ПОСЛУГИ АДВОКАТА
В житті кожної особи може трапитись, що вона своїми діями завдала шкоди життю та здоров’ю іншої особи або її майну чи майну підприємства.
Завдання шкоди умисне, неумисне, з необережності, у стані крайньої необхідності може завдаватись різним чином: внаслідок ДТП, залиття чужої квартири, спричинення пожежі, іншими діями. Також особа своїми діями, бездіяльністю може завдати немайнову (моральну) шкоду іншій особі.
У разі завдання особою майнової, моральної шкоди вона повинна її відшкодувати у повному обсязі. Однак, нерідко постраждала особа «завищує планку», зрозумівши, що винний спроможний заплатити або намагається стягнути кошти «давлячи на психіку» людини, яка насправді і не винна у завданні шкоди.
Якщо особа не вважає себе винною або не згодна із розміром пред’явлених вимог вона навряд чи буде погашати її в добровільному порядку.
У такому разі постраждалий звертається в суд із позовом до винної, на його думку, особи про стягнення матеріальної та/або моральної шкоди.
Загалом позов можливо пред’явити про відшкодування будь-якої шкоди, однак із судового досвіду адвокатів АБ «Ткачук і партнери» можливо виокремити обставини, у зв’язку із якими найчастіше до осіб пред’являються позови такої категорії,а саме, коли шкода завдана:
-внаслідок ДТП, джерелом підвищеної небезпеки;
– внаслідок залиття приміщення;
-внаслідок пожежі;
– внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг, у тому числі медичних);
-завданою працівником юридичній особі;
-фізичній особі каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю;
-іншими діями особи, у тому числі внаслідок непереборної сили, в
стані самозахисту або крайньої необхідності тощо.
Отримавши такий позов краще за все відразу звернутися до досвідченого у таких справах юриста, оскільки при відсутності належної юридичної підтримки, як до, так і під час судового розгляду справи, суд може своїм рішенням стягнути кошти з особи, яка фактично не спричиняла шкоди або така майнова компенсація потерпілому буде занадто завищеною.
Досвідчені у таких справах адвокати АБ «Ткачук і партнери» захистять у суді права відповідача у справі за позовом про відшкодування шкоди та доведуть справу до постановлення рішення про відмову у задоволенні позову або зменшення її (шкоди) розміру, надавши наступні правові послуги:
–Консультація з усіх питань, пов’язаних із пред’явленням позову до особи про відшкодування шкоди, аналіз правових підстав позову та розробка стратегії захисту клієнта у судовому процесі;
-Збір доказової бази та підготовка процесуальних документів-адвокатського запиту, відзиву на позов, заперечення на відповідь на відзив, пояснень, клопотань, у тому числі проведення експертизи тощо;
-Участь у судах всіх інстанцій з метою захисту інтересів відповідача у справах за позовами про відшкодування шкоди, у тому числі в порядку регресу;
-Оскарження незаконних судових рішень в апеляційному та касаційному порядку;
-Юридичний супровід клієнта на стадії виконавчого провадження.
ПІДГОТОВКА ВІДЗИВУ ТА ОБРАННЯ АДВОКАТОМ
ЛІНІЇ ЗАХИСТУ ВІДПОВІДАЧА
ВІДЗИВ НА ПОЗОВНУ ЗАЯВУ
Судом Вам, як відповідачу за позовом постраждалої особи надається строк для підготовки відзиву на позовну заяву. Установлений судом строк на подачу відповідачем відзиву на позов не може бути меншим п’ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Однак, суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи – отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
ЗМІСТ ВІДЗИВУ
По суті відзив на позов повинен заперечувати викладені у позові доводи. Однак, є випадки, коли відповідач частково або повністю погоджується із позовом, про що необхідно зазначати у відзиві. При цьому в такому випадку необхідно зазначати обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, надану позивачем, з якою відповідач не погоджується.
Окрім вказаного відзив обов’язково повинен містити: заперечення щодо наведених позивачем обставин та доданих доказів; докази на спростування доводів позивача або клопотання про витребування таких доказів у осіб, у яких вони наявні; заперечення щодо розміру суми, пред’явленої позивачем.
До відзиву також додаються необхідні клопотання, наприклад, про витребування у відповідних осіб та установ доказів, призначення експертизи тощо.
