ЮРИСТ ПО ПОДАТКАХ
В процесі ведення бізнесу, а також в інших ситуаціях, пов’язаних із сплатою податків, фізичні та юридичні особи можуть стикатися із неправомірними діями посадових осіб органів податкової служби, які можуть проявлятися у формі незаконних перевірок, безпідставного чи необґрунтованого донарахування обов’язкових платежів, або незаконного податкового арешту майна суб’єктів оподаткування і, навіть, порушення кримінальної справи, зокрема, за ухилення від сплати податків.
Наслідками несплати таких податкових повідомлень-рішень про донарахування суб’єктам оподаткування податків у розмірі десятків, сотен тисяч, а подекуди і мільйонів гривень є початком для податкових органів для примусового стягнення такої «заборгованості» шляхом взяття майна боржника в податкову заставу, арешту коштів на розрахункових рахунках та майна і, відповідно, подальшої реалізації останнього.
Оспорити такі неправомірні нарахування в судовому порядку допоможе юрист по податкам.
Які справи розглядаються судом у сфері податків на захист інтересів суб’єктів оподаткування ?
-Оскарження податкових повідомлень-рішень;
-Спори щодо реєстрації (розблокування) податкових накладних;
-Стягнення податкового боргу;
-Спори по податковому арешту та податковій заставі;
-Спори щодо реєстрації податкових накладних;
-Спори по блокуванню роботи (зупинення податкових операцій на рахунках платника податків);
-Спори по податкових перевірках (оспорення наказів про проведення перевірок, результатів перевірок);
-Інші спори, пов’язані із сплатою/несплатою обов’язкових податкових платежів.
ПОСЛУГИ ЮРИСТА ПО ПОДАТКАХ:
- Консультація з усіх питань, пов’язаних із сплатою обов’язкових податкових платежів ( у тому числі обґрунтований розрахунок суми податків, які необхідно сплатити), аналіз виниклої ситуації та розробка стратегії подальшого захисту платника податків у суді;
- Допомога у зібранні доказової бази та підготовка необхідних процесуальних документів-заяв, позовних заяв, відзивів на позови, заперечень, письмових пояснень, клопотань, тощо;
- Супровід при проведенні податкових перевірок.
ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ СУДІВ У ПОДАТКОВИХ СПОРАХ
1.Можливість відкликання податкового-повідомлення-рішення не передбачена законодавством, оскільки воно підлягає оскарженню.
ТОВ звернулося до суду з позовом до про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання за затримку сплати грошового зобов`язання з рентної плати за надра в розмірі 366 748 грн. та зобов`язання сплатити штраф в розмірі 20% в сумі 733 049 грн.
Судовими рішеннями першої та апеляційної інстанції позов задоволено. Судові рішення мотивовані тим, що законодавством не передбачено відкликання контролюючим органом податкового повідомлення-рішення листом, у зв`язку з отриманням заперечень на акт перевірки. Крім того, улисті податкових органів було зазначено про відкликання податкового повідомлення-рішення, відтак відповідачем не були порушені права платника податків.
Разом з тим, за результатами акту перевірки податковим органом було прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення, який повинен виконуватись, у разі не оскарження. Тобто, висновок відповідача про те, що податкове повідомлення – рішення вважається відкликаним, суди вважали безпідставним.
Крім того, оспорюваним податковим повідомленням-рішенням визначений штраф в розмірі 20 % від суми сплаченого грошового зобов`язання – 366748,76 грн. у розмірі 733049,82 грн, що дорівнює майже 200 % від суми сплаченого грошового зобов`язання, що суперечить податковому законодавству.
Погоджуючись із вказаними висновками суду Верховний Суд 18.08.2021 скасував його, а справу направив на новий розгляд. Ухвалюючи рішення, суд касаційної інстанції виходив з того, що судами попередніх інстанцій не встановлені обставини щодо дотримання позивачем строку звернення до суду із вказаним позовом.
З урахуванням позиції ВС постановою суду апеляційної інстанції позов задоволено з огляду на те, що перед зверненням до суду ТОВ оскаржив ППР в адміністративному порядку і процедура административного оскарження закінчилась днем отримання позивачем рішення від 13.06.2019 року за результатами розгляду скарги, а з цим позовом позивач звернувся 15.08.2019 року.
Згідно із правовою позицією ВС на час подання позовної заяви, строк для звернення до суду платників податків з вимогою щодо визнання протиправним рішення контролюючого органу повинен визначатись за правилами п. 56.18 ст. 56 ПКУ, а саме, 1095 днів з дня отримання такого рішення, незалежно від того, чи скористалась особа своїм правом на досудове врегулювання спору шляхом застосування процедури адміністративного оскарження, та вважало, що ним не пропущено відповідний строк звернення до суду.
Отже, звернення до суду з вимогами про скасування податкового повідомлення-рішення в цій справи відбулося до зміни правового підходу, викладеного Верховним Судом в постанові від 26.10.2020 щодо застосування скорочених строків звернення до суду, за умови застосування досудового порядку вирішення спору (1 місяць).
Враховуючи зміну судової практики щодо строків звернення до суду, заявник просив застосовувати, як поважну причину для поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики.
