Адвокати АБ «Ткачук та партнери» мають великий досвід оскарження незаконних дій, бездіяльності та незаконних рішень постачальників природного газу та операторів розподілу до Національної Комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), Антимонопольного Комітету України, інших органів виконавчої влади, а також у судовому порядку.
Для адвоката по спорам щодо постачання природного газу АБ «Ткачук і партнери» спірні ситуації з постачальниками природного газу та операторами розподілу є типовими та завдяки наявному досвіду такі питання вирішуються на користь споживача.
Адвокати зі спорів щодо постачання природного газу нашого Бюро готові захистити Вас від безпідставних претензій газопостачальних компаній і операторів розподілу газу, убезпечити клієнта від можливих майнових збитків та інших неприємностей.
АДВОКАТ ПО ГАЗУ МОЖЕ НАДАТИ НАСТУПНІ ПРАВНИЧІ ПОСЛУГИ:
- вивчення поставленого клієнтом питання та складання обґрунтованого правового висновку можливих шляхів вирішення проблеми з урахування чинного законодавства (змін до нього), а також судової практики;
- вирішення проблеми в позасудовому порядку (у тому числі шляхом подання скарг в Національну комісію, яка здійснює Державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та контроль за її належним розглядом);
- зібрання матеріалів та пред’явлення позову до суду з метою захисту прав та інтересів клієнта у сфері газопостачання ;
- підготовка ( у разі необхідності) апеляційних і касаційних скарг, заяв за нововиявленими і винятковими обставинами;
- представництво інтересів клієнта у судах першої, апеляційної інстанцій та Верховному Суді, у тому числі за позовами до Споживачів газу, підготовка необхідних процесуальних документів (клопотань, пояснень, заперечень тощо);
- захист інтересів клієнта на стадії виконавчого провадження.
Права та обов’язки постачальників і газорозподільних компаній та побутових і непобутових споживачів природного газу визначаються Кодексом газорозподільних систем, затвердженим Постановою Національної Комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2494 від 30.09.2015, Законом України «Про ринок природного газу» від 09.04.2015 № 329-VІІІ, Правилами постачання природного газу, затвердженими 30.09.2015 постановою Національної Комісії № 2496, Цивільним і Господарським кодексами України, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.
Споживачу слід знати деякі нюанси у сфері газопостачання, що полегшить роботу адвоката при захисті Ваших прав і інтересів у разі виникнення конфліктних ситуацій.
Так, постачання природного газу споживачам здійснюється за договором, який має відповідати Типовому договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Національною Комісією 30.09.2015 за № 2500, або приєднання до договору відповідно до постанови Комісії від 30.09.2015 №2498 «Про затвердження Типового договору розподілу природного газу».
У разі порушення постачальником Правил № 2496 та умов договору постачання природного газу споживач подає постачальнику претензію, складену в довільній формі. Постачальник повинен протягом п’яти робочих днів усунути порушення чи надати споживачеві обґрунтовану відмову. Постачальник не відповідає за ненадання або неякісне надання послуг з газопостачання, якщо це сталося з вини споживача або внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного, природного або екологічного характеру.
Коли між споживачем і постачальником не досягнуто згоди про надання послуг з газопостачання, розміру їх оплати, відшкодування збитків, спірні питання вирішуються в судовому порядку. Споживач та постачальник не обмежуються в праві звернутися до Регулятора чи його територіальних підрозділів за відповідними роз’ясненнями щодо тлумачення цих Правил та правовідносин на ринку природного газу.
ПРИЄДНАННЯ ДО ГАЗОВИХ МЕРЕЖ
З січня 2013 року в Україні запроваджена нова модель взаємовідносин між газорозподільними підприємствами та замовниками при виконанні приєднання об’єктів замовника до газових мереж.
Приєднання до газорозподільних мереж здійснюється відповідно до розділу V Кодексу газорозподільних систем.
Для приєднання об’єкта будівництва або існуючого об’єкта (земельної ділянки) до газорозподільної системи Оператора газорозподільної системи (Оператор ГРМ) їх власник (замовник приєднання) має звернутися до цього Оператора ГРМ із заявою про приєднання.
Приєднання до газових мереж можна за однією зі схем:
- стандарте приєднання
- нестандартне приєднання
Послугою «Стандартне приєднання» може скористатися споживач, якщо потужність його об’єкта не перевищує 16 куб. метрів газу на годину і відстань від точки забезпечення потужності до точки приєднання не перевищує 10 метрів у міській та 25 метрів у сільській місцевості.
