Наслідки невиконання цивільно-правових зобов’язань
Військова агресія Російської Федерації проти України вплинула майже на всі сфери життєдіяльності людини в Україні, зокрема можливість виконання цивільно-правових зобов’язань. Передбачається, що з цих причин велику кількість укладених в Україні цивільно-правових договорів не буде виконано належним чином. У зв’язку з чим необхідно дослідити питання щодо наслідків невиконання цивільно-правових зобов’язань з причин запровадження військового стану в Україні.
Так, Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії військового стану» (далі – Закон № 2120-IX) доповнено, серед іншого, розділ “Прикінцеві та перехідні положення”
Цивільного процесуального кодексу України пунктом 18. Зокрема, зазначеним пунктом визначено, що в період дії в Україні військового, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання
грошового зобов’язання за договором, згідно з яким позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем ( позичальником), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позичальника) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Також зазначеним пунктом встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Також Законом № 2120-IX доповнено розділ IV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про споживче кредитування” пунктом 61.
Зазначеним пунктом визначено, що в період дії в Україні військового, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування при простроченні споживачем виконання зобов’язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. При допущенні такого
прострочення споживач звільняється зокрема від обов’язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов’язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов’язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті.
Також встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем”Крім того, Законом № 2120-IX також доповнено розділ VI “Прикінцеві положення” Закону України “Про іпотеку” пунктом 52.
Зазначеним пунктом зупинено дію окремих положень Закону України “Про іпотеку” щодо реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки, щодо реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, в частині виселення мешканців з житлових будинків та приміщень, переданих до іпотеки, яких є судове рішення про
звернення на такі об’єкти та у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах.
З аналізу вищезгаданих змін можна дійти невтішного висновку, що досить чітко врегульовані наслідки прострочення виконання зобов’язання за договорами позики. Тобто фактично позичальники звільняються від будь-якої відповідальності, у зв’язку з неможливістю виконати зобов’язання за договором позики у період воєнного стану.
Скасування вимог щодо отримання ліцензій та дозволів на більшість видів діяльності
Постановою №314 від 18 березня 2022 року Кабмін запровадив декларативний принцип набуття права на провадження господарської діяльності без необхідності отримання документів дозвільного характеру, ліцензій тощо.
Тобто у період воєнного стану перед початком діяльності підприємцю необхідно подати декларацію встановленої форми до Міністерства економіки, а у разі здійснення охоронної діяльності – до Міністерства внутрішніх справ.
Водночас є низка винятків, серед яких — діяльність, пов’язана з радіоактивними та іншими небезпечними речовинами, видобутком корисних копалин, виробництвом лікарських засобів, зовнішньоекономічною діяльністю, організацією та проведенням азартних ігор, оцінкою
відповідності технічних регламентів тощо.
Що змінилося у сфері державних послуг під час війни
У період війни важливо не лише якісно опрацьовувати всі засоби та вміння на лінії фронту, а й забезпечувати функціонування держави у тилу. Із запровадженням військового стану першочерговим пріоритетом держави у сфері державної реєстрації залишається захист інформації, що міститься в реєстрах, від незаконного або несанкціонованого втручання. Для цього постановою Кабміну від 6 березня 2022 р. №209 «Деякі питання державної реєстрації в умовах військового стану та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 164» встановлено, що в умовах військового стану державна реєстрація найбільш значущих процесів у житті українців виробляється з урахуванням певних особливостей.
Зокрема, державна реєстрація проводиться виключно державними реєстраторами, посадовими особами Міністерства юстиції, його територіальних органів, включеними до затвердженого Міністерством юстиції переліку державних реєстраторів та посадових осіб, яким в умовах
воєнного стану надається доступ до державних реєстрів. Цей перелік може передбачати певні обмеження щодо проведення (прийняття) включеними до нього державними реєстраторами, посадовими особами реєстраційних дій (рішень про державну реєстрацію прав).
Державна реєстрація проводиться за принципом екстериторіальності, тобто незалежно від розташування нерухомого майна, юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців або громадських формувань, якщо відповідні обмеження (умови) не передбачені окремим переліком.
Майте на увазі, що вимоги законодавства щодо необхідності нотаріального засвідчення справжності підпису на документі для державної реєстрації не застосовуються у разі, якщо такий підпис виконано у присутності державного реєстратора, посадової особи із встановленням особи передплатника на підставі документа, що засвідчує особу.
Також значно спрощено процедуру реєстрації тих громадських об’єднань та благодійних фондів, які спрямовують свою діяльність на допомогу Збройним силам України, іншим військовим формуванням, правоохоронним (спеціальним) органам, органам цивільного захисту, добровільним формуванням територіальних громад, іншим особам, які забезпечують національну безпеку та оборону. . У разі держреєстрації таких організацій адміністративний збір не стягується, а щодо термінів, то зараз ми не маємо часу на тривалий розгляд документів, адже щодня офіційної діяльності таких організацій це ще один маленький внесок у спільну
перемогу українського народу. Спеціалісти юстиції проводять державну реєстрацію негайно після отримання у повному обсязі належних документів.
