Приватизація – це передача на законних підставах нерухомого майна з державної чи комунальної власності у приватне володіння. Приватизувати можливо все нерухоме майно- від квартири, будинку, земельної ділянки до підприємств.
Звичайно в залежності від об’єкта приватизації відрізняються і правові механізми набуття у приватну власність нерухомого майна громадянами та юридичними особами, які мають свої тонкощі та особливості.
Однак, при приватизації майна у громадян та суб’єктів господарювання виникають складнощі не тільки із самим процесом її проведення- збір документів, проведення аукціонів тощо, але і зіткнення із неправомірними діями з боку органів приватизації.
Наслідками незаконної відмови у приватизації, порушень, допущених в процесі приватизації є позбавлення прав громадян та суб’єктів господарювання на володіння належним їм нерухомим майном, що в кращому випадку призводить до тривалих судових процесів, а в гіршому –до втрати нерухомого майна.
Досвідчені адвокати зі спорів по приватизації АБ «Ткачук і партнери» нададуть кваліфіковану правовому допомогу громадянам та юридичним особам придбати у власність нерухоме майно шляхом процесу приватизації, надавши наступні юридичні послуги:
-Консультація з усіх питань, пов’язаних з процесом приватизації нерухомого майна, оцінка ситуації та визначення перспектив можливих майбутніх судових процесів;
-Правовий супровід клієнта в процесі приватизації нерухомого майна підприємств, установ, організацій, житлового фонду, а також земельної ділянки, у т. ч. підговка необхідних документів, представництво інтересів клієнта в органах приватизації, оскарження неправомірних дій та рішень цих органів тощо;
-Допомога у зборі документів та підготовка процесуальних документів-адвокатського запиту, скарг, претензій, відповідей на претензії, позовів, пояснень, заперечень, клопотань тощо;
– Представництво інтересів клієнта у судах всіх інстанцій, у тому числі за позовами органів приватизації та інших осіб;
-Оскарження незаконних судових рішень в судах апеляційної інстанції та Верховному Суді;
-Правовий супровід клієнта на стадії виконання судових рішень.
Із досвіду адвокатів АБ «Ткачук і партнери» можливо визначити найчастіші суперечки, що виникають в процесі приватизації нерухомо майна :
1. Відмова у приватизації державного та комунального майна, житлового фонду (у т. ч. гуртожитків), земельних ділянок.
2. Порушення, допущені в процесі приватизації державного та комунального майна:
-порушення при підготовці проведення аукціону;
-не відповідність умов аукціону чинному законодавству;
– відмова особі у участі в аукціоні;
-порушення при визначенні переможця аукціону, у тому числі не відповідність останнього умовам продажу об’єкта приватизації;
-невідповідність договору купівлі-продажу умовам продажу або чинному законодавству;
– порушення законодавства при приватизації об’єктів незавершеного будівництва державної власності.
3. Порушення, допущені в процесі приватизації державного житлового фонду:
-відмова у приватизації;
– порушення прав осіб («не включення» в приватизацію житла), які за законом мають право на приватизацію;
– не передача гуртожитків до територіальної громади;
-відмова у переведенні службового приміщення у статус «житлове»;
-набуття права власності шляхом приватизації на один об’єкт (частину) кількома особами;
– визнання недійсним рішення органу приватизацію про передачу житла у власність.
4. Порушення допущенні в процесі приватизації землі.
5. Порушення права спадкоємців на завершення приватизації та реєстрації права власності на нерухомість.
6. Інші неправомірні рішення та дії службових осіб органів приватизації.
Даний перелік далеко не є вичерпним і він кожен день поповнюється новими суперечками, в яких розібратися на високому професійному правовому рівні допоможуть адвокати нашого Бюро.
ПРИВАТИЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОГО ТА КОМУНАЛЬНОГО МАЙНА
Приватизація державного або комунального майна – платне відчуження фізичним та юридичним особам майна державної та комунальної власності, окрім об’єктів, перелік яких наведено у ст. 4 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» (об’єкти, необхідні для виконання державою її функцій щодо забезпечення обороноздатності країни тощо).
