ПОСЛУГИ АДВОКАТА
Призначення пільгової пенсії прорабам (виконавцям робіт) передбачено ст. 13 Закону «Про пенсійне забезпечення», ст. 114 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Списком 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах в розділі Будівництво.
Однак при оформленні пенсії прорабу (виконавцю робіт) органами Пенсійного фонду часто приймаються рішення про відмову в призначенні такої пільгової пенсії, мотивуючи це недоліками записів в трудовій книжці (неправильно записана посада, відсутність наказів, інші недоліки запису трудової книжки) та отже відсутністю необхідного пільгового стажу, відсутністю необхідних пільгових довідок або їх неправильний зміст, відсутність атестації робочого місця. В більшості випадках такі відмови мають формальний та надуманий характер та скасовуються в суді.
ПОСЛУГИ АДВОКАТА ЩОДО ПРИЗНАЧЕННЯ ПЕНСІЇ ПРОРАБАМ (ВИКОНАВЦЯМ РОБІТ):
-Розрахунок пільгового та загального стажу, визначення права на призначення пенсії прорабам (виконавцям робіт), розрахунок розміру пенсії;
-Представництво інтересів в органах Пенсійного фонду під час подання документів щодо оформлення документів на призначення пенсії прорабам (виконавцям робіт);
-Оскарження в судовому порядку відмов органів Пенсійного фонду про призначення пенсії прорабам (виконавцям робіт);
-Оскарження в апеляційному та касаційному порядку судових рішень про призначення пенсії прорабам (виконавцям робіт);
-Супроводження виконання судових рішень щодо призначення пенсії прорабам (виконавцям робіт)
СУДОВА ПРАКТИКА ТА ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ СУДІВ ПРИ РОЗГЛЯДІ СПРАВ ЩОДО ПРИЗНАЧЕННІ ПЕНСІЇ ПРОРАБАМ (ВИКОНАВЦЯМ РОБІТ)
1. На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, – за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених КМУ (посади майстер і виконроб (прораб)), і за результатами атестації робочих місць – після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах (п.«б» ст. 13 Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення КСУ від 23.01.2020 у справі № 1-р/2020)
Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абз.1 п.«б» ст. 13 Закону № 1788-ХІІ, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абз.1 ч.1 ст. 26 Закону № 1058-ІV
Факт праці Особи на зазначених роботах в ТОВ, яке не виробляє будівельних робіт, а є управлінським, не впливає на право на пільгову пенсію
Постановою Верховного Суду від 19.03.2021 залишено без змін постанову суду апеляційної інстанції про задоволення позову Особи про визнання протиправним і скасування рішення пенсійного органу та зобов’язано останній призначити та виплатити Позивачу пенсію відповідно до пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ із віднесенням до пільгового стажу період роботи на посадах майстром і прорабом (виконроб) в УНР-5 з 09.11.1983 по 10.12.1990 починаючи з 15.03.2016.
Оспорюване рішення пенсійного органу мотивовано тим, що Управління начальника робіт являється управлінським закладом і само ніяких будівельних робіт не виробляє, а тому підстав для зарахування періоду роботи з 09.11.1983 по 10.12.1990 до пільгового стажу не має.
ВС зазначив, що відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, – за Списком № 2 і за результатами атестації робочих місць – після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За змістом цієї статті працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абз.1 ч.1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV.
Відповідно до Розділу ХХІХ Будівництво будівель і споруд: промислових, енергетичних, гідротехнічних, дорожньо-мостових, транспорту і зв`язку, житлових і культурно-побутових, а також надземних будівель і споруд шахт, рудників і комунікацій підрозділу «б» Інженерно-технічні працівники Списку №2 виробництв, цехів, професій та посад з важкими умовами праці, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах, затверджено постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956р. №1173, внесено посади, які займав позивач, а саме – майстри і виконроби.
Встановлено факт роботи позивача протягом періоду з 09.11.1983 по 10.12.1990 на посаді майстра і виконроба у ВАТ згідно копії трудової книжки та архівних довідок ВАТ, з яких вбачається, що позивач у спірні періоди працював на вказаних посадах і такі віднесені до пільгового стажу відповідно до Списку №2.
В сукупності пільговий стаж позивача становить 7 років та 1 місяць, що відповідно до статті 13 Закону № 1788-ХІІ та ст. 26 Закону № 1058-ІV при досягненні 59-річного віку є достатнім для призначення пенсії на пільгових умовах.
Щодо доводів, викладених у касаційній скарзі, про те, що управління начальника робіт, в якому позивач працював, являється управлінським закладом і ніяких будівельних робіт не виробляє, ВС дійшов висновку про те, що такі доводи Відповідача є безпідставними, оскільки Закон не пов`язує з такими обставинами право на пільгову пенсію.
2. Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників
Уточнююча довідка повинна прийматися пенсійним органом як належне підтвердження наявності пільгового стажу у Особи, навіть, якщо вона містить помилки в оформленні, що є формальними і не тягнуть за собою встановлення будь-яких додаткових гарантій для Особи
Особа, яка працювала на посадах прораба, в.о. старшого прораба, старшого прораба, не може бути позбавлена права на зарахування періодів його роботи на пільгових умовах за Списком № 2 через відсутність підтвердження проведення атестації робочих місць у цей період з вини керівництва
Постановою суду апеляційної інстанції від 29.11.2022 залишено в силі рішення суду першої інстанції про задоволення позову Особи про скасування рішення пенсійного органу та зобов’язання останнього призначити Особі 1 та провести відповідні виплати пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, починаючи з 24.07.2019 (дати подачі заяви про призначення пенсії).
Оспорюване рішення пенсійого органу мотивоване тим, що пільгова довідка № 01/08 від 26.06.2019 не відповідає постанові КМУ № 162 від 11.03.1994, а саме невірно вказано розділ та підрозділ зазначеної постанови, а пільговий стаж Особи за Списком № 2 складає 4 роки 3 місяці 19 днів; отже в силу не виконання умов ст. 114 Закону № 1058-ІV підстав для призначення пільгової пенсії немає.
Встановлено, що станом на час звернення Позивача до Відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (24.07.2019), Особі, виповнилося 57 років. Обставини наявності у Позивача необхідного в розумінні Закону № 1058-IV страхового стажу, що є достатнім для призначення пенсії у 57 років, підтверджується записами трудової книжки позивача, як основного документа, який підтверджує загальний страховий стаж майже 39 років. Крім того, згідно матеріалів пенсійної справи Особи повний страховий стаж Позивача 41 рік 7 місяців 18 днів.
Таким чином, Особа має страховий стаж більше 30 років у світлі застосування до нього вимог абз. 1 п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що в матеріалах справи міститься довідка від 26.06.2019 № 01/08, яка видана ЗАТ, в якій зазначено, що стаж роботи за період з 01.05.1988 по 17.06.1990 на посаді монтажника по монтажу сталевих і залізобетонних конструкцій становить 2 роки 1 місяць 16 днів; за період з 18.06.1990 по 21.08.1992 на посаді майстра будівельної дільниці становить 2 роки 2 місяці 3 дні, що передбачена Списком №2.
Суди зазначили, що уточнююча довідка є такою, що відповідає вимогам законодавства та є належним доказом, що підтверджує пільговий стаж роботи Позивача з 01.05.1988 по 21.08.1992.
Судами не прийнято до уваги доводи Відповідача, що уточнююча довідка не відповідає постанові КМУ № 162, оскільки саме Товариство помилилося в оформленні довідки, що не є підставою для позбавлення Особи на врахування вказаних періодів до пільгового стажу, оскільки помилка у номері розділу та підрозділу не відміняє юридичного факту існування пільгового стажу Позивача. Вказана помилка є формальною і не тягне за собою встановлення будь-яких додаткових гарантій для позивача.
Отже, як вбачається з усього викладеного вище, стаж позивача за посадами монтажника по монтажу сталевих і залізобетонних конструкцій та майстра будівельної дільниці складає 4 роки 3 місяці 19 днів.
Крім того, як вбачається із листа ЗАТ період роботи виконроба з 02.11.1992 по 13.09.1998 не віднесений до Списку № 2, тому що вказана посада виконроба не була атестована на підприємстві.
Записами у трудовій книжці підтверджується, що з 02.11.1992 по 18.05.2005 Особа працював на посадах прораба, в.о. старшого прораба, старшого прораба.
Трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Отже трудовою книжкою підтверджуються обставини, що позивач не працював за сумісництвом або протягом неповного робочого дня, що є свідченням трудової діяльності позивача протягом повного робочого дня у період з 02.11.1992 по 18.05.2005.
Відповідно до п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.
Отже, підставою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, в тому числі, є наявність професії (посади) та виробництва відповідному Списку № 2.
Так, відповідно до розділу XXVІІ Списку № 2 посада “виконавці робіт” 2290000б-24441 є посадою, стаж по якій зараховується до пільгового стажу для отримання пільгової пенсії.
Аналіз норм Порядку № 383 свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Відповідно до Порядку № 442 відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах.
З аналізу матеріалів справи та норм права, суди дійшли висновку, що позивач не може бути позбавлений права на зарахування періодів його роботи в ЗАТ на пільгових умовах за Списком № 2 через відсутність підтвердження проведення атестації робочих місць у цей період.
Апеляційний суд звернув увагу що саме посадові особи ЗАТ надали позивачу довідку де визначили, що посади, які обіймав позивач відносяться до Списку №2, доказів визнання даних довідок та особової пенсійної справи Позивача недійсними до суду не надано.