Перейти до вмісту
Главная страница » ЗАХОДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЗОВУ НЕ ПОВИННІ ПОРУШУВАТИ ПРАВА ТА ІНТЕРЕСИ ІНШИХ ОСІБ, ЯКІ НЕ Є СТОРОНОЮ СПОРУ

ЗАХОДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЗОВУ НЕ ПОВИННІ ПОРУШУВАТИ ПРАВА ТА ІНТЕРЕСИ ІНШИХ ОСІБ, ЯКІ НЕ Є СТОРОНОЮ СПОРУ

Верховним Судом 27.07.2021 залишено в силі постанову апеляційного господарського суду, якою відмовлено Приватній фірмі в задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, заборони будь-яким особам, крім позивача, приступати до користування (користуватися) нерухомим майном до набрання законної сили рішенням у справі про визнання недійсними результатів цільового аукціону, з продажу належного позивачу нерухомого майна, яке перебуває в податковій заставі, визнання недійсним договору купівлі-продажу спірного майна, укладеного між регіональним органом ДПС та переможцем аукціону – ТОВ. 

Звертаючись із заявою про забезпечення позову позивач обґрунтував необхідність вжиття спірних заходів перепродажем майна, реалізованого на спірному аукціоні за спірним договором, після відкриття провадження у справі переможцем аукціону іншому суб’єкту господарювання (ТОВ Комерційній фірмі).  

Суд першої інстанції, задовольнив заяву про забезпечення позову Приватної фірми, визнав заявлені заходи співмірними із позовними вимогами та дійшов висновку, що їх невжиття у разі задоволення позову може істотно ускладнити та унеможливити ефективний захист та поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Апеляційний суд, з яким погодився і Верховний Суд, вказав на помилковість таких висновків місцевого суду, оскільки позивач не є власником предмету спору на час судового розгляду, договір купівлі-продажу спірного майна, укладений між переможцем цільового аукціону та ТОВ Комерційна фірма, на який посилався позивач, як на підставу для вжиття спірних заходів, не визнано судом недійсним, а покупець у такому договорі не є стороною у даному судовому спорі.

Відтак діє презумпція правомірності договору, встановлена ст. 204 ЦК України, яка означає, що до моменту її спростування всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.  

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 06.07.2015,  який підтримано Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 23.05.2018.

В свою чергу заборона необмеженому колу осіб на здійснення прав, які виникли на підставі цього договору, є втручанням у право мирного володіння майном покупця – ТОВ Комерційна фірма, право власності якого у визначеному законом порядку не оспорено.

Поряд з цим, Верховний Суд виснував, що правовими наслідками задоволення вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу є передбачена ст. 216 ЦК України реституція – повернення сторін договору (відповідачів) у первісний стан; в свою чергу визнання в судовому порядку недійсними результатів аукціону надають власнику реалізованого на такому аукціоні майна право і можливість витребувати своє майно з чужого незаконного володіння, не оскаржуючи при цьому ланцюг правочинів, вчинених після такого відчуження. Однак, позивач оскаржуючи результати аукціону не заявляв позовні вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Враховуючи викладене, Верховний Суд за результатами касаційного перегляду залишив без змін постанову суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.