ПОСЛУГИ АДВОКАТА
Наявність у Вас непогашених кредитів, боргів за надання комунальних послуг, невиконання грошових зобов’язань тягне за собою судові процесі та накладення арешту на майно з метою забезпечення виконання судового рішення. Накладення арешту на майно також здійснюється державними та приватними виконавцями і в процесі виконання судового рішення. Здійснити арешт майна можуть і згідно ухвали суду про забезпечення позову.
Однак, арешт майна – це в будь-якому випадку суттєва проблема, з якою можуть зіштовхнутись його власники. Внаслідок такого арешту власник арештованого майна позбавлений повною мірою розпоряджатися своїм майном – неможливість здійснити продажу, оренди, зробити як внесок до господарського товариства.
Більше того проблема у вигляді арешту майна виникає у осіб, якщо арешт накладено незаконно, без наявності відповідних підстав, на майно, яке не належить боржнику, або з порушенням порядку накладення арешту, внаслідок незаконних дій державних та приватних виконавців тощо. Бувають і взагалі кричущі випадки – наявність в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про арешт нерухомого майна, по виконавчому провадженню, яке завершено, або арешту нерухомого майна по справі, в якій позов повернуто чи залишено без розгляду, або особа взагалі не є стороною спору, але її майно опинилося арештованим.
Як діяти в подібних випадках, з чого починати, на яку норму закону посилатися, хто винен в накладанні арешту та як його зняти, – адвокати АБ «Ткачук та партнери» готові надати допомогу при знятті арешту з майна.
Послуги адвокатів АБ «Ткачук і партнери» у знятті арешту з майна:
1.Консультація з усіх питань, пов’язаних з накладенням арешту на
майно, аналіз ситуації, розробка стратегії можливих правових шляхів
для зняття арешту з майна та визначення перспектив майбутніх
судових процесів;
2.Допомога в зібранні доказової бази та оскарження незаконно
накладеного арешту на майно, у тому числі підготовка:
– заяв (клопотань) до суду про зняття арешту;
– (скарг) на дії (бездіяльність) державних та приватних виконавців щодо
накладення та відмови у знятті арешту тощо);
– позову про визнання права власності на арештоване майно тощо;
3.Підготовка необхідних процесуальних документів-адвокатського
запиту, клопотань, пояснень, заперечень тощо;
4.Представництво інтересів клієнта у всіх судових інстанціях;
5.Оскарження рішень, постановлених не на користь клієнта в
апеляційному та касаційному порядку.
З яких питань, найчастіше звертаються клієнти до нашого Бюро:
-Незаконне накладення арешту на майно, як забезпечення позову у
цивільному, господарському, адміністративному процесах;
-Незаконне накладення арешту на майно, яке не належить боржнику;
-Незаконне накладення арешту на майно, яке перебуває у спільній
сумісній власності, а боржником є один із них;
-Незаконне накладення арешту державними та приватними
виконавцями;
-Порушення порядку накладення арешту;
-Оскарження рішень, дій, бездіяльності державних та приватних виконавців щодо накладення та зняття арешту з майна тощо.
ДОПОМОГА АДВОКАТА У ЗНЯТТІ АРЕШТУ З МАЙНА,
НАКЛАДЕНОГО НА ПІДСТАВІ УХВАЛИ СУДУ
Процес арешту майна ініціюється державою або її уповноваженою особою, банком, колектором, МФО, Надавачами комунальних послуг, приватними особами, які звертаються до суду із заявою про арешт майна, а в подальшому або разом з тим, звернулися з позовною заявою щодо боржника. При наявності достатніх підстав, що Боржник може ухилитися від виконання рішення суду, судом як забезпечення позову накладається арешт на майно.
Таким чином, якщо Ви виявили арешт вашого майна, в першу чергу слід дізнатися, який орган наклав арешт на майно та на якій підставі.
Якщо арешт накладений правомірно, потрібно з’ясовувати питання по суті справи – якщо справа в суді – займатися доведенням своєї правоти в суді, якщо виконавчий напис нотаріуса – подавати позов до суду про скасування виконавчого напису нотаріуса, якщо рішення державного органу про накладання штрафу – подавати в суд позов про скасування штрафу.
Арешт на майно в цивільному, адміністративному, господарському провадженні може накладатися як забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно вплинути на вирішення справи та на права і інтереси позивача.