Для отримання послуги зі «Стандартного приєднання» замовнику необхідно:
- написати відповідну заяву;
- заповнити опитувальний лист щодо технічних характеристик об”єкта системи газоспоживання;
- надати документи (копії), підтверджуючі право власності чи право користування замовника на землю чи об’єкт газоспоживання.
Якщо об’єкт газоспоживання підпадає під умови для надання послуги зі «Стандартного приєднання» Оператор ГРМ протягом 15 днів підписує з замовником Договір на приєднання до газових мереж.
Законодавчо установлено, що газорозподільне підприємство має здійснити весь комплекс робіт по приєднанню до газових мереж за схемою «Стандартне приєднання» протягом 90 днів.
Для пуску газу на об’єкт після надання послуги «Стандартне приєднання», замовнику необхідно:
- провести комплекс робіт по газофікації власної території та приміщень;
- отримати акт розмежування балансової належності газопроводів;
- укласти договір на постачання природного газу з гарантованим постачальником.
Після проведення всіх робіт і укладення відповідного договору здійснюється пуск газу на об’єкт.
Якщо об’єкт газоспоживання не може бути приєднаний до газових мереж за схемою «Стандартного приєднання», замовник може скористатися послугою «Нестандартне приєднання».
У цьому випадку частину робіт з приєднання до газових мереж виконує газорозподільне підприємство, частину – замовник організовує (замовляє) самостійно.
Послуга нестандартного приєднання надається тоді, коли відстань від точки забезпечення потужності до точки приєднання перевищує 10 метрів у міські та 25 метрів у сільській місцевостях та (чи) потужність об’єкта газоспоживання перевищує 16 куб. метрів газу на годину.
Для замовлення послуги з приєднання до газових мереж, замовник, окрім зазначених вище дій повинен отримати технічні умови на зовнішнє та внутрішнє газопостачання (протягом 15 робочих днів з дня реєстрації заяви).
На підставі виданих технічних умов, замовник забезпечує розробку, погодження та передачу газорозподільному підприємству проектно-кошторисної документації на зовнішнє газопостачання.
Після отримання від замовника відповідної документації газорозподільне підприємство протягом 10 робочих днів надає замовнику
Договір на приєднання до газових мереж. Строк виконання робіт із забезпечення приєднання визначається у договорі.
Вартість послуги визначається проектно-кошторисною документацією на зовнішнє газопостачання та є індивідуальною для кожного випадку приєднання.
У разі порушення Оператором ГРМ порядку приєднання до газових мереж або безпідставної відмови у такому приєднанні його дії можливо оскаржити до НКРЕКП, або в судовому порядку.
СПОРИ ПО НЕОБЛІКОВАНОМУ СПОЖИВАННЮ ГАЗУ
Розповсюдженими судовими спорами є оскарження донарахованого споживачам необлікованого обсягу газу.
Відповідно до пункту 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем порушення споживачем та несанкціонованим споживачем, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з газорозподільної мережи (ГРМ) (крадіжка газу) та внаслідок яких здійснюється нарахування необлікованих об’ємів (обсягів) природного газу наступні:
- наявність несанкціонованого газопроводу;
- несанкціоноване відновлення газоспоживання;
- несанкціоноване втручання в роботу засобу вимірювальної техніки (ЗВТ) (комерційного вузлу обліку природного газу, зокрема лічильника газу);
- несанкціоноване підключення газових приладів на об’єкті споживача, який обліковується за нормами споживання;
- несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку);
- використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу.
У пункті 2 глави 2 цього розділу Кодексу передбачено перелік порушень, внаслідок яких оператор ГРМ змінює встановлений режим нарахування об’ємів (обсягів) розподіленого природного газу. Зокрема, відмова в доступі до об’єкта споживача, внаслідок чого представник оператора ГРМ не здійснив контрольне зняття показань лічильника газу (ЗВТ) за їх наявності на об’єкті споживача; відмова в доступі до об’єкта споживача, внаслідок чого представник оператора ГРМ не здійснив демонтаж лічильника газу, що призвело до порушення строку проведення періодичної перевірки лічильника газу та/або його ремонту, або його монтажу після проведення періодичної перевірки та інші.
Згідно з п. 26 розділу ІІІ Правил постачання природного газу (затвердженого 30.09.2015 постановою Національної Комісії № 2496) про порушення, допущені споживачем під час постачання природного газу, відповідальні представники постачальника складають акт-претензію.
