Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Тлумачення положень статей 1258, 1259 та інших положень книги 6 ЦКУ дозволяє стверджувати про необхідність розмежовувати такі правові конструкції як одержання права на спадкування наступною чергою (ч.2 ст. 1258 ЦКУ) та зміну суб`єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом.
У постанові Верховного Суду від 03.05.2018 вказано, що в основі спадкування за законом знаходиться принцип черговості, який полягає у встановленні пріоритету прав одних спадкоємців за законом перед іншими. Кожна черга – це визначене коло осіб, з урахуванням ступеня їх близькості спадкодавцеві, яке встановлене законом на підставі припущення про те, що спадкодавець залишив би своє майно найближчим родичам, членам сім`ї, утриманцям і (або) іншим родичам до шостого ступеня споріднення.
Одержання права на спадкування наступною чергою стосується другої-п`ятої черг і пов`язується із такими негативними юридичними фактами як: відсутність спадкоємців попередньої черги; усунення спадкоємців попередньої черги від права на спадкування; неприйняття спадкоємцями попередньої черги спадщини; відмова від прийняття спадщини.
На зміну суб`єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом в межах певної черги, впливають такі юридичні факти як: зміна черговості на підставі договору або рішення суду (ст. 1259 ЦКУ); застосування правил про право представлення (ст. 1266 ЦКУ); відмова спадкоємця від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за законом (ч.2 ст. 1274 ЦКУ); спадкова трансмісія (стаття 1276 ЦКУ); збереження правового зв`язку при усиновленні (ч.3 ст. 1260 ЦКУ). Зміна суб`єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом, стосується першої-п`ятої черги.
Стаття 1259 ЦКУ України передбачає можливість зміни черговості одержання права на спадкування, у тому числі і за рішенням суду.
Верховний Суд, розглянувши 26.03.2024 справу зі спору щодо зміни черговості права на спадкування надав роз’яснення за яких умов особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може одержати право на спадкування разом із спадкоємцем тієї черги, яка має право на спадкування.
Особа 1 звернулась в суд з позовом до Особи 2 про встановлення факту проживання однією сім`єю без шлюбу, зміну черговості одержання права на спадкування за законом разом зі спадкоємцями другої черги на частки двох будинків разом з земельними ділянками.
Позовна заява мотивована тим, що з 1998 року вона стала проживати однією сім`єю без реєстрації шлюбу з Особою 3 (братом відповідача), який був зареєстрований у будинку своїх батьків. При цьому з 2015 року Особа 3 став інвалідом ІІ групи і останні 4 роки перед смертю перебував у безпорадному стані, а позивачка повністю ним опікувалась.
У 2006 році позивачка придбала старий житловий будинок, однак власниками у договорі купівлі-продажу записано також її чоловік.
У 2018 році померла мати Особи 3, а у лютому 2021 року помер його батько, який за життя склав заповіт, за яким домоволодіння заповів в рівних частках синам Особа 3 та Особа 2. Після смерті Особа 3 відповідач звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті брата як спадкоємець другої черги.
Постановою Верховного Суду від 26.03.2024 залишено в силі судові рішення попередніх інстанцій про задоволення позову в частині вимог про встановлення факту проживання однією сім’єю з спадкодавцем, що дає їй право на спадкування за законом 4 черги.
Погоджуючись із відмовою судами попередніх інстанцій щодо зміни черговості спадкування позивачкою з четвертої групи на другу ВС зазначив, що відповідно до ч.2 ст. 1259 ЦКУ фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
У постанові ВС від 30.10.2023 вказано, що підставами для задоволення позову щодо зміни черговості одержання спадкоємцями за законом права на спадкування є сукупність наступних юридичних фактів, встановлених у судовому порядку:
1) здійснення опіки над спадкоємцем, тобто надання йому нематеріальних послуг (спілкування, поради та консультації, поздоровлення зі святами, тощо);
2) матеріальне забезпечення спадкодавця;
3) надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріалізоване вираження – прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири;
4) тривалий час здійснення дій, визначених у пунктах 1-3;
5) безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом.
Для задоволення такого позову необхідна наявність всіх п`яти вищезазначених обставин.
При цьому під безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування (постанови ВС від 20.09.2022, 22.03.2023). Належними доказами, які підтверджують безпорадний стан особи, є відповідні медичні (лікарські) документи, висновки судово-медичних експертів (постанови ВС від 21.10.2021, 28.06.2023).
Разом з тим, позивачка не надала до суду належних та допустимих доказів того, що за життя Особа 3 через похилий вік чи тяжку хворобу або каліцтво, перебував у безпорадному стані, а отже відсутні підстави для зміни черговості у спадкуванні Особи 1, яка є спадкоємицею четвертої черги за законом після смерті Особа 3, та надання їй права на спадкування нарівні зі спадкоємцями другої черги.
Враховуючи викладене, Верховний Суд погодився з висновками судів про те, що позивачка не довела наявність юридичних фактів, за яких у неї могло виникнути право на спадкування як спадкоємці другої черги, зокрема здійснення протягом тривалого часу опіки над спадкодавцем, його матеріального забезпечення та надання іншої допомоги, а також перебування спадкодавця у безпорадному стані.