Об’єкти приватизації поділяються на:
– Об’єкти малої приватизації -це підприємства та майно, вартість яких не перевищує 250 млн грн.;
– Об’єкти великої приватизації -це об’єкти державної або комунальної власності (єдині майнові комплекси державних підприємств та пакети акцій (часток) суб’єктів господарювання, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі), вартість активів яких перевищує 250 мільйонів гривень.
Як мала так і велика приватизація (в переважній більшості) відбувається через державну систему електронних торгів ProZorro на аукціоні.
МАЛА ПРИВАТИЗАЦІЯ
Для продажу об’єктів малої приватизації державними органами приватизації, органом місцевого самоврядування протягом 10 днів з дня прийняття рішення про приватизацію об’єкта утворюється аукціонна комісія в складі не менше 5 осіб.
Аукціонна комісія розробляє умови продажу, що затверджуються органом приватизації та протягом 10 днів публікують інформаційне повідомлення в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України або на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та в електронній торговій системі ProZorro.
Аукціони через систему ProZorro првоодяться не раніше ніж через 20 днів, але не пізніше 35 днів після опублікування інформаційного повідомлення.
Протокол про результати електронного аукціону формується та оприлюднюється електронною торговою системою автоматично в день завершення аукціону в електронній формі.
У разі відмови переможця аукціону від підписання протоколу аукціону або від укладення договору купівлі-продажу, що підтверджується відповідним актом, електронною торговою системою автоматично формується та оприлюднюється новий протокол аукціону.
Звертаємо увагу, що переможець аукціону, який відмовився від підписання протоколу аукціону або договору купівлі-продажу, позбавляється права на участь у подальших аукціонах з продажу того самого об’єкта.
ВЕЛИКА ПРИВАТИЗАЦІЯ
Порядок та умови продажу об’єктів великої приватизації державної власності затверджені постановою КМУ від 21.02.2023 № 183. Особливості продажу об’єктів великої приватизації, що перебувають у комунальній власності, можуть бути встановлені рішенням відповідної місцевої ради.
Підготовка до великої приватизації здійснюється із залученням на із залученням на конкурсних засадах радників.
Птягом 10 днів з дня прийняття рішення про приватизацію об’єкта приватизації утворюється аукціонна комісія, яка протягом 5 днів з дня отримання рекомендацій державного органу приватизації, звіту радника проводить засідання, на якому розробляє умови продажу об’єкта приватизації. Умови продажу об’єкта приватизації затверджується постановою Кабінету Міністрів України.
Інформаційне повідомлення про приватизацію об’єктів приватизації та підсумки продажу об’єктів приватизації оприлюднюється на офіційному веб-сайті ФДМУ або на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та в електронній торговій системі ProZorro.
Аукціон з продажу об’єктів великої приватизації проводиться організатором аукціону не раніше ніж через 30 днів, але не пізніше 60 днів після опублікування інформаційного повідомлення про приватизацію об’єктів приватизації.
Для участі в аукціоні потенційний покупець разом із заявою на участь в аукціоні подає до організатора аукціону інформацію та документи, визначені у законодавстві.
Звертаємо увагу, що у разі відмови переможця аукціону від підписання протоколу аукціону або від укладення договору купівлі-продажу, що підтверджується відповідним актом, такий учасник та його кінцевий бенефіціар позбавляються права на участь у подальших аукціонах з продажу цього об’єкта. Гарантійний внесок йому не повертається та підлягає перерахуванню до державного бюджету. Покупцеві, який придбав об’єкт приватизації та підписав договір купівлі-продажу, гарантійний внесок зараховується під час розрахунку за придбаний об’єкт приватизації.
