Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження – сукупність дій, визначених у Законі «Про виконавче провадження» № 1404-VІІІ, органів і посадових осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень, які проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Законом.
Як засвідчив досвід адвокатів АБ «Ткачук і партнери» державні та приватні виконавці здійснюють всі можливі заходи примусового характеру для швидкого та повного виконання судових рішень та задоволення вимог стягувача, забуваючи при цьому дотримуватись і не порушувати права та законні інтереси боржника у виконавчому провадженні.
Професійні юристи нашого Бюро захистять у межах правового поля законні права та інтереси боржників у виконавчому провадженні, серед яких можливо виділити певні порушення, які найчастіше відбуваються при здійсненні виконавцями примусових заходів:
- незаконне накладення арештів на розрахункові рахунки та майно боржника;
- неправомірна реалізація майна боржника;
- здійснення оцінки майна боржника із порушенням вимог чинного законодавства, у тому числі заниження його вартості;
- безпідставне стягнення витрат у виконавчому провадженні, виконавчого збору, винагороди державним та приватним виконавцям тощо;
- неправомірне накладення штрафів на боржника;
- інші неправомірні дії (бездіяльність) державних та приватних виконавців стосовно боржників, пов’язаних із примусовим виконанням судових рішень.
Адвокати по захисту прав боржника у виконавчому провадженні АБ «Ткачук і партнери» мають великий досвід у цій сфері та допоможуть поновити порушені права цих осіб, надавши наступні юридичні послуги:
- Консультація з усіх питань, пов’язаних із порушенням прав та інтересів боржників у виконавчому провадженні та розробка можливих варіантів їх захисту;
- Юридичний супровід боржника у виконавчому провадженні з метою захисту його прав та інтересів;
- Оскарження неправомірних рішень, дій (бездіяльності) приватних та державних виконавців як в позасудовому так і в судовому порядку;
- Зібрання доказів та підготовка процесуальних документів-адвокатського запиту, скарги, позову, клопотань, пояснень, заперечень тощо;
- Участь в усіх судових інстанціях у справа зі спорів, пов’язаних із виконанням судових рішень на захист прав боржника у виконавчому провадженні;
- Оскарження неправомірних судових рішень в апеляційному та касаційному порядку.
ОСКАРЖЕННЯ РІШЕНЬ,ДІЙ (БЕЗДІЯЛЬНОСТІ) ДЕРЖАВНИХ ТА ПРИВАТНИХ ВИКОНАВЦІВ НА ЗАХИСТ ПРАВ БОРЖНИКІВ У ВИКОНАВЧОМУ ПРОВАДЖЕННІ
Чинне законодавство України передбачає широке коло можливостей впливу на хід виконавчого провадження для фізичних та юридичних осіб, зокрема, оскарження, рішень, дій чи бездіяльності державного чи приватного виконавця.
Право боржника у виконавчому провадженні на оскарження рішень, дій (бездіяльності) державних та приватних виконавців.
Статтею 74 Закону передбачено, що сторони, інші учасники та особи виконавчого провадження можуть звернутись з метою оскарження дій, рішень, або бездіяльності державного виконавця до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець (крім боржника); до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня, якщо оскаржуються дії, рішення, бездіяльність начальника відділу; до суду.
В той же час оскарження боржником рішень, дій або бездіяльності державного виконавця до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, законом не передбачено (за наявності такого права у інших учасників виконавчого провадження).
Тобто боржник по виконавчому провадженню може оскаржити дії, рішення або бездіяльність державного виконавця виключно до суду.
Водночас боржник, як і інші учасники виконавчого провадження можуть звернутися в Раду приватних виконавців України (яка може вирішити питання щодо внесення до Дисциплінарної комісії приватних виконавців подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності) на предмет недотримання приватним виконавцем статуту Асоціації приватних виконавців України, Кодексу професійної етики приватного виконавця, рішень Ради приватних виконавців України та з’їзду приватних виконавців України, пов’язаних із діяльністю приватних виконавців.
