Ви отримали поштою
неприємний лист із суда у вигляді наказу про стягнення боргу за надання
житлово-комунальних послуг, з яким Ви не згодні.
При
цьому, не отримавши жодного рахунку-попередження, споживачів ставлять перед фактом: треба
виконувати наказ суду і гасити борг за комунальні послуги, до того ж із
штрафними санкціями, хоча, насправді вони і не мають такого боргу.
Але навіть у разі видачі
судом такого наказу, для споживача ще не все втрачено і необхідно довести свою
«невинуватість» у судовому порядку.
Допомогти вийти із цієї ситуації та вирішити це питання на користь
споживача допоможуть юристи АБ «Ткачук і партнери».
ЩО
СОБОЮ ПРЕДСТАВЛЯЄ СУДОВИЙ НАКАЗ
ПРО
СТЯГНЕННЯ БОРГУ ЗА ЖКП ТА ПОРЯДОК ЙОГО ПРИЙНЯТТЯ
Раніше для того щоб стягнути борг за комунальні послуги,
комунальні служби повинні були подавати позовну заяву до суду та доказувати
наявність боргів у споживача. Останні повинні були отримувати судові повістки,
з’являтись до суду, давати пояснення щодо сплати (чи не сплати) комунальних
послуг.
Тепер стягнути борг з оплати за комунальні
послуги з громадянина можна в спрощеній процедурі – наказному провадженні. У
такому випадку комунальні служби подають заяву до місцевого суду про видачу на
споживача судового наказу, підтвердивши його заборгованість лише випискою про
заборгованість.
Як
зазначено, вимоги про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг
розглядається судом в порядку наказного провадження. (п.3 ч.1 ст. 161 ЦПКУ).
Наказне провадження – це
самостійний і спрощений вид судового провадження у цивільному судочинстві при
розгляді окремих категорій справ.
Судовий наказ є
особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду
вимоги про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг
(ст.160, ст.161 ЦПКУ). Судовий наказ є документом, який
передається у виконавчу службу для примусового стягнення у відповідності до
Закону України «Про виконавче провадження».
Отже,
у встановлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги ( в
нашому випадку – організації, які надають житлово-комунальні послуги) суд може
видати наказ про стягнення з боржника заборгованості за надані послуги, при
цьому, разом з індексом інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих
на суму заборгованості.
Видача судового наказу
проводиться без судового засідання і виклику стягувача та боржника для
заслуховування їх пояснень (ст. 102 Цивільного
кодексу України), лише на підставі поданих заявником документах.
ОСКАРЖЕННЯ
СУДОВОГО НАКАЗУ
ПРО
СТЯГНЕННЯ БОРГУ ЗА ЖКП
Якщо Ви отримали судовий
наказ, але не погоджуєтесь з ним, оскільки вважаєте, що заявлена боргова сума є
завищеною, або взагалі її не повинно бути, бо ви своєчасно оплачуєте
житлово-комунальні послуги чи по ряду інших причин вважаєте, що звернення
стягувача є неправомірним, то існує спеціальна процедура скасування
судового наказу.
Так, протягом 15-ти днів
з дня отримання судового наказу, Ви можете подати до суду, який його видав,
заяву про скасування. У заяві варто зазначити про повну або часткову необґрунтованість
вимог стягувача.
Якщо ж Ви пропустили
строк у 15 днів, то до заяви долучаєте клопотання про поновлення пропущеного
строку з обгрунтуванням причин пропуску.
У випадку, коли ви
дізнались про наявність судового наказу вже від державного виконавця та не були
належно повідомлені про його видачу судом, Вам необхідно звернутись до суду, що
видав судовий наказ із заявою про видачу Вам копії цього судового наказу. Після
цього із ще однією заявою про поновлення пропущеного строку та скасування
судового наказу (до такої заяви додатково слід додати довідку з пошти про
відсутність рекомендованої кореспонденції від суду).
У разі ненадходження від
боржника заяви про скасування судового наказу протягом трьох днів після
закінчення строку на її подання судовий наказ набирає законної сили і суд видає
його стягувачеві для пред’явлення до виконання.
Заява про скасування судового наказу розглядається протягом 10 днів з дня
постановлення ухвали про прийняття такої заяви до розгляду у відкритому
судовому засіданні. Про призначене судове засідання суд повідомляє стягувача і
боржника заздалегідь.
За результатами розгляду справи, суд має право:
1) залишити заяву про скасування судового наказу без задоволення;
2) скасувати судовий наказ та роз’яснити, що заявлені стягувачем вимоги
можуть бути розглянуті у позовному провадженні з додержанням загальних правил
щодо пред’явлення позову;
3) змінити судовий наказ.