Главами 9,10 розділу Х Кодексу встановлені правила проведення експертизи лічильників обліку газу. При виявленні ознак пошкодження пломб (крім факту їх відсутності чи розірвання пломбувального матеріалу, на якому встановлено пломбу) та/або несанкціонованого втручання в роботу лічильника, пошкодження лічильника газу, за умови відсутності ознак несанкціонованого втручання в роботу засобу обліку, що має бути зазначено в акті про порушення , за домовленістю сторін або за ініціативою оператора газорозподільної системи чи споживача може бути ініційована їх експертиза. Проведення експертизи регулюється Положенням «Про проведення експертизи лічильників газу, установлених у споживачів і призначених для обліку природного газу в побуті», затвердженим наказом Міністерства палива та енергетики № 619 від 27 грудня 2005 року
Споживач зобов’язаний бути присутнім під час проведення експертизи, а у разі неможливості-може надати письмову згоду на проведення експертизи без його присутності або у присутності уповноваженої ним іншої особи.
Якщо за результатами експертизи та/або позачергової чи експертної перевірки підтверджено наявність порушення складається акт про порушення.
До отримання результатів експертизи або позачергової чи експерної перевірки розрахунок необлікованого або облікованого частково об’єму природного газу внаслідок порушення не здійснюється ( п.7 глави 9 розділу Х Кодексу).
Акт про порушення має бути розглянутий комісією з розгляду актів про порушення, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення (п.8 глави 5 розділу ХІ Кодексу), зокрема донарахування суми вартості необлікованого спожитого обсягу природного газу.
У разі виявлення несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу розрахунок об’єму необлікованого природного газу здійснюється за граничними об’ємами споживання природного газу населенням з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.
Якщо ж несанкціонований газопровід проведений шляхом прихованих заходів або фізичною особою, яка є несанкціонованим споживачем, то початок періоду, за який визначається об’єм необлікованого природного газу, визначається з дня набуття споживачем (фізичною особою) права власності/користування на житлові (підсобні) приміщення, але не більше 3 років, що передували дню виявлення порушення.
При несанкціонованому втручанні в роботу ЗВТ, здійсненому прихованих заходів, початок періоду, за який визначається об’єм необлікованого природного газу, визначається з дня встановлення відповідного ЗВТ та/або пломби, які виявились пошкодженими (їх встановлення повинно підтверджуватися відповідним актом про їх встановлення), але не більше 12 місяців (пункт 1 глави 3 розділу XI Кодексу).
Якщо виявлено позаштатний режим роботи лічильника газу, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу лічильником газу не обліковується або обліковується некоректно (не в повному обсязі), та за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу визначення об’єму спожитого природного газу здійснюється залежно від середньомісячного (середньодобового) обсягу споживання природного газу за аналогічний період (опалювальний або міжопалювальний) попереднього року або фактичний період споживання (опалювальний або міжопалювальний), якщо він становить менше шести місяців за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення (Пункт 8 глави 3 розділу ХІ Кодексу).
У разі виявлення у побутового споживача пошкодження лічильника газу та/або пломб на ньому розрахунки за актом про порушення не здійснюються за період після дати прострочення періодичної повірки лічильника у випадку недотримання з вини Оператора ГРМ строків періодичної повірки лічильника газу. (Пункт 11 глави 3 розділу ХІ Кодексу).
Слід звернути увагу, що у відповідності до положень глави 7 розділу VІ Кодексу оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання на об’єкт споживача ( у тому числі побутового споживача) з дотриманням Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 № 285, зокрема у випадку несанкціонованого відбору природного газу або втручання в роботу засобу вимірювальної техніки чи газорозподільчої мережі.
У разі своєчасного (до виявлення порушення представником Оператора ГРМ) письмового повідомлення споживачем Оператора ГРМ про пошкодження лічильника газу або пошкодження пломби (крім її відсутності) за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу чи пошкодження пломби з прихованими заходами процедура зміни режиму нарахування об’ємів природного газу не застосовується.
Підпунктом 9 п.5.1 розділу 5 Типового договору передбачено, що споживач має право оскаржувати будь-які несанкціоновані, неправомірні чи інші дії постачальника, що порушують права споживача, та брати участь у розгляді цих скарг. Статтею 58 Закону України «Про ринок природного газу» передбачена можливість оскарження рішення комісії з розгляду актів про порушення. Суб’єктом, що розглядає скарги на такі акти, є територіальний орган Національної Комісії
Окрім того, рішення комісії з розгляду актів про порушення та рішення Національної Комісії може бути оскаржено до суду.
Вивчення судової практики цієї категорії справ засвідчило, що не завжди вказані акти про порушення та відповідні рішення Комісії являються законними, а тому пропонується розглянути дане питання з урахування судової практики щодо позиції судів при розгляді справ цієї категорії.
