Позивач є власником майна та за умови зареєстрованої податкової застави відносно особи, яка є боржником зі сплати податків та вже не є власником цього майна, позбавлений права вільно на власний розсуд розпоряджатись своїм майном, а отже позов підлягає задоволенню.

Щодо посилань відповідача на статтю 93 ПК України, відповідно до якої у контролюючого органу відсутні правові підстави для припинення податкової застави нерухомого майна, Верховний Суд погодився із висновками апеляційний  суду та зауважив, що вказані положення ПКУ встановлюють підстави лише для звільнення з податкової застави майна боржника, яким позивач не є, тобто положення статті 93 ПК України на спірні правовідносини не розповсюджуються та застосуванню не підлягають. 

3. Право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права

Наслідком нездійснення перереєстрації транспортного засобу на нового власника (згідно договору купівлі-продажу) є заборона користування відповідними ТЗ, однак не є підставою для оспорювання/обмеження права власності на таке майно, набуте особою на підставі договору, який не визнавався недійсним, шляхом взяття ТЗ в податкову заставу, де боржником виступає попередній власник авто.

Постановою Верховного Суду від 18.06.2024 залишено в силі рішення 1 інстанції про задоволення позову ТОВ 1 про припинення податкової застави рухомого майна (транспортних засобів) належних Позивачу на праві власності.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ  1 купило вказані транспортні засоби на підставі договору у 2017 році у ТОВ 2. Податковим органом 24.07.2023 вказані транспортні засоби взяті у податкову заставу у зв’язку із наявності у ТОВ 2 податкового боргу на суму 1 060 974 грн, що порушує права власності на ТЗ ТОВ 1. 

         Верховний Суд зазначив, що як положеннями ч. 1 ст. 334 ЦК України щодо переходу права власності на рухоме майно, так і спеціальним законодавством, що регулює порядок обліку та реєстрації ТЗ, не передбачено в імперативному порядку, що право власності на таке рухоме майно переходить до набувача ТЗ з моменту здійснення його державної реєстрації; порушення приписів про державну реєстрацію транспортного засобу має наслідком заборону його експлуатації (користування рухомим майном); право власності на рухоме майно переходить до набувача відповідно до умов укладеного договору, що узгоджується з принципом свободи договору відповідно до ст. ст. 6627628 ЦК України; якщо договором не передбачено особливостей переходу права власності у конкретному випадку шляхом вчинення певних дій, воно переходить з моменту передання ТЗ.

         Рішенням суду від 31.01.2022 в іншій справі, яке набрало законної сили, задоволено позовом ТОВ 1 до ТОВ 2, Банку та знято арешт із належного на праві власності ТОВ 1 спірного майна (яке є предметом спору і у даній справі). При вирішенні спору у цій справі  встановлено, що ТОВ 2 набуло право власності на відповідні ТЗ на підставі договору купівлі – продажу від 01.11.2017, актів приймання – передачі від 30.12.2017, видаткових накладних від 30.12.2017.

Отже, ВС дійшов висовку, що  ТОВ 1 є власником відповідного рухомого майна з моменту фактичного його передання за договором від 01.11.2017, актами приймання-передачі, видатковими накладними. Водночас,податкова застава не пов`язана з особою Позивача та, що обтяження, зареєстроване 24.07.2023 ГУ ДПС в реєстрі обтяжень рухомого майна, перешкоджає Позивачу як титульному власнику розпоряджатися відповідним майном.

За п. 89.2 ст. 89 ПКУ право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених п. 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Отже, встановивши, що Позивач придбав майно, яке є предметом оспорюваної податкової застави, згідно з договором купівлі-продажу від 01.11.2017 та правомірність набуття ним права власності на це майно підтверджена судовим  рішенням, ВС дійшов висновку про необхідність припинення податкової застави на належне позивачу майно, оскільки останній не відповідає за податковими зобов`язаннями попереднього власника майна ТОВ 2 та, що податкова застава у цьому випадку не пов`язана з особою Позивача.

ВС також зазначив, що  ст. 93 ПКУ не можна застосовувати у контексті спірних правовідносин, оскільки позивач не є боржником щодо якого передбачені у вказаній нормі права випадки можливості звільнення майна з податкової застави, що узгоджується із висновком ВС, викладеним у постанові від 27.06.2023.

При цьому ВС не погодився з висновками суду апеляційної інстанції, який відмовив у задоволенні позову, посилаючись на недобросовісність поведінки Позивача через нездійснення ним перереєстрації ТЗ впродовж 6 років відповідно до норм Закону України «Про дорожній рух» та інших актів, як на підставу відмови у задоволенні Позову. ВС вказав, що суд апеляційної інстанції не врахував того, що наслідком нездійснення такої перереєстрації є заборона користування відповідними ТЗ та, що не є підставою для оспорювання/обмеження права власності на таке майно, набуте особою на підставі договору, який не визнавався недійсним. Також апеляційний суд не здійснив належної оцінки тому, що приватним виконавцем було накладено арешт на спірне майно згідно з постановою про арешт майна боржника від 20.07.2021, а у 2023 року – здійснено обтяження у виді податкової застави, що фактично також унеможливлювало здійснення ним перереєстрації відповідних транспортних засобів.

4. Податкова застава, а також арешт, накладений органами державної виконавчої служби, є публічними обтяженнями

 Зареєстровані публічні обтяження не мають пріоритету над публічними обтяженнями того ж рухомого майна, які були зареєстровані раніше, у зв`язку з чим дії контролюючого податкового органу з внесення зазначеного транспортного засобу до податкової застави після того, як вже було раніше зареєстроване обтяження у вигляді арешту на це майно державним виконавцем, є неправомірними

Податкові органи не мають право реалізувати право на погашення податкового боргу за рахунок реалізації майна, що перебуває в податковій  заставі, якщо це майно не належить боржнику по податках

         Постановою Верховного Суду від 24.01.2024 залишено в силі постанову апеляційної інстанції про задоволення позову Особа 1 про звільнення автомобіля з податкової застави.

