Верховний Суд, переглянувши справу зі спору про відшкодування матеріальної шкоди, завданої ДТП, ще раз роз’яснив які межі відповідальності винної у ДТП Особи, яка має діючий на час події поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Постановою Верховного Суду від 14.11.2024 залишені в силі рішення судів попередніх інстанцій, якими задоволено позов Особи 1 про стягнення з винної в ДТП Особи 2 майнової шкоди в розмірі 781 940 грн.
Верховний Суд зазначив, що постановою суду Особу 2 визнано винним у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, в результаті чого сталося ДТП і пошкоджено автомобіль Особи 1- марки «AUDI Q8». Страхова компанія Відповідача виплатила Позивачу страхове відшкодування у розмірі 230 000 грн. (розмір сукупного ліміту своєї відповідальності).
Разом з тим, згідно з висновком судової автотоварознавчої експертизи автомобіля марки «AUDI Q8», після виявлених при обстеженні 19.05.2022, 03.06. 2022 року, 18.07.2022 пошкоджень унаслідок ДТП, що сталася 05.05.2022 в цінах станом на день останнього обстеження – становить 1 049 094 грн, а величина втрати товарної вартості автомобіля – 110 898 грн.Згідно з актами наданих ФОП Особі 1 послуг та платіжними документами вартість ремонту і технічного обслуговування автомобіля марки «AUDI Q8» становить 901 042 грн.
Згідно зі ст. 1194 ЦКУ особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Тобто, майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду та застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.
ВС зазначив, що равильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).
Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі ст. 1194 ЦКУ щодо відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.
Отже, Особа 2, як особа, яка винна у вчиненні ДТП, зобов`язаний сплатити Особа 1 різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою.
За таких підстав, ВС погодився із висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову Особа 1.