Акцизний податок — це особливий вид податкових відрахувань, віднесений до категорії непрямих податків. Акцизним податком держава обкладає продукцію масового споживання, що приносить високі прибутки та водночас завдає шкоди окремій людині, суспільству або довкіллю такі як, наприклад, алкоголь, тютюнові вироби, пальне тощо. Роль збору полягає в контролюванні державою попиту на товари, регулюванні ринку і грошового обороту.
Справляння акцизу робить продукцію дорожчою та зменшує її доступність для пересічних громадян, що безперечно наносить шкоду бізнесу. Попри це, працівники податкових органів, перевіряючи дотримання суб’єктами господарювання законодавства щодо акцизного оподаткування маніпулюють даними нормами права, накладаючи на них великі суми штрафів за порушення, які насправді, платник податків не здійснював.
Як, правило, податківці намагаються трактувати акцизне законодавство на свій розсуд, намагаючись стягнути з платника податків акцизний збір, який не передбачений чинним законодавством або передбачений у нижчій сумі, ніж вказують контролюючі органи, і для урегулювання вказаних конфліктних ситуацій суб’єкти господарювання змушені звертатися до суду.
Не менше проблем у суб’єктів господарювання виникає і з митними органами, які не приймають митні декларації, у разі заниження або несплати, на їх думку, акцизного збору.
Отже, вказані рішення контролюючих органів оскаржуються в судовому порядку і для досягнення позитивного результату вам не обійтись від професійного та досвідченого адвоката, який розбирається в тонкощах законодавства, що регулює сплату акцизного податку.
Досвідчені та професійні у вирішенні таких судових спорів адвокати АБ «Ткачук і партнери» допоможуть оскаржити податкові повідомлення-рішення стосовно акцизного податку та штрафи, накладені за результатами перевірки, а також неправомірні рішення контролюючих органів, надавши наступні правові послуги:
Консультація з усіх питань стосовно сплати акцизного податку, аналіз склавшоїся ситуації та визначення перспектив майбутніх судових процесів;
Правовий супровід при проведенні контролюючими органами перевірки щодо правильності сплати платником податків акцизного податку;
Допомога у зібранні доказів та складання процесуальних документів-адвокатського запиту, позову, відзиву, заперечень, пояснень, клопотань тощо;
Оскарження податкових повідомлень-рішень щодо порушення платником податків законодавства, що регулює сплату акцизного податку, вимог про сплату боргу та рішення про застосування штрафних санкцій;
Оскарження неправомірних дій (рішень, бездіяльності) податкових органів та митних органів;
Ознайомлення з матеріалами справи зі спору по сплаті акцизного податку, якщо справа вже перебуває в суді;
Участь у всіх судових інстанціях у справах зі спору по сплаті акцизного податку на захист інтересів клієнта, у тому числі за позовами контролюючих органів;
Оскарження незаконних судових рішень в апеляційному та касаційному порядку;
Правовий супровід клієнта на стадії виконавчого провадження.
Із досвіду адвокатів нашого Бюро можливо зазначити, що судові спори щодо акцизного податку слід розділяти в залежності від продукції, яка обкладається таким податком, оскільки по кожному такому підакцизному товару існує велика кількість підзаконних актів, що постійно змінюються, і ще більше законодавчих нюансів та правових позицій судів.
Однак можливо визначити правові питання з, якими найчастіше звертаються клієнти до нашого Бюро:
Які товари є підакцизними;
За які товари не сплачується акцизний податок;
Хто є платником акцизного податку;
Який розмір акцизного податку та його розрахунок індивідуально для клієнта;
Порядок сплати акцизного податку та правильність звітності (подачі декларації) до податкових органів;
Оскарження рішень митних органів щодо відмови у прийнятті митних декларацій у зв’язку із заниженням або несплатою акцизного збору;
Законність проведення податковими органами перевірки щодо правильності сплати (несплати) акцизного збору, тому числі перевірка обґрунтованості акту про виявлені порушення;
Оскарження податкових повідомлень-рішень, вимог про сплату боргу та штрафів, накладених податковими органами за порушення акцизного законодавства;
Неправомірні дії (рішення, бездіяльність) працівників контролюючих органів тощо.
Багаторічний досвід судової практики адвокатів АБ «Ткачук та партнери» дає можливість вирішення багато спірних питань, пов’язаних із сплатою акцизного податку, на користь клієнта та досягти бажаного результату.