ПРИВАТИЗАЦІЯ ОБ’ЄКТА НЕЗАВЕРШЕНОГО БУДІВНИЦТВА
Приватизація об’єктів незавершеного будівництва державної та комунальної власності здійснюється органами приватизації, шляхом :
– продажу об’єктів на аукціоні, у тому числі з умовами або без умов; із зниженням стартової ціни з подальшим наданням цінових пропозицій; за методом вивчення цінових пропозицій
– викупу об’єктів приватизації.
Для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу об’єкта незвершеного будівництва органи приватизації подають нотаріусу документи, перелік яких наведено у ч.5 ст. 26 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна»ю
Право власності на об’єкт приватизації переходить до покупця після сплати в повному обсязі ціни продажу об’єкта.
Адвокати нашого Бюро забезпечать правовий супровід потенційних покупців об’єктів приватизації:
-Підготують необхідний пакет документів для участі у аукціоні;
-Забезпечать правовий супровід клієнта під час проведення аукціону;
-Оскаржать результати аукціону, прийняті не на користь клієнта, у тому числі шляхом визнання недійсним договору купівлі-продажу в судовому порядку.
Слід навести правові висновки судів при розгляді справ у спорах з питань приватизації державного та комунальному майна.
1.Верховний Суд 22.01.2021 у справі № 923/623/20 задовольнив позов про визнання недійсним рішення міськради про продаж об’єкта малої приватизації поза конкурса (аукціона) та визнання недійсним договору купівлі-продажу.
Верховний Суд зазначив, що самі по собі допущені органами публічної влади порушення при визначенні умов та порядку приватизації не можуть бути безумовною підставою для визнання приватизаційних договорів недійсними, повернення приватизованого майна державі в порушення права власності покупця, якщо вони не допущені внаслідок винної, протиправної поведінки самого покупця.
Продаж майна на неконкурентних засадах порушує такі основоположні принципи приватизації, як рівність прав участі громадян України у процесі приватизації, створення сприятливих умов для залучення інвестицій, забезпечення конкурентності продажу, передбачених статтею 2 Закону України «Про приватизацію державного майна».
Порушення міською радою умов та порядку приватизації призвели не тільки до можливих економічних збитків (недотримання територіальною громадою коштів від відкритого продажу майна конкурентним способом), а позбавили інших зацікавлених фізичних та юридичних осіб можливості придбати комунальне майно на відкритому конкурсі, створили для них і орендаря несправедливі умови конкуренції на ринку продажу комунального майна. При цьому покупець, відповідно, отримав непередбачені законом привілеї викупити майно неконкурентним способом.
2. Верховний Суд 23.04.2019 у справі 905/401/17 залишив без змін судові рішення про визнання договору купівлі-продажу майна (за результатами приватизації) недійсним за невиконання його умов.
При цьому Верховний Суд зазначив, що за загальним правилом невиконання чи неналежне виконання правочину не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання правочину недійсним. У такому разі заінтересована сторона має право вимагати розірвання договору або застосування інших передбачених законом наслідків, а не визнання правочину недійсним. Водночас частина п’ята статті 27 Закону України “Про приватизацію державного майна” в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин, передбачає, що на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов’язань, передбаченим договором купівлі-продажу, у визначені строки.
Обраний позивачем спосіб захисту порушених прав та правові підстави позову, які ґрунтуються на частині п’ятій статті 27 Закону України “Про приватизацію державного майна” в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин, відповідають вимогам цивільного законодавства, оскільки положення Закону України “Про приватизацію державного майна” визначають невиконання іншою стороною зобов’язань, передбачених договором купівліпродажу, підставою для визнання договору недійсним, а положення зазначеного Закону є спеціальними нормами, які регулюють спірні правовідносини щодо приватизації державного майна
ПРИВАТИЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОГО ЖИТЛОВОГО ФОНДУ
Приватизація державного житлового фонду – це відчуження на користь громадян наступних об’єктів:
-квартири багатоквартирних будинків;
-одноквартирні будинки;
-житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб (кімнати, житлові блоки, секції);
-кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.).
