Перейти до вмісту
Главная страница » Адвокат зі спорів по цінним паперам.

Адвокат зі спорів по цінним паперам.

Адвокат зі спорів по цінним паперам.
Правовий інститут цінних паперів врегульовано нормами законів України «Про цінні папери та фондовий ринок», «Про ринок капіталу та організовані товарні ринки», «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», «Про акціонерні товариства» та «Про обіг векселів в Україні », рядом Конвенцій, до яких приєдналася Україна, що визначають обіг векселів на фондовому ринку, Цивільним кодексом України.
Цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, який підтверджує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного паперу (особи, яка видала цінний папір) та особи, яка має право на цінний папір та передбачає виконання зобовязань за такими цінними паперами, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінними паперами іншим особам.
Відповідно до законодавства України до цінних паперів належать акції,
облігації, векселі, ощадні сертифікати, казначейські зобовязання України,
приватизаційні сертифікати. Розвиток ринку цінних паперів є необхідною
умовою розвитку вітчизняної економіки.
Чому ж виникають конфлікти на ринку цінних паперів і чим може
допомогти адвокат у таких спорах?
Спори, повязані з правами на цінні папери, емісією, розміщенням, обігом
та їх погашенням, обліком прав на цінні папери, зобовязаннями за цінними
паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, яка
не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкові та митні
правовідносини підвідомчі господарським судам України.
Цінні папери є обєктом права власності і тому можуть відчужуватися
виходячи з договорів купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування,
звернення стягнення заставне майно. Можливість обороту цінних паперів,
передача в заставу визначається законодавством про відповідний вид цінних
паперів, а емісійних цінних паперів – також умовами розміщення.
Основними спорами, повязаними з обігом цінних паперів є:
– спори між акціонерами про визнання права власності на акції, про визнання
недійсними договорів купівлі-продажу акцій, у тому числі, які не були
спрямовані на реальний наступ правових наслідків;
– спори про розірвання договору купівлі-продажу акцій;
– спори про переведення прав та обовязків покупця у звязку з порушенням
переважного права на придбання акцій;
– спори про порядок ведення реєстру власника акцій;
– спори з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку щодо
реєстрації випуску акцій.
– спори щодо примусового викупу акцій;
– спори щодо визнання припиненими договору поруки згідно з договором
купівлі-продажу цінних паперів;
– спори щодо тлумачень умов договору придбання цінних паперів;
– спори щодо вимог акціонера для проведення аудиту;

– спори спростування недостовірної інформації про цінні папери;
– спори із приватизаційними сертифікатами
– спори, пов'язані зі зверненням векселів;-
– спори щодо виплат доходів за облігаціями та інші.
Адвокат визначає суть проблеми та бажаний результат для клієнта в ході
вирішення конфлікту, аналізує документи, готує попередню правову
позицію, веде переговори з конфліктуючою стороною у разі потреби,
розробляє тактику та стратегію судового процесу, представляє інтереси на
стадії досудового розгляду та в суді.
Найпоширенішим видом цінних паперів є акції.
Відповідно до законодавства України акція – цінний папір, що засвідчує
майнові права її власника (акціонера), що стосуються акціонерного
товариства, у тому числі право на отримання частини акціонерного
товариства у вигляді дивідендів, а також право на отримання частки від
акціонерного товариства у разі його ліквідації.
Акції корпоративних інвестиційних фондів – це цінний папір емітентом
якого є інвестиційний фонд. Акції інвестиційного корпоративного фонду є
простими та існують виключно в електронній формі.
На фондовому ринку України в активному обігу серед його учасників
перебувають облігації.
Облігація як вид цінного паперу цікава тим, що вона підтверджує внесення
її першим власником грошових коштів, визначає відносини позики між
власником облігації та її емітентом, підтверджує обовязки емітента
повернути власнику облігації її номінальну вартість у визначений термін та
виплатити дохід облігації.
Можливість нарахування та стягнення штрафних санкцій за облігаціями
визначається виключно договором чи проспектом емісії облігацій. Якщо ця
умова відсутня, немає права на стягнення пені за порушення виконання
зобовязань щодо виплати процентного доходу.
Корпоративні облігації є іменними облігаціями, емітентом яких є
юридична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність з метою отримання
прибутку, а також інші юридичні особи у випадках, встановлених законом.
Емісія корпоративних облігацій здійснюється юридичними особами лише
після повної сплати внесків до статутного капіталу. Корпоративні облігації
підтверджують обов'язки емітента і дозволяють управління емітентом на
відміну акцій.
До облігацій місцевих позик відносяться внутрішні та зовнішні облігації
місцевих позик. Рішення про випуск місцевих облігаційних позик приймає
Верховна Рада Автономної Республіки Крим або органом місцевого
самоврядування відповідно до вимог, встановлених бюджетним
законодавством.
Безпосередньо, реєстрація місцевої позики здійснюється Національною
комісією з цінних паперів та фондового ринку у встановленому їм порядку.
Особливості погашення та реалізації прав щодо облігацій місцевих позик
визначаються проспектам або рішенням про емісію.

