Перейти до вмісту
Главная страница » ВІДСУТНЯ ВИНА ПІДРЯДНИКА У ПРОСТРОЧЕНІ ТЕРМІНУ ВИКОНАННЯ РОБІТ У РАЗІ, ЯКЩО ВІН ЗАЛЕЖНИЙ ВІД НАЛЕЖНОГО ВИКОНАННЯ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ ЗАМОВНИКОМ,

ВІДСУТНЯ ВИНА ПІДРЯДНИКА У ПРОСТРОЧЕНІ ТЕРМІНУ ВИКОНАННЯ РОБІТ У РАЗІ, ЯКЩО ВІН ЗАЛЕЖНИЙ ВІД НАЛЕЖНОГО ВИКОНАННЯ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ ЗАМОВНИКОМ,

ЯКИЙ ЇХ ПОРУШИВ

Відповідно до частини 1 статті 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Верховний Суд, розглядаючи справу зі спору про стягнення з підрядчика пені та штрафу за несвоєчасне виконання зобов’язань за договором підряду звернув увагу, що при розгляді справ даної категорії суди повинні:

– встановлювати обставини справи щодо додержання сторонами договору підряду своїх зобов`язань за цим договором,

-наявність/відсутність обставин, які би свідчили про вину підрядчика у невиконанні своїх зобов`язань та/або неможливість належного виконання ним своїх договірних зобов`язань внаслідок дій чи бездіяльності замовника,

– наявність підстав для передбаченої договором відповідальності за відповідне порушення.

Так, ПАТ звернулося в суд до приватного підприємства про стягнення пені у розмірі 1 194 120 грн. та штрафу у розмірі 213 106 грн. за порушення відповідачем зобов’язань за договором підряду щодо своєчасного виконання капітального ремонту екскаватора.

Позов мотивовано тим, що пунктом 9.2 договору підряду передбачено, що у випадку порушення строків виконання робіт з вини підрядника, останній зобов`язаний оплатити замовнику пеню за кожний день прострочки у розмірі 0,3 % від загальної вартості робіт за цим договором, а у випадку відставання від строків виконання робіт більш ніж на 10 календарних днів, також виплачує на користь замовника штраф у розмірі 15 % від вартості невиконаних у строк робіт.

 У строк  відповідачем виконано роботи на загальну суму 2 299 288 грн, що підтверджується актами приймання виконаних робіт.Решту робіт з капітального ремонту екскаватора  на суму 250 088 грн. відповідач виконав із простроченням установленого строку.

Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позову скасовано та прийнято нове про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Верховний Суд 20.02.2020 скасував вказані судові рішення і зазначив, що в даному випадку спір виник не із-за розміру пені та штрафу, а у зв’язку з наявністю/відсутністю підстав для стягнення з відповідача цих штрафних санкцій на підставі пункту 9.2 договору підряду.

Так, відповідно до  ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Аналогічні положення містить ст. 611 ЦК України.

Згідно із ст. 230 ГК України  штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Верховний Суд вказав, що зосередившись на правильності розрахунку пені та штрафу,  всупереч вимогам ст. 237 ГПК України, поза увагою судів попередніх інстанцій залишилися обставини щодо порядку і можливості виконання робіт з ремонту екскаватора відповідачем, а саме механічної частини робіт незалежно від виконання іншою організацією електричних робіт, належного виконання замовником своїх зобов`язань за договором, у тому числі і своєчасного забезпечення підрядника давальницькою сировиною, необхідною для виконання робіт, здійснення позивачем оплати за виконані роботи і прийняття її відповідачем на суми, вказані в актах приймання виконаних робіт, відсутність зауважень чи претензій щодо вартості виконаних робіт.

Так, суди попередніх інстанцій не дослідили наявні в матеріалах справи акти приймання-передачі давальницької сировини датовані після настання виконання строку робіт, лист відповідача, адресований позивачеві про пролонгацію строку за договором підряду та додаткову угоду № 1 до договору підряду  укладену між позивачем та іншим товариством на виконання частини робіт по ремонту екскаватора.

Вказані обставини мають важливе значення з огляду на підстави позову – неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань, зокрема щодо належного, в повному обсязі та вчасного виконання комплексу робіт, визначених у договорі.

При повторному розгляді цієї справи, з урахуванням вказівок Верховного Суду, суд першої інстанції, з яким 22.03.2021 погодився суд апеляційної інстанції, у задоволенні позову відмовлено з огляду на наступне.

 Згідно зі статтею 851 ЦКУ підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником.

Матеріалами справи підтверджується, що підрядник (відповідач) виконує роботи із матеріалу (давальницької сировини замовника), однак умовами договору не передбачений порядок передання давальницької сировини замовником підряднику. Враховуючи відсутність порядку, визначеного договором, передачі матеріалів (давальницької сировини),  до спірних правовідносин мають застосовуватись приписи ст. 851 ЦКУ. При цьому, вказана норма не передбачає обов`язку підрядника звернутися до замовника з проханням зміни строків виконання робіт.

За таких обставин  за відсутності механізму поставки давальницької сировини, підрядник є залежним від замовника на її вчасне отримання для виконання робіт в межах строку, передбаченого договором.

Враховуючи, що позивачем передано давальницьку сировину за актами  приймання-передачі, які датовані  після встановленого терміну виконання робіт, а останні можливі виключно із матеріалів замовника, відсутня вина підрядника у простроченні виконання робіт.

При цьому, суди відхилили доводи позивача, що зміна строків виконання робіт можлива лише шляхом укладення сторонами відповідної додаткової угоди, при цьому, підписання актів приймання-передачі виконаних робіт свідчить лише про продовження виконання відповідачем зобов`язання за договором, а не погодження сторонами зміну періоду виконання робіт,  оскільки ці доводи не спростовують факту передачі позивачем матеріалів (давальницької сировини), без якої неможливе виконання робіт після закінчення строку виконання робіт, встановленого договором, відповідно, відсутність вини підрядника у простроченні виконання робіт.