ХТО Є ПЛАТНИКОМ АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ
Платниками збору в Україні є:
Компанії та ФОПи, що виробляють підакцизну продукцію на митній території України. До цього виду платників акцизного податку належать як резиденти, так і нерезидентні суб’єкти, що мають у країні філію чи представництво;
Імпортери — суб’єкти підприємницької діяльності та фізичні особи, що провозять через кордон відповідну продукцію в обсягах більших, ніж це дозволено міжнародним законодавством без сплати податку;
Продавці, основною діяльністю яких є роздрібна і гуртова торгівля, а також суб’єкти, що реалізують підакцизні товари, які були конфісковані, вважаються невитребуваними чи безхазяйними, перейшли у власність держави через успадкування або на інших законних підставах;
Особи, які порушили правила користування податковими пільгами;
Виробники та постачальники електроенергії;
Гуртові та роздрібні торговці пальним;
Власники ввезених на територію держави транспортних засобів, що переобладнуються в легкові автівки, з яких справляється акциз.
Вичерпний перелік платників акцизного податку з детальним роз’ясненням викладений у статті 212 ПКУ.
Слід звернути увагу, що оподаткування за спрощеною системою (ІІІ група) не звільняє суб’єктів господарювання від сплати обов’язкового акцизного збору. Підприємці та юридичні особи платять 5% від виторгу (включно з акцизом) або 3% + ПДВ у бюджет громад, на території яких розташовані точки продажу підакцизної продукції. Водночас ФОПи, що сплачують фіксовану суму податку, не мають права виробляти та реалізовувати такі товари. Виняток — роздрібний продаж пива, сидру, столових вин, а також паливно-мастильних матеріалів у каністрах до 20 л.
ЯКІ ТОВАРИ Є ПІДАКЦИЗНИМИ ТА ВИПАДКИ ЗВІЛЬНЕННЯ ЇХ ВІД АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ
Так повний перелік підакцизних товарів наведено в статті 215 ПКУ, зокрема це:
спирт, пиво, слабоалкогольні та алкогольні напої;
тютюнові вироби — цигарки, сигари, сигарилли, тютюн люльковий, жувальний або нюхальний. Електронні сигарети не є продукцією, за яку сплачується акциз, проте рідина і тютюн для них з 2022 року обкладаються податком;
пальне — нафтопродукти та скраплений газ (за винятком реалізованого на спеціальних аукціонах для потреб населення);
легкові авто, автомобільні кузови, причепи й напівпричепи, мототранспорт, вантажні та пасажирські ТЗ (розраховані на більше ніж 10 осіб);
електроенергія, крім випадків вироблення її когенераційними установками або використання поновлюваних джерел.
Важливо, що акциз є непрямим податком, що включається в ціну товару і компенсується покупцем.
Спиртні напої, сигарети та тютюн позначаються акцизною маркою, що підтверджує дозвіл на виробництво або ввезення такого товару в Україну, а також на реалізацію в магазинах роздрібної торгівлі.
В Україні акциз не сплачується за продукцію, експортовану за митну територію держави або не реалізовано за кордоном. Звільняються від обкладення акцизним податком:
імпортні товари, для яких не передбачений ПДВ, ввезені в кількості, що не перевищує норми для безмитного ввозу;
гуманітарка і технічна міжнародна допомога;
автомобілі спеціального призначення, придбані за кошти держави;
сировина для виробництва підакцизних товарів (крім нафтопродуктів);
алкоголь та тютюнові вироби, що реалізуються в точках Duty Free, а також тестові зразки тютюнової продукції.
СТАВКИ АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ
Для визначення суми справляння акцизу відповідно до чинного податкового законодавства застосовуються такі типи ставок:
-Абсолютна (специфічна), що передбачає фіксований податок на кожну одиницю товару. Індексація ставок відбувається в порядку, визначеному ПК. Базою для оподаткування виробленої в країні або імпортованої продукції є величина, виражена в одиницях (штуках), мірах об’єму, ваги, об’єму циліндрів автомобільного двигуна тощо;
-Відносна (адвалорна), котра нараховується у відсотковому чи кратному відношенні до вартісної величини податкової бази. Прикладами є сплата 5% за роздрібний продаж алкоголю та тютюнових виробів, а також 3,2% за виробництво і постачання електричної енергії ліцензованими підприємствами;
-Змішана. Акцизний податок на тютюнові вироби об’єднує як специфічну, так і адвалорну ставки. Адвалор становить 12% від максимальної роздрібної ціни продукції з ПДВ.