При цьому види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами, тобто вартість майна, яке бажають арештувати, має відповідати позовним вимогам.
Арешт на майно боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника або про опис та арешт майна боржника.
Коли опис та арешт майна відбувався на виконання рішення про забезпечення позову, державний виконавець вручає арештоване майно на зберігання боржнику або його представнику. Третій стороні майно на збереження може бути передано тільки у разі відсутності боржника чи його відмови від взяття майна на збереження, і якщо судовим рішенням призначено третю особу, якій потрібно передати таке майно на зберігання.
Якщо рухоме майно буде обтяжене шляхом накладення арешту, то відомості про це будуть внесені до Державного реєстру обтяжень рухомого майна і підтвердженням цього буде витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про реєстрацію обтяження.
Якщо все ж таки Ваше майно було арештоване, і Ви вважаєте це неправомірним або ж відпала підстава для арешту, адвокат нашого Бюро звернуться до суду з клопотанням про скасування заходу забезпечення позову, яке розглядається в судовому засіданні.
Необхідно пам’ятати, що відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню до суду з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.
Також можливо зняти арешт з Вашого майна, звернувшись до апеляційної (касаційної) інстанції зі скаргою на ухвалу суду про забезпечення позову, в чому також допоможуть адвокати нашого Бюро.
Тобто, дієвими способами скасування накладеного арешту у такому випадку є: 1) подання апеляційної (касаційної) скарги на ухвалу про забезпечення позову; 2) подання клопотання в суд про скасування заходу забезпечення позову.
У першому випадку підставою для скасування ухвали суду про забезпечення позову (залежно від конкретних обставин справи) може бути ціле розмаїття обставин, які свідчать про допущену судом помилку у накладенні арешту на нерухоме майно.
З найбільш розповсюджених можна виділити: неспівмірність такого заходу забезпечення позову, як арешт, із заявленими позовними вимогами; недоведеність позивачем наміру відповідача відчужити нерухоме майно; якщо рішення у справі не підлягатиме примусовому виконанню тощо.
У другому випадку суд, яким винесена відповідна ухвала, може скасувати накладений ним же арешт, якщо заявник доведе, що обставини, які були підставою для такого арешту, відпали, або інформація про наявність таких підстав була недостовірною.
Якщо, арешт, накладено на майно, яке не належить боржнику, адвокат нашого Бюро підготує позов в інтересах такої особи про визнання права власності та зняття арешту з майна.
Слід пам’ятати, при недотриманні правил підсудності суд повертає позовну заяву без розгляду, а також це може бути підставою для скасування рішення вищестоящим судом.
Також, особливою є ситуація, коли Ви дізналися, що Вам належить право власності на квартиру, але у зв’язку з певними обставинами на це нерухоме майно накладено арешт. У цьому випадку можна звернутися до суду з позовом, де в прохальній частині одночасно клопотати про зняття арешту з майна та визнання права власності.
СУДОВА ПРАКТИКА ТА ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ СУДІВ ЩОДО СКАСУВАННЯ АРЕШТУ, НАКЛАДЕНОГО СУДОМ
1. Є незаконним подвійне забезпечення судом позову: і за рахунок коштів і за рахунок майна, причому окремо на те, і на інше – у повній сумі спору
У спорах про стягнення коштів-арешт накладається на кошти відповідача і лише при недостатності коштів у боржника для виконання рішення суду можливо накласти арешт на його майно в межах залишеної суми
Ухвалою господарського суду від 07.06.2022 задоволено заяву Позивача про забезпечення позову зі спору про стягнення заборгованості: накладено арешт на майно Відповідача в межах суми 23 238 041 грн.; накладено арешт на грошові кошти Відповідача, а також кошти, що знаходяться на будь-яких рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах в межах суми 23 238 041 грн.
Постановою ОП Верховного Суду від 03.03.2023 вказану ухвалу змінено, виклавши її в наступній редакції: вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу, які знаходяться на всіх рахунках відповідача в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, та на майно, яке належить відповідачу, у межах суми позову 23 238 041 грн.
Постанова ВС мотивована тим, що у вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами.Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову
Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності конкретизації заходів забезпечення позову в аспекті співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.
Однак накладення арешту як на кошти, так і на майно Відповідача, причому окремо на те, і на інше – у повній сумі спору матиме наслідком подвійне забезпечення позовних вимог (і за рахунок коштів, і за рахунок майна), що також суперечить наведеним вимогам закону стосовно співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами.
