Користування надрами, як і іншими природними ресурсами, перебуває під регулюванням держави і функції щодо реалізації політики в галузі геологічного вивчення та раціонального використання надр покладено на утворену у 2010 році Державну службу геології та надр України (Держгеонадра).
Водночас, громадяни-підприємці та суб’єкти господарювання, діяльність яких пов’язана із користуванням надрами, не раз стикалися із неправомірними діями службових осіб під час отримання спеціальних дозволів.
Безпідставні перевірки, відмова у видачі спеціальних дозволів на користування надрами, вимагання документів, які не передбачені законодавством, необґрунтоване зупинення та анулювання цих дозволів, призводить до зупинення діяльності товариств, ФОП, і навіть до їх ліквідації , чим наноситься шкода бізнесу та значні матеріальні збитки. Суб’єкти господарювання та громадяни вимушені довгий час судитися, а не займатись бізнесом і суд не завжди приймає рішення на їх користь.
Досвідчені адвокати зі спорів з Держгеонадрами АБ «Ткачук і партнери» на високому професійному рівні допоможуть вирішити суперечки у сфері користування надрами, надавши наступні юридичні послуги:
-Консультація з усіх питань, пов’язаних із користуванням надрами, оцінка ситуація та визначення перспектив можливих судових процесів;
-Допомога у підготовці та подання документів до Держгеонадра на видачу спеціальних дозволів щодо користування надрами;
-Правовий супровід клієнта під час здійснення перевірок Держгеонадра, у т.ч. підготовка заперечень на виявлені правопорушення;
– Допомога в зборі та підготовці необхідних документів-адвокатського запиту, заяви, позову, пояснень, заперечень, клопотань тощо;
-Оскарження постанов Держгеонадра про притягнення осіб до адміністративної відповідальності;
-Представництво інтересів клієнта в судах усіх інстанцій, у тому числі за позовами Держгеонадра;
-Оскарження незаконних судових рішень в апеляційному та касаційному порядку;
– Юридичний супровід клієнта на стадії виконання рішень.
Із досвіду адвокатів АБ «Ткачук і партнери» можливо виділити найпоширеніші суперечки із Держгеонадра:
-Відмова у видачі спеціального дозволу на користування надрами, у тому числі у зв’язку із неподанням необхідних документів;
– Порушення під час проведення аукціону з надання спеціального
дозволу;
- Відмова у продовженні дії спеціального дозволу на користування надрами;
- Протиправне зупинення та анулювання спеціального дозволу на користування надрами;
- Безпідставне проведення Держгеонадра перевірки;
- Оскарження виявлених Держгеонадра правопорушень за результатами перевірки, зазначених у акті;
- Оскарження приписів щодо усунення виявлених під час перевірки порушень;
- Невиконання Держгеонадра судових рішень, постановлених на користь суб’єкта господарювання та громадян;
- Пред’явлення позовів про припинення, зупинення виконання робіт по видобуванню корисних копалин, відшкодування збитків нанесених державі;
- Неправомірне притягнення осіб до адміністративної відповідальності тощо.
ЩО ВІДНОСИТЬСЯ ДО КОМПЕТЕНЦІЇ ДЕРЖГЕОНАДРА
Надра надають у користування підприємствам, установам, організаціям та громадянам лише за наявності в них спеціального дозволу на користування ділянкою надр (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), видачу яких здійснює Держгеонадра.
До компетенції Держгеонадра входить також:
-зупинення (поновлення) та анулювання дії спеціальних дозволів на користування надрами, а також продовження терміну дії, внесення змін у спецдозволи та до угоди про умови користування надрами;
-складає у межах повноважень протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення;
– проводить планові та позапланові перевірки надрокористувачів, за результатами яких (у разі виявлення порушень вимог законодавства) складає акти, видає обов’язкові для виконання вказівки (приписи), визначає строк для усунення виявлених недоліків і порушень вимог законодавства;
-звертається до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у вигляді: -припинення видобування корисних копалин без спеціальних дозволів на користування надрами (самовільне користування надрами);-зупинення окремих видів робіт з геологічного вивчення та/або видобування надр, що проводяться з порушенням стандартів та правил і можуть спричинити псування родовищ, істотне зниження ефективності робіт або призвести до заподіяння збитків державі;
– пред’являє претензії про відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами;
– здійснює в установленому порядку контроль за ефективним і цільовим використанням коштів державного бюджету, що спрямовуються на геологічне вивчення надр, і т.д.
