Здійснення капітального будівництва вимагає залучення величезних коштів та вимагає виконання великої частини проектних робіт. Також зазвичай часто Замовником такого будівництва є Державні органи, які при замовленні капітального будівництва допускають неточності в проектній документанції та несвоєчасну оплату. Однак потім йде звинувачення Підрядника в порушенні умов договору.
24 березня 2026 року Верховним судом за наслідками розгляду справи за позовом Державної служби інфроструктури до ТОВ «Будівельна компанія» про стягнення грошових коштів була прийнята постанова, якою касаційна скарга Позивача була залишена без задоволення, а постанова Апеляційного господарського суду про відмову в позові була залишена без змін.
11 серпня 2023 року було укладено договір капітального ремонту будівлі, яким було передбачено строки і умови оплати, формування довідок, порядок дій при відхиленні проектної документації, авансування робіт та порядок повернення авансу а також неустойка, графік виконання робіт, склад та необхідний обсяг додаткових будівельних робіт що необхідно здійснити під час виконання договору що мають бути погоджені між Замовником, Підрядником, Генеральним проектувальником.
В подальшому виникала необхідність корегування проектної документації, в зв’язку з чим Замовник бажав повернути частину авансу. Відкоригована проектна документація була передана Підряднику, та також була відкоригована кошторисна документація.
Однак у січні 2025 року Замовник звернувся з вимогою про повернення попередньої оплати в сумі 7913542 грн. та неустойки в розмірі 2471557 грн. за прострочення повернення невикористаної суми попередньої оплати.
Рішенням місцевого господарського суду від 6 серпня 2025 року позов Замовника було задоволено, стягнуто з Підрядника 7913542 грн. попередньої оплати та 2471557 грн. неустойки. Рішення суду було аргументовано тим, що Відповідач не виконав свого обов’язку по поверненню попередньої оплати, так як не підписані акти виконаних робіт та довідок щодо вартості робіт на зазначену суму, а заперечення Підрядника щодо невиконання частини робіт з Вини Замовника через не виготовлення частини проєктної документації та не підписання в зв’язку з цим актів виконаних робіт з цим не пов’язані, а самостійним зобов’язанням.
Постановою Апеляційного Господарського Суду від 12 січня 2026 року рішення місцевого господарського суду було скасовано та в задоволенні позову було відмовлено.
Постанова аргументована тим, що не було погоджено строк використання авансу, сторонами в подальшому було підписано акт виконаних робіт включаючи отриманий аванс, а своєчасному виконанню робіт Виконавцю завадило не підготування Замовником відкорегованого проєкту, що позбавили Виконавцю виконати певні ремонтні роботи, а тому у Виконавця відсутні вина та протиправна поведінка.
Постановою Верховного Суду від 24 березня 2026 року постанова Апеляційного Господарського Суду була залишена в силі, касаційна скарга Замовника без задоволення, так як згідно постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду, на яку посилався Скаржник, в цій справі, Виконавець не використав аванс та не виконав зобов’язання, а в цій справі були підписані акти виконаних робіт та довідки про вартість робіт, що свідчить про належне виконання робіт Виконавцем.
