Укладений між суб’єктами господарювання господарський договір має виконуватися сторонами у відповідності до досягнутих та зафіксованих домовленостей, які не повинні змінюватися без попередньої узгодженості між сторонами.
Однак, не рідко умови договору та/або їх невиконання можуть ставити одну сторону у значну залежність від волі іншої або створювати для однієї із сторін значні ризики.
В такому випадку виникає необхідність у розірванні господарського договору.
Адвокати АБ «Ткачук і партнери» нададуть повний спектр юридичних послуг з питань, пов’язаних із розірванням господарських договорів:
–Аналіз господарського договору, зокрема, на предмет передбачення в ньому умов його розірвання;
-Консультація клієнта щодо можливості розірвання господарського договору та наслідків цього;
-Розробка стратегії щодо розірвання господарського договору та визначення найбільш вигідних шляхів для клієнта;
-Правовий супровід розірвання господарського договору в досудовому порядку;
-Зібрання доказової бази та підготовка позову про розірвання договору в судовому порядку;
-Оскарження незаконних судових рішень в апеляційному та касаційному порядку;
-Участь у судах усіх інстанцій на захист інтересів клієнта у справах зі спору про розірвання господарського договору.
СПОСОБИ РОЗІРВАННЯ ГОСПОДАРСЬКОГО ДОГОВОРУ
ТА ДОПОМОГА АДВОКАТА
Розірвання господарського договору може здійснюватися у:
-позасудовому порядку за згодою обох сторін;
-в односторонньому порядку (в окремих випадках);
-судовому порядку (за наявності достатніх підстав).
РОЗІРВАННЯ ГОСПОДАРСЬКОГО ДОГОВОРУ ЗА ЗГОДОЮ СТОРІН
Зазвичай будь-який договір може бути розірваний лише за згодою його сторін. В статті 188 ГК України зазначено порядок розірвання господарських договорів.
Так, сторона договору, яка вважає за необхідне розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
При прийнятті другою стороною пропозиції, договір вважається розірваним за згодою сторін (про що інша сторона повідомляється письмово або сторонами складається єдиний документ).
У разі часткового прийняття пропозиції, може мати місце протокол розбіжностей. При згоді ініціюючої сторони із зауваженнями іншої сторони договір вважається розірваним за згодою сторін. При незгоді із протоколом розбіжностей, договір вважається не розірваним і продовжує свою дію на погоджених раніше умовах.
При відхиленні пропозиції чи відсутності відповіді, договір продовжує дію на погоджених раніше умовах.
Звертаю увагу, що відповідно до ст. 654 ЦК України розірвання договору вчиняється в тій самій формі, що й договір, що укладається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Крім того, не можна розірвати вже виконаний договір. Договір, як і засноване на ньому зобов’язання, припиняються внаслідок їхнього належного виконання. Тому не можна розірвати те, що до моменту розірвання вже не існує.
Наприклад, якщо сторони уклали договір купівлі-продажу нерухомого майна, нотаріально його засвідчивши і зареєструвавши у встановленому законом порядку, а потім виконали цей договір (продавець передав у власність покупця майно, а покупець заплатив продавцеві покупну ціну), то надалі вони не можуть дійти згоди про розірвання цього договору, оскільки він припинив своє існування в момент його належного виконання.
При недосягнення згоди між сторонами, господарський договір може бути розірваний в судовому порядку.
Адвокати нашого Бюро допоможуть урегулювати конфліктну ситуацію на стадії переговорів (обміну листами) не доводячи дану справу до розгляду в суді.
РОЗІРВАННЯ ГОСПОДАРСЬКОГО ДОГОВОРУ
В ОДНОСТОРОННЬОМУ ПОРЯДКУ
За загальним правилом розірвання господарських договорів у односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором (ст. 188 ГК України). Можливість одностороннього розірвання договору (або відмови від договору) законом передбачена тільки для окремих різновидів договорів. Відповідно кожна зі сторін може скористатися такою можливістю незалежно від того, чи було щодо цього застереження в укладеному нею договорі (ч. 3 ст. 374 ГК України), але бажано передбачити в умовах договору такі випадки.