Слід пам’ятати, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Отже, юридично грамотно підготовленийвідзив на позов– це основа обраноїлініїзахисту адвокатом у судівідповідача та можливість позитивного для клієнтанашого Бюро розгляду справи, без затягування на довгі роки процесу.
Адвокатинашого Бюро, з урахуваннямсудової практики, підготуютьобґрунтованийвідзив на позовпро відшкодування шкоди із запереченням на кожний його довод, та підтвердятьцевідповіднимидоказами.
ОСОБЛИВОСТІ ЗАХИСТУ АДВОКАТОМ ВІДПОВІДАЧА У
СПРАВАХ ЗА ПОЗОВОМ ПРО ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ
Із досвіду адвокатів нашого Бюро можливо зазначити які основні обставини необхідно з’ясовувати у справах про відшкодування шкоди, які в подальшому можуть бути основними підставами для відмови у задоволенні позову або зменшенні розміру відшкодування, а тому обов’язково повинні зазначатися у відзиві.
1. Перше, на що звертаєособливуувагу адвокат при проведенні правового аналізу позову –це правові підстави позову, тобто яким чином, на думку позивача йому було спричинено шкоду
Від визначення правових підстав позову залежить визначення подальшої лінії захисту адвокатом відповідача у таких категоріях справ, оскільки в кожному конкретному випадку існують певні правила та порядок відшкодування шкоди.
Наприклад, якщо шкоду було спричинено внаслідок ДТП, перш за все необхідно з’ясувати питання наявності у відповідача страховки та причини невиплати або виплати не в повному обсязі страховою компанією коштів позивачу.
З’ясування даних питань необхідно для застосування до даних відносин ст. 1194 ЦКУ, згідно якої особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому лише різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.02.2022, якою скасовані судові рішення попередніх інстанцій про стягнення з винної особи на користь ТОВ суми завданої шкоди, внаслідок ДТП та постановлено нове рішення про відмову в задоволенні позову з мотивів покладення обов’язку такого відшкодування саме на страхову компанію.
Якщо позов пред’явлено в порядку регресу, то необхідно з’ясувати не лише дійсність (реальність) сплати постраждалій особі позивачем коштів, але і суму коштів, яку повинен був сплатити позивач, виходячи із доведеності постраждалим суми збитків, оскільки в противному випадку з відповідача не може бути стягнута пред’явлена сума коштів.
Верховний Суд 07.07.2020 скасував судові рішення попередніх інстанцій, яким задоволено позов страхової компанії до винної особи про стягнення суми коштів в порядку регресу з мотивів необхідності врахування судами спеціальних норм Закону України №1961-ІV, які обмежують належний до відшкодування розмір шкоди (збитків), не звертаючи увагу на розмір, який відшкодувала страхова компанія, а також перевіряючи належність і достовірність документів, на підставі яких остання здійснювала такі виплати.
Зокрема, суди, задовольняючи позов, не звернули увагу на наявний спір щодо розміру вартості відновлених робіт автомобіля, а саме: відповідач наголошував на тому, що в акт виконаних робіт (взятого за основу розміру нанесеної шкоди) увійшла вартість запасних частин і паливно-мастильних матеріалів, а також найменування робіт і запчастин, заміна (встановлення) яких жодним чином не стосується наслідків ДТП. Тобто, позивач (страхова компанія) належним чином не довів правильності розрахованої ним суми, заявленої до стягнення.
При повторному розгляді суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що актом виконаних робіт підтверджується виконання ремонтних робіт по відновленню пошкодженого автомобіля внаслідок ДТП на суму меншу, ніж пред’явлено до відповідача в порядку регресу і ця сума в межах страхового ліміту. За таких підстав судом апеляційної інстанції відмовлено у задоволенні позову про стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу.
2.Обов’язковоз’ясовується правильність визначення позивачем суб’єктного складу правовідносин, тобто чи вірно визначено відповідача у даній справі
Наприклад, аналіз норм статей 1172 та 1187 ЦК України дає підстави стверджувати, що шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки-юридичною особою (ФОП), а не безпосередньовиннимводієм.
Верховний Суд 18.10.2022, залишів в силі рішення апеляційної інстанції, яким у задоволенні позову постраждалої особи в ДТП до винуватця відмовлено. Постанови мотивовані тим, що належним відповідачем у справі є ТОВ, з яким винний у момент ДТП перебував у фактичних трудових відносинах, а тому у даній справі є неналежний суб`єктний склад учасників справи.