Повна інформація про актуальні ставки акцизного збору, а також про додаткові нарахування для окремих видів продукції міститься в п. 215.3 ст. 215 ПКУ.
ТЕРМІНИ СПЛАТИ АКЦИЗНОГО ЗБОРУ
Згідно з нормами, встановленими ПК, акцизний збір сплачується суб’єктами господарської діяльності протягом 10 календарних днів, що починають спливати з моменту закінчення граничного строку подання декларації, тобто до 30 числа наступного місяця.
Якщо йдеться про продукцію, виготовлену з давальницької сировини, її власник сплачує акциз виробнику (переробнику) не пізніше дати її відвантаження. У разі ввезення підакцизних товарів податок платиться до або в день подання митної декларації. Податкові зобов’язання під час імпорту маркованих виробів виконуються в період придбання акцизних марок, доплата можлива в день подання митної декларації.
Адвокати нашого Бюро допоможуть розібратися із тонкощами та нюансами у акцизному законодавстві та оскаржать в судовому порядку неправомірні донарахування та штрафи податковими органами.
СУДОВА ПРАКТИКА ТА ПРАВОВІ ВИСНОВКИ СУДІВ ПРИ РОЗГЛЯДІ СПРАВ У СПОРАХ ПО АКЦИЗНОМУ ПОДАТКУ
1.Визначення ставки акцизного податку здійснюється за кодом та описом товару згідно з УКТ ЗЕД. Якщо відповідний код міститься у двох рядках таблиці ставок акцизного податку, превалюючим є саме опис товару (продукції)
ТОВ звернулось в суд до митниці про визнання протиправними і скасування карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Постановою Верховного Суду від 19.04.2022 залишено без змін судові рішення попередніх інстанцій про задоволення позову з огляду на наступне.
Відмова мотивована тим, що господарське товариство занизило ставку акцизного податку за ввезення алкогольних напоїв.
Обґрунтовуючи позовні вимоги підприємство зазначило, що товар, для якого ним визначено код УКТ ЗЕД 2206 00 39 00, згадується в двох різних колонках таблиці ставок акцизного податку:- 11,65 грн за 1 л (вина ігристі та вина газовані, зброджені напої);-8,02 грн за 1 л (суміші із зброджених напоїв та суміші на основі зброджених напоїв).
Тож друга ставка визначена позивачем правомірно, оскільки імпортований товар є сумішшю на основі заброджених напоїв.
Проте митниця вважала, що підлягає застосування ставки податку 11,65 грн, оскільки менша ставка застосовується виключно до товарів згідно з кодом УКТ ЗЕД 2206 «в іншому місці не зазначеному».
Разом з тим, Верховний Суд зазначив, що ПКУ серед основних засад податкового законодавства передбачає принцип презумпції правомірності рішень платника податків, суть якого зводиться до того, що в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу. Презумпція сформульована як принцип у ст. 4 ПК України (п. 4.1.4). Саме таким чином встановлено найвищий ступінь її імперативності.
Для застосування презумпції необхідно й достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, обравши найвигідніший для себе з яких платник має почуватися захищеним від можливих негативних наслідків як з боку контролюючого органу, так і суду.
Цим положенням закону охоплюються не лише очікування платника, запровадженням у податковому законодавстві цієї презумпції як принципу (основної засади) накладається відповідний таким очікуванням обов’язок вибору визначеного нею варіанта поведінки і контролюючим органом, і судом. При цьому тягар доведення хибності (відсутності правових підстав) обраного платником варіанта поведінки покладається законом на контролюючий орган.
ВС також вказав, що існування нечіткого, суперечливого нормативного регулювання зумовлює виникнення в позивача стану правової невизначеності.
Отже, принцип правової визначеності має застосовуватися не лише на етапі нормотворчої діяльності, а й під час безпосереднього застосування існуючих норм права, що даватиме можливість особі в розумних межах передбачати наслідки своїх дій, а також послідовність дій держави щодо можливого втручання в охоронювані Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та Конституцією України права та свободи цієї особи.
ВС вказав, що фактично положення підпункту 215.3.1 пункту 215.3 статті 215 ПК України відсилають для цілей визначення ставки податку до коду та опису товару згідно з УКТ ЗЕД.
При цьому в разі якщо відповідний код міститься у двох рядках таблиці, превалюючим є саме опис товару (продукції).