У статті 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» наведено перелік приміщень, які не підлягають приватизації- квартири (кімнати, будинки), віднесені до числа службових, квартири (будинки, розташовані на територіях закритих військових поселень, національних парків, приміщення, що перебувають у аварійному стані або розташовані в зоні безумовного (обов’язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС тощо.
Кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.
Безоплатно передається житлове приміщення з розрахунку санітарної норми 21 кв. м. загальної площі на наймача і кожного члена його сім’ї (які постійно там або за якими зберігається право на житло) та додатково 10 кв. м на сім’ю.
Якщо загальна площа приміщення перевищує вказану площу, наймач здійснює доплату цінними паперами, одержаними для приватизації державних підприємств чи землі, а у разі їх відсутності – грошима, і оплата може проводитись в розстрочку (при внесенні 10% суми первинного внеску). Допоміжні приміщення передаються безоплатно і окремо приватизації не підлягають.
Важливо, право на приватизацію квартир (будинків) з використанням житлових чеків (приватизаційні папери, які одержуються всіма громадянами України і використовуються при приватизації державного житлового фонду) мають громадяни, які постійно проживають в цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію вказаного Закону.
Перед приватизацією необхідно зібрати ряд документів, в чому допоможуть юристи нашого Бюро.
Зокрема, до органів приватизації, крім заяви від усіх осіб, прописаних в квартирі (згода або відмова в письмовій формі) подається ряд визначених законодавством документів, що підтверджують особу, його реєстрацію, право на житло(ордер, договір найму), технічна документація на квартиру та інші.
При цьому, при необхідності органи приватизації можуть запросити інші необхідні документи, наприклад, документи з органів опіки та піклування, якщо в квартирі прописані неповнолітні, свідоцтво про смерть особи, що має відношення до нерухомості та інше.
Разом з тим, орган приватизації не має право вимагати документи, які не передбачені законодавством або не мають жодного відношення до приватизації, а тому відмова у приватизації з підстав ненадання таких документів оскаржується в судовому порядку.
Орган приватизації приймає рішення про передачу приміщень у власність громадян та видає свідоцтво про право власності, який підлягає обов’язковій державній реєстрації прав.
В залежності від об’єкту звичайно є особливості в процедурі приватизації.
ПРИВАТИЗАЦІЯ ЖИТЛОВИХ ПРИМІЩЕНЬ У ГУРТОЖИТКАХ
Приватизація житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб (кімнати, житлові блоки, секції) здійснюється з урахуванням Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків».
Питання приватизації жилих приміщень у гуртожитках, у відповідності до зазначеного Закону, може розглядатися після передачі гуртожитку у власність територіальної громади та прийняття рішення відповідною радою щодо подальшого його використання, а саме: залишити житловий комплекс гуртожитку у статусі «гуртожитку» та дозволити приватизацію його жилих і нежилих приміщень.
Право на приватизацію житлових приміщень у гуртожитку з використанням житлових чеків одержують громадяни, які на законних підставах проживають у них.
Скористатися правом на приватизацію кімнати у гуртожитку мають громадяни, які більше п’яти років на законних підставах зареєстровані за місцем проживання у гуртожитку, фактично проживають у ньому і не мають власного житла.
Передача у власність приміщення у гуртожитку, що перебуває в аварійному стані заборонена.
Таким чином, у підсумку можливо зробити висновок: якщо громадянин більше п’яти років на законних підставах зареєстрований в певній кімнаті гуртожитку та фактично проживає у ній, а цілісний майновий комплекс, в свою чергу, переданий у власність територіальної громади, залишається у статусі “гуртожиток”, тоді мешканець такого гуртожитку має право приватизувати в ньому площу в розмірі 21 м2 загальної площі на наймача і кожного члена його сім’ї, додатково 10 м2 на сім’ю.