Облігації можуть бути:
– державні облігації України;
– облігації міжнародних фінансових організацій;
– депозитні сертифікати банків.
Депозитним сертифікатом банку є цінний папір, який визначає суму вимог
до банку, рівну номінальній вартості відповідного сертифіката та
підтверджує права власника сертифіката на отримання після закінчення
встановленого строку номінальної вартості сертифікату та процентного
доходу (якщо виплата передбачена сертифікатом) у банку.
Емісія депозитних сертифікатів банку провадиться на певний термін.
Депозитний сертифікат банку може бути процентним чи обліковим.
Відсотковий депозитний сертифікат банку – це депозитний сертифікат
банку, яким передбачається виплата відсоткового доходу його власнику.
Дисконтний депозитний сертифікат банку – це депозитний сертифікат
банку, що купується першим власником за ціною, нижчою за його
номінальну вартість. Різниця між ціною придбання та номінальною вартістю
депозитного сертифіката банку, що виплачується його власнику при
погашенні, становить дохід (дисконт) за обліковим депозитним сертифікатом
банку.
Номінальна вартість депозитного сертифіката банку може бути визначено
в іноземній валюті.
Депозитні сертифікати банків є іменними цінними паперами та можуть
існувати лише в електронній формі. Сертифікати фондів угод з нерухомістю
(далі – сертифікати ФОН) – це цінний папір, що засвідчує право його
власника отримання доходу від інвестування в угоди з недвижимостью10)
інвестиційні сертифікати.
Інвестиційний сертифікат – це цінний папір, емісія якого здійснюється
компанією з управління активами пайового інвестиційного фонду та
засвідчує право власності власника такого цінного паперу на частку у
пайовому інвестиційному фонді, а також інші права у встановлених законом
випадках.
Емітентом інвестиційних сертифікатів є компанія управління активами
інвестиційного фонду.
Кількість інвестиційних сертифікатів пайового інвестиційного фонду,
якими здійснюється емісія, вказується на проспекті емісії інвестиційних
сертифікатів.
Казначейське зобовязання України – це державний цінний папір, який
розміщується виключно на добровільній основі серед фізичних осіб та
засвідчує факт заборгованості державного бюджету України перед
власником казначейського зобовязання України, надає власнику право на
отримання грошового доходу та погашається відповідно до умов розміщення
казначейських Зобовязань України. Номінальна вартість казначейських
зобовязань може бути визначена у національній чи іноземній валюті.
Обсяг емісії казначейських зобовязань України у сукупності з емісією
облігацій внутрішньої державної позики України не може перевищувати

граничний розмір державного боргу та обсягу, повязаних із обслуговуванням
державного боргу видатків, визначених законом про державний бюджет
України на відповідний рік.
Емісія казначейських зобовязань України є частиною бюджетного
процесу і не підлягає регулюванню Національною комісією з цінних паперів
та фондового ринку.
Державний дериватив – це деривативний цінний папір, що розміщується
державою на міжнародних ринках капіталу та підтверджує зобовязання
України відповідно до умов розміщення цього цінного паперу, здійснити
виплати власнику цього цінного паперу у разі досягнення певних показників
валового внутрішнього продукту України, а також здійснити інші виплати.
Емісія державних деривативів є частиною бюджетного процесу і не
підлягає регулюванню Національною комісією з цінних паперів та фондового
ринку.
Опціонний сертифікат – це деривативний цінний папір, що засвідчує право
його власника на придбання у його емітента (опційний сертифікат на
придбання) або на продаж його емітента (опційний сертифікат на продаж)
базового активу за ціною, у строк та інших умовах, визначених проспектом
(рішенням про емісії цінних паперів) опційних сертифікатів. Опційний
сертифікат може включати розрахунки між сторонами, залежно від ціни
базового активу без його придбання чи продажу. Опційні сертифікати
можуть існувати лише в електронній формі.
Фондовий варрант – це деривативний цінний папір, який надає його
власнику право на придбання у строк та за ціною, визначеною проспектом
(рішенням про емісію цінних паперів) фондових варрантів, у емітента акцій
або облігацій такого емітента, емісія яких буде здійснена у строки, визначені
проспектом (Рішенням про емісію цінних паперів) фондових варантів.
Погашення фондових варрантів може здійснюватися шляхом передачі
власнику фондового варранта права власності на акції та/або облігації
емітента або шляхом сплати їх вартості, визначеної в установленому
сторонами порядку.
Фондові варіанти можуть існувати виключно в електронній формі.
Кредитна нота – це емісійний деривативний цінний папір, що засвідчує
обовязок емітента здійснювати виплату відсоткових доходів власнику такого
цінного паперу у розмірі та строки, встановлені проспектом (рішенням про
емісію), погашення якого здійснюється шляхом сплати емітентом власнику
номінальної вартості таких цін умови, що не сталося , повязане з
платоспроможністю третьої особи, зазначеної у проспекті (рішенні про
емісію).
У разі настання події, повязаної з платоспроможністю третьої особи,
зазначеної у проспекті (рішенні про емісію), власник кредитної ноти втрачає
право на отримання відсоткових доходів, а емітент цінного паперу
зобовязаний викупити кредитну ноту за визначеною ціною у порядку,
передбаченому проспектом (рішенням про емісію).
Подією, повязаною з платоспроможністю третьої особи, є:

– банкрутство такої третьої особи;
– встановлена ​​у порядку, визначеному проспектом (рішенням про
емісію) кредитної ноти, невиплата або невчасна виплата третьою особою
грошового зобовязання за договором позики, кредиту чи іншим договором,
передбаченим проспектом (рішенням про емісію) кредитної ноти;
– проведення процедури фінансової реструктуризації за зобов'язанням такої
третьої особи у порядку, передбаченому законом.
Кредитні ноти можуть існувати лише в електронній формі.Депозитарна
розписка – це іменний деривативний цінний папір, що засвідчує право її
власника на отримання від емітента депозитарної розписки доходів, які
будуть отримані емітентом депозитарної розписки за певною кількістю
цінних паперів іноземного емітента, розміщених за межами України,
власником яких є депозит а також право вимагати реалізації емітентом
депозитарної розписки всіх інших прав щодо цінних паперів, що є базовим
активом депозитарної розписки, у тому числі права на управління емітентом
цінних паперів, що є базовим активом депозитарної розписки, згідно з
інструкціями власника депозитарної розписки.
Заставна – це іпотечна цінний папір, що засвідчує безумовне право його
власника отримання від боржника виконання за основним зобовязанням, за
умови, що воно підлягає виконанню у грошовій формі, а у разі невиконання
основного зобовязання – право звернути стягнення на предмет іпотеки.
Заставна оформляється, передбачена іпотечним договором. Після
державної реєстрації іпотеки оригінал заставної передається
іпотекодержателю, якщо інший порядок передачі застави не встановлено
іпотечним контрактом. Заставна не є емісійним цінним папером. Першим
власником заставної є особа, яка на момент видачі заставної згідно з умовами
іпотечного договору має статус іпотекодержателя. Якщо інше не передбачено
іпотечним договором, оригінал заставної передається такому
іпотекодержателю.
Векселі – це цінний папір, що засвідчує безумовне грошове зобовязання
векселедавця або його наказ третій особі сплатити після терміну платежу
певну суму власнику векселі (векселедержателю).
Векселі можуть бути простими або перекладними та існують виключно у
паперовій формі.
Стягнення боргових зобовязань за векселями є поширеною судовою
практикою наших адвокатів.
Векселі існують виключно в документарній формі. Векселі бувають
прості та перекладні. Вексель це також засіб платежу, оборотний
розрахунковий документ, а оплата векселем – це відстрочка платежу
грошима.
Належним предявленням векселя вважається предявлення саме його
оригіналу до оплати, у встановлені терміни та у встановленому векселем
місці. Отже, лише предявлення його оригіналу може підтверджувати право
предявника.

За допомогою нашого адвоката векселедержатель може визначити
найоптимальніші способи стягнення за векселем – шляхом звернення до
органів нотаріату, державних органів, судів. Судова практика показує, що
наявність виконавчого напису нотаріуса на векселі не позбавляє
векселедержателя права звернутися до суду за стягненням боргу, оскільки
такий напис не підтверджує реального виконання боржником своїх
зобовязань.
Слід знати, що вимога про платежі, пред'явлена не за місцем , відповідно
до визначених у векселі правил, вважається предявленим неналежним
чином.
Крім того, після закінчення строків, встановлених для предявлення
векселя з терміном платежу, подання позову векселедержателем можливе
протягом трьох років.
Вексельне законодавство не передбачає стягнення інфляційних витрат у
разі прострочення виконання вексельного зобовязання, отже норми статті
625 Цивільного Кодексу України не підлягають застосуванню до цих
правовідносин.
На сьогоднішній день судова практика щодо спорів, повязаних із
цінними паперами є усталеною.
Наша команда адвокатів надасть кваліфіковану юридичну допомогу у
спорах, повязаних із цінними паперами, визначить завдання та кроки у
вирішенні конфлікту, здійснить повний супровід справи в суді та на стадії
виконавчого провадження до отримання бажаного результату.