Повний перелік функцій Держгеонадра зазначено у Положенні, затвердженому постановою КМУ 30.12.2015 № 1174.
Як засвідчила практика, Держгеонадра не завжди сумлінно виконують свої обов’язки в межах наданої компетенції, а тому юристи нашого Бюро у межах правового поля, будуть вживати усіх необхідних заходів для захисту клієнта від протиправних дій та рішень службових осіб цього органу.
ЯК ОТРИМАТИ СПЕЦІАЛЬНИЙ ДОЗВІЛ
НА КОРИСТУВАННЯ НАДРАМИ
Користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.
Надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.
Спеціальний дозвіл на користування надрами (спецдозвіл)- це дозвільний документ, що видається Держгеонадра, яким суб’єкту господарювання надається право проводити геологічне вивчення, дослідно-промислову розробку та/або видобування корисних копалин. На кожний вид користування надрами в межах конкретної ділянки надається окремий дозвіл.
Спецдозвіл може надаватись без аукціону та за результатами аукціону у вигляді електронних торгів через систему Prozorro, які виставляються Держгеонадра на основі заяв, що надходять до неї.
Дозволи на користування надрами можуть надаватись для:
-геологічного вивчення, у т.ч. дослідно-промислової розробки (ДПР)корисної копалини з подальшим видобуванням;
-видобутку корисної копалини;
-будівництва підземних споруд, що не пов’язані з видобутком корисної копалини;
-спорудження наукових полігонів, геологічних заповідників, заказників, пам’яток природи, лікувальних та оздоровчих закладів.
Спецдозвіл надається терміном, що визначає заявник, але не менше 3 і небільше 20 років, а спецдозвіл для створення геологічних об’єктів- до 50 років.
Подання заяви для отримання спецдозволу, продовження його дії, внесення змін (у тому числі внесення змін до угоди про умови користування надрами) можливе лише разом з повним відповідним пакетом геологічних та юридичних документів, через «електронний кабінет надрокористувача».
Для того, щоб Держгеонадра ініціювала електронні торги по продажу спецдозволу на користування надрами заявник (який може бути як юридична особа, так і ФОП) подає заяву, а також: проект програми робіт, оглядову карту району досліджень де заплановано отримати спецдозвіл, ситуаційний план ділянки, географічні координати кутових точок.
Заява (разом з поданими документами) протягом 15 днів з дня її надходження погоджується Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України.
Важливо ! У випадку відмови зі сторони Міндовкілля, заявник, після усунення недоліків може повторно звернутися, а відсутність протягом 15 днів відповіді вважається «мовчазною згодою».
Після цього спеціальний дозвіл на користування надрами виставляється на електронні торги (в системі Prozorro), де заявники змагаються пропонуючи найвищу ціну за лот.
Адвокати нашого Бюро допоможуть зібрати усі необхідні документи та подати їх разом з заявою, а також забезпечать правовий супровід електронних торгів.
Звертаємо увагу, що можливі випадки видачі спецдозволу без проведення процедури електронних торгів:
-На видобування, якщо надрокористувач здійснив геологічне вивчення (ГВ) ділянки надр або провів геолого-економічну оцінку з підрахунками запасів, та подав відповідну заяву до Держгеонадр не пізніше 2 років після того, як термін, на який було надано спецдозвіл завершився.
