Чи може особа, яка не є членом сім’ї наймача державного житлового фонду та яка не була зазначена в ордері на вселення здійснити приватизацію такого житла ?
Не дивлячись на те, що ст. 8 Конвенції Про захист прав і основоположних свобод гарантує, що користування житлом на протязі довгого часу, не дивлячись на його правову приналежність, належить такій особі, органи приватизації житла такої думки не дотримуються на відмовляють таким особам в праві на приватизацію житла.
В лютому 2021 року Позивач звернувся до Центру надання адміністративних послуг із заявою про приватизацію житлового приміщення. Листом від 15 березня 2021 року Позивачу було відмовлено у здійсненні приватизації кімнати Департаментом інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської Ради з мотиву що вона не є членом сім’ї колишніх мешканців та не включена в ордер.
В серпні 2021 року Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив суд визнати незаконною відмову в приватизації житла та зобов’язати Виконавчий комітет Івано- Франківської міської Ради надати дозвіл на приватизацію житла.
Рішенням місцевого суду від 4 жовтня 2022 року, залишеним без змін Апеляційним судом від 2 травня 2023 року, позов було задоволено.
Дії Департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської Ради щодо відмови у приватизації визнано незаконними та зобов’язано провести приватизацію житла.
Судові рішення обгрунтовані висновком, що Позивач законно вселився у житлове приміщення, тривалий час та постійно проживає, іншого житла не має, Позивач уклав новий договір найму житла.
Не включення Позивача в ордер не є підставою для відмови у здійсненні приватизації.
Верховний Суд, залишаючи без змін рішення місцевого та Апеляційного Суду своєю постановою від 26 лютого 2024 року, зазначив наступне:
Порядок передачі громадянам у власність квартир регулюється законом Про приватизацію державного житлового фонду та Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян.
Відповідно до ст., ст. 1, 2, 3, 5 закону Про приватизацію державного житлового фонду, приватизація – це відчуження квартир ті інших житлових приміщень з державного житлового фонду на користь громадян України. Приватизації підлягають квартири, одноквартирні будинки, житлові кімнати у гуртожитках. Приватизація полягає у безоплатній передачі житла в межах норми наймачу та членам його сім’ї житла в спільну сумісну або спільну сумісну власність.
Відповідно до абзацу 1 п. 23 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян передбачено, що орган приватизації повинен прийняти рішення про передачу житла у власність громадян і на підставі такого рішення орган приватизації видає свідоцтво про право на власність.
Згідно ст. 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачено, що особа має право на повагу до свого приватного та сімейного життя.
Отже, тривале проживання людині на житловій площі є підставою визнавати за такою особою житло згідно ст. 8 Конвенції.