Так, розповсюдженим порушенням споживача, який кваліфікується як несанкціонований відбір природного газу з газорозподільної мережи (крадіжка газу) та здійснюється нарахування необлікованих об’ємів (обсягів) природного газу є втручання в роботу засобу вимірювальної техніки.
При розгляді справ даної категорії суд досліджує не лише питання установлення експертизою пошкоджень (втручання в роботу) лічильника, але обов’язково з’ясовує дотримання вимог чинного законодавства при направленні на експертизу лічильника та проведення самої експертизи.
Яскравим прикладом численних порушень допущених оператором ГРМ при вилученні лічильника та проведення експертизи, що призвело до скасування судом рішення про донарахування вартості споживання необлікованого газу є справа № 922/4351/19.
Так, Верховний Суд 08.09.2020 у справі № 922/4351/19 залишив в силі судові рішення про скасування рішення АТ «Харківміськгаз», яким нараховано приватному підприємцю обсяг необлікованого природного газу на загальну суму 913 374 грн., у зв`язку з втручанням нею у роботу лічильника.
Судові рішення мотивовані тим, що відповідачем не надано належних доказів на підтвердження факту втручання в роботу лічильника, оскільки акт про порушення споживачем правил Кодексу може бути належним доказом вчинення правопорушення лише у разі його складення з дотриманням встановленого порядку та вручення споживачу.
Як встановлено під час судового розгляду наданий відповідачем відеозапис не містить посилання на те, що представниками АТ “Харківміськгаз” у присутності споживача проводиться експертиза саме належного йому лічильника, він розпакований, пломба відсутня, номеру лічильника не зафіксовано, а отже з відеозапису вбачається не дотримання передбачених Кодексом вимог направлення на експертизу ЗВТ.
Крім того, судами із відеозапису установлено, що особами, які проводили експертизу, не оголошено відомості: про присутнього споживача; акт про правопорушення, протокол направлення спірного лічильника на експертизу; предмет експертизи, його ідентифікаційні дані тощо. Також споживачу, яка привезла лічильник на перевірку до АТ “Харківмісткгаз”, не роз`яснено, що вона присутня не на повірці лічильника, а при проведенні його експертизи , не оголошений і склад комісії, яким проводилась експертиза (не зафіксовано, що її склад змінювався).
Судами також установлено ряд інших порушень, зокрема те, що проведенню експертизи не передувало ані складання акта про порушення, ані складання протоколу про направлення ЗВТ на експертизу; огляд ЗВТ проводився вже у розпакованому вигляді; відеозапис не підтверджує того факту, що позивач залишила експертизу до її закінчення, що спростовує достовірність запису на акті про порушення та протоколі направлення лічильника на експертизу; акт про порушення складений представниками оператора ГРМ за відсутності споживача; факт відмови споживача від підпису акта про порушення не підтверджено відеозаписом; матеріали справи не містять належних та допустимих доказів повідомлення споживача (позивача) про складання працівниками відповідача та вручення акта про правопорушення та протоколу про направлення ЗВТ на експертизу.
Отже суди дійшли висновку , що наявні у даній справі докази, на підставі яких експертизу було проведено (зокрема наявні записи в акті про порушення, протоколу про направлення лічильника на екпертизу не підтверджуються відеозаписом), складені з численними порушеннями вимог чинного законодавства, які унеможливлюють врахування її висновків в якості належних доказів факту несанкціонованого втручання у роботу лічильника позивача та факту викривлення даних обліку використаного позивачем природного газу.
Також постановою Львівського апеляційного суду від 13.08.2019 у справі № 466/9968/116-ц (після скасування Верховним Судом та направлення на новий розгляд до суду апеяційної інстанції) залишено в силі рішення суду першої інстанції про визнання неправомірним рішення ПАТ «Львівгаз» про донарахування особі обсягу необлікованого споживання газу на суму 38 796 грн.
Задовольняючи позовні вимоги місцевий суд виходив з того, що відповідач належними та допустимими доказами не довів, що саме позивач вчиняв дії по втручанню в роботу лічильника, оскільки в акті експертизи та доданих до нього документах виявлені грубі порушення при їх оформленні.
Також, ПАТ «Львівгаз» не було направлено позивачеві акт-претензії, в якому зокрема має бути описано допущене споживачем порушення, наведено розрахунок та розмір завданих збитків, дії, які повинен вчинити споживач, наслідки їх невиконання. До того ж акт про виявлені порушення, який є підставою для проведення експертизи не містить підпису представника газопостачальної організації, в ньому не наведено ознаки порушень, що власне є підставою для його складання.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази з приводу того, в який спосіб було транспортовано лічильник для проведення експертизи. В акті експертизи лічильника газу відсутній підпис одного із членів комісії , а сама експертиза проведена без споживача без її письмової згоди на це.