– На наскрізний дозвіл на користування надрами та спецдозвіл на видобування по корисних копалинах місцевого значення площею 25 гектарів, але заявник повинен бути власником відповідної земельної ділянки.
– На наскрізний дозвіл на користування надрами та спецдозвіл на видобування всіх, окрім мінеральних, підземних вод для всіх потреб, крім фасування для подальшого продажу питної води або для питного водопостачання, за умови видобутку понад 300 м.куб/добу.
– На наскрізний дозвіл на користування надрами та спецдозвіл на видобування підземних прісних вод для питного водопостачання за умови будь-якого обсягу видобування.
У разі безпідставно відмови у видачі дозволу, внесення змін до нього, продовження терміну його дії, юристи нашого Бюро оскаржать ці рішення Держгеонадра в судовому порядку.
ПЛАНОВІ ТА ПОЗАПЛАНОВІ ПЕРЕВІРКИ ДЕРЖГЕОНАДРА,
ЇХ НАСЛІДКИ ТА ПРАВОВА ДОПОМОГА АДВОКАТІВ
Одним із основних завдань Держгеонадра є проведення планових та позапланових перевірок надрокористувачів, за результатами яких (у разі виявлення порушень вимог законодавства) складаються акти та видаються обов’язкові для виконання вказівки (Приписи) про усунення виявлених недоліків і порушень вимог законодавства.
За результами проведених перевірок Держгеонадра наділена такими правами:
-припиняти всі види робіт з геологічного вивчення надр, що проводяться з порушенням стандартів та правил і можуть спричинити псування родовищ, суттєве зниження ефективності робіт або призвести до значних збитків;
-зупиняти діяльність підприємств і організацій, що займаються геологічним вивченням надр без спеціальних дозволів або з порушенням умов, передбачених цими дозволами;
-давати обов’язкові для виконання вказівки (приписи) про усунення недоліків і порушень під час геологічного вивчення надр.
Планові перевірки здійснюються відповідно до розробленого плану на рік.
Важливо! Коли безпосередньо розпочинається перевірка Держгеонадра, варто особливу увагу звертати на процедурні аспекти та дотримання посадовцями Держгеонадра Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», оскільки саме на цьому етапі надрокористувач може не допустити перевіряючих до перевірки та зафіксувати порушення з їхнього боку, в чому Вам допоможуть юристи нашого Бюро.
Зокрема, органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи за умови письмового повідомлення суб’єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніше ніж за 10 днів до дня перевірки.
Суб’єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення перевірки.
Строк здійснення планового заходу не може перевищувати 10 днів, а щодо суб’єктів мікро-, малого підприємництва – 5 днів. Продовження строку перевірки не допускається.
Сумарна тривалість усіх планових заходів, що здійснюються органами державного нагляду (контролю) протягом календарного року щодо суб’єкта господарювання (комплексного планового заходу), не може перевищувати 30 днів, а щодо суб’єктів мікро-, малого підприємництва – 15 днів.
Підставами для проведення позапланових перевірок можуть бути:
- заява самого суб’єкта господарювання;
- виявлення недостовірних даних у звітності або неподання звітності;
- перевірка виконання приписів, розпоряджень щодо усунення виявлених при попередній перевірці порушень;
- скарга фізичної особи;
- доручення Прем’єр-міністра України;
- настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання.
Важливо! Під час проведення позапланового заходу з’ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов’язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення перевірки державним органом. Повторне проведення позапланових заходів за тим самим фактом забороняється.
Строк здійснення позапланової перевірки не може перевищувати 10 днів, а щодо суб’єктів малого підприємництва – 2 днів і продовження цих строків не допускається.
Для здійснення планового або позапланового заходу Держгеонадра приймає відповідне рішення, яке має містити найменування суб’єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися цей захід та предмет перевірки. На підставі такого рішення оформлюється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником або його заступником.
Так, суб’єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення такого заходу, яке є чинним лише протягом зазначеного у ньому строку здійснення перевірки. Також службова особа повинна пред’явити службове посвідчення.