         Позов мотивовано тим, що Особа 1 придбала автомобіль на прилюдних торгах, проведених 16.12.2019 року державним виконавцем (арешт державним виконавцем на спірне авто накладено 07.05.2015), однак ним було виявлено, що на даний автомобіль існують обтяження у вигляді податкової застави від 16.03.2017 відносно боржника за податковим боргом попереднього власника авто.

         Верховний Суд зазначив, що  прилюдні торги у межах здійснення виконавчого провадження мають виступати найбезпечнішим способом набуття майна, публічна процедура реалізації якого гарантує невідворотність результатів торгів та «юридичне очищення» майна, придбаного у такий спосіб. 

         Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов`язує виникнення прав і обов`язків щодо рухомого майна     Статтею 4  вказаного Закону обтяження поділено на публічні та приватні. Публічними є обтяження рухомого майна, яке виникає відповідно до закону або рішення суду.

 У пунктах 1 та 5 частини першої статті 37 цього  Закону визначено, що до публічних обтяжень належить, зокрема, податкова застава, а також накладення арешту на рухоме майно на підставі рішень уповноважених органів у випадках, встановлених законом.

Отже, із аналізу змісту вказаних положень Закону слідує висновок, що податкова застава, а також арешт, накладений органами державної виконавчої служби, є публічним обтяженням.

         Пріоритет публічного обтяження встановлюється з моменту його реєстрації. Зареєстровані публічні обтяження не мають пріоритету над обтяженнями того ж рухомого майна, які були зареєстровані раніше моменту реєстрації публічного обтяження, а також обтяженнями, які мають вищий пріоритет згідно з правилами, встановленими розділом III цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст. 14 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо інше не встановлено цим Законом, зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом. Обтяжувачі, які зареєстрували обтяження одного і того ж рухомого майна одночасно, мають рівні права на задоволення своїх вимог.

Встановлено, що публічне обтяження органу ДВС на спірний автомобіль зареєстроване у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 07.05.2015  (арешт), а публічне обтяження податкового органу на цей же транспортний засіб зареєстроване у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 16.03.2017 (податкова застава).

Отже ВС дійшов  висновку про наявність підстав для звільнення спірного автомобіля  з-під податкової застави, оскільки Позивач придбав зазначений автомобіль, який є предметом оспорюваної податкової застави, на прилюдних торгах, правомірність яких не оспорювалася, а обтяження, накладене органом ДВС 07.05.2015, має пріоритет перед обтяженням, накладеним податковим органом 16.03.2017.

При цьому ВС звернув увагу, що на момент придбання автомобіля з прилюдних торгів Позивачу не було відомо про наявність обтяження у виді податкової застави, тому він вважається добросовісним набувачем.    Особа 1 не відповідає за податковими зобов`язаннями попереднього власника майна, а податкова застава поширюється виключно на майно платника податків, який має податковий борг, у той час, як Особа 1 не є боржником зі сплати податків.

Отже податкові органи не мають право реалізувати право на погашення податкового боргу попереднього власника авто за рахунок цього транспортного засобу, не належного на праві власності останньому.

5. Передумовою прийняття рішення про опис майна у податкову заставу є наявність податкового боргу, тобто суми узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлені законом строки

Якщо податкове повідомлення-рішення оскаржено в судовому порядку сума грошового зобовязанняє неузгодженому і не набула статусу податкового боргу, що виключає прийняття рішення податковим органом у прийняття майна Особи в податкову заставу

Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

Постановою апеляційного суду  від 16.09.2024 залишено без змін рішення суду першої інстанції про задоволення позову Особи 1 про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДПС про опис майна у податкову заставу від 09.06.2022 та зобовязано Відповідача виключити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна реєстраційний запис, яким здійснено обтяження всього майна Особи 1 та майна, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому, до погашення податкового боргу у повному обсяз на суму  865 959 грн.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідно до пп 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податковий борг – сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пп. 89.1.2 п.89.1 ст. 89 ПК України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, – з дня виникнення податкового боргу.

Таким чином, передумовою прийняття рішення про опис майна у податкову заставу є наявність податкового боргу, тобто суми узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлені законом строки.

Встановлено, що податковим органом прийнято рішення про опис майна у податкову заставу у зв`язку з несплатою позивачем податкового грошового зобов`язання на загальну суму 1005969,49 грн., яке Особою 1 оскаржено в судовому порядку та рішення на даний час судом не постановлено

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Отже на день прийняття оскаржуваного рішення  про податкову заставу сума грошового зобов`язання 1005629 грн., визначена у вищевказаному рішенні податкового органу, не була узгодженою, а відтак не набула статусу податкового боргу, що виключає взяття майна Особи 1 у податкову заставу.

Однак податкове повідомлення-рішення від 21.12.2021, яким до Особи 1 застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) на суму 340 грн.не оскаржувалось, тому вважається узгодженим та набуло статусу податкового боргу.

Разом з тим, згідно з абз.6 п.89.2 ст.89 ПКУ право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, право прийняття рішення про опис майна у податкову заставу виникає у податкового органу при наявності у платника податку податкового боргу (узгодженого податкового грошового зобов`язання) на суму не менше 3060 грн (17 х 180), разом з тим, податковий борг позивача, визначений податковим повідомленням-рішенням від 21.12.2021, не перевищує 180 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3060 грн.), а тому оспорюване  рішення про опис майна у податкову заставу від 09.06.2022 є протиправним та підлягає скасуванню.