Строки оскарження рішень, дій (бездіяльності) виконавців
Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби, приватного виконавця щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржено протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Юрисдикція розгляду скарг на рішення, дії (бездіяльність) виконавців
Перш ніж звертатись до суду із скаргами на рішення, дії (бездіяльність) державних та приватних виконавців, необхідно визначитись із юрисдикцією розгляду таких справ, в чому Вам допоможе розібратися юрист нашого Бюро.
За загальним правилом рішення, дії чи бездіяльність виконавця щодо виконання судового рішення можливо оскаржити до суду, який видав виконавчий документ, однак існують деякі законодавчі нюанси і при визначенні юрисдикції слід виходити від суті скарги.
Наприклад, рішення, дії чи бездіяльність виконавця щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені до відповідного адміністративного суду (правова позиція Верховного Суду у справах № 381/2126/18, № 921/16/14-г/15, № 545/2246/15-ц, № 766/10137/17, № 370/1034/15-ц, № 370/1288/15, № 370/1547/17).
В порядку адміністративного судочинства також розглядаються:
- Скарги на виконавця щодо примусового виконання декількох виконавчих проваджень у зведеному провадженні (постанови Великої Палати ВС у справах № 660/612/16, № 927/395/13, № 5028/16/2/2012).
- Скарги на виконавця щодо примусового виконання виконавчого напису нотаріуса (постанови ВП ВС у справах № 161/15523/17, № 820/4243/17).
Скарги на виконавця щодо примусового виконання документу, виданого на виконання заявленого цивільного позову у рамках кримінального провадження розглядаються у порядку цивільного судочинства судом, який видав цей лист (постанови ВП ВС № 724/689/16, № 569/12295/16).
Питання щодо затвердження мирової угоди на стадії виконання судового рішення (господарського суду) належить до юрисдикції господарського суду, так само як і оскарження дій державного виконавця, пов’язаних з відновленням виконавчого провадження після скасування мирової угоди (постанова ВС у справі № 925/819/17).
Ґрунтовні знання чинного законодавства та судової практики юриста нашого Бюро з даного питання допоможуть Вам уникнути виникнення ситуації, коли в задоволенні скарги відмовляють, у зв’язку із порушенням судової юрисдикції і поновити Ваші права може бути неможливо, наприклад із-за пропущення строків.
Оскарження рішень, дій державних, приватних виконавців, пов’язаних з оцінкою майна боржника
Велика Палата ВС у справі №308/12150/16-ц зазначила, що визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа – сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності – здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.
Порушення вимог чинного законодавства при оцінці майна боржника є найбільш розповсюдженими та складними спорами у справах даної категорії, оскільки потребують спеціалізованих знань нормативних актів, що регулюють питання порядку та правильності застосування методики при проведенні такої оцінки, а тому в таких справах не обійтися без спеціалізованого фахівця – юриста нашого Бюро.
Наприклад, судовими рішеннями у справі № 753/3055/18 визнано протиправною оцінку майна відповідно до висновків його вартості, зроблених оціночною компанією, залученою приватним виконавцем у виконавчому провадженні щодо земельної ділянки та садового будинку боржника.
Задовольняючи скаргу боржника суди виходили з того, що суб`єкт оціночної діяльності обрав порівняльний метод оцінки садового будинку та використав методичний підхід зіставлення цін продажу подібних земельних ділянок при оцінці земельної ділянки. Отже, незважаючи на вибір експертом методичного підходу оцінки майна (дохідний, порівняльний), підготовці та проведенню незалежної експертизи передує, в будь-якому випадку, ознайомлення з об’єктом оцінки шляхом доступу до нього (висновки ВС у справах№ 211/2171/15, № 2-2394/10, № 917/628/17).
У свою чергу, у висновках про вартість майна відсутні як дані про особистий огляд об`єктів дослідження, так і відомості про неможливість особистого огляду відповідних об`єктів дослідження, не зазначені обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки, здійсненої без особистого огляду.