Оскільки посадова особа Держгеонадра без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати перевірку, суб’єкт господарювання має право не допускати посадових осіб Держгеонадра до здійснення заходу, якщо вони не пред’явили зазначених документів.
Таким чином, у разі недодержання Держгеонадра вимог законодавства щодо проведення перевірки надрокористувач може взагалі не допустити перевіряючих до перевірки.
За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа Держгеонадра складає акт. Якщо суб’єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями, які є невід’ємною частиною акту.
Звертаємо увагу, що в судовому порядку можливо оскаржити як саму перевірку, так і рішення, прийняті за наслідками перевірки.
З цього приводу слід викласти правову позицію Верховного Суду від 21.02.2020 у праві № 826/17123/18, відповідно до якої допуск контролюючого органу до перевірки не перешкоджає визнанню призначення та проведення такої перевірки незаконними. Верховний Суд звернув увагу на те, що недопуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки є правом, а не обов`язком, а тому реалізація права на судовий захист своїх прав та інтересів не може перебувати у залежності від використання особою своїх прав на їх позасудовий захист.
Таким чином, наразі наявна можливість оскаржити підстави перевірки навіть після допуску контролерів.
Отже, порушення порядку проведення перевірки може використовуватись при спростуванні порушень, виявлених під час перевірки, оскарження неправомірних дій та рішень службових осіб Держгеонадра, при обґрунтуванні правомірності недопуску останніх до перевірки, правову допомогу в чому вам нададуть юристи нашого Бюро.
При цьому, правовий супровід юриста при проведенні перевірки Держгеонадра допоможе уникнути порушень прав клієнта з боку службових осіб Держгеонадра та збільшить відсоток шансів отримати позитивний результат у разі судових спорів у майбутньому.
ПРИТЯГНЕННЯ ДЕРЖГЕОНАДРА ГРОМАДЯН ТА ПОСАДОВИХ ОСІБ ДО АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
Держгеонадра наділена повноваженнями складати протоколи відносно громадян та посадових осіб та розглядати справи про адміністративні правопорушення передбачені :
–ст. 57 КУпАП-порушення вимог щодо охорони надр;
-ст. 58 КУпАП- порушення правил і вимог проведення робіт по
геологічному вивченню надр;
-ст. 58-1 КУпАП- порушення вимог щодо видобутку корисних
копалин.
Штрафи за вказані адміністративні правопорушення можуть досягати до 10 000 грн.
Адвокати нашого Бюро будуть захищати Ваші інтереси при розгляді Держгеонадра адміністративного протоколу та доведуть відсутність в Ваших діях складу адміністративного правопорушення, а також, оскаржать в судовому порядку незаконну постанову про накладення на Вас штрафу.
Так, постановою апеляційного суду від 13.09.2022 у справі № 756/11613/21 залишено без змін рішення суду першої інстанції про скасування постанови Держгеонадра про притягнення до адміністративної відповідальності посадову особу Товариства за ст. 57 КУпАП та закрито провадження у справі за відсутності складу цього правопорушення.
Позов було мотивовано тим, що Товариству, директором якого є позивач, надано спецдозвіл на користування надрами з метою видобування гранітів. Відповідачем було здійснено позапланову перевірку ТОВ, про що складений Акт, в якому було зазначені виявлені порушення Кодексу України про надра, а саме: на ділянці, наданій у користування не проводяться роботи, передбачені спецдозволом, а кар`єрне поле родовища затоплене водою.
У зв’язку із цим відносно позивача складено протокол про вчинення ним адмінправопорушення, передачене ч. 2 ст. 57 КУпАП, а саме: допустив псування родовищ корисних копалин та інші порушення вимог раціонального використання їх запасів, не забезпечив раціональність розробки родовища корисних копалин і вилучення наявних у них компонентів, що мають промислове значення, а саме кар`єрне поле затоплено водою. Держгеонадра прийнято постанову про притягнення позивача до адмінвідповідальності та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3 400 грн.