Суди попередніх інстанцій встановили, що найбільш точний опис цього товару для цілей оподаткування акцизним податком – це саме інші зброджені напої (у тому числі суміші із зброджених напоїв та суміші на основі зброджених напоїв), фактична міцність яких вища за 1,2 відсотка об’ємних одиниць етилового спирту, але не вища за 22 відсотки об’ємних одиниць етилового спирту.
ВС визнав обґрунтованим висновок судів про правильність визначення позивачем ставки акцизного податку за імпортований товар відповідно до товарної підкатегорії за кодом УКТ ЗЕД 2206 00 39 00, з огляду на те, що акцизний податок за ставкою 8,02 грн за 1 л підлягає застосуванню, якщо такі інші зброджені напої без додання етилового спирту в іншому місці не зазначені.
Таким чином, у у цій справі суди застосували презумпцію правомірності рішень платника податків, який обрав нижчу ставку акцизного податку при імпортуванні товару.
2. Про зменшення податку на прибуток при сплаті акцизного податку в складі ціни на спожите паливо Платник податку на прибуток, який є споживачем палива та використовує в господарській діяльності транспортні засоби товарної підкатегорії 8602 10 00 00, 8707 10 10 10 згідно з УКТ ЗЕД, при сплаті акцизного податку в складі ціни на спожите паливо має право зменшити податок на прибуток, що підлягає сплаті до державного бюджету за відповідний податковий (звітний) період на суму акцизного податку, сплаченого в ціні товару за такий відповідний податковий (звітний) період
ПАТ звернулось в суд із позовом до податкового органу про визнання протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 171 888 786 грн, з яких 114 592 524, грн за податковими зобов`язаннями, 57 296 262 грн за штрафними (фінансовими) санкціями, з мотивів безпідставності їх прийняття.
Верховний Суд 21.07.2020 залишив без змін судові рішення попередніх інстанцій про задоволення позову з огляду на наступне.
Так, суди дослідили обставини щодо наявності у ПАТ транспортних засобів відповідної товарної підкатегорії, придбання дизельного пального, що класифікується у товарних підкатегоріях 2710 19 43 00 згідно з УКТ ЗЕД, сплати суми акцизного податку в ціні товару, обліку ТМЦ, декларування податку на прибуток тощо, та дійшли висновку про безпідставність збільшення контролюючим органом позивачеві суми грошового зобов`язання зі сплати податку на прибуток.
Верховний Суд погодився із висновками судів попередніх інстанцій про те, що сплативши постачальнику вартість підакцизного товару, в ціну якого включено суму акцизного податку, та отримавши від постачальника зареєстровану акцизну накладну, ПАТ, яке використовує підакцизне дизельне пальне, що класифікується у товарних підкатегоріях 2710 19 43 00 згідно з УКТ ЗЕД цілком на власні потреби для експлуатації транспортних засобів, що класифікуються у товарних підкатегоріях 8602 10 00 00, 8707 10 10 10 згідно з УКТ ЗЕД та є кінцевим споживачем такого підакцизного товару, набуває право застосування норми пункту 15 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, яка не містить вимоги щодо сплати акцизного податку платником податку на прибуток, що застосовує зазначену пільгу, безпосередньо до Державного бюджету.
3. Для імпортованих алкогольних напоїв законодавством регламентовано спеціальний порядок визначення ставки акцизного податку, а саме – її розмір визначається станом на дату подання митної декларації до відповідного контролюючого митного органу, а не на дату розливу продукції
Пошкодження акцизної марки на пачці тютюглвих вирообів при її відкритті для торгівлі поштучно, не свдчить про її (марки) відсутність взагалі
ФОП звернувся до суду із позовом про визнання протиправними та скасування рішень про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу у загальному розмірі 34 000 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про безпідставність тверджень відповідача щодо неналежного маркування імпортованої алкогольної продукції через невідповідність сум акцизного податку на марці акцизного збору імпортованої алкогольної продукції сумі такого податку, визначеної за ставками, чинними на дату розливу продукції, а акцизна марка, наклеєна на пачці сигар, була пошкоджена при відкритті пачки для продажу однієї сигари поштучно.
Верховним Судом 03.04.2020 залишено без змін судові рішення попередніх інстанцій про задоволення позову з огляду на наступне.
Згідно з підпунктом 213.1.3 пункту 213.1 статті 213 ПКУ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) об`єктами оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України.