Для реалізації свого права на приватизацію, мешканець гуртожитку звертається в орган приватизації з наступним пакетом документів: копія документа, що посвідчує особу; оформлена заява на приватизацію житлового приміщення у гуртожитку;довідка про склад сім’ї та займані приміщення; копія ордера про надання жилої площі (копія договору найму жилої площі у гуртожитку);документ, що підтверджує невикористання ним житлових чеків для приватизації державного житлового фонду.
Крім зазначеного свої законодавчі особливості мають також: Приватизація житлового приміщення без ордеру
Нерідко трапляється, що копію такого ордеру не можливо знайти в жодному органі влади, архіві, комунальних підприємствах, тощо. Звичайно, що це документ суворої звітності та вище перелічені органи несуть відповідальність за їх збереження. Однак, в даний час Вам потрібно приватизувати житло, а не займатись притягненням до відповідальності органів, що можливо зробити пізніше, оскільки громадянин при вселенні у надану квартиру здає ордер в ЖЕК або відповідному підприємству, установі, організації, як документ суворої звітності.
В такому випадку Вам допоможуть юристи нашого Бюро, які в судовому порядку доведуть Ваше законне право користування житловим приміщенням.
Прі цьому, юристи допоможуть зібрати необхідні документи, що підтверджують правомірне проживання у житловому приміщенні: час вселення та реєстрацію в це помешкання; про Ваше місце праці та отримання помешкання згідно з протоколом, рішенням, тощо організації; договір найму з обслуговуючим підприємством; технічна документація на квартиру; акт обслуговуючої організації про місце проживання; довідка про склад сім’ї; будинкова книга тощо. Аджде чим більше у Вас таких документів, тим легше Вам доказати своє право на приватизацію без ордеру про надання житлової площі.
Приватизація службового приміщення. Службове житло – це квартири, які належать конкретній організації або державній установі і надаються співробітникам для тимчасового проживання на період виконання трудових чи службових обов’язків.
В статті 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», закріплюється заборона на приватизацію службових житлових приміщень. Отримати таке житло в приватну власність можна тільки після зняття зазначеного статусу.
Для цього необхідно звернутися із заявою до керівництва підприємства установи, організації у відомстві якого перебуває приміщення, після чого підприємство клопоче перед відповідною радою, рішенням якої дане житло виключається зі списків службового.
У разі, якщо вказані дії не дали позитивного результати, адвокати нашого Бюро допоможуть вирішити це питання в судовому порядку.
Приватизація гаражу в гаражному кооперативі. Будь-який громадянин України має право придбати і приватизувати гараж, щоб розпоряджатися ним на свій власний розсуд.
Водночас, приватизація є необов’язковою, але без цієї процедури Ви не зможете розпоряджатися вашою власністю в повному обсязі, тобто Ви можете спокійно користуватися своєю власністю, але продати свій гараж ви не маєте право.
Загалом порядок приватизації в такому випадку складається з двох кроків:
-Оформлення права власності (дає право розпоряджатися будівництвом на земельній ділянці).
-Приватизація землі під гаражем в гаражному кооперативі.
Приватизація допоміжних приміщень у багатоквартирному будинку.
Допоміжними приміщенням багатоквартирного будинку є приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення).
При цьому звертаємо увагу, що допоміжні приміщення слід відрізняти від нежитлових приміщень- це ізольовані приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійними об’єктами нерухомого майна.
Допоміжні приміщення стають об’єктами права спільної власності співвласників багатоквартирного будинку, тобто їх спільним майном, одночасно з приватизацією громадянами квартир, що засвідчується єдиним документом – свідоцтвом про право власності на квартиру. Для підтвердження набутого в такий спосіб права не потребується вчинення будь-яких інших додаткових юридичних дій.
Адвокати нашого бюро проконсультують Вас з усіх питань стосовно приватизації державного житлового фонду, допоможуть зібрати необхідний пакет документів, та у разі необхідності оскаржать неправомірні дії, бездіяльність, рішення органів приватизації у судовому порядку.