Скасовуючи зазначену постанову та закриваючи провадження у справі суди зазначили, що відповідно до Програми робіт з видобування граніту, угоди про умови користування з метою видобування корисних копалин – початок видобування граніту планується проводити у 3-4 кварталі 2021, а не у 3 кварталі, як зазначено у Акті, а сама перевірка проведена у червні 2021 року, тобто у 2 кварталі поточного року, у зв`язку з чим порушень строку проведення робіт з видобування корисних копалин судом не встановлено. Наявність дощової води на окремих ділянках нерозробленого родовища, які з`явились внаслідок опадів, не залежить від волі позивача та не може вважатись порушенням раціонального використання запасів корисних копалин.
СУДОВІ СПОРИ З ДЕРЖГЕОНАДРА
Адвокати АБ «Ткачук і партнери» з метою захисту порушених прав клієнта можуть вжити наступні правові заходи:
– оскарження наказу Держгеонадра про зупинення, анулювання спецдозволу, рішення про відмову в наданні чи продовженні строку дії дозволу в судовому порядку;
– оскарження в суд рішень (приписів, розпоряджень), прийнятих Держгеонадра за результатами перевірок;
– оскаржити в суд постанови про притягнення осіб до адміністративної відповідальності;
-представляти інтереси клієнта в суді у справах за позовами Держгеонадра.
Можливо розглянути основні правопорушення, які допускаються Держгеонадра, які є підставою для скасування прийнятих нею рішень (приписів, розпоряджень, наказів тощо), а також відмови у задоволенні позовів цих контролюючих органів, з урахуванням судової практики.
1.Верховний Суд 10.01.2019 у справі № 813/3145/16 залишив без змін
постанову апеляційного суду про задоволення позову Товариства про визнання протиправними дій Держгеонадра щодо неналежного розгляду заяви позивача про надання спецдозволу на користування надрами та повернення її заявнику разом з доданими матеріалами та зобов’язав розглянути подану заяву та прийняти відповідне рішення.
Погоджуючись із рішенням апеляційного суду Верховний Суд зазначив, що у разі відмови у наданні спецдозволу на користування надрами Держгеонадра обов’язково має прийняти відповідне рішення саме у формі наказу, інакше повернення документів без їх належного розгляду та оформлення може вважатися відсутністю відповіді.
Вказане напряму впливає на оцінку заявником ситуації, адже у разі отриманні своєї заяви від Держгеонадра у формі листа (тобто «відмови» у наданні спецдозволу) він автоматично вважає, що застосування принципу «мовчазної згоди» є неможливим. Як показує судова практика, зазначений принцип має важливе значення для подальших дій заявника та має певні особливості у застосуванні.
Подібна правова позиція втикладена у постанові ВС від 30.07.2020 у справі № 826/10085/16.
2. Верховним Судом 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 скасовані судові рішення попередніх інстанцій та відмовлено у задоволенні позову прокурора про визнання протиправним та скасування спеціального дозволу на користування надрами, виданий Держгеонадра Товариству з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки родовища бурштину.
Підставами позову було те, що облрадою було порушено порядок погодження надання дозволу.
Відмовляючи у задоволенні позову Верховний Суд зазначив, що відносини щодо погодження надання дозволу виникли між Держгеонадра та обласною радою, тобто без участі Товариства. Товариство мало підстави сподіватися на те, що дії Держгеонадра є добросовісними і дотримані умови, необхідні для надання дозволу. За таких обставин покладення на Товариство негативних наслідків недотримання процедури погодження дозволу, до того ж без пропозиції щодо виплати належного відшкодування, навіть якщо припустити, що такі порушення мали місце, призведе до покладення на нього надмірного індивідуального тягаря, а тому є непропорційним та несумісним з принципом верховенства права.
