Перейти до вмісту
Главная страница » АДВОКАТ У СПОРАХ З НАЦІОНАЛЬНОЮ КОМІСІЄЮ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРАХ ЕНЕРГЕТИКИ ТА КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ (НКРЕКП)

АДВОКАТ У СПОРАХ З НАЦІОНАЛЬНОЮ КОМІСІЄЮ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРАХ ЕНЕРГЕТИКИ ТА КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ (НКРЕКП)

У серпні 2014 році створено незалежний державний колегіальний орган, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб’єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг-Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).

Такий державний контроль з боку Комісії здійснюється не лише шляхом видачі спеціальної ліцензії суб’єкту господарювання на певний вид  діяльності у сфері енергетики та комунальних послуг, але і через перевірки дотримання Ліцензіатами законодавства  у відповідних сферах та ліцензійних умов.

Водночас, як показали результати роботи Комісії, нерідко постає питання про необхідність правового захисту від неправомірних дій та рішень її працівників.

Безпідставні перевірки, накладення штрафів у величезних розмірах, відмова у видачі, переоформленні, відновленні дії ліцензії, незаконне зупинення та анулювання ліцензії, притягнення до відповідальності посадових осіб змушують суб’єктів господарювання захищатися у судовому порядку, в чому не обійтись без допомоги кваліфікованих адвокатів.

Окрім того, попри наявність повноважень по урегулюванню спорів між учасниками ринку нерідко Комісія неналежно ставиться до розгляду  скарг  споживачів, допускаючи невиправдану тяганину, неналежну перевірку викладених у скаргах обставин, а іноді і взагалі не реагує на допущенні порушення прав споживачів. Така бездіяльність органу, покликаного урегульовувати спірні питання у сферах енергетики та комунальних послуг нівелює можливість споживачів захистити свої права в позасудовому порядку та змушує споживачів для урегулювання конфліктної ситуації звертатись до суду.

Вказані рішення, дії, бездіяльність Комісії по розгляду скарг споживачів можливо оскаржити в судовому порядку і для досягнення позитивного результату необхідна допомога юриста.


Суперечки, які виникають з НКРЕКП допоможуть вирішити професійні та досвідчені адвокати АБ «Ткачук і партнери», надавши наступні юридичні послуги:

  • Консультація з усіх питань, пов’язаних із видачею, зупиненням, анулюванням ліцензій, перевірками НКРЕКП, та застосування санкцій (штрафів) за її результатами, притягнення до відповідальності посадових осіб, неналежний розгляд скарг споживачів, оцінка ситуації та визначення  перспектив можливих судових процесів;

  • Допомога у підготовці та подання документів до НКЕРКП на видачу ліцензії суб’єктам господарювання, що провадять діяльність  у сферах енергетики та комунальних послуг;

  • Правовий супровід клієнта під час здійснення перевірок НКРЕКП,  у т.ч. підготовка заперечень на виявлені правопорушення;

  • Зібрання доказової бази та підготовка необхідних документів-адвокатського запиту, позову, пояснень, заперечень, клопотань тощо;

  • Представництво інтересів клієнта  в судах усіх інстанцій, у тому числі за позовами НКРЕКП;

  • Оскарження незаконних судових рішень в апеляційному та касаційному порядку;

  • Юридичний супровід клієнта на стадії виконання рішень.

Із досвіду адвокатів АБ «Ткачук і партнери» можливо виділити найпоширеніші суперечки із НКРЕКП:

  • Відмова НКРЕКП у видачі, переоформленні, відновлення ліцензії суб’єктам господарювання, що провадять діяльність  у сферах енергетики та комунальних послуг, у тому числі у зв’язку із неподанням необхідних документів;

  • Протиправне зупинення та анулювання дії ліцензії, виданої НКРЕКП;

  • Безпідставне проведення НКРЕКП перевірки Ліцензіата;

  • Оскарження виявлених Комісією НКРЕКП правопорушень за результатами перевірки, зазначених у акті та рішень про застосування до Ліцензіатів санкцій (штрафів);

  • Неправомірне притягнення осіб до адміністративної відповідальності;

  • Неналежний розгляд НКРЕКП скарг споживачів або бездіяльність Комісії по урегулюванню спорів між учасниками ринку.

Вказаний перелік суперечок із НКРЕКП не є вичерпним, урегулювати які Вам допоможуть адвокати нашого Бюро в судовому порядку.

