В певний час Вас ( можливо з членами сім’ї) було взято на облік як таких, що потребують поліпшення житлових умов. Однак раптово, орган, в якому Ви перебуваєте на квартирній черзі, знімає Вас з неї. Які підстави для зняття з квартирної черги ?
Підстави для зняття з квартирної черги чітко обмежені ст. 40 ЖК України:
1. Покращили житлові умови та не потребують більше житла;
2. Виїхали в інший населений пункт на постійне місце проживання;
3. Подали неправдиві відомості при взятті на квартирний облік та постановку на чергу ;
4. Не оновили необхідні документи;
5. Виключені з реєстру внутрішньо переміщених осіб;
6. Припинили трудові відносини із підприємством;
7. Отримали грошову компенсацію замість житла.
Отже, без наявності вказаних підстав рішення відповідного органу про зняття з квартирної черги громадян незаконне.
Доволі часто Міністерства та Відомства створюють свої нормативні акти щодо ведення квартирних черг, що затверджуються наказами, однак вони в жодному разі не можуть суперечити Житловому Кодексу, зокрема щодо підстав зняття з квартирної черги.
Таке неправомірне рішення (дії уповноважених осіб органів) оскаржуються у судовому порядку.
Для ініціювання судового процесу та позитивного розгляду судом позову слід звернутись до досвідченого у таких справах адвоката, обізнаного у правових позиціях Верховного Суду із зазначених питань.
При цьому адвоката, окрім доведення в суді відсутності підстав для зняття клієнта з квартирної черги, допоможе оскаржуване рішення визнати протиправним з інших підстав-зняття з квартирної черги без належного повідомлення осіб, без дотримання певної відповідної процедури, якщо рішення порушує право на житло, гарантоване Конституцією та міжнародними нормами, особливо для військовослужбовців при звільненні за певних причин.
ПОСЛУГИ АДВОКАТА ПРИ НЕПРАВОМІРНОМУ ЗНЯТТІ З КВАРТИРНОЇ ЧЕРГИ:
1. Консультація з усіх питань, пов’язаних із постановкою та зняттям з квартирної черги;
2. Збір доказової бази та підготовка позову про оскарження неправомірного зняття з квартирної черги;
3. Підготовка всіх необхідних документів- адвокатського запиту, позову, заперечення, письмових пояснень, клопотань та інших;
4. Представництво клієнта у судах всіх інстанцій з метою захист його інтересів;
5. Оскарження рішень судів, постановлених не на користь клієнта в Апеляційний та Верховний Суд.
Отже, адвокат АО «Ткачук і партнери», проаналізувавши підстави для зняття з черги, підготує позов до суду та представлятиме ваші інтереси в суді, щоб відновити право на квартиру, забезпечуючи законність дій та збираючи необхідні докази.
ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ СУДІВ У СПРАВАХ ЗІ СПОРУ ЩОДО ЗНЯТТЯ З КВАРТИРНОЇ ЧЕРГИ.
1.Пунктом 3 Порядку №1081 установлено, що військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання.
Військовослужбовці, які перебувають на обліку та стоять у квартиній черзі при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров`я, а також у зв`язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду, а в разі розформування військової частини у військовому комісаріаті і квартирно-експлуатаційному органі та користуються правом позачергового одержання житла (пункт 29 Порядку №1081).
Постановою суду апеляційної інстанції від 01.02.2024 залишено без змін рішення першої інстанції про задоволення позову Особа 1 до Військової частини (ВЧ) про визнання протиправним дії про прийняття рішення про зняття Особа 1 з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов; скасування рішення житлової комісії ВЧ в частині зняття з обліку осіб зняття його з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов; зобов`язання житлової комісії ВЧ поновити Особа 1 на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, в загальну чергу з 30.04.2009 та в першочергову чергу з 27.09.2019.
Суд апеляційної інстанції вказав, що військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла, з урахуванням особливостей, визначених пунктом 10 цієї статті (абз. 4 п. 1 ст. 12 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-ХІІ).
Абзацом 1 п. 9 Закону № 2011-ХІІ встановлено, що військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров`я, а також у зв`язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла.
Пунктом 3 Порядку №1081 установлено, що військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання. Забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом для постійного проживання провадиться шляхом надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла новозбудованого, виключеного з числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб, надання кредиту для спорудження (купівлі) житла.
Військовослужбовці, які перебувають на обліку при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров`я, а також у зв`язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду, а в разі розформування військової частини у військовому комісаріаті і квартирно-експлуатаційному органі та користуються правом позачергового одержання житла (пункт 29 Порядку №1081).
Пунктом 30 Порядку №1081 визначені випадки, за яких військовослужбовці знімаються з обліку, а саме:- поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла;- засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження;- звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем;- подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік;- в інших випадках, передбачених законодавством.
Ураховуючи, що позивач має право на поліпшення житлових умов та відсутність, передбачених пунктом 30 Порядку №1081, підстав для зняття його з обліку, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про задоволення позову.
2.Набуття у власність сином Особи, яка перебуває на квартирній черзі в іншому населеному пункті не свідчить про покращення у останньої житлових умов.
Норма жилої площі застосовується при вирішенні питання про надання житлової площі, а не про зняття з квартирного обліку.
Постановою Верховного Суду від 25.08.2022 залишено без змін постанову суду апеляційної інстанції про задоволення позову Особи 1 до виконавчого комітету міськради про скасування рішення про зняття з квартирного обліку, зобов’язання поновити Особа 1 на квартирному обліку.
Суть спору в тому, що Відповідач з 2009 року за заявою Особа 1 були внесені зміни до її квартирної справи Особи, яка стоїть на квартирній черзі, а саме щодо складу сім`ї (лише двох осіб: вона та син Особа 2). Однак, у період з 25.07.2011 Особа 1 зняли з квартирної черги з мотивів того, що Позивачка не поновлювала документи для визначення підстав подальшого перебування сім`ї на квартирному обліку, приховувала факти набуття та відчуження іншого житла. Зокрема, з 14.02.2011 вона та її син (Особа 2) є власниками 2/3 частин квартири з 19.03.2018 є власником двокімнатної квартири. Також, у період з 27.12.2012 по 14.07.2018 Особа 1 та Особа 2 були співвласниками двокімнатної квартири. Враховуючи, що у Особа 1 та її сина Особа 2 вже є на праві приватної власності житлова нерухомість, розмір якої перевищує граничну норму житлової площі на одну особу, відсутні підстави для їх перебування на квартирному обліку.
Верховний Суд погодився із судом апеляційної інстанції про те, що суд першої інстанції (який відмовив у задоволенні позову) дійшов помилкового висновку про покращення житлових умов позивачки, не урахувавши, що набуття у власність її сином (Особа 2) квартири в іншому населеному пункті не свідчить про покращення її житлових умов.
ВС зазначив, що положення статті 47, ч. 1 ст. 48 ЖКУ не поширюються на спірні правовідносини, оскільки норма жилої площі застосовується при вирішенні питання про надання житлової площі, а не про зняття з квартирного обліку.
Отже ВС дійшов висновку, що Особа 1 безпідставно, з порушенням норм чинного житлового законодавства, знята з квартирного обліку, а тому наявні підстави для задоволення позову.