З огляду на це, стверджувані у позові порушення під час погодження обласною радою питання про надання дозволу на спецкористування надрами Товаристу не можуть бути підставою для скасування цього дозволу.
Окрім того, ВС звернув увагу, що правових підстав для припинення права користування надрами у Товариства не доведено, а отже втручання у право на мирне володіння майном не можна вважати таким, що відбулось “на умовах, передбачених законом”, тобто має місце порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції.
3.Верховним Судом 03.08.2022 у справі № 260/2588/20 залишив без змін судові рішення попередніх інстанцій про задоволення позову Товариства про скасування рішення Держгеонадр про повернення заяви на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону (фактична відмова) та зобов’язано повторно її розглянути.
Позов обґрунтований тим, що Держгеонадра прийняв оспорюване рішення, керуючись нормами права, що діяли не на час прийняття рішення, а на час звернення із заявою.
Погоджуючись із доводами позову Верховний Суд зазначив, що є правильний підхід, застосований у постанові Верховного Суду від 09.09. 2020 у справі №826/10971/16, за яким рішення за результатами розгляду заяви про надання спеціального дозволу на користування надрами приймається за законодавством, що діє на час прийняття рішення про надання чи відмову у наданні дозволу (а не на час звернення з заявою).
4. Верховним Судом 20.05.2022 у справі № 540/56/20 залишено судові рішення попередніх інстанцій про задоволення позову Товариства про скасування визнати протиправним та скасувати припису Держгеонадра щодо усунення виявлених при перевірці порушень та наказу про зупинення дії спеціального дозволу, виданого позивачу на користування надрами.
Прийняті рішення, з якими погодився Верховний Суд мотивовані тим, що виявлені відповідачем під час перевірки порушення (з приводу чого відповідачем вносився оспорюваний припис позивачу), за своєю суттю є ідентичними тим порушенням, які вже досліджувались судами в ході розгляду ряду адміністративних справ (№821/1033/15-а, №821/684/16, №826/9356/16, №826/10085/16) та зводяться до невнесення позивачем змін до спеціального дозволу, результатом чого є допущення інших супутніх порушень. При цьому відповідно до обставин, встановлених у рішеннях по справі №826/10085/16, невнесення змін до спецдозволу відбулось не з вини позивача, а внаслідок допущеної Держгеонадра бездіяльності щодо розгляду відповідних заяв Товариства про внесення змін до дозволу, невиконанням вищевказаних судових рішень, які зобов`язували відповідача видати наказ про внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами.
Оскільки ці обставини встановлені у судових рішеннях, які набрали законної сили, й щодо осіб, які виступають сторонами у справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій, з якими погодився Верховний Суд, врахували їх як преюдиційні і такі, що не підлягають доказуванню на підставі норм ч.4 ст. 78 КАСУ. Отже оспорювані приписи та наказ визнані протиправними та скасовані.
5. Судовими рішеннями у справі № 240/19048/20 задоволено позов товариства та визнано протиправним та скасовано наказ Держгеонадра, яким зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами.
Судові рішення мотивовані тим, що оспорюваним наказом зупинено дію наданого позивачу спецдозволу на користування надрами та надано строк на усунення порушень, встановлених під час проведення перевірки та зазначених у Приписі.
Припис скасовано судовими рішеннями у справі №240/9093/19 за позовом Товариства, як незаконний.
З огляду на те, що підстави для зупинення дії спецдозволу відсутні, оспорюваний наказ підлягає скасуванню, а дії Держгеонадра щодо відмови у позивачу у поновленні дії спецдозволу є протиправними.
Отже правовідносини у сфері користування надрами є складними та потребують досконалого знання законодавчих та підзаконних нормативних актів, що їх регулюють, а тому при виникненні суперечок із Держгеонадра не обійтись без правової допомоги кваліфікованих юристів. Звертайтесь до досвідчених адвокатів АБ «Ткачук і партнери», які на високому професійному рівні допоможуть вирішити спори із Держгеонадра на користь клієнта.