ДОПОМОГА АДВОКАТА
Якщо Особа не погашає отриманий кредит, Банк або особа, якій він передав (продав) право вимоги може звернутися до суду про стягнення з цієї Особи (Позичальника або Поручителя) заборгованості по сплаті кредиту. В свою чергу суд має право за згодою Позивача (Банку, правонаступнику) розглянути справу у заочному провадженні, тобто вирішити цю справу за відсутності Відповідача (Боржника), але належним чином повідомленого про час та місце судового розгляду і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані судом неповажними.
Отже в такому випадку, Ви, як Відповідач, будете позбавлені надати свої заперечення проти позову і заочне рішення може бути прийнято не на Вашу користь. При цьому, заочне рішенням за позовом Банку по кредиту може стосуватися не лише стягнення основного боргу, але і інфляційних втрат, 3 % річних, пені і інших штрафних санкцій та може становити необґрунтовано велику суму (розраховану Позивачем), а також звернення стягнення на іпотечне (заставлене) майно, шляхом його продажу для погашення кредитної заборгованості за рахунок цього майна.
Водночас, заочне рішення про стягнення з Вас заборгованості по сплаті кредиту може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за Вашою письмовою заявою, як Відповідача у справі, поданої протягом десяти днів з дня отримання його (рішення) копії.
Отже, якщо Ви, як Відповідач отримали заочне рішення про стягнення заборгованості по сплаті кредитних коштів на користь Банку, і якщо Ви з ним не згодні, слід терміново підготувати заяву до того ж суду, що і виніс заочне рішення, про перегляд останнього.
Для досягнення позитивного результату, а саме: скасування заочного рішення про стягнення заборгованості по кредиту можливо за умови наявності поважних причин неявки Відповідача до суду та за наявності доказів, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, при цьому протилежного, ніж постановлено. При поданні такої заяви у разі пропущення процесуального строку на його оскарження (протягом 10 днів з дня проголошення заочного рішення) подати відповідне клопотання про його поновлення.
Слід звернути увагу, що суд має право не приймати до розгляду заяву про перегляд заочного рішення у зв’язку із порушенням процесуальних норм права, зокрема, подання заяви особою, яка не має право на подання такої заяви, пропущення Скаржником строку на перегляд заочного рішення без поважних причин, або не заявлено обґрунтоване клопотання про поновлення строку, або суд визнав неповажними причини його пропуску тощо. Тобто, необізнаність скаржника не тільки у нормах матеріального права у сфері кредитних правовідносин, але і норм процесуального права призведе до того, що незаконне заочне рішення, постановлене без урахування судом позиції Відповідача на спростування доводів Позову, що могло б бути підставою для постановлення протилежного рішення, буде залишено в силі та підлягає обов’язковому примусовому виконанню.
Таким чином, підготовка виключно адвокатом обґрунтованої заяви про перегляд заочного рішення по кредиту, який обізнаний не тільки у чинному законодавстві у сфері кредитних правовідносин, але і у відповідній судовій практиці у цій сфері, призведе до прийняття та задоволення судом заяви, а заочне рішення суду, з яким Ви не згодні буде скасовано.
При цьому у разі задоволення заяви про перегляд заочного рішення та його скасування, суд розглядає справу в позовному провадженні, в ході якого адвокат буде захищати інтереси Відповідача, застосовуючи увесь спектр процесуальних повноважень для спростування доводів Позивача, у тому числі розрахунку заборгованості та постановлення судом рішення про відмову у задоволенні позову або значного зменшення суми, яка заявлена Банком до стягнення.
Послуги адвоката при прийнятті судом заочного рішення по кредитах:
– підготування заяви про перегляд заочного рішення по кредитам:
-представництво клієнта у судах всіх інстанцій з метою захисту його інтересів;
-підготовка необхідних процесуальних документів-адвокатського запиту, заяв, зустрічного позову, письмових пояснень, клопотань тощо;
-оскарження судових рішень, постановлених не на користь клієнта, в апеляційному та касаційному порядку;
-правовий захист клієнта на стадії виконавчого провадження, у тому числі оскарження незаконних рішень, дій (бездіяльності) державного або приватного виконавця.
ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ, ПОВ’ЯЗАНІ
ІЗ СКАСУВАННЯМ ЗАОЧНОГО РІШЕННЯ ПО КРЕДИТАМ
1. Заочне рішення по кредитам підлягає скасуванню у разі відсутності доказів належного повідомлення Відповідача про судові засідання, у зв’язку із чим Відповідач не брав участі у розгляді справи
Оскарження заочного рішення Відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та у разі ухвалення повторного заочного рішення
При вирішенні питання щодо відкриття апеляційного провадження, апеляційний суд повинен враховувати положення частини четвертої статті 287 ЦПКУ, якою визначений спеціальний порядок оскарження заочного рішення Відповідачем та обчислення строку на апеляційне оскарження (з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення)
Заочним рішенням районного суду від 08.09.2011 задоволено позов ТОВ (правонаступник Банку), стягнуто солідарно із Особа 1 (Поручитель), Особа 2 (Позичальник) заборгованість за кредитним договором у розмірі 61 554 доларів США, що еквівалентно 490 913 грн, із яких: залишок заборгованості за кредитом -50 201 доларів США, що еквівалентно 400 106 грн., заборгованість за відсотками – 10 091 ( еквівалентно 80 427 грн.), пеня -1 252 доларів США (еквівалентно 9 979 грн.), штраф – 400 грн.