За умови неможливості встановити достатність чи недостатність грошових коштів, що належать Відповідачу і знаходяться на всіх його рахунках в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, для задоволення вимог про стягнення значних коштів доцільно було накласти арешт на майно Відповідача саме у межах суми, яка була б достатньою для такого стягнення у випадку недостатності арештованих грошових коштів, тобто лише в межах різниці між сумами ціни позову та арештованих грошових коштів.
З урахуванням наведеного об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає за необхідне відступити від правового висновку ВС у постанові від 05.08.2022 щодо можливості забезпечення позову шляхом накладення арешту одночасно на кошти і на майно відповідача щодо кожного виду майна в межах повної суми позову.
При цьому ОП ВС зробила висновок, що подвійне забезпечення позовних вимог (і за рахунок коштів, і за рахунок майна) суперечить наведеним вимогам закону, однак для задоволення вимог про стягнення значних коштів доцільно було накласти арешт на майно Відповідача саме у межах суми, яка була б достатньою для такого стягнення у випадку недостатності арештованих грошових коштів, тобто лише в межах різниці між сумами ціни позову та арештованих грошових коштів.
2. Вирішуючи питання про забезпечення позову шляхом арешту майна суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, але і ураховувати інтереси інших осіб, права яких можуть бути порушені таким заходом
Постановою Верховного Суду від 13.12.2023 залишено в силі постанову апеляційної інстанції про скасування ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову Особи 1 до Особи 2, ТОВ про визнання недійсним правочину, скасування реєстрації права власності ТОВ на нежитлове приміщення та визнати право власності на нього за Особою 2.
Ухвалою суду першої інстанції з метою забезпечення позову накладено арешт шляхом заборони здійснювати розпорядження на спірне нежитлове приміщення, власником якого є ТОВ.
Скасовуючи вказану ухвалу, суд апеляційного суду, з яким погодився ВС зазначив, що заявлені у цій справі позовні вимоги не підлягають забезпеченню шляхом накладенням арешту на майно відповідача, а накладення арешту шляхом заборони здійснювати розпорядження є неправильним формулюванням.
ВС зазначив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості забезпечення позову, враховуючи їх співмірність із заявленими вимогами, відповідність виду забезпечення позову заявленим позовним вимогам, збалансованість інтересів сторін, а також інших учасників процесу.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки воно є предметом перевірки судом під час розгляду справи по суті.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Приймаючи до уваги, що накладення арешту шляхом заборони здійснювати розпорядження на нежитлове приміщення не є видом забезпечення позову, яке належним чином забезпечить позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення ВС дійшов висновку про наявність правових підстав для скасування ухвали про забезпечення позову.
ДОПОМОГА АДВОКАТА У ЗНЯТТІ АРЕШТУ З МАЙНА, НАКЛАДЕНОГО ДЕРЖАВНИМ АБО ПРИВАТНИМ ВИКОНАВЦЕМ
Виконавець під час проведення виконавчих дій вчиняє примусові заходи щодо виконання рішень, серед таких дій є накладення арешту на майно та кошти боржника. Отже, відповідно до ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт застосовується:
- для забезпечення збереження майна боржника, що підлягає наступній передачі стягувачеві або реалізації;
- для виконання рішення про конфіскацію майна боржника;
- при виконанні ухвали суду про накладення арешту на майно, що належить відповідачу і знаходиться у нього чи в інших осіб.
Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Арешт накладається шляхом винесення виконавцем постанови про опис та арешт майна боржника.
Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Звертаю увагу, що у додатку до ЗУ «Про виконавче провадження» міститься перелік майна, на яке не можна накласти арешт.
Накладення арешту виконавцем на майно, зазначене в Переліку, є безумовною підставою для його скасування.
Після того, як виконавець вчинив такі дії боржник не може вчиняти будь-які дії щодо відчуження майна.
Підставою для обов’язкового зняття арешту з майна (коштів) боржника у виконавчому провадженні є підстави, передбачені ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VІІІ.
Після настання таких підстав арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників та реєстру обтяжень, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення.
У разі нескасування виконавцем арешту майна із зазначених підстав, його дії (бездіяльність) можливо оскаржити в судовому порядку.
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Щодо опису й арешту майна, то відповідно до ст. 59 Закону №1404-VІІІ особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Окрім того, порушення порядку накладення арешту на майно боржник може оскаржити в судовому порядку, в чому допоможуть адвокати нашого Бюро.