Крім того, сторони можуть у самому договорі передбачити можливість його розірвання в односторонньому порядку (коли законом безпосередньо не передбачено таку можливість), однак тільки за умови відсутності прямої заборони щодо одностороннього розірвання даного різновиду договору. Наприклад за ст. 291 ГК України не дозволяється одностороння відмова від договору оренди.
Звертаємо увагу, що передбачене у договорі право на його розірвання в односторонньому порядку, відповідно до вимог принципу справедливості та чесної ділової практики, має належати обом сторонам, у протилежному випадку відповідна договірна умова є дискримінаційною за своєю природою.
Моментом розірвання договору в односторонньому порядку є:
1.Наступний день після закінчення строку, який передбачений в договорі після отримання іншою стороною повідомлення про розірвання договору (якщо можливість розірвання договору в односторонньому порядку встановлена договором).
2.Момент, коли сторона, яка розриває договір, отримала відповідь на своє повідомлення із погодженням розірвати договір (якщо договір не передбачає можливість одностороннього розірвання договору).
3.День набуття чинності судового рішення про розірвання договору.
Адвокати нашого Бюро при укладенні договору радять передбачити наступне:
– В проекті договору необхідно передбачити можливість та підстави розірвання договору в односторонньому порядку. Наприклад, можна сформулювати текст так: «Кожна із сторін має право достроково розірвати цей договір, письмово попередивши про це іншу сторону не пізніше ніж за 20 днів до розірвання».
-Вказати в договорі спосіб та порядок письмового повідомлення про намір розірвання договору. Наприклад: «Письмове повідомлення про намір розірвання договору має бути направлене на поштову адресу іншої сторони поштою рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення».
-Зазначити в договорі коректне завершення відносин та закінчення надання послуг, які було розпочато, а також порядок та строки оплати фактично наданих послуг.
Юристи нашого Бюро проведуть належний юридичний аналіз господарського договору перед його укладенням з метою уникнення непорозумінь при його розірванні та можливих негативних наслідків для сторін.
Слід пам’ятати, що від права одностороннього розірвання договору слід відмежовувати такий різновид оперативно-господарських санкцій, як право односторонньої відмови від виконання договірного зобов’язання управненою стороною, із звільненням її від відповідальності за це – у разі порушення зобов’язання другою стороною (ст. 236 ГК України).
Реалізація зазначених прав тягне за собою різні правові наслідки. Тільки з моменту реалізації права одностороннього розірвання договору (що здійснюється шляхом повідомлення про це іншій стороні) договір слід вважати розірваним (таким, що втратив юридичну силу). Припинення договору звільняє сторони від договірних обов’язків щодо здійснення виконання та його прийняття, однак не позбавляє їх права вимоги відшкодування збитків.
У свою чергу, реалізація права на односторонню відмову від виконання зобов’язання є видом оперативно-господарських санкцій, який застосовується з метою стабілізації договірної дисципліни до моменту припинення порушень договірних зобов’язань недобросовісним контрагентом. Якщо ж управнена сторона не бажає підтримання договірних зв’язків (збереження договору) з контрагентом, який порушив свої договірні обов’язки, вона має право в судовому порядку вимагати розірвання договору.
При відсутності передбаченого у законі або договорі права на одностороннє розірвання договору та за умови недосягнення сторонами згоди щодо розірвання договору (або у разі неодержання відповіді у встановлений строк) застосуванню підлягають загальні правила про розірвання договору в судовому порядку.
Адвокати нашого Бюро проконсультують та допоможуть визначити правові шляхи, з урахуванням ситуації, яким чином можливо стороні по господарському договору відмовитись від подальшої його дії.
РОЗІРВАННЯ ГОСПОДАРСЬКОГО ДОГОВОРУ
В СУДОВОМУ ПОРЯДКУ
Загальні підстави розірвання договору у судовому порядку передбачено ч. 2 ст. 651, ст. 652 ЦК України, а правові наслідки розірвання договору – ст. 653 ЦК України.
Такими підставами визнано, по-перше, істотну зміну обставин, якими керувалися сторони при укладенні договору, по-друге, істотне порушення договору однією зі сторін.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Законодавство визнає істотним таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала під час укладання договору.