ЩО ВІДНОСИТЬСЯ ДО КОМПЕТЕНЦІЇ НКРЕКП

До компетенції НКРЕКП входить: 

  • ліцензування видів господарської діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг, передбачених законом; зупинення (поновлення) та анулювання дії ліцензії;

  • моніторинг оптового енергетичного ринку та поведінки суб’єктів господарювання, що провадять діяльність на оптовому енергетичному ринку, з метою виявлення ознак зловживань;  моніторинг та аналіз ринків у сферах енергетики та комунальних послуг;

  • контроль додержання ліцензіатами законодавства у відповідній сфері регулювання і ліцензійних умов провадження господарської діяльності та вживає заходів до запобігання порушенням ліцензійних умов;

  • розглядає справи про порушення ліцензійних умов, справи про зловживання на оптовому енергетичному ринку, а також справи про адміністративні правопорушення і за результатами розгляду приймає рішення про застосування санкцій, накладення адміністративних стягнень у випадках, передбачених законом, приймає у межах своєї компетенції рішення про направлення до відповідних державних органів матеріалів про виявлені факти порушення законодавства;

  • встановлює державні регульовані ціни і тарифи на товари (послуги) суб’єктів природних монополій та інших суб’єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, якщо відповідні повноваження надані Регулятору законом, та змінює їх за результатами перевірки або моніторингу;

  • забезпечує захист прав та законних інтересів споживачів товарів (послуг), які виробляються (надаються) суб’єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, розгляд звернень таких споживачів та врегулювання спорів, надання роз’яснень з питань застосування нормативно-правових актів Регулятора.

Повний перелік повноважень та функцій НКРЕКП зазначено у відповідному Закон України від 22.09.2016 № 1540–VІІІ та Положенні, затвердженому Указом Президента України від 10.09.2014 № 715/2014.

 Як засвідчила практика, правцівники НКРЕКП  не завжди сумлінно виконують свої обов’язки в межах наданої компетенції, а тому юристи нашого Бюро у межах правового поля, будуть вживати усіх необхідних заходів для захисту клієнта від протиправних дій та рішень службових осіб цього органу.

 ДОПОМОГА АДВОКАТА В ОСКАРЖЕННІ РІШЕНЬ НКРЕКП ПРО ВІДМОВУ В ОТРИМАННІ (ПЕРЕОФОРМЛЕННІ, ПОНОВЛЕННІ) ЛІЦЕНЗІЇ, ЗУПИНЕННІ ТА АНАЛЮВАННІ ЇЇ ДІЇ

 Отримати ліцензію в НКРЕКП повинні суб’єкти господарювання, які провадять або мають намір провадити такі види господарської діяльності:

1. На ринку електричної енергії: виробництво, передача, розподіл ( у тому числі малими системами розподілу), постачання споживачу  електричної енергії, перепродаж електроенергії (трейдерська діяльність);здійснення функцій оператора ринку, гарантованого покупця; зберігання енергії; агрегація на ринку електричної енергії.

2. На ринку природного газу, нафти та нафтопродуктів: транспортування нафти, нафтопродуктів магістральним трубопроводом; постачання, розподіл, транспортування, зберігання (закачування, відбір) природного газу.

3. У сфері комунальних послуг: виробництво теплової енергії; транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами; постачання теплової енергії; централізоване водопостачання та централізоване водовідведення.

Отримання ліцензії відбувається у відповідності до Порядку ліцензування видів господарської діяльності, державне регулювання яких здійснюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» затверджених постановою НКРЕКП № 548 від 03.03.2020.

Суб’єктів господарювання, що мають намір отримати ліцензії в НКРЕКП, мають  можливість подання до НКРЕКП заяви та документів для отримання ліцензії та повідомлень про зміни даних, які були зазначені в документах, що додавалися до заяви про отримання ліцензії, в електронному вигляді, авторизувавшись за ЕЦП (електронним цифровим підписом) на Порталі електронних сервісів Мінекономіки.

На цьому ж порталі розміщені форми заяв та перелік необхідних документів, які додаються до заяви в залежності від виду діяльності. 

Начебто, нічого складного немає, однак, при неподанні документів або не всіх документів або подання в неустановленій формі тягне за собою відмову у видачі (переоформленні) ліцензії.