При цьому, суб’єктом оціночної діяльності не було дотримано правил та порядку проведення оцінки при застосуванні порівняльного методу (що призвело до оцінки не за ринковою вартістю), а реалізація описаного й арештованого майна за заниженою ціною може завдати суттєвих збитків боржнику (аналогічні висновки викладені у постанові ВП ВС у справі № 308/12150/16).
Також, з підстав недотримання установлених законодавством правил та порядку, а також невірного застосування методики, суди визнавали неправомірною оцінку арештованого майна боржника у справах № 917/628/17, № 906/696/18.
Скасування арешту, накладеного на майно боржника у виконавчому провадженні
Адвокати нашого Бюро вважають за необхідне звернути на деякі правові нюанси щодо способу судового захисту боржника щодо скасування арешту майна.
Зокрема, ВС у справах № 577/4541/20, № 534/1762/18 зробив наступні висновки щодо способу захисту прав боржника про скасування арешту з його майна.
У разі якщо опис та арешт майна провадились державним або приватним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VІІ ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Якщо позивач є боржником у виконавчому провадженні, то в цьому випадку для сторони виконавчого провадження передбачений інший (не позовний) спосіб судового захисту, а саме: оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VІІ ЦПК України, а саме: ст. 447 шляхом звернення із відповідною скаргою.
Отже, якщо арешт накладено на майно особи, яка є боржником у виконавчому провадженні, то остання не може виступати позивачем у аналогічній справі й така справа не підлягає розгляду в позовному провадженні, а підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України.
Схожі правові висновки містяться в постановах ВС у справах № 904/51/19, № 712/12136/18, № 127/11276/20, № 369/3757/20, № 201/6486/20.
Інші способи захисту прав боржника у виконавчому провадженні
Окрім оскарження дій державного чи приватного виконавця можливо навести ще один із способів захисту прав боржника у виконавчому провадженні.
Наприклад, Верховний Суд залишив в силі судові рішення у справі № 910/23967/16, якими задоволено позов Товариства про стягнення з Державного бюджету України грошові кошти в розмірі 2 467 967 грн. майнової шкоди, нанесеного неправомірним стягненням державним виконавцем судового збору та 37 019 грн. судового збору.
Предметом розгляду справи був позов з приводу повернення стягнутого виконавчого збору за постановою виконавця, яка була оскаржена боржником з підстав добровільного виконання судового рішення. Позиція виконавчої служби у даному спорі полягала у тому, що виконавець виконав рішення суду, а тому, стягнув збір правомірно. Позиція Казначейства (другого відповідача) полягала в тому, що позов повинен бути заявлений саме до виконавчої служби, проте, не про стягнення відповідної суми, а про зобов’язання повернути таку суму сплаченого збору.
Колегія суддів Великої Палати не погодилася ні з першою, ні з другою позицією та зазначила, що до спірних правовідносин повинна застосовуватися стаття 1212 ЦК України, яка регулює відносини, пов’язані з безпідставним збереженням майна потерпілого без відповідної правової підстави. Така позиція аргументована тим, що постанова виконавця щодо стягнення збору була скасована, а тому, є незаконною і не породила ніяких прав для виконавчої служби на отримання відповідних сум збору.
Щодо зазначення особи, з якої потрібно стягнути сплачені кошти, то суд зазначив, що у кінці кінців стягнутий виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України. Відповідно, за рахунок нього (а не ВДВС) і потрібно повертати боржнику протиправно стягнуті кошти. Аналогічну позицію висловлено у постанові ВП ВС у справі № 1229/1026/21.
Таким чином, наведене свідчить про те, що при здійсненні виконавчих дій виконавці повинні не порушувати права не тільки стягувачів, але і боржників, і у разі їх порушення останні можуть звернутися до професійних та досвідчених адвокатів АБ «Ткачук і партнери», які, з урахуванням судової практики, кваліфіковано захистять права клієнта як в позасудовому, так і в судовому порядку.