При цьому обов’язок відшкодування шкоди юридичною особою, завданої її працівником внаслідок ДТП стосується не лише матеріальної, але і моральної шкоди.
Такий висновок зазначено у постанові Верховного Суду від 28.10.2022, який залишив в силі судові рішення попередніх інстанцій про стягнення з ТОВ моральної шкоди на користь потерпілих від ДТП, в якому винним є працівник ТОВ.
Також, якщо особа, яка нанесла шкоду іншій особи шляхом неналежної використання (експлуатації) орендованого майна, то тут можливі законодавчі нюанси, а саме: хто повинен відшкодовувати шкоду-орендар або власник, тобто хто є належним відповідачем.
Наприклад, на власника покладається обов’язок утримувати своє майно в належному стані. Дуже часто власники майна (зокрема, нерухомого), які здають його у найм або оренду, вважають, що саме орендарі несуть відповідальність за заподіяння шкоди внаслідок неправомірного використання майна, а сам факт передачі майна в оренду автоматично звільняє їх від відповідальності.
Однак, судова практика заснована на принципі, що в цьому разі вина власника за негативні наслідки передбачається, тобто власник повинен передбачити негативні наслідки, які орендар може заподіяти іншим особам.
Наприклад, якщо залиття приміщення третіх осіб відбулося із-за несправності трубопроводу в орендованій квартирі, а в умовах договору найму не передбачено обов’язок наймача їх утримувати в належному стані або проводити ремонт, то цілком можлива відповідальність за завдану шкоду залиттям чужої квартири саме власником.
Аналогічно якщо завдано шкоду майну із-за загорання орендованого сусіднього приміщення, а причина пожежі порушення пожежної безпеки саме власником орендованого приміщення (неналежний стан проводки тощо).
У таких випадках суди задовольняють позовні вимоги потерпілих, зобов’язуючи саме власників майна, що перебуває в оренді і при експлуатації якого завдано майну інших осіб шкоду, відшкодувати матеріальну шкоду (Постанови ВС від 24.06.2019, 25.09.2019, 03.05.2022).
Отже, суд повинен відмовити у задоволенні позову, пред’явленому до орендаря, оскількипретензії до ньогоможе в майбутньомупред’явитивласникприміщенняв порядкурегресу, а не постраждала особа.
3. Визначається наявність, доведеність позивачем складу правопорушення, лише за наявності яких можливо з відповідача стягнути матеріальну та моральну шкоду
Для настання деліктної відповідальності відповідно до ст. 1166 ЦКУ необхідна наявність складу правопорушення, а саме: а) наявність шкоди; б) протиправна поведінка заподіювача шкоди; в) причинний зв’язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача.
Перераховані підстави визнаються загальними, оскільки необхідні для всіх випадків відшкодування шкоди. Відсутність хоча б однієї із них унеможливлює стягнення з відповідача коштів.
Найчастіше позивачі неналежним чином доводять вину саме відповідача у заподіянні шкоди. В ряді випадків вина відповідача доводиться певними засобами доказування.
Наприклад, при ДТП-це протокол про вчинення правопорушення, постанова суду про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
При залитті квартири, пожежі –вина відповідача доводиться відповідним актом або експертними висновками про причини такої події.
Дані обов’язкові документи не завжди складаються і позивач може лише голослівно стверджувати, що винен у заподіянні йому шкоди саме відповідач.
Наприклад, нерідко були ситуації, коли нібито причини залиття виявляли у особи, про що працівники ЖЕК складали акт про залиття, хоч згодом виявилося, при проведенні судової експертизи (призначеної в ході судового розгляду), що дійсною причиною залиття був несправний стояк холодного водопостачання, і згодом заподіяна шкода за залиття квартири позивача була стягнута саме з балансоутримуючої організації (ЖЕК).
Отже, відсутність такої доказової бази допоможе адвокату довести, що вина відповідача відсутня і при такій умові суд відмовить у задоволенні позову.
Навіть, при належній доказовій базі вини відповідача, адвокат збере відповідні докази на предмет доказування, що дії відповідача були із-за непереборної сила або він діяв у процесі самозахисту або крайньої необхідності.
Доведення казаних обставин звільняє повність (або частково) винну особу від відповідальності у вигляді відшкодування завданих збитків.