Адвокати нашого Бюро проконсультують з питань отримання ліцензії в НКРЕКП та допоможуть зібрати та подати в Комісію необхідні документи.


Підставами для відмови у видачі ліцензії є:

  • Встановлення невідповідності здобувача ліцензії ліцензійним умовам, у тому числі заява або хоча б один із документів, що додається до заяви про отримання ліцензії, складені не за встановленою формою або не містять даних, які обов’язково вносяться до них згідно  Порядком або ліцензійними умовами;

  • Наявність інформації про здійснення контролю за діяльністю суб’єкта господарювання у значенні, наведеному у ст. 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», резидентами держав, що здійснюють збройну агресію проти України, у значенні, наведеному у ст. 1 Закону України «Про оборону України»;

  • Ненадання гарантійного листа (п.6.3 глави 6 Порядку);

  • Виявлення недостовірності даних у підтвердних документах;

  • Наявність у НКРЕКП інформації про рішення суду щодо здобувача ліцензії, що забороняє йому провадити вид господарської діяльності, на право провадження якого ним подано заяву, та набрало законної сили відповідно дост. 255 КАСУ;

  • Наявність у НКРЕКП інформації про застосування до здобувача ліцензії відповідно до Закону України «Про санкції» такого виду санкції як припинення дії (анулювання) або зупинення ліцензій, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності.

У разі відмови у видачі ліцензії на підставі встановлення невідповідності здобувача ліцензії ліцензійним умовам здобувач ліцензії після усунення причин, що стали підставою для прийняття такого рішення, може подати до НКРЕКП нову заяву про отримання ліцензії.

У разі відмови у видачі ліцензії на підставі виявлення недостовірності даних у підтвердних документах здобувач ліцензії може подати до НКРЕКП нову заяву про отримання ліцензії не раніше ніж через три місяці з дати прийняття рішення про відмову.

У постанові про відмову у видачі ліцензії обов’язково зазначаються  пропозиції щодо порядку усунення підстави (підстав), що стала причиною відмови у видачі ліцензії.

Звертаємо увагу, що при повторному розгляді документів не допускається відмова у видачі ліцензії з причин, раніше не зазначених у рішенні про відмову у видачі ліцензії (крім неусунення чи усунення не в повному обсязі здобувачем ліцензії причин, що стали підставою для попередньої відмови; наявності в новій інформації, поданій здобувачем ліцензії, підстав для прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії), за умови, що на момент повторного розгляду раніше подані документи зберегли свою актуальність.

Рішення про відмову у видачі ліцензії набирає чинності з дня його прийняття та підлягає обов’язковому оприлюдненню на офіційному веб-сайті НКРЕКП наступного робочого дня після його прийняття.

Рішення про відмову у видачі ліцензії (переоформленні та поновленні) може бути оскаржено до суду, в чому допоможуть адвокати нашого Бюро, які підготують обґрунтовану позовну заяву та підтримують правову позицію щодо неправомірності прийнятого НКРЕКП рішення у  суді.

Так, постановою апеляційного адміністративного суду від 09.09.2021 (справа у ВС не переглядалась) залишено без змін рішення суду першої інстанції  про задоволення позову ТОВ про визнання протиправною та скасування постанови НКРЕКП про відмову у видачі ліцензії з розподілу електричної енергії та зобов’язано Комісію видати позивачу ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ТОВ неодноразово зверталось до НКРЕКП з метою отримання ліцензії з розподілу електричної енергії. Попри це, отримавши чергову відмову у її видачі, а саме у зв`язку із винесенням відповідачем оскаржуваної постанови, останню позивач вважає протиправною, оскільки на його переконання ТОВ  усунуло всі недоліки, які могли слугувати підставами для відмови у видачі ліцензії.

Окрім того, позивач зазначив, що відповідна заява на отримання ліцензії та додані до неї документи відповідали вимогам чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини. Натомість оспорювана постанова НКРЕКП  всупереч приписам Порядку ліцензування № 548 містила такі причини відмови у видачі ТОВ  ліцензії, які не були зазначені у попередніх постановах про відмову у видачі відповідної ліцензії, а також не вказувала на пропозиції щодо порядку усунення підстав, що стали причиною відмови у видачі ліцензії. В свою чергу, посилання відповідача у оспорюваній постанові на невідповідність ТОВ окремим пунктам Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, за твердженням позивача було необґрунтованим, адже такі пункти стосуються ліцензіатів, а не здобувачів ліцензії, яким зокрема є ТОВ.