Наведені обставини у їх сукупності, на думку колегії суддів, беззаперечно свідчать про допущення істотних порушень вимог закону працівниками відповідача ПАТ «Львівгаз» в межах проведених дій по встановленні відповідних порушень допущених споживачем, демонтажу лічильника та проведенні експертизи.
Окрім того, згідно висновку експертизи щодо цілісності відлікового механізму, встановлені пошкодження захисного покриття під кришкою, встановлені механічні царапини, відтак виявлено втручання в роботу ЗВТ. При цьому, комісією встановлено, що цілісність заводської пломби та повірчого тавра не порушено, що свідчить про недоведеність втручання позивача у роботу лічильника.
Верховний Суд 17.03.2020 у справі № 127/14593/17 залишив в силі судові рішення про визнання протиправним рішення комісії ПАТ «Вінницягаз» про донарахування обсягу необлікованого споживання газу вартістю 37 626 грн.
Судом рішення обгрунтовані тим, що оспорюване рішення є незаконним, оскільки відповідачем не було складено акт про порушення, а також представник відповідача не склав протокол щодо направлення лічильника на експертизу перед її проведенням.
Крім того 25.09.2019 Запорізким апеляційним судом (залишеним в силі Верховним Судом) у справі № 328/872/19 залишено в силі рішення суду першої інстанції, яким визнано протиправним рішення комісії АТ «Запоріжгаз» про донарахування особі обсягів необлікованого спожитого газу вартістю 42 707 грн.
Суд зазначив, що оператором ГРМ під час демонтування лічильника, його експертизи не наведено жодного факту пошкодження лічильника газу, пломб, індикаторів дії впливу постійного магнітного поля на ньому, порушення цілості або пошкодження повірочного тавра, а також дії, що призводять до заниження показань лічильника, що свідчило б про втручання в останній та було б підставою для направлення його на експертизу. Також із п`яти присутніх при експертизі членів комісії акт підписано трьома.
Також у судових рішеннях зазначеної категорії суди вказують на необхідність належного доказування саме втручання споживача у роботу лічильника.
Так, Верховним Судом 14.02.2020 залишені в силі судові рішення у справі № 335/2576/19, якими визнано неправомірним рішення ПАТ «Запоріжгаз» про донарахування особі вартості необлікованого споживання газу на суму у розмірі 201 860 грн.
Судові рішення мотивовані тим, що незважаючи на те, що проведеною комісією ПАТ «Запоріжгаз» експертизою вивлено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ, позивачкою належними та допустимими доказами доведено відсутність несанкціонованого втручання у роботу ЗВТ, а саме судовою трасологічною експертизою згідно якої на частинах відлікового пристрою лічильника газу відсутні будь-які сліди, які б свідчили про втручання в його роботу з метою викривлення показників.
Верховний Суд 18.09.2019 у справі № 922/1573/18 залишив в силі судові рішення про визнання неправомірним рішення ПАТ «Харківміськгаз» про донарахування ПАТ “Елеватормлинмаш” необлікованих об`ємів газу на суму 5 589 960 грн.
Судові рішення мотивовані тим, що підставою для донарахування обсягу природного газу став установлений факт експлуатації ЗВТ/лічильника газу з порушенням правил застосування такого засобу вимірювальної техніки всупереч вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність відповідно до ГРМ. Однак згідно з главою 5 розділу ХІ Кодексу підставою для донарахування обсягу природного газу є несанкціоноване втручання споживачем у роботу ЗВТ, яке не було доведене відповідачем при розгляді даної справи.
При розгляді справ даної категорії суди дотримуються критерію, що при розгляді справи необхідно довести не лише втручання у роботу ЗВТ, але і те, що це призвело до викривлення показників лічильника.
Верховним Судом 05.11.2019 у справі № 922/137/19 залишено в силі судові рішення, якими визнано неправомірним рішення АТ «Харківміськгаз» про донарахування ТОВ «БМВ Лізинг» обсягу необлікованого газу вартістю 4 180 923 грн.
Суд дійшов висновку, що згідно з п. 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ є втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (у тому числі, лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об`єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу.
Проаналізувавши зміст вказаного положення, Верховний Суд вважає правильними висновки судів першої та апеляційної інстанцій, що несанкціонованим втручанням є не лише доведення факту пошкодження конструкції ЗВТ, зокрема, пошкодження пломб, а й встановлення факту викривлення даних обліку природного газу (коли витрати природного газу комерційним вузлом обліку не обліковуються, обліковуються частково чи з порушенням).