Змінений судовий наказ чи судовий наказ, щодо якого суд прийняв ухвалу про
залишення заяви про його скасування без задоволення, можуть бути оскаржені в
апеляційному порядку.
Таким чином, перш за все, для уникнення стягнення з Вас зазначеної в наказі
заборгованості, як правило невірно розрахованої або взагалі неіснуючої, у
примусовому порядку виконавцями, у тому числі шляхом накладення арештів на
розрахункові рахунки та майно, слід його негайно оскаржити.
Оскаржити судовий наказ Вам допоможуть адвокати нашого Бюро.
ПІДСТАВИ
ОСКАРЖЕННЯ СУДОВОГО НАКАЗУ
Судовий наказ про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги
може бути винесений лише за наявності договору між споживачем та виконавцем.
Із досвіду юристі нашого Бюро можливо зазначити, що
більшість судових наказів про стягнення заборгованості за житлово – комунальні
послуги видаються судом за відсутності договору між споживачами та
виконавцями про надання таких послуг.
Дійсно, згідно п.3 ч.1 ст 96 ЦПК України,у наказному
провадженні може бути заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату
житлово-комунальних послуг, але згідно ч.3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона
повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх
вимог або заперечень.
Як визначено ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та
обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини. Також, згідно ч. 1 ст. 19
Закону України „ Про житлово-комунальні послуги ”, відносини між учасниками
договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на
договірних засадах.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 21 цього Закону, виконавець (наприклад, ЖЕК) зобов`язаний
підготувати та укласти із споживачем договір про надання житлово-комунальних
послуг з визначенням відповідальності за недотримання умов його виконання
згідно з типовим договором. Відповідно до ч. 5 ст. 26 цього Закону, процедура
погодження договору відбувається протягом одного місяця з дня внесення проекту
договору однією із сторін. Відповідно до п. 1 Прикінцевих положень цього
Закону, договори про надання житлово-комунальних послуг, укладені до набрання
чинності цим Законом, мають бути приведені у відповідність із ним до 1 січня
2006 року. Договори, що не приведені у відповідність із цим Законом у
зазначений строк, втрачають чинність.
Отже, якщо з вини надавача послуг
(наприклад,ЖЕКу) зі споживачем не укладено договір – у нього
немає законних підстав вимагати зі споживача оплату послуг, оскільки послуги
нав`язано в порядку вчинення одностороннього правочину. Відповідно до абз. 2 ч.
3 ст. 202 ЦК України, односторонній правочин може створювати обов’язки лише для
особи, яка його вчинила.
Друга обставина, яка повинна була доводитись постачальником при зверненні до
суду із заявою про видачу судового наказу– наявність у споживача
заборгованості, тобто, заявник повинен довести,
що послуги, за які вимагається оплата було надано ним якісно, у повному обсязі
та вчасно.
Ці обставини можливо встановити лише за умови надання постачальником до суду актів
виконаних робіт, копії книги нарядів на виконання певних робіт тощо. Якщо
такі документи не надано, то довідка про наявність заборгованості жодним
чином не доводить факту якісного, у повному обсязі та вчасного надання
споживачеві послуг.
Із зазначених підстав суддя повинен відмовити у видачі
наказу, а у разі його прийняття, його можливо оскаржити з цих підстав.
Також оскаржити судовий наказ можливо за
наявності підстав, передбачених у ст. 165 ЦПКУ, яка передбачає випадки відмови
судом у видачі наказу, зокрема заява підписана неуповноваженою особою, порушено
правила підсудності тощо.
І насамперед, головною підставою для оскарження
судового наказу є відсутність заборгованості взагалі або невірний розрахунок,
значне завищення, розрахунок за невірними тарифами тощо.
За таких підстав, заява про скасування судового наказу обов’язково
повинна містити посилання на обставини, які свідчать про повну або часткову
обґрунтованість вимог заявника (опис обставин в чому саме вимоги не справедливі
та не обґрунтовані, чому з ними не згодні) та посилання на докази, якими
боржник обґрунтовує свої заперечення проти вимог заявника (різність суми боргу
з Вашими квитанціями, наявність складених вами Актів–претензій щодо якості
комунальних послуг, тощо).
Важливо! Ухвала про скасування
судового наказу є процесуальним документом суду, яким скасовується лише
документ – судовий наказ, але не заборгованість.
Ухвала про скасування судового наказу не скасовує заборгованість та є
підставою для звернення кредитора з тими ж вимогами (заборгованістю) в порядку
позовного провадження, і в цьому випадку Вам буде необхідна допомога
досвідченого юриста.
З
огляду на викладене, не зволікайте із зверненням за юридичною
допомогою до професійних адвокатів АБ «Ткачук і партнери», які захистять
інтереси клієнта у судовому порядку.