Судові рішення мотивовані тим, що доводи позивача знайшли своє підтвердження у ході судового розгляду та доведені позивачем належними доказами, які відповідач не спростував. Щодо зобов’язання НКРЕКП видати ліцензію ТОВ, то суди зазначили, що це не відноситься до дискреційних повноважень Регулятора, а тому суд з метою захисту інтересів позивача задовольнив позов у повному обсязі.

 

Отже, якщо вам НКРЕКП відмовлено у видачі (переоформленні, поновленні) ліцензії, адвокати нашого Бюро захистять права клієнта через оскарження неправомірної постанови у судовому порядку.

Крім того, юристи нашого Бюро оскаржать до суду також неправомірні рішення НКРЕКП про зупинення та анулювання дії ліцензії.

 

ПЛАНОВІ ТА ПОЗАПЛАНОВІ ПЕРЕВІРКИ НКРЕКП,

ЇХ НАСЛІДКИ ТА ПРАВОВА ДОПОМОГА АДВОКАТА

 

Відповідно до покладених повноважень НКРЕКП здійснює державний контроль за дотриманням суб’єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов і застосовує заходи впливу. 

Державний контроль Комісія забезпечує за допомогою проведення планових та позапланових виїзних, а також виїздних та невиїздних перевірок згідно з затвердженими нею порядками. 

Так, перевірки у сфері енергетики та комунальних послуг здійснюються на підставі Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженим постановою НКРЕКП №428 від 14.06.2018 року. 

ПРОВЕДЕННЯ НКРЕКП ПЛАНОВОЇ ПЕРЕВІРКИ

Планові перевірки ліцензіатів проводяться не частіше одного разу на рік відповідно до річного плану, який затверджується Регулятором до першого грудня року, що передує плановому, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті не пізніше п’яти днів до початку відповідного планового періоду. Отже Ліцезіат може заздалегідь знати про планову перевірку НКЕРКП. 

Ліцензіат повідомляється про початок проведення планової перевірки письмовим повідомленням не пізніше як за 10 днів до її початку. При цьому, Комісія з перевірки НКРЕКП може, але не обов’язково, направити ліцензіату запити з переліком інформації та документів, які необхідно надати для підтвердження дотримання ліцензіатом вимог законодавства та ліцензійних умов відповідно до питань перевірки. Перелік питань, за якими Комісія з перевірки здійснює планову перевірку, наведено у додатках 4-28 Порядку контролю. Ліцензіат зобов’язаний надати відповідь на запит із відповідними матеріалами у строк, зазначений у запиті.  

Важливо ! У перший день здійснення планової перевірки голова та члени Комісії з перевірки зобов’язані пред’явити уповноваженій особі Ліцензіата оригінали посвідчень на проведення перевірки з наданням їх копій та службових посвідчень. Ліцензіат має право не допустити членів Комісії з перевірки, у випадку відсутності документів, що підтверджують повноваження таких членів Комісії з перевірки.

Під час проведення планової перевірки Регулятор може просити подати додаткові документи та інформацію, ніж ті, які були зазначені у попередньому запиті. Разом з тим, під час проведення перевірок не допускається вилучення у ліцензіатів оригіналів їхніх фінансово-господарських, бухгалтерських, інших документів, а також комп’ютерів та їх частин. Ліцензіат може скласти протокол про ознайомлення з оригіналами документів, щоб зафіксувати з якими саме оригіналами документів Регулятор був ознайомлений.

  Звертаємо увагу, що Ліцензіат самостійно може додатково подати документи, що не були первісно подані до Комісії з перевірки або головного управління НКРЕКП. Однак, необхідно прослідкувати, щоб члени Комісії зробили відповідну помітку в акті перевірки, що такі документи були подані, оскільки їх надання під час перевірки може пом’якшити відповідальність Ліцензіата при прийнятті Комісією  рішення про застосування санкцій щодо нього.

Наприклад, якщо Ліцензіат до проведення перевірки подав звітність не в повному обсязі або взагалі не подав звітність за формами, встановленими Регулятором, то ці документи можливо подати під час перевірки, у зв’язку із чим в акті даний факт не може бути зафіксований як порушення. 

ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ПЕРЕВІРКИ ТА НАСЛІДКИ ВИЯВЛЕНИХ ПОРУШЕНЬ

Регулятор в останній день перевірки за місцезнаходженням Ліцензіата складає акт перевірки про наявність або відсутність порушень вимог законодавства та/або ліцензійних умов у двох примірниках, які підписуються головою та усіма членами Комісії з перевірки, один з яких надається Ліцензіату. 

У строк до 5 днів з дня отримання акту про результати перевірки Ліцензіат має право надати письмові пояснення та обґрунтування на заперечення до виявлених порушень, в чому допоможуть адвокати нашого Бюро. При цьому, юристи рекомендують обов’язково надавати такі заперечення, які є невід’ємною частиною акту перевірки та повинні враховуватись Регулятором під час розгляду питання відповідальності Ліцензіата.

Звертаю увагу, що акт про результати перевірки разом із поясненнями та обґрунтуванням Ліцензіата, діяльність якого перевірялася, підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора до розгляду акту на засіданні Регулятора. Тому Ліцензіат має повідомити Регулятора листом про те, яка інформація є конфіденційною та не може бути оприлюднена на офіційному веб-сайті останнього.

  У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор у 30-денний строк з дня складення акту перевірки розглядає питання відповідальності Ліцензіата, його посадових осіб на засіданні, що проводиться у формі відкритого слухання, та приймає рішення про застосування до Ліцензіата санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи Ліцензіата.

Результати перевірки можуть бути оскарженні Ліцензіатом у судовому порядку, в чому допоможуть юристи нашого Бюро.

ДОПОМОГА АДВОКАТА В ОСКАРЖЕННІ САНКЦІЙ (ШТРАФІВ),

 ЗАСТОСОВАНИХ НКРЕКП ДО ЛІЦЕНЗІАТІВ


За порушення законодавства та ліцензійних умов у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор може застосовувати до ліцензіатів санкції у вигляді:

1.Застереження та/або попередження про необхідність усунення  порушень.

Рішення Регулятора про усунення порушень, виявлених під час здійснення перевірок, оформлюється Розпорядженням, копія якого вручається особисто уповноваженій особі Ліцензіата (з відміткою про вручення на примірнику, який залишається в Регулятора) або надсилається Ліцензіату рекомендованим листом із повідомленням про вручення поштового відправлення не пізніше п’яти робочих днів з дня прийняття.

Ліцензіат зобов’язаний усунути порушення у визначений рішенням строк та не пізніше 10 робочих днів після їх усунення надати Регулятору письмовий звіт з належним чином завіреними копіями підтверджуючих документів. Якщо Ліцензіат не виконав рішення Регулятора щодо усунення порушень вимог законодавства, видане за результатами проведення перевірки, у визначений рішенням строк, Регулятор приймає рішення про проведення позапланової виїзної перевірки.

У разі, якщо за результатом проведеної перевірки буде підтверджено невиконання або несвоєчасне виконання рішення НКРЕКП на ліцензіата накладається штрафна санкція у розмірі, встановленому законом. 

2.Накладення штрафу. Ліцензіати, на яких накладено штраф, зобов’язані сплатити його у 30-денний строк з дня одержання копії постанови про накладення штрафу (якщо постановою про накладення штрафу не передбачений інший строк) та у 5-денний строк надати Регулятору копії документів, що підтверджують сплату штрафу.

3. Зупинення дії ліцензії.

4. Анулювання ліцензії.

Рішення Регулятора про накладення штрафу, зупинення дії ліцензії, анулювання ліцензії приймається у вигляді постанови, копія якої вручається особисто уповноваженій особі Ліцензіата (з відміткою про вручення на примірнику, який залишається в Регулятора) або надсилається Ліцензіату рекомендованим листом із повідомленням про вручення поштового відправлення не пізніше п’яти робочих днів з дня прийняття. Датою отримання такого акту буде вважатися дата його особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв’язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом).

Рішення про застосування Регулятором санкцій за результатами перевірки оскаржуються у судовому порядку і обґрунтовані позовні заяви допоможуть підготувати адвокати нашого Бюро, які також будуть захищати інтереси клієнта у суді.

  Можливо навести приклади правових висновків Верховного Суду щодо порушень з боку НКРЕКП при проведенні перевірок та застосування за її результатами санкцій у вигляді штрафів.