ПРАВОВІ ВИСНОВКИ СУДІВ ПРИ РОЗГЛЯДІ СПОРІВ ЩОДО ПРИВАТИЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОГО ЖИТЛОВОГО ФОНДУ
1. Судом касаційної інстанції у справі № 752/12075/15 залишено в силі рішення апеляційного суду про задоволення позов про визнання недійсним розпорядження органу приватизації та свідоцтво про право власності про право власності на 46/100 частини квартири.
Судові рішення мотивовано, що розпорядження було видано з порушенням вимог ч. 2 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», відповідно до якої передача займаних квартир (будинків) здійснюється у спільну сумісну, або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім׳ї, які постійно мешкають у цих квартирах, в тому числі тимчасово відсутніх членів за якими зберігається право на житло.
Оскільки у спірній квартирі проживає малолітній син позивачки, а вона не надавала згоди на приватизацію житлових приміщень, то позов підлягає задоволенню.
2. Постановою апеляційного суду 01.04.2021 у справі № 296/4642/19 (після скасування рішення цього суду Верховним Судом) задоволено позов особи про визнання дій міськради щодо відмови у приватизації квартири незаконними та зобов’язання провести приватизацію квартири.
Позов мотивовано тим, що позивач на підставі тимчасового дозволу міськради строком на 1 рік проживав у спірній квартирі з обов`язковим проведенням розрахунків за комунальні послуги та по квартирній платі.Ордер на вказане житлове приміщення позивачу не надавався.Позивач після проживання в даній квартирі більше 10 років, звернувся до міськради із заявою про надання дозволу на приватизацію спірного житлового приміщення, у задоволенні якої відмовлено через відсутність ордера на вселення до зазначеної квартири.
Тривалий час проживання особи в житлі, незалежно від його правового режиму, є достатньою підставою для того, щоб вважати відповідне житло належним такій особі в розумінні статті 8 Конвенції.
У спірну квартири позивач вселився разом із сім`єю на законних підставах – з дозволу міськради у 2005 року і з того часу постійно в ній проживає, а у 2013 на підставі рішення міськради йому надано дозвіл на постійну реєстрацію у зазначеній квартирі, він несе витрати з її утримання.
Законність проживання позивача у спірній квартирі відповідачем не оспорена, вимоги про усунення перешкод у користуванні зазначеним житлом відповідач протягом усього часу проживання позивача не заявляв. Іншого житла позивач не має, що свідчить про те, що він має достатні та триваючі зв`язки з конкретним місцем проживання, а зазначене житлове приміщення є в цілому його «житлом» у розумінні статті 8 Конвенції.
Згідно положень частини 10 статті 8 у прив`язці до пункту 2 статті 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» перелік підстав для відмови в приватизації квартири є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, а тому посилання відповідача на те, що позивач не має права на приватизацію, оскільки не надав ордеру, є безпідставним.
Таким чином, дії міськради порушують конституційне право позивача на приватизацію житла у встановленому законом порядку.
3. Судом апеляційної інстанції 09.12.2021 у справі № 750/2176/17 (після скасування рішення цього суду Верховним Судом) задоволено позов особи про визнання права на приватизацію житла та зобов’язати облраду виконати повний обсяг всіх передбачених чинним законодавством юридично значимих дій, спрямованих на передачу безоплатно у власність позивача жилого приміщення.
Позов мотивовано тим, що на підставі ордеру, вона вселилась до гуртожитку та зареєструвала своє та народженого сина місце проживання за цією адресою. Указувала, що неодноразово зверталася до відповідача із заявами про передачу квартири у власність шляхом її приватизації, які залишалися без задоволення.
Відмова мотивована тим, що гуртожиток знаходиться в оперативному управлінні медичного коледжу, який має статус державного навчального закладу, що унеможливлює приватизацію жилих приміщень цього гуртожитку.