4. Юрист при підготовці до розгляду справи обов’язково перевірить належність доказової бази щодо розміру майнової шкоди
У разі, якщо висновок про спричинення матеріальної шкоди суперечить чинному законодавству, то адвокат нашого Бюро буде наполягати не приймати його як належний доказ.
Наприклад, Верховний Суд 16.10.2023, розглянувши справу із даної категорії спорів не взяв до уваги, як належний доказ висновок експерта, наданий позивачем на підтвердження розміру заданої внаслідок ДТП шкоди, внаслідок чого було зменшено суму стягнення з винної особи майнової шкоди майже на 100 000 грн.
Так, ВС у даній справі погодився із висновком суду апеляційної інстанції щодо неналежності доказу завданої шкоди експертного висновку вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля, оскільки він складений з порушенням Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Мінюсту та ФДМУ 24.11.2003 № 142/5/2092.
В більшості випадків для доведення розміру спричиненої шкоди, а отже спростування розрахунку, наданого позивачем необхідно проводити судову експертизу, про призначення якої адвокат нашого Бюро обов’язково буде клопотати перед судом.
5. Майже завжди поряд з вимогами про відшкодування матеріальної шкоди позивач висуває вимоги про стягнення моральної шкоди
Звичайно, суд на свій розсуд оцінює наявність та розмір нанесеної діями відповідача позивачу моральної шкоди.
Однак, наявність та розмір моральної шкоди також повинно бути доведено документально, як і матеріальну шкоду, попри думку переважної більшості осіб, що нанесення моральної шкоди не потрібно доказувати належними доказами.
В переважній більшості позовні вимоги про стягнення моральної шкоди ґрунтуються лише на голослівному описі страждань позивача, без будь-яких підтверджуючих документів.
Наприклад, позивач може у позові ґрунтовно описати свої негативні відчуття від неправомірних дій відповідача на предмет погіршення стану здоров’я, порушення нормального розкладу життя, не додавши при цьому ніяких документів. Або часто позивачі додають до позову медичні документи про стан свого здоров’я, але вони аж ніяким чином не зв’язані із діями відповідача.
Такі огріхи позивача щодо недоведеності спричинення йому моральної шкоди обов’язково будуть зазначені адвокатом нашого Бюро у сукупності доводів, як у відзиві так і при захисті відповідача у суді.
СУДОВА ПРАКТИКА ТА ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ СУДІВ ПРИ РОЗГЛЯДІ СПРАВ ПРО ВІДШКОДУВАННЯ МАТЕРІАЛЬНОЇ ТА МОРАЛЬНОЇ ШКОДИ
1.Прокурор не довів наявність у діях Особи, яка використовувала орендовані землі не за цільовим призначенням наявність усіх елементів, за яких наступаєцивільно-правовавідповідальністьу вигляді відшкодування шкоди.
Постановою Верховного Суду від 08.05.2024 скасовані судові рішення попередніх інстанцій про задоволення позову прокурора про стягнення з Особи 1 шкоди, завданої внаслідок використання земельних ділянок не за цільовим призначенням в розмірі 68 015 грн.
ВС зазначив, що ні в позовній заяві, ні в додатках до неї позивач не обґрунтував та не навів належних і допустимих доказів, які б підтверджували те, що використанням земельних ділянок не за цільовим призначенням відповідач завдав шкоди, яка підлягає відшкодуванню чи завдали дії відповідача шкідливого впливу на стан орендованих земель або родючість ґрунтів.
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження обставин погіршення якості земель, родючості ґрунтів чи корисних властивостей землі, не встановлено чим підтверджується завдання шкоди державі (територіальній громаді) внаслідок використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, не оцінено, яка шкода була завдана і в чому вона полягала з огляду на приписи статті 651 ЦК України, та чи притягувався відповідач до юридичної відповідальності за таке використання землі.
Крім того с суди попередніх інстанцій не врахували, що відшкодування шкоди є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої необхідно встановити наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дій чи бездіяльності, негативного результату такої поведінки (шкоди), причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою, вини правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
2.Відсутність в договорі дарування умови, у зв’язку із якою робиться подарунок і який повинен бути повернений у зв’язку із невиконанням обдаровуваним певного зобов’язання, унеможливлює в подальшому стягнення з обдаровуваного матеріальної шкоди, завданої неповерненням подарунку
При відшкодуванні моральної шкоди необхідно довести причинний зв’язок між діями Відповідача та спричинення немайнової (моральної) шкоди Позивачу
Постановою апеляційного суду від 20.04.2023 ( по суті в касаційному порядку справа не переглядалась) скасовано рішення першої інстанції про задоволення позову Особа 1 про стягнення з Особа 2 312 840 грн. материальної шкоди та 130 351 грн. моральної шкоди.