Наприклад, істотна зміна обставин може виявлятися в істотному збільшенні витрат однієї із сторін договору внаслідок підвищення цін на сировину, комплектувальні вироби, що необхідні для виробництва товару (об’єкта договору) тощо.
Господарський договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду і за іншими підставами, передбаченими чинними законодавчими актами щодо тих чи інших різновидів договорів або безпосередньо самими договірними умовами.
Адвокати нашого Бюро допоможуть зібрати доказову базу, підготуються позов та доведуть юридичну позицію у суді до позитивного для клієнта результату.
Деякі нюанси та правові висновки можливо зазначити з урахуванням судової практики розгляду судами справ зі спорів про розірвання господарських договорів.
Розірвання господарських договорів (припинення зобов’язання) саме в односторонньому порядку допускаються виключно з підстав, прямо передбачених відповідним законом або договором.
Зазначена правова позиція викладена в постановах Об’єднаної Палати ВС від 05.07.2019, від 13.02.2020, постанові ВС від 03.09.2020.
Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однією із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках встановлених законом.
Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, установлених зазначеною нормою. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні з`ясувати не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у виді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.10.2018, 17.04.2019, 14.08.2019, 18.09.2019, 18.08.2020.
Наприклад, постановляючи рішення про розірвання договору оренди, суди, з якими погодився 24.10.2019 Верховний Суд, визнали істотною порушення умов договору те, що відповідач тривалий час не приступав до використання земельної ділянки – не розпочало будівництво у строки, установлені договором.
В іншій справі Верховний Суд 08.06 2022 скасував судові рішення про відмову у задоволенні позову про розірвання договору оренди та задовольнив позов з підстав істотного порушення орендарем умов договору, зазначивши наступне.
Систематичне порушення договору оренди щодо сплати орендної плати є істотним порушенням договору у розумінні положень статті 651 ЦК України, а тому є підставою для розірвання даного договору, незважаючи на те, чи виплачена у подальшому заборгованість, оскільки відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином.
Орендодавець може бути притягнутий до відповідальності за недоліки переданої в оренду земельну ділянку шляхом розірвання договору оренди.
Верховний Суд 11.08.2020 залишив в силі судові рішення про задоволення позову Заводу до міської ради про розірвання договору оренди земельної ділянки.
Позов мотивовано тим, що за результатами земельних торгів між Радою та Заводом укладено договір про передачу позивачу в оренду земельну ділянку несільськогосподарського призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, згідно якого Рада, зокрема, взяла на себе зобов’язання передати Заводу земельну ділянку в належному стані та визначених межах за цим договором, якому відповідає право Заводу використовувати орендовану земельну ділянку на власний розсуд відповідно до мети, обумовленої в договорі. За висновком судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи фактичний стан земельної ділянки не відповідає умовам спірного договору. Земельна ділянка має такі недоліки, що можуть перешкоджати її ефективному використанню: на ній існують дороги (вулиці) загального користування, що унеможливлює здійснення на ній будівництва тощо.
Верховний Суд зазначив, що для розірвання договору оренди на підставі ч.2 ст. 36 закону України «Про оренду землі» необхідно встановити:1) в оренду передано земельну ділянку з недоліками; 2) такі недоліки не були передбачені договором; 3) ці недоліки перешкоджають використанню земельної ділянки за договором. Можливість усунення вказаних недоліків, а також розмір витрат на їх усунення, зокрема, матеріальних та/або часових, не впливають на право орендаря вимагати дострокового розірвання договору оренди землі на підставі ч.2 ст. 36 вказаного Закону.
Тобто, для реалізації цього права на розірвання договору оренди достатньо волевиявлення орендаря та одночасної наявності трьох зазначених обставин.
Отже чинне законодавство України при укладенні договорів, зміні, розірванні надає перевагу вільній домовленості сторін. В то же час усі стадії таких договірних правовідносин між господарюючими суб’єктами потребують правового супроводження кваліфікованого спеціаліста-юриста, який допоможе уникнути спірних питань при виконанні господарських угод, а у разі необхідності захистить права клієнта у судовому порядку.
Звертайтесь до досвідчених у зазначених справах адвокатів АБ «Ткачук і партнери», які нададуть юридичну допомогу починаючи від укладення господарського договору до прийняття позитивного для клієнта судового рішення.