Задовольняючи позовні вимоги суд зазначив, що рішенням судів визнано незаконним та скасовано рішення облради, яким передано в оперативне управління навчальному закладу –медичного коледжу спірну будівлі гуртожитку.
Таким чином, оскільки рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого спірний гуртожиток було передано в оперативне управління навчальному заклад, скасовано у судовому порядку, підстави стверджувати, що спірне жиле приміщення не може бути приватизоване з огляду на те, що гуртожиток знаходиться в оперативному управлінні навчального закладу, відсутні.
З урахуванням зазначеного, а також того, що відповідачка набула права на приватизацію квартири в гуртожитку у відповідності до вимог Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», суд задовольнив позовні вимоги у повному обсязі.
4. Верховний Суд 18.05.2021 у справі № 420/6019/19 залишив без змін постанову апеляційної інстанції про задоволення позову мешканців гуртожитку про визнання протиправною бездіяльність Міністерства щодо неприйняття рішення про передачу спірного житлового будинку гуртожитку, зобов’язано ФДМУ прийняти рішення щодо передачи його до комунальної власності разом із об`єктами інженерної інфраструктури, що обслуговують цей будинок, а також зобов`язано міськраду вжити, передбачені чинним законодавством заходи для прийняття спірного будинку у комунальну власність.
Задовольняючи позовні вимоги суди дійшли висновку, що протиправною бездіяльністю відповідачів порушено права позивачів на приватизацію державного житлового фонду.
5. Верховний Суд, розглянувши 04.03.2020 справу № 636/1514/19, залишив в силі судові рішення про задоволення позову військовослужбовця про визнання права на виключення квартири з числа службових для забезпечення сім’ї постійним житлом, приватизувавши його.
Постанова мотивована тим, що позивач є військовослужбовцем, перебуває на військовій службі, мав на момент звернення до суду вислугу на військовій службі більше 20 років, приймав безпосередню участь в антитерористичній операції, є учасником бойових дій, перебуває на квартирному обліку в гарнізоні у загальній черзі з 2007 року та першочерговій (УБД (АТО)) з 2015 року, а отже має право на забезпечення житлом, зокрема право на виключення житла з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання (тобто набуття у власність)
За таких підстав Верховний Суд зазначив, що немотивована бездіяльність квартирно-експлуатаційного відділу обмежує права позивача на забезпечення житлом, гарантовані Законом України «Про соціальний і правовий захист військаовослужбовців і членіва їх сімей», а посилання відповідача на необхідність дотримання черговості при вирішенні питання щодо виключення житла з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки позивач вже забезпечений службовим житлом у порядку черговост, але не може його приватизувати.
ПРИВАТИЗАЦІЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК
Громадянин, заінтересований у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, подає клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного Кодексу України.
До клопотання додається розроблена відповідно ЗУ «Про землеустрій» технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що замовляється громадянином без надання дозволу на її розроблення. Технічна документація підлягає реєстрації в Державному земельному кадастрі.
Відповідно до ст. 121 ЗКУ по спрощеній процедурі особа може приватизувати:
-для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 гектара;
-для ведення садівництва – не більше 0,12 га;
-для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах – не більше 0,25 га, в селищах – не більше 0,15 га, в містах – не більше 0,10 га;
-для індивідуального дачного будівництва – не більше 0,10 га;
-для будівництва індивідуальних гаражів – не більше 0,01 га.
Про передачу земельної ділянки у власність органу місцевого самоврядування приймає відповідне рішення, яке є підставою для реєстрації прав у державному реєстрі.
Підставою для відмови у передачі земельної ділянки у власність може бути невідповідність місця розташування об’єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
В залежності від того, на якій підставі ви користуєтесь землею існують відмінності у її приватизації.
Приватизація дачних ділянок в складі кооперативів.
Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для індивідуального дачного будівництва в розмірі не більше 0,10 гектара.
Для того, щоб член кооперативу міг реалізувати своє право на власність, потрібно виділити ділянку з кооперативу шляхом її виділення та приватизації.