Слід звернути увагу, що на практиці постає питання, коли до суду треба звертатися з позовом про зняття арешту, а коли – зі скаргою на дії державного чи приватного виконавця. Це питання розглянуто в постанові ВС від 29.06.2023.
Висновок ВС зводиться до того, що коли питання про скасування арешту, накладеного в рамках виконавчого провадження, порушує сторона провадження, то застосовуються положення розділу VII ЦПК України, який передбачає звернення до суду зі скаргою на дії виконавця. Якщо ж особа, яка не погоджується з накладеним арештом, не є стороною виконавчого провадження, але такими діями порушується її право власності, вона звертається до суду з позовом, в якому передусім ставить питання про підтвердження її права власності на арештоване майно, а потім – про зняття арешту. Така правова позиція міститься і в постанові ВС від 18.05.2022.
СУДОВА ПРАКТИКА ТА ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ СУДІВ У СПРАВАХ ЩОДО ОСКАРЖЕННЯ АРЕШТУ МАЙНА, НАКЛАДЕНОГО ДЕРЖАВНИМИ ТА ПРИВАТНИМИ ВИКОНАЦЯМИ
1.Наявність нескасованого арешту майна боржника протягом тривалого часу, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном
Верховний Суд 13.07.2022 залишив в силі постанову апеляційної інстанції у цій справі, який задовольнив скаргу заявника, визнавши бездіяльність ДВС неправомірною та зобов’язавши її зняти арешт з майна, зробивши такі правові висновки.
Суть спору в тому, що у 2012 та 2015 роках було накладено арешт на майно заявника як боржника у виконавчих провадженнях. Пізніше виконавчі документи в цих провадження стягувачу повернули на підставі п.7 ч.1 ст. 47 Закону України № 1404-VІІІ (редакція чинна на час правовідносин), згідно якої виконавчий документ повертається стягувачу, якщо боржник або його майно не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку.
У 2021 році заявник звернувся до державного виконавця із заявою про зняття арешту, у задоволенні якої йому відмовлено, у зв’язку із чим він звернувся до суду.
Постанова ВС мотивована тим, що повернення виконавчого документу на підставі ст. 47 ЗУ № 1404-VІІІ не встановлювало прямого обов’язку державного виконавця знімати арешт з майна боржника.
Разом з тим, спір виник не у зв’язку з оскарженням бездіяльності виконавців, які закриваючи виконавчі провадження у 2012 та 2015 роках, не зняли арешт із майна, а через те, що на заяву боржника про зняття арешту у зв’язку із повним виконанням виконавчого документа поза межами виконавчого провадження державний виконавець відмовився зняти арешт із майна боржника.
Верховний Суд зазначив, що арешт майна боржника здійснюється для забезпечення реального виконання виконавчого документа. А в разі повного виконання виконавчого документа підстав для збереження чинності арешту майна боржника немає.
Законом України 1404-VІІІ не врегульовано правовідносини щодо припинення заходів примусового виконання виконавчого документа у зв’язку з добровільним його виконанням після повернення виконавчого документа стягувачу.
Верховний Суд погодився із апеляційним судом, який вважав доцільним зняти арешт, накладений на майно боржника для забезпечення виконання вже виконаного судового рішення, оскільки в подальшому застосуванні арешту майна немає необхідності.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.12.2021.
2. В разі накладення приватним виконавцем арешту на майно, належному на праві власності Особі, яка не є стороною у виконавчому провадженні, останній має право звернутися до суду із позовом про визнання права власності та зняття арешту з майна
Рішенням суду від 16.02.2022 (в апеляційному та касаційному порядку по суті не переглядалось) задоволено позов Особи 1 до Особи 2, Особи 3, приватного виконавця, визнано право власності на земельну ділянку та знято з неї арешт, накладений приватним виконавцем.
Рішення мотивовано тим, що спірна земельна ділянка вибула із власності Особи 1 неправомірно на підставі договору дарування, який він не укладав. Даний договір визнаний недійсним рішенням суду та зобов’язано Особу 2 повернути землю Позивачу. Разом з тим, під час розгляду цієї справи приватним виконавцем накладено арешт на земельну ділянку в межах виконавчого провадження по виконанню судового рішення про стягнення боргу Особою 3 з Особи 2.