З аналогічних підстав судам визанні неправомірними рішення газопостачальних компаній про донарахування споживачам обсягів необлікованого газу, з якими погодився Верховний Суд у справах № 922/4351/19 (сума донарахування 913 273 грн.), № 914/375/18 (407 400 грн.), № 914/2108/19 (1 936 197 грн.), № 914/2384/17 (32 840 548 грн.).
Окрім того, Верховний Суд 24.05.2022 у справі № 914/2920/20 залишив без змін судові рішення якими визнано неправомірними дії АТ «Львівгаз» про зміну режиму нарахування оплати за споживання газу та нарахування ЗАТ «Еролігал Партнерз» об`ємів природного газу на суму 64 826 грн.
Судами зазначено, що згідно з положеннями глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРМ визначено види порушень, внаслідок яких здійснюється перерахунок (донарахування) об`ємів природного газу або зміна їх режиму нарахування. До таких порушень (що мало місце у даному випадку) належить відмова в доступі до об`єкта споживача, внаслідок чого представник оператора ГРМ не здійснив контрольне зняття показань лічильника газу за їх наявності на об`єкті споживача.
Натомість, позивач є юридичною особою та згідно з пунктом 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ не належить до побутових. В той же час, порядок визначення необлікованих об`ємів природного газу та зміни їх режиму нарахування споживачу (несанкціонованому споживачу), що не є побутовим врегульовано главою 4 розділу ХІ Кодексу ГРМ, положення котрої не передбачають такої підстави зміни режиму нарахування, як відмова в доступі до об`єкта споживача, внаслідок чого представник оператора ГРМ не здійснив контрольне зняття показань лічильника газу (за його наявності на об`єкті споживача).
НАЙПОШИРЕНІШИМИ СПОРАМИ МІЖ ПОСТАЧАЛЬНИКОМ ТА ПОБУТОВИМ СПОЖИВАЧЕМ Є ПИТАННЯ ЗАБОРГОВАНОСТІ ПО ПОСТАЧАННЮ ГАЗУ.
У цій категорії спорів виникають питання правомірності нарахування такої заборгованості, а також застосування мір відповідальності за несплату боргу боржником, наприклад, припинення постачання газу.
У випадку виникнення таких спірних ситуацій, спершу вони вирішуються шляхом переговорів. Споживач у разі порушення його прав може звернутись до постачальника зі зверненням, скаргою чи претензією, написаною у довільній формі, щодо усунення постачальником порушення та відновлення прав та законних інтересів споживача. Її можна занести особисто, відправити по пошті або надіслати скан-копію на електронну адресу постачальника. Він зобов’язаний розглянути її протягом місяця та повідомити про результати розгляду.
Також можна спробувати вирішити спірні питання у досудовому порядку. Можна звернутися до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (Регулятора ринку природного газу (НКРЕКП чи його територіальних підрозділів)) із заявою про вирішення спору. За результатами розгляду Регулятор може: припинити порушення постачальником законодавства; припинити порушення постачальником ліцензійних умов; накласти штраф на постачальника у встановленому порядку; припинити розгляд звернення заявника. Рішення Регулятора може бути оскаржене у суді. Якщо ж ці заходи виявилися неефективними і не вдається досягнути згоди – потрібно звертатися до суду.
У якості неправомірності нарахування споживачу заборгованості за споживання газу, незаконності зміни порядку нарахування коштів за спожитий газ, а також припинення постачання газу можливо показати на прикладі справи № 511/700/20, в якій визначено повний спектр можливої відповідальності постачальника за допущенні порушення.
Споживач газу звернувся до суду з позовом про захист прав споживача житлово-комунальних послуг до ТОВ”Одесагаз-постачання” (постачальник газу до будинку позивача), ПАТ «Одесагаз» (оператор ГРМ). Позивач зазначив, що на підставі даних оператора ГРМ здійснюються розрахунки між постачальником та споживачем. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. При цьому, порядок розрахунків споживача природного газу за плановою величиною середньомісячного споживання природного газу не пропонувався. ТОВ «Одесагаз-постачання» нарахована недостовірна заборгованість за спожитий газ споживачу у розмірі 5 691 грн., внаслідок чого позивачу припинено газопостачання. Районним судом було винесено судовий наказ про стягнення з позивача на користь постачальника заборгованості за спожитий природний газ, який (наказ)в подальшому за заявою позивача було скасовано (невірно нарахована заборгованість). Таким чином, неточність і недостовірність нарахування суми заборгованості у розмірі 5 161 грн., відображеної в судовому наказі є підставою вважати, що відповідачем порушено ЗУ «Про захист прав споживачів», а відповідачем АТ «Одесагаз» свавільно змінено порядок нарахування обсягів спожитого позивачем природного газу, регламентований Договором.