Суть спору в тому, що позивач (іноземний громадянин) через мережу інтернет познайомився із дівчиною (Відповідачка) та провів з нею обручальну церемонію, для якої придбав ювелірні вироби, передавши їх Особа 2. Крім того він передав Відповідачці 500 доларів США для вивчення англійської мови. Однак, в наступному дівчина відмовилась виходити за нього заміж та повернути коштовності та кошти.
Задовольняючи позов суд першої інстанції зазначив, що у разі відмови від шлюбу особи, яка одержала подарунок у зв`язку з майбутнім шлюбом, договір дарування за вимогою дарувальника може бути розірваний судом. У разі розірвання договору особа зобов`язана повернути річ, яка була їй подарована, а якщо вона не збереглася – відшкодувати її вартість (ч.4 ст. 31 СКУ).
Окрім того, враховуючи, що відповідачка відмовилась від шлюбу з позивачем, який сподівався, що в Україні знайде дружину, ставився до цього серйозно, саме через Особа 2 він приїжджав до України, витрачав час та кошти, однак його було ошукано, фінансово використано, що в свою чергу внесло значні зміни у його звичний життєвий уклад та потребували від нього додаткових зусиль для організації своєї життєдіяльності, суд вважав доведеним факт завдання позивачу моральної шкоди.
Відмовляючи у задоволені позову суд апеляційної інстанції зазначив, що позивачем не надано жодних доказів того, що коштовності та грошові кошти були подаровані позивачем відповідачу при умові в майбутньому укласти шлюб, оскільки в матеріалах цивільної справи відсутні будь-які письмові докази щодо приготування сторін до реєстрації шлюбу та весілля, позивач не звернувся до суду з вимогою про розірвання договору дарування, як це передбачено положеннями ст. 727 ЦКУ, а тому позовні вимоги є необґрунтовані.
Окрім того, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Разом з тим в матеріалах справи відсутні докази причинного зв`язку між порушеннями допущеними відповідачем, на які посилається позивач, та завданою моральною шкодою.
3. Не присуджена судом моральна шкода – не успадковується
Верховний Суд 13.07.2022 розглянувши справу зі спору про відшкодування шкоди, завданої неправомірними діями закрив провадження в частині вимог про стягнення моральної шкоди відповідно до п. 7 ч.1 ст. 255 ЦПК, оскільки під час судового розгляду справи позивач помер, а спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Постанова ВС мотивована тим, щодо спадкоємця переходить право на відшкодування моральної шкоди, яке було присуджено судом спадкодавцеві за його життя ( ч. 3 ст. 1230 ЦКУ).
В цивілістичній доктрині під моральною шкодою розуміютьсяфізичні та душевні страждання, завдані фізичній особі неправомірними рішеннями діями чи бездіяльністю, якими порушуються її особисті немайнові блага або посягають на належне фізичній особі майно, а також приниження честі, гідності та ділової репутації фізичної особи. По своїй суті право на компенсацію моральної шкоди є особистим, оскільки внаслідок заподіяння моральної шкоди відбувається негативний вплив на особисті немайнові блага фізичної особи.
Саме тому у ч.3 ст. 1230 ЦКУ передбачено правило, що спадкується право на відшкодування моральної шкоди, яке було присуджено судом спадкодавцеві за його життя. У випадку якщо спадкодавецьзвернувсядо суду з вимогою про компенсаціюморальноїшкоди й помер на стадіїрозгляду справи не допускаєтьсяпроцесуальнеправонаступництво за вимогою про компенсаціюморальноїшкоди.
Отже, пред’явлений позов до особи про відшкодування шкоди має специфічний характер, а тому має свої особливості і юридична лінія захисту відповідача у такій справі, а тому звертайтесь до професійних та досвідчених у спорах наведеної категорії адвокатів АБ «Ткачук і партнери», які доведуть судову справу до постановлення позитивного рішення для клієнта, зокрема, відмови у задоволенні позову або зменшення розміру шкоди.