За таких обставин, з огляду на судове рішення у іншій справі, яким визнано договір дарування земельної ділянки недійсним та витребувано земельну ділянку на користь Особа 1, припинивши право власності Особи 2 на спірну землю, вимога позивача про визнання права власності на земельну ділянку за Позивачем підлягає задоволенню.
За змістом ч.1 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Отже, з матеріалів справи вбачається, що Особа 1 є власником земельної ділянки, власник земельної ділянки не є ні стороною, ні учасником виконавчого провадження та у зв`язку з наявним активним записом про арешт нерухомого майна у межах такого виконавчого провадження є труднощі з вчиненням реєстраційних дій, для поновлення відомостей про власника земельної ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, вимога позивача про зняття арешту із земельної ділянки підлягає задоволенню
3.Відсутність опису майна на яке накладено арешт є безумовною підставою для скасування постанови приватного виконавця про накладення арешту на майно
Верховним Судом 15.02.2023 залишено без змін судові рішення про задоволення заяви ТОВ 1 на дії та рішення приватного виконавця при виконання судового наказу про стягнення з нього на користь ТОВ 2 коштів; визнано протиправним та скасовано постанову про арешт майна боржника в частині накладення арешту на все рухоме майно. Верховний Суд погодився із доводами судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.
Згідно з приписами Закону України «Про виконавче провадження» про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов`язковим.
Також, згідно з пунктом 10 розділу VІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, після виявлення майна (коштів) боржника виконавець проводить опис та арешт цього майна (коштів), про що виносить постанову.
Попередніми судовими інстанціями з`ясовано винесення приватним виконавцем оскаржуваної постанови про накладення арешту без додержання процедури накладення арешту належного боржникові рухомого майна, що не підлягає державній реєстрації, у вигляді накладення такого арешту за відсутності проведення опису є порушенням вимог вказаних Закону і Інструкції.
4. Особа вправі звернутись до суду з позовом як про визнання права власності на майно, на яке накладено арешт приватним виконавцем і зняття з нього арешту, так і з позовом лише про зняття з такого майна арешту, якщо його право власності доведено судовим рішенням у іншій справі, що має преюдиційне значення для справи про зняття арешту з майна
Постановою Верховного Суду від 08.06.2021 залишено без змін рішення судів попередніх інстанцій про задоволення позову ТОВ 1 до ТОВ 2, ТОВ 3 про зняття арешту з нерухомого майна та транспортних засобів, накладених приватним виконавцем.
Судові рішення мотивовані тим, що арешт на майно накладено приватним виконавцем в межах виконавчого провадження по виконанню рішення про стягнення з ТОВ 3 на користь ТОВ 2 коштів.
Разом з тим, спірне майно було внесено ТОВ 1 до статутного фонду ТОВ 2. Рішенням Господарського суду, яке набрало законної сили, визнано за ТОВ 1 право власності на майно, внесене ТОВ 1 до статутного фонду ТОВ 2, але ТОВ 1 не зареєструвало його за собою.
З огляду на положення статті 391 ЦК України, ст. 59 Закону України “Про виконавче провадження”, а також зважаючи на те, що накладення арешту та оголошення спірного майна у розшук порушує право позивача на користування та розпорядження ним, позовні вимоги є обґрунтованими.
Враховуючи встановлену приналежність арештованого майна на праві власності позивачу та відсутність оспорювання або невизнання такого права, ВС дійшов висновку про те, що відповідно до ч.1 ст. 59 Закону 1404-VІІІ особа вправі звернутись до суду з позовом як про визнання права власності на майно, на яке накладено арешт і зняття з нього арешту, так і з позовом лише про зняття з такого майна арешту.
У даному випадку позивачем доведено, що він є власником спірного майна, у зв`язку з чим заявлена ним вимога про зняття арешту із зазначеного майна ґрунтується на законі.
Дійшовши вказаного висновку, ВС відхилив доводи касаційної скарги, щодо невірного застосування судами попередніх інстанцій положень ч.1 ст. 59 вказаного Закону (оскільки позивач заявляє лише вимогу про зняття арешту та не заявляє вимогу про право власності на арештоване майно) як такі, що не засновані на правильному застосуванні положень вищезгаданої статті, а також порушують права позивача володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Таким чином, якщо на Ваше майно незаконно накладено арешт, звертайтесь до адвокатів нашого Бюро, які допоможуть його зняти у судовому порядку.