Міністерство юстиції продовжує роботу над розширенням кола суб’єктів державної реєстрації та видів адміністративних послуг, що надаються на території України, де немає бойових дій. Поки що дуже важливо, щоб бізнес та держава функціонували за будь-яких умов, навіть
якщо в країні війна. Обмежуючи доступ до реєстрів, але не закриваючи їх повною мірою, наша держава намагається забезпечити баланс між безпекою і доступністю реєстрів і того масиву інформації, що міститься в них. Просимо ставитися з розумінням тимчасових обмежень та незручностей, пов’язаних із проведенням державної реєстрації в умовах військового стану.
Не забуваємо і про державну реєстрацію актів громадянського стану, адже під час війни значущі події в житті людей (а це шлюб, народження дітей тощо) відділи ДРАЦС реєструють без стягнення державного мита та без будь-якого очікування прямо у день звернення.
Нотаріальне співтовариство також перебуває у строю. У кожному куточку країни можна звернутися за послугами спеціаліста.
Виплата та доставка пенсій на період запровадження військового стану Постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.22 № 162 “Про особливості виплати та доставки пенсій, грошової допомоги на період запровадження військового стану” (зі змінами) (далі – Постанова № 162)
визначено, зокрема, механізм виплати та доставки пенсій на період запровадження військового стану.
Відповідно до Постанови № 162 у разі неможливості здійснювати уповноваженими банками виплату пенсій одержувачам їх виплата здійснюється шляхом переказу коштів одержувачу без відкриття рахунку через банк, уповноважений на здійснення розрахунково-касових операцій із
коштами Пенсійного фонду України, визначений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21. № 25 “Про визначення уповноваженого банку, який здійснює розрахунково-касові операції із коштами Пенсійного фонду України”, відповідно до Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки у банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.99 № 1596.
У разі звернення одержувачів пенсій до органів Пенсійного фонду України особисто, за допомогою засобів телекомунікаційного зв’язку або в особистому електронному кабінеті на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України про тимчасову зміну їхнього фактичного місця проживання, виплата пенсій здійснюється за бажанням осіб АТ “Укрпошта”
у виплатному об’єкті або з доставкою додому за місцем їх перебування або шляхом переказу коштів одержувачам без відкриття рахунку у банку.
Виплата пенсій за місяць, у якому надійшло звернення, провадиться після надходження від АТ “Укрпошта” інформації про невиплату сум пенсій таким одержувачам за попереднім місцем проживання.
Неможливість (у тому числі технічної) доставки АТ “Укрпошта” пенсій на території адміністративно-територіальних одиниць, зазначених в абзаці п’ятому пункту 1 Постанови № 162, включаючи втрату відомостей на виплату пенсій, відсутність готівки, засвідчується відповідною військово-цивільною адміністрацією.
Невиплачені суми пенсій включаються до виплати у наступних виплатних періодах.
Виплата пенсії для осіб, які в умовах війни змінили своє постійне місце проживання та поїхали за кордон Відповідно до статті 47 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно у грошовій формі за зазначеним у заяві місцем проживання пенсіонера в межах України незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця проживання. пенсіонера організаціями, які здійснюють виплату та доставку пенсій (АТ “Укрпошта”), або через установи уповноважених банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Обрання способу доставки пенсійних коштів провадиться пенсіонером шляхом подання відповідної заяви.
При цьому у разі виїзду пенсіонера на тимчасове проживання за кордон виплата пенсії в Україні з цієї причини не припиняється.
Також відповідно до Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки у банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.99 № 1596, зміна способу виплати пенсії особами, які отримували її у відділеннях поштового зв’язку та відкрили
поточний рахунок в одному з уповноважених банків, здійснюється шляхом подання ними відповідних заяв особисто до органу ПФУ за зазначеним у заяві місцем проживання отримувача у населеному пункті в межах України.
Заява про виплату пенсії може приймати орган ПФУ через установи уповноваженого банку.
Заява також може подаватися до органу Пенсійного фонду України в електронній формі через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням коштів кваліфікованого електронного підпису.
Можливість формування такої заяви передбачено в особистому електронному кабінеті пенсіонера, створеному на веб-порталі Пенсійного фонду України.
Виплата пенсії з інвалідності у період запровадження військового стану Згідно із статтею 34 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” пенсія за інвалідністю призначається на весь термін встановлення інвалідності. Постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.22 № 390 “Про внесення до деяких постанов Кабінету Міністрів
України змін про строк повторного огляду осіб з інвалідністю та продовження терміну дії деяких медичних документів в умовах військового стану” внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 08.03.22 № 225 “Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період дії військового стану на території України”, якими передбачено, що
для осіб з інвалідністю повторний огляд, термін якого припав на період дії
військового стану на території України, переноситься на строк після
припинення або скасування військового стану, але не пізніше шести місяців
після його припинення або скасування за неможливості спрямування.