Ухвалою районного суду від 07.07.2022 заяву Особа 2 про перегляд заочного рішення суду від 08.09.2011 залишено без задоволення.Ухвала мотивована тим, що Особа 2 був обізнаний про існування судового спору з червня 2010 року, з моменту звернення до суду з апеляційною скаргою на ухвалу суду про відкриття провадження у справі, повідомлявся належним чином про час та місце розгляду справи за адресою його реєстрації та через оголошення у пресі, не цікався ходом розгляду справи, отже, зловживаючи своїми процесуальними правами, і останній мав виконувати процесуальні обов`язки належним чином. Крім того, інформація щодо розгляду справи розміщена на офіційному сайті «Судова влада», який є у загальному доступі. Також заочне рішення було направлено відповідачам та розміщено у Єдиному реєстрі судових рішень, тобто ухвали/рішення суду є доступними для ознайомлення. Таким чином, рішення суду було у загальному доступі ще з вересня 2011 року. Посилання відповідача на обставини неповідомлення про розгляд справи (відсутність інформації про судовий спір) не знайшли свого підтвердження, а тому така заява не підлягає задоволенню.
Ухвалою апеляційного суду від 29.11.2022 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Особа 2 на заочне рішення від 08.09.2011. Відмова у відкритті апеляційного провадження мотивована тим, що наведені Особа 2 обставини не свідчать про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, що відповідно до пункту 4 ч. 1 ст. 358 ЦПКУ є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Постановою Верховного Суду від 05.04.2023 ухвалу апеляційного суду від 29.11.2022 скасовано, а справу передано до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, з огляду на наступне.
У постанові Верховного Суду від 21.12.2022 зазначено, що заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПКУ, лише у разі залишення без задоволення заяви відповідача про перегляд заочного рішення (ч. 4 ст. 287 ЦПКУ). Тлумачення вказаних статей процесуального закону свідчить, що ЦПКУ передбачає дві форми перегляду заочного рішення: загальну (перегляд в апеляційному порядку) та спеціальну (перегляд судом, який виніс заочне рішення, за заявою Відповідача). При цьому до основних ознак апеляційного перегляду заочного рішення можна віднести наступні: а) здійснюється судом вищестоящої інстанції; б) апеляційну скаргу можуть подати сторони (Відповідач лише у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення) та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов`язки. Таким чином, процесуальним законом визначено спеціальний порядок перегляду заочного рішення, який проводиться судом, що його ухвалив, і лише за письмовою заявою Відповідача. Оскарження заочного рішення Відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та у разі ухвалення повторного заочного рішення.
Встановлено, що копію заочного рішення від 08.09.2011 направлено сторонам 26.09.2011, однак у справі відсутні докази отримання копії цього рішення Особою 2, як Відповідачем у справі.
31.05.2021 Особа 2 подала заяву про перегляд вищевказаного заочного рішення, яку ухвалою районного суду від 11.10 2021 без розгляду. Постановою апеляційного суду від 26.04.2021 ухвалу районного суду від 11.10.2021 скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою районного суду від 07.07. 2022 заяву Особа 2 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення, повний текст якої складено 12.07. 2022, а копію цієї ухвали надіслано сторонам 20.07. 2022 . Однак, матеріали справи не містять доказів отримання копії вказаної ухвали Особа 2 чи його представником.
09.09.2022 (в межах визначеного статтями 287, 354 ЦПКУ строку апеляційного оскарження заочного рішення) Особа 2 подав апеляційну скаргу на заочне рішення від 08.09.2011.
При відмові у відкритті апеляційного провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПКУ апеляційний суд не врахував положень частини четвертої ст. 287 ЦПКУ, якою визначений спеціальний порядок оскарження заочного рішення відповідачем та обчислення строку на апеляційне оскарження (з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення). Натомість суд вдався до з’ясування обставин того, коли відповідачу стало відомо про оскаржене заочне рішення і причини неотримання ним судової поштової кореспонденції при розгляді справи по суті в суді першої інстанції, що в цій ситуації (за наявності ухвали суду першої інстанції про залишення заяви відповідача про перегляд заочного рішення без задоволення) не має правового значення для вирішення питання про додержання відповідачем строку апеляційного оскарження заочного рішення.
За наведених обставин висновок суду апеляційної інстанції про пропуск відповідачем строку апеляційного оскарження ухваленого в цій справі заочного рішення є помилковим.
За результатами нового розгляду апеляційний суд 26.09.2023 заочне рішення суду першої інстанції від 08.11.2023 скасовано та прийняте нове рішення про відмову у задоволенні позову ТОВ про стягнення заборгованості з Осіб 1 і 2 за кредитним договором.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що 15.12.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року за № 2147-VІІІ, яким викладено в нових редакціях тексти, зокрема, Цивільного процесуального кодексу України та Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи те, що оскаржуване рішення суду ухвалено судом під час дії Цивільного процесуального кодексу України, в редакції від 18.03.2004 року, питання щодо належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи перевіряється відповідно до положень такого кодексу.
Згідно ст. 158 ЦПКУ (в редакції від 18.03.2004), розгляд судом цивільної справи відбувається у судовому засіданні з обов`язковим повідомленням осіб, які беруть участь у справі.
Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 76 ЦПКУ, в редакції від 18.03.2004 року, судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, судові повістки про призначення 5 судових засідань не були вручені Відповідачу (Особа 1), зворотні повідомлення з відміткою поштового відділення про причину не вручення судових повісток Особа 1 в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, Особа 1 не був належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості про вручення йому судової повістки про призначення справи до розгляду у порядку, визначеному ст. 76 ЦПКУ (в редакції від 18.03.2004 року).
З огляду на викладене, ВС зазначив, про наявність підстав для скасування заочного рішення суду першої інстанції про задоволення позову ТОВ.