Виділення ділянки кооперативу – це процедура відчуження земельної ділянки із загальної маси землі кооперативу з погодження цього ж кооперативу і одержання дозволу органів місцевого самоврядування або органів виконавчої влади на відведення її у власність громадянина. Тобто, якщо особі необхідно виділити ділянку з кооперативу, необхідно спочатку отримати погодження кооперативу.
Приватизація земельної ділянки громадянином – членом садівницького товариства здійснюється без згоди на те інших членів цього товариства. Для приватизації землі громадянину необхідно:
– отримати дозвіл органів місцевого самоврядування на розробку проекту землеустрою. Відмова уповноваженого органу у видачі дозволу може бути оскаржена до суду;
– звернутися до землевпорядної організації для розробки проекту землеустрою;
– з готовою технічною документацією звернутись до органу місцевого самоврядування з заявою про затвердження проекту землеустрою;
– звернутися до державного реєстратора для реєстрації права власності.
Приватизація землі членами фермерського господарства.
Закон України «Про фермерське господарство» дозволяє членам фермерського господарства одержати безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок із раніше наданих їм у користування земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Земельні ділянки, на яких розташовані житлові будинки, господарські будівлі та споруди фермерського господарства, передаються безоплатно у приватну власність у рахунок земельної частки (паю).
Однак вказане не поширюється на громадян, які раніше використали своє право на одержання безоплатно у власність земельної частки (паю) із земель колективної власності чи в результаті приватизації земель державних та комунальних сільськогосподарських підприємств.
Фермерське господарство на підставі рішення загальних зборів своїх членів звертається до територіального органу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру з клопотанням про приватизацію земель господарства.
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри та додаються необхідні документи, зокрема, заява члена фермерського господарства про передачу йому у власність земельної ділянки із земель цього господарства.
Відмова Держгеокадастру у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою оскаржується в судовому порядку.
Право власності на земельну ділянку реєструється у державному реєстрі прав.
Адвокати нашого бюро допоможуть Вам у судовому порядку усунути виниклі перешкоди для приватизації землі, а також оскаржать до суду безпідставну відмову у приватизації.
Слід звернути увагу, що можливі випадки, коли під час оформлення спадкових прав на земельну ділянку нотаріус встановлює, що спадкодавець не завершив процедуру приватизації земельної ділянки, не отримав відповідний документ на право власності у зв’язку з чим відмовляє у переході права власності на земельну ділянку в порядку спадкування та приймає рішення про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
У таких випадках можливо подати до суду позовну заяву про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки в порядку спадкування, в чому Вам допоможуть юристи нашого Бюро.
Так, Верховний Суд 21.10.2021 у справі № 137/731/17 залишив в силі судові рішення, якими визнано за позивачкою право на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом після смерті матері.
Верховний Суд погодився з висновком судів попередніх інстанцій, що у випадку, якщо спадкодавець за життя розпочав процедуру приватизації земельної ділянки, проте не отримав на неї право власності у зв`язку зі смертю, спадкоємці у порядку спадкування набувають право на завершення приватизації.
Оскільки позивачка є єдиним спадкоємцем за заповітом, яка отримала частину спадщини після смерті матері, тому має право на оформлення після її смерті спадщини, до складу якої входить спірна земельна ділянка.
Подібні висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у справі № 350/67/15, Верховним Судом у справах №128/1911/15-ц, №723/1061/17, № 623/633/17, № 158/1672/17, № 723/1061/17, № 554/1195/17, № 545/1631/19, № 343/1341/20.
Отже процес приватизації державного та комунального майна, державного житлового фонду та земельних ділянок складний і має безліч законодавчих нюансів.
Звертайтесь до адвокатів АБ «Ткачук і партнери», які проконсультують Вас з усіх питань, що стосуються приватизації нерухомого майна та, при необхідності, допоможуть вирішити на користь клієнта виниклі спори у судовому порядку.