Щодо відключення споживача від газопостачання, позивачем зазначено, що повідомлення щодо припинення газу в адресу споживача, яке підлягає оформленню відповідачем належним чином, тобто з підтвердженням факту вручення документу особисто позивачу відповідачами не направлялось, що порушує процедуру відключення.
Суд, розглянувши вказану справу дійшов висновку про неправомірність дій відповідачів і рішенням від 10.06.2021 задовольнив вимоги позивача:
- визнав незаконними дії відповідачів в частині порушення права на отримання інформації щодо розрахунків, зміни порядку нарахування обсягів спожитого газу (ст. 4, п.4 ч.1 ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів»);
- визнав неправомірним припинення постачання газу, у тому числі з порушенням порядку відключення газу;
- стягнуто надмірно сплачені кошти за споживчий газ у розмірі 3 311 грн. (як частково погашену незаконно нараховану заборгованість);
- стягнуто майнову шкоду, завдану незаконним припиненням постачання газу – 21 844 грн., яка завдана витратами на придбання єлектроприладів для готування їжи та опалення на час відключення газу;
- стягнуто моральну шкоду – 1 000 грн.;
- стягнуто вартість невідпущеного газу за період відключення – 7 580 грн.
Продовжуючи тему стягнення заборгованості з побутових споживачів газу слід зазначити, що найбільш швидким стягнення з боржників коштів є звернення до суду із заявою про видачу наказу про стягнення коштів як безспірної заборгованості, які судами, як правило задовольняються.
Дані судові накази, у разі незгоди із сумою або взагалі наявністю заборгованості підлягають оскарженню.
Так, фізична особа звернулась до районного суду із заявою про скасування судового наказу, виданого цим судом про стягнення з неї заборгованості за надані послуги с розподілу природного газу в розмірі 1 834 грн. на користь АТ «Харківгаз».
В обґрунтування заяви особа зазначила, що вказана сума заборгованості не є безспірною, оскільки вона не є власником будинку (до якого постачався газ), а проживала там тимчасово. Оскільки під час заміни лічильника власник був відсутнім, на прохання представників відповідача вона лише підписала заяву –приєднання до умов договору розподілу природного газу.
Суд розглянувши 03.02.2023 справу № 613/186/23 дійшов висновку про обґрунтованість заяви та ухвалою скасував оспорюваний судовий наказ.
Стосовно спорів між постачальником та споживачем газу, що не є побутовим, то найпоширенішими є спори про відшкодування збитків за неналежне виконання умов договору, зокрема споживання більше/менше обсягів газу ніж передбачено договором.
Так, АТ «НАК «Нафтогаз України» звернувся до АТ «Дніпровська теплоелектроцентраль» з позовом про стягнення 35 792 грн. збитків, завданих позивачеві неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов’язань згідно умов договору щодо обсягу споживання газу, а саме в один із місяців відповідач спожив природний газ в меншому обсязі ніж було узгоджено сторонами, що є підставою, на думку постачальника для стягнення збитків.
Центральним апеляційним господарським судом 14.07.2022, залишено в силі рішення суду першої інстанції у даній справі № 904/8921/21 (в касаційному порядку не переглядалась), яким відмовлено у задоволенні позову.
Судові рішення мотивовано тим, що ст.ст. 22, 623 ЦК України встановлено, що боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Отже, збитки це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника. Відсутність хоча б одного із вказаних елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності
Отже, право постачальника вимагати на підставі Правил та договору від споживача відшкодування збитків за недовикористання останнім замовленого об`єму природного газу не звільняє позивача від тягаря доказування понесених збитків.
Аналогічні висновки щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах щодо відшкодування збитків споживачем, що не є побутовим, постачальнику природного газу із урахуванням приписів розділу VI Правил № 2496, також викладені у чисельних постановах Верховного Суду: від 25.08.2021 у справі №911/3215/20, від 21.09.2021 у справі № 904/6992/20, від 26.10.2021 у справі № 904/6985/20 та від 16.12.2021 у справі № 911/3214/20.
З огляду на те, що позивач не довів у даній справі нанесення йому збитків відповідачем у зв’язку із споживанням газу за обсягом меншим ніж передбачено договором, суди відмовили у задоволенні позову.
