Верховний Суд, розглянувши 04.07.2024 справу зі спору щодо скасування податкового боргу зі сплати земельного податку зауважив, що відмовивши у задоволенні позову з підстав пропуску платником податку строку на звернення до ДПС з уточнюючою декларацією, поза увагою судів залишено дослідження наданих Позивачем доказів взагалі відсутності такого боргу, що, зокрема, підтверджується судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Так, рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відмовлено у задоволенні позову ПАТ про зобов’язання ДПС скасувати податковий борг по земельному податку у розмірі 4 740 322 грн., а також рішення та опис майна у податкову заставу.
Позов обґрунтовано тим, що ПАТ на даний час не є платником земельного податку, оскільки не є користувачем та/або власником земельної ділянки, що підтверджується відсутністю запису про реєстрацію прав Позивача на таку земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. При цьому, помилково задекларовані податкові зобов`язання з земельного податку за період з 2015 року по 2019 рік на загальну суму 16 498 511 грн. підлягає списанню.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди виходили із того, що Позивачем подано у червні 2019 року уточнюючу декларацію у тому числі і за 2015 рік стосовно списання існуючих задекларованих зобов`язань зі сплати плати за землю. Тобто, така уточнююча декларація за 2015 рік та за 2016 рік (січень-травень) подана поза межами строку, встановленого ст. 102 ПКУ.
Отже, у Відповідача був відсутній обов`язок здійснювати списання самостійно визначених зобов`язань за вказані періоди (2015 рік-січень-травень 2016 року) та, як наслідок, відсутні підстави для зобов`язання податкового органу здійснити таке списання в інтегрованій картці платника податків.
Не погоджуючись із зазначеними висновками Верховний Суд 04.07.2024 скасував рішення судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.
Встановлено, що листом від 30.09.2019 ДПС повідомило Позивача, що станом на вказану дату його заборгованість по земельному податку становить 4 625 699 грн., що складається з податкових зобов`язань, визначених платником податків згідно податкових розрахунків земельного податку та пені, нарахованої за несвоєчасну сплату визначених податкових зобов`язань.
Водночас, у червні 2019 року проведено документальну планову виїзну перевірку Позивача за результатами якої складено відповідний акт перевірки від 07.06.2019. Даною перевіркою встановлено відсутність у ПАТ обов`язку декларувати та сплачувати земельний податок.
У зв`язку з наведеним, позивачем подано уточнюючі декларації та виправлення допущеної помилки при визначенні податкових зобов`язань до сплати, на підставі яких відповідачем списано податкові зобов`язання за період 2016 року (червень-грудень) – 2019 року (січень-листопад) на загальну суму 13 971 165 грн., що відображено в електронному кабінеті платника податків.
У той же час, заборгованість у розмірі 2 350 704 грн. по основному платежу (зі штрафними санкціями включно) та 2 282 913 грн. – сума пені обліковується за позивачем, що і зумовило його звернення до суду з цим позовом.
Верховний Суд не погодився із розрахунком Відповідачем суми податкової заборгованості у розмірі 4 740 322 грн. та і взагалі із її наявністю, і звернув увагу на наступне.
Згідно з листом ГУ ДПС у м.Києві від 23.12.2019 податкова заборгованість обліковується відповідачем, відображена в електронному кабінеті платника податків та складає 2 350 704 грн. по основному платежу (зі штрафними санкціями включно), 2 282 913 грн. – по пені (всього: 4 633 617 грн.). Сума заборгованості, розрахована Позивачем є більшою, проте, співпадає із тією, що відображена в електронному кабінеті платника податків ПАТ.
Відповідно до розрахунків за період 2015-2019 років (60 місяців) помилково задекларовані податкові зобов`язання з земельного податку на суму 16 775 325 грн. було зменшено на 13 971 165 грн. за період 2016 року (червень – грудень місяці) – 2019 років (42 місяці), завдяки поданим Позивачем уточнюючим деклараціям. З урахуванням сплачених за увесь період сум визначених податкових зобов`язань заборгованість складає 2 350 704 грн.
Окрім цього, у позовній заяві, апеляційній та касаційній скаргах позивач наголошує, що сума податкових зобов`язань до 2015 року включно була ним погашена, що підтверджується рішенням окружного адміністративного суду від 19.04.2017, яке залишено без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій та набрало законної сили 14.03.2019.
Проте такі доводи сторін щодо розрахунку податкової заборгованості судами попередніх інстанцій не досліджувались, а отже Верховний Суд дійшов висновку про передчасність судових рішень попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову ПАТ про скасування податкової заборгованості по земельному податку.