Верховним Судом 30.09.2020 залишено без змін постанову суду апеляційної інстанції про задоволення позову Оператор газорозподільної системи ПАТ про визнання протиправною та скасування постанови НКРЕКП про накладення штрафу на ПАТ  за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання.

Постанова Верховного суду обґрунтована тим, що  НКРЕКП не було надано можливості ПАТ  добровільно виконати усунення виявлених порушень та уникнути санкцій, оскільки в порушення наведених вище норм законодавства Регулятором не видавалося розпорядження про усунення ПАТ  порушень п. 2.1 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу.

При цьому застереження про необхідність усунути порушення Ліцензійних умов безпосередньо у постанові про накладення штрафу не давало можливості позивачу добровільно усунути порушення до застосування такого виду відповідальності як накладення штрафу.

ВС погодився із висновками суду апеляційної інстанції про порушення Регулятором приписів чинного законодавства, що виразилося в тому, що НКРЕКП без видачі розпорядження про усунення порушень Ліцензійних умов та перевірки виконання цього розпорядження, було прийнятооспорювану про накладення штрафу.

При цьому Верховний Суд наголосиі, що при застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив. 

Натомість Регулятор застосував до позивача найвищий розмір санкції, передбачений пп. б п. 5 ч. 4 ст. 59 Закону України «Про ринок природного газу». При цьому матеріалами справи не підтверджено, що відповідачем враховувалася поведінка суб`єкта господарювання. Відтак відсутні підстави вважати, що Регулятор дотримався принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій при притягненні позивача до відповідальності.

 

Також подібних висновків дійшов Верховний Суд 30.09.2020 залишаючи в силі рішення судів попередніх інстанцій, якими задоволено позов про визнання протиправною та скасування постанови НКРЕКП про накладення штрафу на ПАТ за порушення ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання, зазначивши наступне.

За правилами частини п`ятої ст. 14 Закону України № 1540-VІІІ рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями.

Натомість, НКРЕКП, прийнявши оскаржену постанову без попереднього винесення розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов, позбавила позивача можливості усунути порушення, виявлені під час здійснення заходу нагляду (контролю), а, отже, уникнути застосування в подальшому до підприємства штрафних санкцій.

 

Таким чином, Регулятор зобов’язаний спочатку винести розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов аби останній мав можливість добровільно усунути порушення до застосування такого виду відповідальності як накладення штрафу (виключенням є тільки анулювання ліцензії за результатами перевірки), а вже у випадку не усунення таких порушень Ліцензіатом, Регулятор має право накладати штрафні санкції. Саме такої позиції дотримується Верховний Суд.

У випадку накладення НКРЕКП штрафних санкцій на Ліцензіата без попередньої можливості усунення допущених ним порушень, суб’єкт, діяльність якого перевіряється, має право оскаржити таке порушення у судовому порядку, в чому допоможуть адвокати нашого Бюро.


ДОПОМОГА АДВОКАТА ПРИ НЕНАЛЕЖНОМУ РОЗГЛЯДІ НКРЕКП СКАРГ СПОЖИВАЧІВ 


НЕРЕКП наділена повноваженнями щодо розгляду скарг на дії учасників ринку (крім скарг на дії споживачів) і вирішення спорів між ними у порядку, передбаченому Правилами розгляду звернень споживачів щодо дій суб’єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та врегулювання спорів, затверджених постановою НКРЕКП № 1333 від 02.07.2019.

До Регулятора споживач може звернутися із  скаргами з таких питань:

  • доступ/приєднання до електричних, газових, теплових мереж;

  • дотримання ліцензіатами законодавства та ліцензійних умов;
    якість постачання електричної енергії, природного газу, води, теплової    енергії;
    впорядкування договірних відносин з ліцензіатами;

  • порядок розрахунків за спожиті енергоносії;
    заборгованість за спожитий газ, воду та електричну, теплову енергію;
    щодо актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, нормативних документів, що регулюють постачання споживачам природного газу, води та теплової енергії тощо.

Отже законодавством споживачів наділено правом звернутися до НКРЕКП зі скаргою щодо неналежного (неякісне та/або не у повному обсязі) постачання електроенергії, природного газу, теплової енергії, водопостачання та водовідведення та пов`язаних із цим питань.