Підпунктом 222.2.2 п. 222.2 ст. 222 ПКУ передбачено, що в разі ввезення маркованої підакцизної продукції на митну територію України податок сплачується під час придбання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання митної декларації.
Аналогічно й згідно з пунктом 216.4 ст. 216 ПКУ датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України є дата подання контролюючому органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов`язання контролюючим органом у визначених законодавством випадках.
Відповідно до п. 226.2 статті 226 ПКУ наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.
Згідно із п. 226.9 ст. 226 ПКУ вважаються такими, що немарковані алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого КМУ, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.
Таким чином, для імпортованих алкогольних напоїв законодавством регламентовано спеціальний порядок визначення ставки акцизного податку, а саме – її розмір визначається станом на дату подання митної декларації до відповідного контролюючого митного органу, а не на дату розливу продукції, як помилково вважає відповідач.
Суди зазначили, що продукція, яка досліджувалась під час перевірки податковим органом, є імпортованою та завезена на митну територію України. Алкогольна продукція була маркованою акцизними марками встановленого зразка, а суми акцизного податку, зазначені на акцизних марках, відповідали встановленим на вказану дату ставкам акцизного податку на момент оформлення вантажно-митних декларацій.
Окрім того, підставою для притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності є також встановлення факту реалізації ним тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка.
Однак, позивачем здійснювалась поштучна реалізація сигар, а тому під час здійснення перевірки податковим органом виявлено акцизну марку, яка пошкодилась під час відкриття пачки.
Суди зазначили, що пошкоджена під час відкриття пачки сигар марка акцизного податку не свідчить про відсутність такої марки.
Таким чином суди дійшли висновку про відстуність підстав для притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафу.
4.ФОП на загальній системі оподаткування може віднести до складу витрат суми акцизного податку, включені до цін підакцизних товарів.
ФОП звернувся до суду до податкових органів про визнання неправомірними та скасування податкове повідомлення-рішення, вимогу про сплату боргу (недоїмки), рішення про застосування штрафних санкцій
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ним правомірно не враховувався до доходу акцизний податок, оскільки ФОП на загальній системі оподаткування може віднести до складу витрат суми акцизного податку, включені до цін підакцизних товарів. Сума акцизного податку не є та не може визнаватися доходом фізичної особи-підприємця на загальній системі оподаткування, оскільки така сума не збільшує економічних вигід для підприємця, а отже, не відповідає основному критерію поняття «дохід», а вимога щодо включення акцизного податку до доходу фізичної особи-підприємця прямо суперечить таким принципам податкового законодавства – як єдиний підхід до встановлення податків та зборів та нейтральність оподаткування. При цьому зазначив, що достеменно встановити та пояснити, у зв`язку з віднесенням яких саме сум до валових витрат утворились виявлені в ході перевірки розбіжності (відхилення) на загальну суму 123 358 грн. неможливо.
Суди першої та апеляційної інстанції погодились із доводами позову та задовольнили його у повному обсязі.
Верховний Суд 04.10.2021 залишаючи вказані судові рішення без змін вказав, що ПДВ та акцизний податок мають однакову правову природу, а саме: обидва цих податки є непрямими. Однак, норма п. 177.3 ПКУ не робила виключення для ФОП щодо не включення акцизного податку до доходу.
В даному випадку мало місце нерівність у порядку визначення доходу від господарської діяльності ФОП та юридичних осіб, а включення акцизного податку до доходу ФОП негативно впливає на конкурентоздатність такого підприємця порівняно з юридичними особами – платниками податку на прибуток, що є порушенням ст. 42 Конституції України.
Акцизний податок з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є доходом Держбюджету, а не підприємця, оскільки витрати по його сплаті не є такими, що належать до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів від господарської діяльності. Це свідчить про безпідставність донарахування контролюючим органом ПДФО, який сплачують фізособи за результатами річного декларування.
Про наведене свідчить і подальше вдосконалення законодавцем правового регулювання питання щодо оподаткування доходів, ФОП на загальній системі шляхом доповнення п. 177.3 ПКУ пп 177.3.1 згідно із Законом № 1797, де визначено, що не включають до доходу ФОП суми акцизного податку з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Таким чином, якщо у вас виникли конфліктні ситуації із податковими, митними органами щодо сплати акцизного податку, звертайтесь до досвідчених у вирішенні таких спорів адвокатів АБ «Ткачук і партнери», які захистять права клієнта у судовому порядку з позитивним для нього результатом.