В той же час судовим рішенням від 17.02.2022 у справі № 915/1689/21 з постачальника газу на користь споживача стягнуто збитки у вигляді недовідпущеного газу у розмірі 7 227 грн.
Судове рішення мотивоване доведеністю позивачем нанесення відповідачем збитків, так як останній незаконно припинив постачання газу з підстав відсутності споживача в Реєстрі споживачів постачальника.
З огляду зміст п. 9 розділу ІІ Правил № 2496 постачальник зобов`язаний забезпечити своєчасну реєстрацію споживача в Реєстрі споживачів постачальника (на інформаційній платформі Оператора ГРМ) у відповідному розрахунковому періоді.
Отже відповідач своїх зобов`язань за Договором в частині своєчасної реєстрації споживача в Реєстрі споживачів постачальника не виконав, неправомірно припинив постачання газу, що призвело до заподіяння споживачу збитків у вигляді вартості недовідпущеного природного газу
Окрім того, слід навести правову позицію ВС у справі про стягнення коштів як безпідставно набутого майна за споживання газу після закінчення дії договору постачання газу.
ТОВ “Укр Газ Ресурс” звернулося до суду з позовом про стягнення з НТУ “КПІ» грошових коштів у розмірі 248 756 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що після закінчення строку договору постачання природного газу групі будинків (гуртожитків) для потреб побутових споживачів відповідач продовжив споживати природній газ та відібрав з мережі у жовтні 2021 року природній газ обсягом 5 522,50 м3 на суму 226 973 грн. Крім того, позивачем заявлено до стягнення 18 611 грн. інфляційних втрат та 3 171 грн. трьох процентів річних, нарахованих за період споживання цього газу.
Рішенням суду від 20.07.2022 у справі № 910/3555/22, залишеним без змін судами апеляційної (22.09.2022) і касаційної (21.12.2022) інстанцій у позові відмовлено.
Так, судом першої інстанції встановлено, що відповідачем було спожито у жовтні 2021 року природний газ без відповідного укладення договору про постачання природного газу у розмірі 5 522,50 м3.
Водночас, за положеннями ч. 2 ст. 1213 ЦК України у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість.
Доказів наявності у суді спору щодо повернення майна позивачем суду не подано, а тому стягнення вартості такого майна окремо без наявності спору стосовно повернення такого майна не вбачається за можливе.
Оскільки вимоги про стягнення з відповідача сум трьох процентів річних та інфляційних втрат (за ст. 625 ЦК України) є похідними від первісної вимоги, то вони також не підлягають задоволенню.
Якщо все ж таки виникла заборгованість і вона нарахована правомірно, то є можливість реструктуризації боргу.
При цьому слід звернути увагу на висновок ВП ВС щодо способу захисту при відмові постачальника укласти договір реструктуризації.
Так, Об’єднана Палата Верховного Суду 02.10.2020 у справі № 910/5738/19 за позовом ТОВ «Теплоенерго» до АТ «НАК «Нафтогаз України» про визнання протиправною відмови щодо укладення договору реструктуризації заборгованості та зобов`язання укласти такий договір на основі типового, зробив висновок щодо належного способу захисту у справах даної категорії.
Зокрема, Верховний Суд у постанові зазначив, що у відповідача існує обов`язок, передбачений Законом України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», щодо укладення договору реструктуризації заборгованості відповідно до типової форми, що затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 № 222.
Об’єднана Палата за результатами розгляду справи зробила висновок, що належним способом захисту порушеного права є позов про визнання укладеним договору про реструктуризацію заборгованості за спожитий газ, адже задоволення вимог про визнання відмови від укладання договору протиправною та зобов’язання такий договір укласти, не призведе до поновлення порушеного права.
Наведений висновок Верховного Суду вкотре звертає увагу на те, що вибір належного способу захисту є визначальною вимогою для ефективного захисту порушених прав, адже невірно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову у задоволенні позову незалежно від інших, встановлених судом обставин.
Слід звернути увагу, що Верховний Суд у постановах від 02.10.2018 у справі №910/397/18, від 05.06.2019 у справі № 922/1909/18, від 23.07.2019 у справі №922/1908/18, за позовами до того ж самого відповідача – ПАТ “НАК “Нафтогаз України”, поданих з аналогічних зазначеній справі підстав, дійшов висновку про обґрунтованість задоволення позовних вимог шляхом саме визнання укладеним договору про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ в запропонованій позивачами редакції.
Як вбачається із викладеного, у сфері газопостачання виникає безліч конфліктних ситуацій між споживачами та газопостачальними і газорозподільними компаніями, і досягнути позитивного результату у їх вирішенні на користь споживачів допоможе адвокат по газу.