Тобто НКРЕКП покликана вирішувати спори із вказаних питань у позасудовому порядку.

 За результатами розгляду скарги НКРЕКП приймає рішення про:

1) припинення порушення суб’єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідній сфері;

2) припинення порушення суб’єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, ліцензійних умов;

3) накладення штрафу на суб’єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у встановленому порядку;

4) припинення розгляду звернення заявника.

Рішення НКРЕКП приймається на засіданні, яке проводиться у формі відкритого слухання, відповідно до Регламенту Національної комісії,  затвердженого постановою НКРЕКП від 06.12.2016 № 2133.

Рішення НКРЕКП, прийняте відповідно до Правил, є обов’язковим до виконання суб’єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг. 

Зазначене рішення може бути оскаржене в суді, в чому допоможуть юристи нашого Бюро.

Водночас, досвід адвокатів нашого Бюро свідчить, що на практиці вказаний захист прав споживачів не є ефективним із-за неналежного розгляду  Регулятором скарг, не проведення у повному обсязі перевірки викладених у скаргах порушень або взагалі не реагування на вказані у скаргах порушення. 

Така бездіяльність Регулятора призводить до необхідності вирішення конфліктних ситуацій між споживачами та постачальниками електроенергії, газу, води в суді. Недотримання НКРЕКП  Правил при розгляді звернень споживачів, а також їх неналежний розгляд по суті порушеного питання призводить до порушень прав споживачів, які, в кращому випадку можливо відновити у судовому порядку, а в гіршому-взагалі  не поновити.

Як правило, споживачі оскаржують порушення своїх прав в судовому порядку, оскільки, по-перше, як, свідчить судова практика, це найбільш ефективний спосіб захисту, по-друге, навіть, вжиті Комісією, за результатами перевірки заходи, найчастіше, не дають позитивного результату  щодо відновлення порушених прав споживача. 

Про відсутність ефективності заходів впливу НКРЕКП може свідчити наприклад справа № 911/383/20.

Суть справи в тому, що ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» відносно споживача електроенергії було складено акт порушення обліку електроенергії та донараховано вартість необлікованої електроенергії.

По зверненню споживача НКРЕКП було проведено перевірку законності вказаного акту, за результатами якої накладено штраф на постачальника за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, порушення ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання та зобов`язано його привести свої дії стосовно споживача до вимог ПРРЕЕ шляхом скасування нарахованого за актом про порушення обсягу  та вартості необлікованої електричної енергії. 

Про вказані неефективні заходи свідчить той факт, що постачальник звернувся до суду до споживача про стягнення заборгованості за електричну енергію за складеним ним актом про на суму 237 799 грн.

Судовим рішенням відмовлено у задоволенні позову постачальника, але споживачу вже вдруге, у суді, довелось доводити неправомірність складеного акту, на підставі якого постачальник намагався стягнути з нього кошти.

Крім того, звичайно, урегулювати спірне питання між учасниками ринку в судовому порядку – це найкоротший шлях, однак в більшості випадків, суди розглядаючи таку категорію спорів, знову ж такі посилаються на дискреційні повноваження Регулятора, тобто віднесення саме до повноважень Комісії вирішення виниклого спірного питання. Це породжує «замкнуте коло», по якому ходить споживач для урегулювання виниклого спору із суб’єктами господарювання у сфері енергетики та комунальних послуг.

Отже, якщо Регулятор не розглянув/неналежно розглянув Вашу скаргу, як споживача або не вжив відповідних заходів для урегулювання спірного питання, такі дії, бездіяльність, рішення Комісії можливо оскаржити в судовому порядку, в чому допоможуть адвокати нашого Бюро.  


При цьому у позовних вимогах, окрім визнання дій  НКЕРКП по розгляду скарги або рішень, прийнятих за результатами розгляду неправомірними, адвокат обов’язково зазначить позовну вимогу про зобов’язання Регулятора розглянути скаргу споживача належним чином та вжити відповідних заходів щодо усунення порушень та урегулювання виниклого спору між учасниками ринку.


Таким чином, якщо у вас виникли суперечки із НКРЕКП звертайтесь до професійних та досвідчених у вирішенні таких конфліктних ситуацій адвокатів АБ «Ткачук і партнери», які захистять права клієнта у судовому порядку.