Масове використання банківських карток як засобу зберігання грошей, зручність розрахунку в торгових місцях та інших установах обслуговування, можливість миттєвої оплати та переказу коштів іншим особам, робить даний вид зберігання коштів дуже привабливим для великої кількості населення. Однак використання цієї зручності затьмарюється тим, що досить професійно підготовлений ІТ-зловмисник може просто вкрасти ваші гроші, що знаходяться в Банку!
При зверненні постраждалих осіб у Банки, Банки займають досить специфічну позицію щодо свого постраждалого клієнта і стверджують, що Банк ні в чому не винен, у всьому винен клієнт Банку, який на думку Банку, сам повідомив зловмисників про доступ до своїх банківських рахунків та допоміг зловмисникам спустошити свої рахунки! І звісно клієнт отримує відмову Банку у компенсації таких збитків!
Як нормативно регулюються відносини Банку та клієнта у ситуації, коли з банківської картки вкрадені гроші? На сьогоднішній день, питання дотримання безпеки платежів регулюється розділом VII Положення Про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, згідно з яким Банк не повинен виконувати явно підозрілі транзакції на рахунку Клієнта і повинен одразу повідомити про підозрілі транзакції Клієнта і нестиме відповідальність, що гроші були списані з рахунку Клієнта на користь шахраїв через недбалість Клієнта, який передав сам необхідні цифрові інструменти доступу до рахунку шахраям. На це звернув увагу і Верховний Суд, розглядаючи в касаційному порядку суперечки за позовами Клієнтів до Банків про шахрайське списання коштів із банківської картки.
Послуги АБ «Ткачук та партнери» у справах про шахрайське списання коштів з банківської картки:
- Проведення консультації
- Підготовка процесуальних документів, запитів
- Судовий супровід позовів Клієнтів до Банків у справах про шахрайське списання коштів з банківської картки
Судова практика за позовами Клієнтів до Банків про стягнення з Банку коштів
Справа №760/14592/17
Позивачем, після виявлення несанкціонованого списання коштів з його карткового рахунку було вижито необхідних заходів для повідомлення про це банку та запобігання подальшому продовженню безпідставного списання коштів з його рахунку
Позивач через адвоката звернувся до суду з позовом до АТ «Ощадбанк» через списання через картковий рахунок 19500,00 грн. через UKR KYIV WEB Banking 755635 у сумі 19 500, 00 грн. з картки, відкритої у цьому Банку. Також позивач пояснив суду, що він справді передав зловмиснику частину конфіденційної інформації, але Позивач негайно повідомив про те, що сталося, і просив заблокувати всі операції. Але, незважаючи на все це, кошти були списані з рахунку Клієнта.
Враховуючи вищевикладене, а також що Клієнт виконав усі дії, необхідні для зупинення безпідставного списання коштів за його картковим рахунком, а саме негайно усно звернувся до уповноваженої особи банку з повідомленням про списання коштів з його рахунку, а у триденний термін звернувся до банку з відповідною письмовою заявою, суд задовольнив позов Клієнта до Банку.
Справа №760/3856/18
Позивач звернувся з позовом до суду до ПАТ АБ «Укргазбанк» про стягнення з останнього незаконно списаних коштів на суму 7001,00 грн. та пеню у розмірі 2815 грн. 08 коп., оскільки з карткового рахунку Позивача невстановленою особою було списано кошти, щодо чого поліцією відкрито кримінальне провадження за статтею 190 КК України.
Банк позов не визнав, вказавши, що списання коштів відбулося з вини Позивача, і підстав для повернення грошей клієнтові немає.
Але суд позов задовольнив, оскільки вважав, що відповідачем не доведено належними, допустимими та достатніми доказами, що позивач вчиняла будь-які розпорядження про списання коштів зі свого рахунку та вчиняла якісь дії, які могли б призвести до списання коштів з її платіжної картки.
Справа №753/3016/20
Клієнт звернувся з позовом до суду до АТ «Банк Кредит Дніпро» про визнання відмови у поверненні коштів, списаних неналежною особою та зобов’язати Банк повернути списані гроші. Позов був обґрунтований тим, що до нього зателефонували з Банку і повідомили, що була спроба шахрайським способом списати кошти. Незважаючи на те, що Клієнт повідомив Банк, що він списання коштів не проводив, кошти все одно були списані.
Проте суд вирішив, що Банк не надав доказів, що саме з вини клієнта були списані кошти, оскільки він не розголошував інформацію, за якою можна було списати кошти Клієнта, і тому Банк зобов’язаний компенсувати збитки Позивачу, який своєчасно повідомив Банк про спробу незаконного списання коштів з його картки.
Справа №760/6812/18
Згідно з ухвалою Київського Апеляційного Суду від 11 серпня 2022 року, Позивач звернувся до суду з позовом до Приватбанку про захист прав споживачів та стягнення коштів. Позивач зазначила, що невідомі особи заволоділи її коштами, збільшивши ліміт на її кредитній картці та перевели кошти на іншу картку. Також у цей час зателефонували працівники Приватбанку та уточнили, чи не вона здійснювала цю операцію. Але незважаючи на її пояснення, кошти були списані.
Рішенням суду першої інстанції у позові було відмовлено, оскільки суд вирішив, що Позивач не довів своїх вимог.
Апеляційна інстанція з цими висновками не погодилася, оскільки підставою для покладання на клієнта відповідальності за зникнення коштів з рахунку має бути встановлена обставина передачі третім особам своєї банківської таємної інформації для ініціювання платіжних операцій. Проте у матеріалах справи таких доказів не було.
Тому Апеляційний суд скаргу Клієнта задовольнив і стягнув кошти з Приватбанку.