При цьому, в цій же справі Верховний Суд сформулювавши правовий висновок щодо правильного застосування пункту 56, 19 ст. 56 ПКУ, зазначив, що одним із суттєвих елементів верховенства права, є принцип правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд.Зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики.
- Коли податковий кредит з ПДВ сформовано з порушеннями в реєстрації податкових накладних постачальником, тобто за відсутності вини особи, яка формувала податковий кредит є хибною позиція податківців в таких випадках, яка зводиться до донарахування ПДВ та застовування фінансвоих санкцій до платників податків, що формували подаковий кредит з мотивів порушення пп. 69.1-1 підр. 10 р. ХХ ПКУ.
Постановою ВС від 28.02.2024 залишено без змін судові рішення попередніх інстанцій про задоволення позову ТОВ визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податку на додану вартість у розмірі 971 863 грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями у розмірі 777 491 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 194 372 грн.
Судами встановлено, що ТОВ сформувало податковий кредит з ПДВ за період з лютого по травень 2022 року на підставі первинних документів (відповідно до пп.69.1-1 підр. 10 р. ХХ ПКУ). Постачальники не зареєстрували / зареєстрували з запізненням відповідні податкові накладні з ПДВ після відновлення ЄРПН, серед іншого, через неможливість виконання податкових обов’язків.
Однак, податкові органи наполягали на необхідності подання уточнюючих декларацій з ПДВ з виключенням сум податкового кредиту, щодо якого податкові накладні не були зареєстровані до 15.07.2022 року.
Разом з тим,Верховний Суд підтримав позицію судів попередніх інстанцій про неправомірність позиції податкових органів з огляду на те, положення п. 69.1-1 підр. 10 р. ХХ ПКУ :
-не встановлюють обов`язку покупця товарів/послуг коригувати податковий кредит з ПДВ у випадку не здійснення платником податків постачальником реєстрації відповідної податкової накладної, а лише покладає на такого платника (покупця) обов`язок звірити раніше задекларований податковий кредит на підставі первинних (розрахункових) документів з даними зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних;
-не містять жодних зобов`язань платника, який задекларував податковий кредит на підставі первинних документів, провести коригування податкового кредиту, виключивши з його складу суму ПДВ на підставі незареєстрованих податкових накладних.
Окрім того, спірні правовідносини виникли в умовах воєнного стану, отже норми підрозділу 2 «Особливості справляння податку на додану вартість» розділу ХХ ПКУ є спеціальними та пріоритетними.
При цьому суди врахували обставини щодо відображення позивачем у звітності податкового кредиту, первинні документи щодо сплати за товар, транспортування, оприбуткування товарно-матеріальних цінностей тощо, а також лист контрагента з повідомленням про подання до податкового органу заяви про неможливість виконання податкових обов`язків з реєстрації податкових накладних.
Водночас податкові органи не навели доводів щодо порушень компанією правил бухгалтерського та податкового обліку, не навели заперечень щодо відповідної первинної документації та відомостей стосовно проведення документальної перевірки господарських операцій, за якими сформовано податковий кредит.
Також, податкові органи не надали жодних доказів, які б підтверджували протиправність поведінки контрагентів компанії за спірними операціями, яка б безумовно свідчила про наявність правових підстав для позбавлення компанії права на податковий кредит за такими операціями.
За таких підстав, ВС дійшов висновку, що ТОВ виконувало зобов`язання з декларування сум ПДВ на підставі первинних документів та не може впливати на своїх контрагентів або нести відповідальність за реєстрацію своїми контрагентами податкових накладних з незалежних від нього обставин.
- Скасування наказу про проведення позапланової документльної податкової перевірки, а також недопуск податкового органу для її проведення є підставою для відмови у накладенні арешту на грошові кошти та майно платника податків
Податковий орган звернувся в суд з позовом, у якому просив суд застосувати арешт коштів, які перебувають на усіх рахунках, відкритих у банках, які здійснюють обслуговування ТОВ. Позов обґрунтовано тим, що з урахуванням недопуску посадових осіб податкового органу до проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ, на виконання вимог п.94.6 ст. 94 ПКУ є підстави для застосувати арешту коштів на рахунках такого підприємства.
Верховний Суд 28.09.2019 погодився із судовими рішеннями попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову з огляду на те, що підставою для арешту коштів на рахунку платника податків, з-поміж іншого, може бути факт недопуску ревізорів до проведення виїзної документальної перевірки такого платника. Натомість недопуск до проведення перевірки може бути законним або незаконним. Платник податків має право не допустити до проведення перевірки у разі порушення процедури або порядку проведення перевірки, або незаконності наказу на її проведення.
Встановлено, що рішеннями у іншій справі визнано незаконним та скасовано наказ, яким внесено зміни до наказу «Про проведення документальної планової виїздної перевірки ТОВ». Тобто позивач, не допускаючи контролюючий орган до перевірки, оскаржив наказ на перевірку.
Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову з урахуванням того, що відпали умови для проведення позапланової виїзної перевірки і, відповідно, для допуску посадових осіб ДПС (Позивача) до проведення такої перевірки.